Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29068
Назва: Педагогічна складова освітнього простору медичного вишу
Автори: Капустник, Валерій Андрійович
Лещина, Ірина Володимирівна
Завгородній, Ігор Володимирович
Фоміна, Людмила Володимирівна
Теми: компетентність
підвищення педагогічної майстерності
інновації
антиінноваційні бар’єри
Дата публікації: тра-2021
Видавництво: ТНМУ імені І.Я. Горбачевського
Бібліографічний опис: Педагогічна складова освітнього простору медичного вишу / В. А. Капустник, І. В. Лещина, І. В. Завгородній, Л. В.Фоміна // Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення : матеріали XVIIІ Всеукраїнської науковопрактичної конференції з міжнародною участю в онлайн-режимі за допомогою системи Microsoft Teams (Тернопіль, 20–21 травня 2021 року) / Терноп. нац. мед. ун-т імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. – Тернопіль : ТНМУ «Укрмедкнига», 2021. – С. 219–228.
Короткий огляд (реферат): Сучасна система вищої освіти спрямована на підвищення якості та конкурентоспроможності фахівця, орієнтована на інтеграцію в європейський і світовий освітній простір, вирішення освітніх завдань, спричинених новими економічними та соціокультурними умовами. Мета вищої медичної освіти - сформувати особистість майбутнього лікаря, компетентного і відповідального, здатного приймати рішення самостійно та в колективі, критично мислити, надавати якісну допомогу, бути милосердним і співчутливим. Результативність змін у системі вищої медичної освіти значною мірою обумовлена рівнем професійного розвитку викладача, від педагогічної компетентності якого залежить якість підготовки майбутніх лікарів. У статті окреслено нормативну базу оцінювання якості педагогічної підготовки викладача, компетентності, обов’язкові для науково-педагогічного працівника закладу вищої медичної освіти. Проаналізовано систему форм підвищення педагогічної майстерності викладачів Харківського національного медичного університету: міжнародні стажування та конференції, курси підвищення кваліфікації, тренінги, майстер-класи тощо. Основний акцент у статті зроблено саме на внутрішньоуніверситетських формах педагогічного вдосконалення, до яких, зокрема, належать Група рівних, Школа гарантів освітніх програм, магістратура за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки», Школа лідерства для аспірантів, Психологічна служба, Школа молодого викладача, Школа досвідченого лектора, курси дистанційної освіти. Зауважено, що впровадження новацій, проектів або технологій часто пов’язане з виникненням антиінноваційних бар’єрів, як зовшішніх (недостатня поінформованість у галузі педагогічної інноватики, брак методичного забезпечення, навантаження педагогів), так і внутрішніх (занижена самооцінка, схильність до конформізму, недостатньо розвинений індивідуальний творчий потенціал, невпевненість у собі), а також окреслено шляхи подолання цих бар’єрів, запроваджені в Харківському національному медичному університеті.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29068
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра гігієни та екології № 2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Педагогічна складова освітнього простору медичного вишу.pdf4,61 MBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.