Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24406
Назва: Мікробіотичні порушення мікрофлори піхви у вагітних з бактеріальним вагінозом
Автори: Щербина, Микола Олександрович
Щербина, Николай Александрович
Shcherbyna, Mykola
Плахотна, Ірина Юріївна
Плахотная, Ирина Юрьевна
Plakhotna, Iryna
Щербина, Ірина Миколаївна
Щербина, Ирина Николаевна
Shcherbyna, Iryna
Теми: бактеріальний вагіноз
біоплівки
бактеріальна резистентність
патогенна та умовно-патогенна мікрофлора
Дата публікації: жов-2019
Бібліографічний опис: Щербина М. О. Мікробіотичні порушення мікрофлори піхви у вагітних з бактеріальним вагінозом / М. О. Щербина, І. Ю. Плахотна, І. М. Щербина // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Рівне : ПП Естеро, 2019. – Випуск 2 (44). – С. 132–139.
Короткий огляд (реферат): Бактеріальний вагіноз (БВ) у вагітних, як прояв вагінального дисбіозу, зустрічається з частотою від 15% до 35%. Висока поширеність БВ і пов’язані з цим ускладнення, такі як мимовільні аборти, передчасні пологи, передчасне відходження навколоплідних вод, внутрішньоутробне інфікування плода, а також післяпологові гнійно-септичні ускладнення роблять його важливою проблемою для громадського здоров ’я. Мета дослідження - вивчити стан вагінального біоценозу у вагітних з БВ , а так само з ’ясувати причину неефективності лікування бактеріального вагінозу у деяких випадках. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 80 вагітних з БВ. Проведено бактеріоскопічне і мікробіологічне дослідження якісного та кількісного складу бактерій піхви методом ПЛР з детекцією результатів в режимі реального часу. Бактерії з біоплівки візуалізували за допомогою флуоресцентної гібридизації in situ, заснованої на 16/23 Sрибосомальної ДНК (рДНК). За даними результатів дослідження були виділені вагітні з помірним і вираженим дисбіозом, які були розділені на 1 (п = 56) і II (п =24) клінічні групи відповідно. З метою елімінації патогенної мікрофлори і нормалізації стану слизової оболонки піхви проводили зрошення піхви з призначенням антисептичного засобу широкого спектра дії до складу якого входили октенідіна гідрохлорид і 2-феноксіетанол і комбінації бактерій, яка містила Lactobacillus reuteri RC-14(41 мг) і Lactobacillus rhamnosus GR-1 (10 мг) no 1 капсулі перорально 1 раз на день під час їжі протягом 14 днів. Результати дослідження та їх обговорення. УІ групі жінок з наявністю помірного дисбалансу вагінального вмісту - відзначено зниження концентрації лактобактерій нижче 107 КУО/г і склало в середньому 6,7 ± 0,3 lg КУО/г. Провідними облігатно-анаеробніми мікроорганізмами виявлено Gardnerella vaginalis (5,2 ± 0,11 lg КУО/г.), Eubacterium (5,6 ± 0,13 lgKOE/г), Atopobium vaginae (4,3 ± 0,16 lg КУО/г), Snethia spp. (4,6 ± 0,13 lg КУО/г), Megasphera (4,3 ± 0,12 lg КУО/г) , Peptostreptococcus - 4,5 ± 0,15 lg КУО/г), Mobiluncus spp. (4,4± 0,12 lg КУО/г). Найбільш часто при піхвовому дисбіозі у вагітних даної досліджуваної групи визначалась наявність таких збудників як Gardnerella vaginalis 37,5% (п = 21), Atopobium vaginae 25% (п =14) , Eubacterium 33,9 % (п =19), Snethia spp.ЗО,3 %> (п=17), Mobiluncus spp. 26,7%) (п =14,8), а також Megasphera 21,4 % (п=12). Вагінальна мікрофлора жінок II групи характеризується вираженим дисбалансом умовно - патогенних мікроорганізмів, які формували мікробні асоціації. У більшості жінок виявлені асоціації Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae, і Snethia spp. у концентрації 7,3±0,15 lg КУО/г; 5,1±0,06 lg КУО/г;4.7±0,01 lg КУО/г відповідно. У 35 (43,7 %) жінок основної групи були виявлені біоплівки. У всіх пацієнток основнім компонентом біоплівки були бактерії, що належать кластеру Gardnerella в концентрації 7,4 ± 0,03 lg КУО/г. Бактерії кластера Atopobium дали позитивні гібридизаційні сигнали більше ніж у половини пацієнток і склали 11- 60% бактерій біоплівок із середнім значенням - 6,5 ± 0,13 lg КУО/г. Крім цього в складі біоплівки в 94,3% (п=33) визначалася Snethia spp. в концентрації 5,3 ± 0,03 lg КУО/г. Висновки. Виявлено, що наявність Gadnerella vaginalis не завжди супроводжується утворенням біоплівки з порушенням мікрофлори піхви. Слід зазначити, що при піхвовому дисбіозі відзначалася тенденція до збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів у середовищі до 10 х 6 КУО/г, що можливо є одним з ознак формування біоплівки. Відсутність ефекту від терапії у вагітних з бактеріальним вагінозом свідчить про персистування порушень вагінальної екосистеми і появі бактеріальної резистентності. Отже очевидна необхідність перегляду стандартів діагностики та лікування бактеріального вагінозу. Необхідні нові протимікробні засоби, що володіють здатністю вибірково, етіотропно впливати на вагінальні патогени біоплівки.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24406
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Пленум_ААГУ_2019_ЩЕРБИНА_МО_ПЛАХОТНА_ІЮ_ЩЕРБИНА_ІМ.pdf31,03 MBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.