Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/25221
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Товажнянська, Олена Леонидівна | - |
dc.contributor.author | Рафальська, Наталія Сергіївна | - |
dc.date.accessioned | 2019-12-04T06:59:30Z | - |
dc.date.available | 2019-12-04T06:59:30Z | - |
dc.date.issued | 2019 | - |
dc.identifier.citation | Товажнянська О. Л. Клініко-нейропсихологічні особливості формування печінкової енцефалопатії / О. Л. Товажнянська, Н. С. Рафальська // Психіатрія, неврологія та медична психологія. – 2019. – Вип. 11. – С. 48–54. | ru_RU |
dc.identifier.uri | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/25221 | - |
dc.description.abstract | Було обстежено 35 пацієнтів з печінковою енцефалопатією різних стадій на тлі хронічного гепатиту в віці 45,2 ± 5,8 років. Комплекс обстеження включав неврологічне, психометричне (тест зв’язку чисел, тест число-символ SDMT, таблиці Шульте, Монреальська шкала оцінки пізнавальних функцій, шкала HADS) і інструментальне (ЕЕГ та МРТ головного мозку) дослідження. Отримані данні довели, що ранніми клінічними проявами ПЕ є когнітивні порушення, порушення сну (початкові прояви порушення свідомості), емоційні розлади (астенічний синдром, підвищення рівню тривожності) і порушення дрібної моторики (зміна почерку, тонкої координації). Психометричне тестування дозволило встановити, що маркерами латентної стадії печінкової енцефалопатії є збільшення часу виконання тестів на концентрацію уваги (тест зв’язку чисел), зниження швидкості когнітивних процесів й порушення візуальної короткочасної пам’яті (тест SDMT), утруднення відстроченого відтворення інформації, а також порушення дрібної моторики (зміна почерку). Порушення біоелектричної активності головного мозку характеризувалося уповільненням частоти альфа-ритму, збільшенням індексу повільно хвильової активності, згладженими зональними відмінностями, реєстрацією гіперсинхронних альфа-хвиль або трьохфазних хвиль, які визначалися вже на ранніх стадіях захворювання. При зіставленні даних психометричного тестування і результатів нейровізуалізації було відзначено, визначені когнітивні розлади, в тому числі і на латентної стадії ПЕ, супроводжувалися появою ознак гіпотрофії кори лобових і тім’яних часток й ураженням структур підкіркової області. Подальше прогресування ПЕ супроводжувалося посиленням когнітивних, емоційних, моторних і диссомнічних порушень, що підтверджувалося результатами психометричного тестування, а також співпадало із посиленням порушень функціонального й морфологічного стану головного мозку за даними нейрофізіологічного й нейровізуалізаційного обстеження. | ru_RU |
dc.language.iso | uk | ru_RU |
dc.subject | хронічний гепатит | ru_RU |
dc.subject | печінкова енцефалопатія | ru_RU |
dc.subject | когнітивні розлади | ru_RU |
dc.subject | моторні розлади | ru_RU |
dc.subject | біоелектрична активність головного мозку | ru_RU |
dc.title | Клініко-нейропсихологічні особливості формування печінкової енцефалопатії | ru_RU |
dc.type | Article | ru_RU |
Appears in Collections: | Наукові праці. Кафедра неврології № 2 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Клініко-нейропсихологічні особливості формування печінкової енцефалопатії.pdf | 100,18 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.