Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/25221
Назва: Клініко-нейропсихологічні особливості формування печінкової енцефалопатії
Автори: Товажнянська, Олена Леонидівна
Рафальська, Наталія Сергіївна
Теми: хронічний гепатит
печінкова енцефалопатія
когнітивні розлади
моторні розлади
біоелектрична активність головного мозку
Дата публікації: 2019
Бібліографічний опис: Товажнянська О. Л. Клініко-нейропсихологічні особливості формування печінкової енцефалопатії / О. Л. Товажнянська, Н. С. Рафальська // Психіатрія, неврологія та медична психологія. – 2019. – Вип. 11. – С. 48–54.
Короткий огляд (реферат): Було обстежено 35 пацієнтів з печінковою енцефалопатією різних стадій на тлі хронічного гепатиту в віці 45,2 ± 5,8 років. Комплекс обстеження включав неврологічне, психометричне (тест зв’язку чисел, тест число-символ SDMT, таблиці Шульте, Монреальська шкала оцінки пізнавальних функцій, шкала HADS) і інструментальне (ЕЕГ та МРТ головного мозку) дослідження. Отримані данні довели, що ранніми клінічними проявами ПЕ є когнітивні порушення, порушення сну (початкові прояви порушення свідомості), емоційні розлади (астенічний синдром, підвищення рівню тривожності) і порушення дрібної моторики (зміна почерку, тонкої координації). Психометричне тестування дозволило встановити, що маркерами латентної стадії печінкової енцефалопатії є збільшення часу виконання тестів на концентрацію уваги (тест зв’язку чисел), зниження швидкості когнітивних процесів й порушення візуальної короткочасної пам’яті (тест SDMT), утруднення відстроченого відтворення інформації, а також порушення дрібної моторики (зміна почерку). Порушення біоелектричної активності головного мозку характеризувалося уповільненням частоти альфа-ритму, збільшенням індексу повільно хвильової активності, згладженими зональними відмінностями, реєстрацією гіперсинхронних альфа-хвиль або трьохфазних хвиль, які визначалися вже на ранніх стадіях захворювання. При зіставленні даних психометричного тестування і результатів нейровізуалізації було відзначено, визначені когнітивні розлади, в тому числі і на латентної стадії ПЕ, супроводжувалися появою ознак гіпотрофії кори лобових і тім’яних часток й ураженням структур підкіркової області. Подальше прогресування ПЕ супроводжувалося посиленням когнітивних, емоційних, моторних і диссомнічних порушень, що підтверджувалося результатами психометричного тестування, а також співпадало із посиленням порушень функціонального й морфологічного стану головного мозку за даними нейрофізіологічного й нейровізуалізаційного обстеження.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/25221
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра неврології № 2



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.