Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29068
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКапустник, Валерій Андрійович-
dc.contributor.authorЛещина, Ірина Володимирівна-
dc.contributor.authorЗавгородній, Ігор Володимирович-
dc.contributor.authorФоміна, Людмила Володимирівна-
dc.date.accessioned2021-06-24T18:26:14Z-
dc.date.available2021-06-24T18:26:14Z-
dc.date.issued2021-05-
dc.identifier.citationПедагогічна складова освітнього простору медичного вишу / В. А. Капустник, І. В. Лещина, І. В. Завгородній, Л. В.Фоміна // Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення : матеріали XVIIІ Всеукраїнської науковопрактичної конференції з міжнародною участю в онлайн-режимі за допомогою системи Microsoft Teams (Тернопіль, 20–21 травня 2021 року) / Терноп. нац. мед. ун-т імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. – Тернопіль : ТНМУ «Укрмедкнига», 2021. – С. 219–228.en_US
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29068-
dc.description.abstractСучасна система вищої освіти спрямована на підвищення якості та конкурентоспроможності фахівця, орієнтована на інтеграцію в європейський і світовий освітній простір, вирішення освітніх завдань, спричинених новими економічними та соціокультурними умовами. Мета вищої медичної освіти - сформувати особистість майбутнього лікаря, компетентного і відповідального, здатного приймати рішення самостійно та в колективі, критично мислити, надавати якісну допомогу, бути милосердним і співчутливим. Результативність змін у системі вищої медичної освіти значною мірою обумовлена рівнем професійного розвитку викладача, від педагогічної компетентності якого залежить якість підготовки майбутніх лікарів. У статті окреслено нормативну базу оцінювання якості педагогічної підготовки викладача, компетентності, обов’язкові для науково-педагогічного працівника закладу вищої медичної освіти. Проаналізовано систему форм підвищення педагогічної майстерності викладачів Харківського національного медичного університету: міжнародні стажування та конференції, курси підвищення кваліфікації, тренінги, майстер-класи тощо. Основний акцент у статті зроблено саме на внутрішньоуніверситетських формах педагогічного вдосконалення, до яких, зокрема, належать Група рівних, Школа гарантів освітніх програм, магістратура за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки», Школа лідерства для аспірантів, Психологічна служба, Школа молодого викладача, Школа досвідченого лектора, курси дистанційної освіти. Зауважено, що впровадження новацій, проектів або технологій часто пов’язане з виникненням антиінноваційних бар’єрів, як зовшішніх (недостатня поінформованість у галузі педагогічної інноватики, брак методичного забезпечення, навантаження педагогів), так і внутрішніх (занижена самооцінка, схильність до конформізму, недостатньо розвинений індивідуальний творчий потенціал, невпевненість у собі), а також окреслено шляхи подолання цих бар’єрів, запроваджені в Харківському національному медичному університеті.en_US
dc.language.isouken_US
dc.publisherТНМУ імені І.Я. Горбачевськогоen_US
dc.subjectкомпетентністьen_US
dc.subjectпідвищення педагогічної майстерностіen_US
dc.subjectінноваціїen_US
dc.subjectантиінноваційні бар’єриen_US
dc.titleПедагогічна складова освітнього простору медичного вишуen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра гігієни та екології № 2



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.