Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29379
Назва: | Анатомо-біомеханічні особливості, патогенез, клініка та діагностика синдрому клубово-поперекової зв’язки (огляд літератури) |
Автори: | Голка, Григорій Григорович Істомін, Дмитро Андрійович Істомін, Андрій Георгійович |
Теми: | клубово-поперекова зв’язка анатомо-біомеханічні особливості патогенез синдрому клубово-поперекової зв’язки методи діагностики |
Дата публікації: | 19-жов-2021 |
Бібліографічний опис: | Голка Г. Г. Анатомо-біомеханічні особливості, патогенез, клініка та діагностика синдрому клубово-поперекової зв’язки (огляд літератури) / Г. Г. Голка, Д. А. Істомін, А. Г. Істомін // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2021. – № 3. – С. 107–112. |
Короткий огляд (реферат): | Біль у нижній частині спини є найпоширенішим проявом патології опорно-рухової системи. Він має мультифакторіальну природу і в низці випадків може бути обумовленим порушеннями зв’язок попереково-крижової ділянки, зокрема, клубово-поперекових. Мета. На підставі аналізу науково-медичної інформації визначити сучасні тенденції щодо розвитку, клінічних проявів і діагностики синдрому клубовопоперекової зв’язки (КПЗ). Результати. КПЗ характеризуються варіабельністю форми, місць прикріплення та навіть кількості. З’ясовано, що КПЗ відіграють важливу біомеханичну роль у забезпеченні стабільності у фронтальній площині на рівні LV хребця, у горизонтальній — обмежують обертання LІV по відношенню до таза. Асиметрія просторової орієнтації КПЗ обумовлює підвищення ризику формування грижі міжхребцевих дисків LІV–SІ. Під дією перенавантажень у КПЗ виникають структурні зміни або ушкодження, ризи яких збільшується з віком. Діагностичні алгоритми зазвичай передбачають використання фізикальних і променевих методик виявлення ушкоджень КПЗ. Труднощі фізикальної діагностики та блокад синдрому КПЗ пов’язані з недостатньою їхньою специфічністю. Також досить слабка асоціація між проявами болю в нижній частині спини та результатами променевих досліджень. КТ і МРТ дають змогу візуалізувати КПЗ, проте для практики ці можливості поки мало що дають через відсутність будь-яких ознак, взаємозв’язок яких з виникненням і динамікою болю в нижній частині спини є безсумнівним. Інформативнішим методом інструментальної діагностики синдрому КПЗ є ультразвукове обстеження. Висновки. Перспективними напрямками поліпшення діагностики синдрому КПЗ є розроблення фізикальних провокативних тестів і лікувально-діагностичних блокад, які базуються на принципах доказової медицини. Потребують уточнення біохімічні критерії виявлення та моніторингу патології КПЗ, їхня кореляція з сонографічними характеристиками різних стадій розвитку лігаментопатії |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29379 |
ISSN: | 0030-5987 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові праці. Кафедра травматології та ортопедії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Статья21Cитенко.pdf | 292,71 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.