Психологічний стан у жінок з гіперпроліферативними процесами ендометрія та метаболічним синдромом

Abstract

Психосоматична медицина є цілісною галуззю науки, яка акцентує увагу на невід'ємних взаємозв'язках між душевним і фізичним благополуччям. Зростання цікавості до цієї дисципліни вказує на імперативне бажання зрозуміти, як емоційний стан може впливати на фізіологічні процеси організму і навпаки. Серцевою ідеєю психосоматики є визнання, що психічні травми, стрес та інші емоційні розлади можуть стати катализаторами патологічних змін в тілі, а також суттєво ускладнювати процес лікування існуючих захворювань. Дане дослідження висвітлює психологічний аспект гіперпластичних процесів ендометрію, який до цього часу залишався маловивченим, зокрема в контексті жінок із метаболічним синдромом. Існуючі наукові роботи зосереджені на фізіологічних аспектах цього явища, але психосоматична складова, яка може відігравати ключову роль у розвитку та перебігу захворювань, потребує додаткового освітлення. Відзначено, що у формуванні психосоматичних порушень та у прогресуванні передракових і онкологічних станів ключовими факторами є не лише інтенсивність стресу або дистресу, але й особистісна тривожність та правильне сприйняття свого здоров'я. Адже ефективність лікування, здатність й нахил до дотримання медичних рекомендацій, профілактичних ініціатив, а також усунення особистих ризикових факторів прямо корелює з психологічним профілем пацієнта, наскільки сильно він вражений стресом та як на це реагує. За допомогою систематичного анкетування 113 жінок, яке було проведено на двох етапах (до та після проведення гістероскопії), було зібрано значущу кількість даних, що дозволяють глибше оцінити психоемоційний стан пацієнток. Жінки були розподілені на підгрупи з урахуванням специфіки їхнього захворювання, що допомогло уникнути спотворення результатів і забезпечило більш точну інтерпретацію даних.Для аналізу психоемоційного стану були використані тест Спілбергера та шкалу тривоги Бека, а також стандартний опитувальник SF-36, який вивчає якість життя пацієнтів. Завдяки цьому вдалося не лише визначити рівень тривожності у жінок, але й визначити, як вони самі оцінюють своє фізичне та психічне здоров'я.