Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29379
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГолка, Григорій Григорович-
dc.contributor.authorІстомін, Дмитро Андрійович-
dc.contributor.authorІстомін, Андрій Георгійович-
dc.date.accessioned2021-11-01T09:45:59Z-
dc.date.available2021-11-01T09:45:59Z-
dc.date.issued2021-10-19-
dc.identifier.citationГолка Г. Г. Анатомо-біомеханічні особливості, патогенез, клініка та діагностика синдрому клубово-поперекової зв’язки (огляд літератури) / Г. Г. Голка, Д. А. Істомін, А. Г. Істомін // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2021. – № 3. – С. 107–112.en_US
dc.identifier.issn0030-5987-
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29379-
dc.description.abstractБіль у нижній частині спини є найпоширенішим проявом патології опорно-рухової системи. Він має мультифакторіальну природу і в низці випадків може бути обумовленим порушеннями зв’язок попереково-крижової ділянки, зокрема, клубово-поперекових. Мета. На підставі аналізу науково-медичної інформації визначити сучасні тенденції щодо розвитку, клінічних проявів і діагностики синдрому клубовопоперекової зв’язки (КПЗ). Результати. КПЗ характеризуються варіабельністю форми, місць прикріплення та навіть кількості. З’ясовано, що КПЗ відіграють важливу біомеханичну роль у забезпеченні стабільності у фронтальній площині на рівні LV хребця, у горизонтальній — обмежують обертання LІV по відношенню до таза. Асиметрія просторової орієнтації КПЗ обумовлює підвищення ризику формування грижі міжхребцевих дисків LІV–SІ. Під дією перенавантажень у КПЗ виникають структурні зміни або ушкодження, ризи яких збільшується з віком. Діагностичні алгоритми зазвичай передбачають використання фізикальних і променевих методик виявлення ушкоджень КПЗ. Труднощі фізикальної діагностики та блокад синдрому КПЗ пов’язані з недостатньою їхньою специфічністю. Також досить слабка асоціація між проявами болю в нижній частині спини та результатами променевих досліджень. КТ і МРТ дають змогу візуалізувати КПЗ, проте для практики ці можливості поки мало що дають через відсутність будь-яких ознак, взаємозв’язок яких з виникненням і динамікою болю в нижній частині спини є безсумнівним. Інформативнішим методом інструментальної діагностики синдрому КПЗ є ультразвукове обстеження. Висновки. Перспективними напрямками поліпшення діагностики синдрому КПЗ є розроблення фізикальних провокативних тестів і лікувально-діагностичних блокад, які базуються на принципах доказової медицини. Потребують уточнення біохімічні критерії виявлення та моніторингу патології КПЗ, їхня кореляція з сонографічними характеристиками різних стадій розвитку лігаментопатіїen_US
dc.language.isouken_US
dc.subjectклубово-поперекова зв’язкаen_US
dc.subjectанатомо-біомеханічні особливостіen_US
dc.subjectпатогенез синдрому клубово-поперекової зв’язкиen_US
dc.subjectметоди діагностикиen_US
dc.titleАнатомо-біомеханічні особливості, патогенез, клініка та діагностика синдрому клубово-поперекової зв’язки (огляд літератури)en_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра травматології та ортопедії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Статья21Cитенко.pdf292,71 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.