Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31338
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГончарова, Ольга Аркадіївна-
dc.contributor.authorGoncharova, Olha-
dc.contributor.authorПаньків, В.І.-
dc.contributor.authorПаньків, І.В.-
dc.date.accessioned2022-12-07T08:35:27Z-
dc.date.available2022-12-07T08:35:27Z-
dc.date.issued2022-06-
dc.identifier.citationГончарова О. А. Оцінка забезпечення селеном у підлітків, які проживають у сільській місцевості / О. А. Гончарова, В. І. Паньків, І. В. Паньків // Здоров'я дитини. – 2022. – Т. 17, № 6. – С. 289– 293. – DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.6.2022.1531.en_US
dc.identifier.urihttp://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31338-
dc.description.abstractУстановлено, що дефіцит селену є одним із чинників ризику розвитку тиреоїдної патології, у тому числі автоімунної. Доказова база цього твердження містить дані стосовно поєднання низького рівня селену в організмі зі збільшенням об’єму щитоподібної залози (ЩЗ), гетерогенністю та наявністю гіпоехогенності, які є ультрасонографічними ознаками тиреоїдної лімфоїдної інфільтрації. З огляду на те, що мешканці сільської місцевості вживають переважно овочі та фрукти місцевого походження та воду з місцевих джерел, рівні селену в них значною мірою відображають забезпеченість цим мікроелементом на конкретних територіях. Мета. Визначити ступінь забезпеченості селеном дівчаток-підлітків сільської місцевості Запорізької та Харківської областей України. Матеріали та методи. Досліджено рівень селену у волоссі дівчаток-підлітків віком 13–15 років. Вимірювання проведено за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра ICE 3500 (Thermo Fisher Scientific, США). За нормальні показники приймали вміст селену понад 0,8 мкг/г. Результати. Встановлено, що вміст селену у волоссі обстежених дівчаток був нижчий від референтних значень у 15 із 16 мешканок Запорізької області (93,6 %), у 16 із 18 — Балаклійського району (88,9 %) та в усіх обстежених дівчаток із Чугуївського району Харківської області (100,0 %). При цьому рівні медіани і мінімальних значень забезпеченості селеном в усіх групах обстежених були меншими від нижчого порогу референтних норм щодо забезпеченості селеном. У 12 з 16 обстежених І групи (75,0 %), 9 з 12 обстежених ІІ групи (75,0 %) та 14 з 18 обстежених ІІІ групи (77,77 %) розміри ЩЗ перевищували вікову норму. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що в дівчаток-підлітків, які мешкають на сільських територіях Запорізької і Харківської областей, спостерігається висока частота дефіциту селену, на тлі якого у більшості з обстеженого контингенту відзначається збільшення об’єму ЩЗ. Такі дані потребують забезпечення регулярного контролю за станом здоров’я підлітків вказаних місцевостей із обов’язковою участю ендокринологів. Крім того, є потреба в розробці особливих організаційних заходів, які б забезпечили своєчасне виявлення дітей із дефіцитом селену з раціональним графіком їх подальшого обстеженняen_US
dc.language.isouken_US
dc.subjectселенen_US
dc.subjectщитоподібна залозаen_US
dc.subjectдітиen_US
dc.subjectсільське населенняen_US
dc.titleОцінка забезпечення селеном у підлітків, які проживають у сільській місцевостіen_US
dc.title.alternativeAssessment of selenium supply in adolescents living in a rural areaen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра ендокринології та дитячої ендокринології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Гончарова_1531-Article Text-1589-1-10-20221105.pdf384,22 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.