Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/33378
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Кирилюк, М.Л. | - |
dc.contributor.author | Сук, С.А. | - |
dc.date.accessioned | 2023-12-11T17:24:15Z | - |
dc.date.available | 2023-12-11T17:24:15Z | - |
dc.date.issued | 2023-12 | - |
dc.identifier.citation | Кирилюк М. Л. Патогенез діабетичного макулярного набряку: роль гліального компонента (огляд літератури та власні дані) / М. Л. Кирилюк, С. А. Сук // Міжнародний ендокринологічний журнал. ─ 2023. ─ № 6. ─ С. 433–437. | en_US |
dc.identifier.uri | http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/33378 | - |
dc.description.abstract | В огляді наведено сучасні дані щодо патогенезу діабетичного макулярного набряку. На сьогодні нове розуміння патофізіології діабетичних уражень сітківки ока включає структурну дисфункцію нейросудинної одиниці сітківки ока. Нейросудинна одиниця включає астроцити й клітини Мюллера, забезпечує фізичний і біохімічний зв’язок між нейронами, глією, судинною мережею in situ, є межею розділу між нейронами і судинною системою і ключовим регулятором нейронного метаболізму. Тісна взаємозалежність гліальних клітин, перицитів і нейронів сприяє формуванню бар’єра між кров’ю і сітківкою, який контролює потік рідини і гемотрансмісивних метаболітів у гліальну паренхіму тканини ока. Гліальні компоненти нейросудинної одиниці сприяють виживанню нейрональних гангліозних клітин і фоторецепторів, стабілізації структури сітківки і модуляції запальних та імунних реакцій. Показано, що міжклітинні взаємодії між кровоносними судинами і нейронами відіграють критичну роль у формуванні гематоретинального бар’єра, функція якого модулюється станом ретинальних ендотеліальних комунікацій. При цукровому діабеті гематоретинальний бар’єр розщеплюється вже на ранній стадії діабетичної ретинопатії, змінюючи структуру і функцію більшості типів клітин у сітківці, проте молекулярні механізми цього патологічного процесу при цукровому діабеті вивчені недостатньо і потребують пошуку нових терапевтичних стратегій, зокрема за участі кластерину. Вказано на значущість дисфункції нейросудинної одиниці сітківки ока в розвитку ускладнень цукрового діабету. Підвищена увага надається мікрогліальній активації, дисфункції клітин Мюллера, ураженню гематоретинального бар’єра при цукровому діабеті, а також ролі клаcтерину й фракталкіну в бар’єрній цитопротекції. | en_US |
dc.language.iso | uk | en_US |
dc.publisher | Заславський О.Ю. | en_US |
dc.subject | діабетичний макулярний набряк | en_US |
dc.subject | патогенез | en_US |
dc.subject | огляд | en_US |
dc.subject | 2023у | en_US |
dc.title | Патогенез діабетичного макулярного набряку: роль гліального компонента (огляд літератури та власні дані) | en_US |
dc.type | Article | en_US |
Appears in Collections: | Наукові праці. Кафедра ендокринології та дитячої ендокринології |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Кирилюк_МЕЖ_6_11.12.2023.pdf | 364,69 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.