Аналіз післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень

Abstract

Мета дослідження. На підставі аналізу характеру та перебігу післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень поліпшити результати хірургічного лікування хворих даної категорії. Матеріали та методи. Наведено результати аналізу післяопераційних ускладнень 363 хворих на рак легень, які знаходились на лікуванні в онкохірургічному відділенні органів грудної порожнини клініки Комунального Некомерційного Підприємства «Обласний центр онкології» м. Харків за період з 2017 по 2021 рік Чоловіків було 234 (64,6 %), жінок — 128 (35,4 %), вік пацієнтів коливався в межах 43-84 років, середній вік складав (59,8±2 ,4 років). Всім хворим було виконано радикальні операції з приводу первинного раку легені. Найбільш часто виконувались лобектомії. В такому обсязі прооперовано 296 хворих, що склало 81,5 %. В обсязі пневмонектомії прооперовано 51 пацієнта, що склало 14,1 %. Анатомічну сегментектомію виконано у 16 хворих (4,4 %). Проаналізовано післяопераційні ускладнення та фактори, що їх спричиняли. Результати дослiдження та їх обговорення. Виділені основні ускладнення, характерні для післяопераційного періоду хворих на рак легень. Ускладнення в післяопераційному періоді зустрілись в 10,5 % хворих. Ускладнення, пов’язані з неспроможністю швів кукси бронху та анастомозів трахеобронхіального дерева зустрілись у 8 хворих (2,2 %). У двох хворих це призвело до розвитку емпієми плеври та смерті. У 4 хворих завдяки ранній діагностиці проведено реторакотомію, ушивання кукси бронху, ререзекцію або завершуючу пневмонектомію. Серцево-судинні ускладнення (гострий інфаркт міокарду, гостра серцево-судинна недостатність, інсульт, тромбоемболія легеневої артерії) виявлені у 5 пацієнтів (1,4 %). 3 пацієнта померли від інсульту, гострого інфаркту міокарду та гострої серцево-судинній недостатності. Два пацієнта вижили, причому в одного з них діагностовано ТЕЛА, COVID-19 та двобічну пневмонію. Післяопераційна летальність склала 2,5 % (померло 9 пацієнтів). 2 хворих (0,6 %) померли від неспроможності швів кукси бронха, що призвело до емпієми плеври. 2 хворих (0,6 %) померли від наслідків внутрішньо-плевральної кровотечі. Ще 2 (0,6 %) хворих померли від гострого інфаркту міокарду. По одному хворому (по 0,3 %) померло від інсульту, післяопераційної пневмонії та перикуксового абсцесу, який призвів до емпієми плеври. Висновки. Хірургічний метод лікування хворих на рак легень залишається основним, незважаючи на кількість післяопераційних ускладнень, переважне число яких є нехірургічними. Аналіз характеру та перебігу післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень та удосконалення методу визначення функціональної операбельності дозволили зменшити частоту ускладнень і сформувати концепцію щодо поліпшення результатів хірургічного лікування хворих даної категорії.