Значення катестатину в діагностиці серцево-судинних і метаболічних розладів у коморбідних пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Abstract

Резюме.Актуальність.Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільшою пандемією в історії людства, яка ви-значає структуру серцево-судинної захворюваності й смертності. Очевидним є взаємозв’язок АГ з різними захворюваннями, які багато в чому визначають її прогресування і збільшують ризик розвитку кардіоваскулярних ускладнень. Важливу рольупрогресуванні цих укладнень відіграють саме нейропептиди. На особливий науковий і практичний інтерес заслуговує катестатин (CST), який проявляє широкий спектр біологічних ефектів в організмі. Мета дослідження:визначення ролі CST у ранній діагностиці серцево-судинних і метаболічних ускладнень у коморбідних пацієнтів з артеріальною гіпертензією — представників української популяції. Матеріали та методи:обстежено 111 хворих на АГ, цукровий діабет 2-го типу (ЦД2),ожиріння (ОЖ) (чоловіків/жінок — 50/61) і 20 осіб контрольної групи. Усі хворі на АГ, ЦД2 і ОЖ були віком 54,37 ± 1,18 року. У процесі ретельного обстеження вони були розподілені на дві групи відносно медіани рівня CST, яка дорівнює 2,45 нг/мл. До першої групи увійшли 55 (49,5 %) пацієнтів, які мали рівень CST нижче за 2,45 нг/мл. До другої групи — 56 хворих (50,5 %), які мали рівень CST вище за 2,45 нг/мл. У всіх пацієнтів вимірювали масу тіла, зріст, розраховували індекс маси тіла (ІМТ), визначали рівні глікованого гемоглобіну (HbA1c), показники ліпідного обміну (концентрації в сироватці крові загального холестерину, тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнівнизької щільності, холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності); вимірювали рівень систолічногой діастолічного артеріального тиску. Визначали вміст CST, кардіотрофіну-1 (CTF-1), лептину, цистати-ну С, ліпокаліну, асоційованого з желатиназою нейтрофілів (NGAL), N-термінального мозкового натрійу-ретичного пептиду (NT-proBNP), 25(ОН)D, бета-2-мікроглобуліну (β2-М), рівень інсуліну в сироватці кровіімуноферментним методом. Результати.Вірогідна різниця між групами виявлена за показником β2-М (p = 0,008). Після проведення уніваріантного і мультиваріантного лінійного регресійного аналізу встановле-но негативний кореляційний зв’язок CST з CTF-1, NT-proBNP, NGAL, 25(OH)D. Позитивний кореляційний зв’язок CST встановлено з рівнем HbA1c, ІМТ, ТГ. Значущий кореляційний зв’язок за критерієм Спірмена CST встановлений в обстежених нами хворих на АГ з рівнем креатиніну (R = –0,21, p = 0,029), ХС ЛПВЩ (R = 0,207; p = 0,029), рівнем β2-М (R = 0,279; p = 0,0029). Висновки.Доведено, що зниження сироваткової концентрації катестатину є фактором ризику розвитку більш тяжкої коморбідної патології у хворих на АГ. Встановлені взаємозв’язки катестатину з креатиніном, сечовиною, β2-М дають підставу вважати, що CST є предиктором хронічної хвороби нирок у коморбідних хворих. Виявлений взаємо зв’язок CST з ЛПВЩ, ОЖ,ІМТ, засвідчує його значення в профілактиці прогресування атеросклеротичних і метаболічних ускладнень у хворих на АГ, ЦД2, ОЖ