Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32611
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorХоменко, І.П.-
dc.contributor.authorХорошун, Едуард Миколайович-
dc.contributor.authorМакаров, Віталій Володимирович-
dc.contributor.authorНегодуйко, Володимир Володимирович-
dc.contributor.authorТертишний, С.В.-
dc.contributor.authorМайданюк, В.П.-
dc.contributor.authorВайс, В.-
dc.date.accessioned2023-10-11T17:52:36Z-
dc.date.available2023-10-11T17:52:36Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationВибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпечення / І. П. Хоменко, Е. М. Хорошун, В. В. Макаров, В. В. Негодуйко, С. В. Тертишний, В. П. Майданюк, Б. Вайс // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. ─ 2022. ─ № 3. ─ С. 5─12.en_US
dc.identifier.issn1681–2778-
dc.identifier.urihttp://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32611-
dc.description.abstractМета роботи: вивчити особливості комбінації ПІ та AdTS під час діагностичних алгоритмів у ході лікувально-діагностичного процесу в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин та довести ефективність. Матеріали і методи. У дослідження було включено 342 поранені, з яких 128 – поранені основної групи та 214 – поранені групи порівняння. В основній групі на перший рівень медичного забезпечення надійшли всі 128 (100 %) поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин. Медичну допомогу за першим рівнем надавали військовослужбовці Збройних Сил України в порядку само- та взаємодопомоги в 87 (68,0 %) випадках, санітари-інструктори – в 26 (20,3 %), фельдшери – в 12 (9,4 %), лікарі – в 3 (2,3 %). У групі порівняння всі 214 поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин становили вихідний потік. Після надання медичної допомоги за першим рівнем нетяжку травму за шкалою AdTS та ПІ мали 74 (34,6 %) поранених, тяжку – 112 (52,3 %) та вкрай тяжку – 28 (13,1 %). Відповідно до планіметричної класифікації вогнепальних дефектів мʼяких тканин надвеликі розміри ушкоджень мали 14 (6,5 %) поранених, великі – 70 (32,7 %), середні – 130 (60,8 %) поранених групи порівняння. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дає змогу зробити висновок про необхідність визначеня тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин на рівнях медичного забезпечення саме за запропонованою методикою. Швидка об’єктивна оцінка тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин була невід’ємною складовою вибору диференційованої тактики надання хірургічної допомоги пораненим із мультимодальним підходом до реконструкції вогнепальних дефектів мʼяких тканин інфузійно-трансфузійної терапії і визначення можливості виконання медичної евакуації. Таким чином, шкалу AdTS та ПІ слід вважати комплексними діагностичними критеріями тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин, які дають змогу оцінити стан периферичного кровотоку і своєчасно оптимізувати методи інтенсивної терапії та обрати відповідну хірургічну тактику лікування.en_US
dc.language.isouken_US
dc.subjectвогнепальні дефекти м’яких тканинen_US
dc.subjectрівень медичного забезпеченняen_US
dc.subjectоцінка тяжкості бойової хірургічної травмиen_US
dc.subject2023у/2022en_US
dc.titleВибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпеченняen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра хірургії № 4



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.