Прогредієнтність перебігу остеопенічного синдрому у пацієнтів з коморбідністю остеоартрозу та ожиріння

Abstract

Мета роботи — визначення впливу гормональної активності жирової тканини та поліморфізму Bsml c.IVS7 G > A, rs1544410 гена рецепторів вітаміну D (VDR) на формування остеопенічних станів у осіб молодого віку з остеоартрозом (ОА) та ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 96 пацієнтів молодого віку (до 45 років) з сукупним перебігом ОА та ожирінням і 34 особи з ОА без ожиріння. Антропометричними критеріями ожиріння вважався індекс Кетлє або індекс маси тіла (ІМТ). Оцінку функціонального стану опорно-рухового апарату та аналіз показників альгофункціональної активності визначали при використанні тесту-опитувальника WOMAC. Вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) проводили за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії на апараті HOLOGIC Explorer QDR W Series Bone Densitometer (США). У сироватці крові визначали вміст ­ апеліну-13 (методом ІФА) з використанням набору реактивів Human (Німеччина). Поліморфізм гена досліджували в геномі людини методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу за допомогою набору VDR (Bsml c.IVS7 G > A, rs1544410) «Мутація рецептора вітаміну D». Статистичний аналіз даних проводили з використанням комп’ютерного пакета прикладних програм Stata 12.1; статистичну обробку — з використанням W-критерію Шапіро-Уїлка, Пірсона, а однорідність дисперсій — критерію Левена. Результати та обговорення. Визначено збільшення рівня адипокіну апеліну-13 у сироватці крові означених пацієнтів, вміст якого залежав від рентгенологічної стадії захворювання та показників альгофункціональної активності за індексом WOMAC та не мав залежності від ІМТ. Також встановлено, що переважна більшість пацієнтів молодого віку з ОА та надмірною масою тіла або ожирінням мали несприятливий ВВ-генотип гена VDR, що проявлялося більш тяжкими рентгенологічними стадіями захворювання, розвитком остеопенічних станів та збільшенням вмісту апеліну. Висновки. Серед хворих на ОА та ожиріння доволі часто (45,8 %), порівняно з групою контролю (11,5 %), зустрічається несприятливий варіант ВВ-генотипу мутації G63980A гена VDR, що підтверджується у таких пацієнтів рентгенологічним прогресуванням ураження суглобів та формуванням остеопенічних станів (75,9 %). Перебіг ОА в осіб молодого віку з надмірною масою тіла або ожирінням відбувається на тлі підвищення рівня адипоцитокіну апеліну, вміст якого різниться в залежності від поліморфних варіантів гена VDR, не залежить від ступеня ожиріння, але має залежність від рентгенологічної стадії захворювання.