Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31338
Title: Оцінка забезпечення селеном у підлітків, які проживають у сільській місцевості
Other Titles: Assessment of selenium supply in adolescents living in a rural area
Authors: Гончарова, Ольга Аркадіївна
Goncharova, Olha
Паньків, В.І.
Паньків, І.В.
Keywords: селен
щитоподібна залоза
діти
сільське населення
Issue Date: Jun-2022
Citation: Гончарова О. А. Оцінка забезпечення селеном у підлітків, які проживають у сільській місцевості / О. А. Гончарова, В. І. Паньків, І. В. Паньків // Здоров'я дитини. – 2022. – Т. 17, № 6. – С. 289– 293. – DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.6.2022.1531.
Abstract: Установлено, що дефіцит селену є одним із чинників ризику розвитку тиреоїдної патології, у тому числі автоімунної. Доказова база цього твердження містить дані стосовно поєднання низького рівня селену в організмі зі збільшенням об’єму щитоподібної залози (ЩЗ), гетерогенністю та наявністю гіпоехогенності, які є ультрасонографічними ознаками тиреоїдної лімфоїдної інфільтрації. З огляду на те, що мешканці сільської місцевості вживають переважно овочі та фрукти місцевого походження та воду з місцевих джерел, рівні селену в них значною мірою відображають забезпеченість цим мікроелементом на конкретних територіях. Мета. Визначити ступінь забезпеченості селеном дівчаток-підлітків сільської місцевості Запорізької та Харківської областей України. Матеріали та методи. Досліджено рівень селену у волоссі дівчаток-підлітків віком 13–15 років. Вимірювання проведено за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра ICE 3500 (Thermo Fisher Scientific, США). За нормальні показники приймали вміст селену понад 0,8 мкг/г. Результати. Встановлено, що вміст селену у волоссі обстежених дівчаток був нижчий від референтних значень у 15 із 16 мешканок Запорізької області (93,6 %), у 16 із 18 — Балаклійського району (88,9 %) та в усіх обстежених дівчаток із Чугуївського району Харківської області (100,0 %). При цьому рівні медіани і мінімальних значень забезпеченості селеном в усіх групах обстежених були меншими від нижчого порогу референтних норм щодо забезпеченості селеном. У 12 з 16 обстежених І групи (75,0 %), 9 з 12 обстежених ІІ групи (75,0 %) та 14 з 18 обстежених ІІІ групи (77,77 %) розміри ЩЗ перевищували вікову норму. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що в дівчаток-підлітків, які мешкають на сільських територіях Запорізької і Харківської областей, спостерігається висока частота дефіциту селену, на тлі якого у більшості з обстеженого контингенту відзначається збільшення об’єму ЩЗ. Такі дані потребують забезпечення регулярного контролю за станом здоров’я підлітків вказаних місцевостей із обов’язковою участю ендокринологів. Крім того, є потреба в розробці особливих організаційних заходів, які б забезпечили своєчасне виявлення дітей із дефіцитом селену з раціональним графіком їх подальшого обстеження
URI: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31338
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра ендокринології та дитячої ендокринології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Гончарова_1531-Article Text-1589-1-10-20221105.pdf384,22 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.