Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32611
Назва: Вибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпечення
Автори: Хоменко, І.П.
Хорошун, Едуард Миколайович
Макаров, Віталій Володимирович
Негодуйко, Володимир Володимирович
Тертишний, С.В.
Майданюк, В.П.
Вайс, В.
Теми: вогнепальні дефекти м’яких тканин
рівень медичного забезпечення
оцінка тяжкості бойової хірургічної травми
2023у/2022
Дата публікації: 2022
Бібліографічний опис: Вибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпечення / І. П. Хоменко, Е. М. Хорошун, В. В. Макаров, В. В. Негодуйко, С. В. Тертишний, В. П. Майданюк, Б. Вайс // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. ─ 2022. ─ № 3. ─ С. 5─12.
Короткий огляд (реферат): Мета роботи: вивчити особливості комбінації ПІ та AdTS під час діагностичних алгоритмів у ході лікувально-діагностичного процесу в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин та довести ефективність. Матеріали і методи. У дослідження було включено 342 поранені, з яких 128 – поранені основної групи та 214 – поранені групи порівняння. В основній групі на перший рівень медичного забезпечення надійшли всі 128 (100 %) поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин. Медичну допомогу за першим рівнем надавали військовослужбовці Збройних Сил України в порядку само- та взаємодопомоги в 87 (68,0 %) випадках, санітари-інструктори – в 26 (20,3 %), фельдшери – в 12 (9,4 %), лікарі – в 3 (2,3 %). У групі порівняння всі 214 поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин становили вихідний потік. Після надання медичної допомоги за першим рівнем нетяжку травму за шкалою AdTS та ПІ мали 74 (34,6 %) поранених, тяжку – 112 (52,3 %) та вкрай тяжку – 28 (13,1 %). Відповідно до планіметричної класифікації вогнепальних дефектів мʼяких тканин надвеликі розміри ушкоджень мали 14 (6,5 %) поранених, великі – 70 (32,7 %), середні – 130 (60,8 %) поранених групи порівняння. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дає змогу зробити висновок про необхідність визначеня тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин на рівнях медичного забезпечення саме за запропонованою методикою. Швидка об’єктивна оцінка тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин була невід’ємною складовою вибору диференційованої тактики надання хірургічної допомоги пораненим із мультимодальним підходом до реконструкції вогнепальних дефектів мʼяких тканин інфузійно-трансфузійної терапії і визначення можливості виконання медичної евакуації. Таким чином, шкалу AdTS та ПІ слід вважати комплексними діагностичними критеріями тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин, які дають змогу оцінити стан периферичного кровотоку і своєчасно оптимізувати методи інтенсивної терапії та обрати відповідну хірургічну тактику лікування.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32611
ISSN: 1681–2778
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра хірургії № 4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Вибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми .pdf497,17 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.