Browsing by Author "Флорікян, Вартануш Аршавірівна"

Now showing 1 - 3 of 3

Ultrastructural changes of the pineal gland in epilepsy
(2023) Litovchenko, T.; Dubenko, A.; Sazonov, S.; Florikian, V.; Zavalna, O.; Sukhonosova, O.; Літовченко, Тетяна Анатоліївна; Сухоносова, Ольга Юріївна; Флорікян, Вартануш Аршавірівна; Завальна, Олена Павлівна
Circadian mechanisms modulate neuronal excitability at several levels, and their destruction can cause excessive uncontrolled excitability. Previous studies have shown that epilepsy is associated with melatonin levels. Melatonin is a powerful chronobiotic secreted from the pineal gland; helps to maintain normal circadian rhythms and is used to treat some neurological and psychiatric disorders. Circadian rhythms and sleep/wake mechanisms play role in the epilepsy. Melatonin deficiency can decrease seizure threshold, and hence could increase seizure activity. The aim of the study was to identify ultrastructural changes in the pineal gland in an experimental model of epilepsy. Materials and methods. The experiment was carried out on Wistar rats, 5-6 months of age, weight of about 200 g, 36 experimental and 10 control animals. Electrically provoked experimental epileptic seizures model in rats was reproduced. The rats developed spontaneous generalized seizures after 9-14 stimulations. Material for histological examinations was taken after stable formation (for >1 month) of repeated seizures. Ultrathin sections, after contrast with Reynolds lead citrate, were studied under an electron microscope at an accelerating voltage of 75 kV. The increase was selected adequate to the study and ranged from 20,000 to 60,000 times. Results. Experimental studies have confirmed the presence of stable dystrophic, up to apoptosis of some cells, morphological changes of the pineal gland in the experimental model of epilepsy in rats, which is the reason for the decrease in its functional activity. Conclusions. Our experimental data on the morphological changes of the pineal gland confirm the conclusion about a stable, possibly irreversible, decrease in gland function in epilepsy due to damage and disruption of the structure of its cells. Given the polyfunctionality of melatonin, its deficiency can be one of the causes of changes in neural networks, impaired permeability of synaptic membranes, and as a consequence, increased epileptic activity of neurons.
Вплив гопантенової кислоти на розвиток когнітивних порушень у хворих з мінно-вибуховою травмою
(2024) Літовченко, Тетяна Анатоліївна; Флорікян, Вартануш Аршавірівна; Завальна, Олена Павлівна; Тондій, Оксана Леонідівна
Актуальність. В умовах ведення бойових дій в Україні збільшується кількість постраждалих від мінно-вибухових травм як серед військових, так і цивільного населення. Ці травми призводять до серйозних ушкоджень органів і систем організму, а також до розвитку різних психологічних порушень, таких як когнітивні порушення. Мета роботи. Вивчення та коригування когнітивних порушень у пацієнтів зі струсом головного мозку внаслідок мінно-вибухової травми. Матеріали і методи. Для лікування хворі отримували кальцієву сіль гопантенової кислоти (препарат «Когнум»). Для оцінки результату хворим проводилась Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (МоСА), коротка шкала оцінки психічного статусу (MMSE), тести шифрування слів, запам’ятовування слів. Результати та їх обговорення. Дослідження проводилося тричі, одразу після травми, та на 14-й та 21-й день після цього. В процесі дослідження було виявлено, що терапія кальцієвою сілью гопантенової кислоти суттєво покращила нейропсихологічні показники (збільшення загального бала за MMSE) та зменшила когнітивний дефіцит у пацієнтів, поліпшила концентрацію та короткочасну пам’ять. Висновки. Таким чином, гопантенова кислота ефективно зменшує когнітивні порушення у пацієнтів зі струсом головного мозку при мінно-вибуховій травмі та рекомендується для лікування даної групи хворих
Хвороба Лайма (клінічна лекція)
(2023) Флорікян, Вартануш Аршавірівна; Тондій, Оксана Леонідівна; Завальна, Олена Павлівна; Florikyan, V.; Tondiy, O.; Zavalna, O.
Стаття представляє собою клінічну лекцію, присвячену міждисциплінарній проблемі — хворобі Лайма (Лайм — борреліоз). Дане захворювання розповсюджене на території України, передається через укус кліща. Часто діагностика несвоєчасна, причина невстановлена. Це створює численні труднощі для диференційної діагностики й етіотропного лікування.