Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32569
Title: Особливості біохімічних змін екзокринної частини підшлункової залози при дії гіперкалорійної дієти
Authors: Ковальцова, Марина Вікторівна
Мірошниченко, Михайло Сергійович
Кучерявченко, Марина Олександрівна
Кузнецова, Мілена Олександрівна
Огнєва, Лілія Гарієвна
Сипало, Анна Олегівна
Сарапулова, Сніжана Михайлівна
Keywords: гіперкалорійна дієта
ферменти
підшлункова залоза
щури
2023у
Issue Date: 2023
Citation: Ковальцова М. В. Особливості біохімічних змін екзокринної частини підшлункової залози при дії гіперкалорійної дієти / М. В. Ковальцова, М. С. Мірошниченко, М. О. Кучерявченко, М. О. Кузнецова, Л. Г. Огнєва, А. О. Сипало, С. М. Сарапулова // Вісник проблем біології і медицини. – 2023. – Вип. 3 (170). – С. 217–222.
Abstract: Гіперкалорійне харчування щурів негативно впливає на функціональний стан екзокринної частини підшлункової залози та призводить до збільшення маси тіла щурів і дисбалансу показників плазми кровi. При тривалому надходженні у раціон харчування щурів їжі з великою кількістю вуглеводів та жирів внаслідок гіперфункції ацинарних клітин збільшується вихід ферментів з ациноцитів у кров, що поступово призводить до їх функціонального виснаження та розвитку атрофії екзокринної паренхіми. Однак протягом якогось часу компенсаторні можливості підшлункової залози, обумовлені гіперфункцією непошкоджених ациноцитів та вироблення ними великої кількості ферментів, дозволяють забезпечувати адекватне травлення навіть в умовах значної втрати функціонально активної маси її паренхіми. Ймовірно, саме це і має місце у наших експериментальних тварин. У всіх щурів, які отримували висококалорійну дієту, був підвищений рівень α - амілази в 3,1 рази, ліпази – в 11,2 рази (гіперпанкреатизм). Активація панкреатичних ферментів (особливо перетворення трипсиногена в трипсин) у протоках тканини залози є надзвичайно агресивним фактором її пошкодження, що запускає процес її аутолізу. Процеси аутолизу у підшлунковій залозі є ще однією причиною гіперферментемії у щурів за рахунок розвитку феномену «ухилення» ферментів у кров. У такій ситуації тривала гіпертрипсинемія чревата ще більшим виснаженням активності антипротеїназної системи (що спостерігається у експериментальних тварин в нашому дослідженні, а саме зниження рівня α1-антитрипсину); ферментно-інгібіторний дисбаланс в тканині та в крові посилює порушення у самій залозі. Таким чином, гіперкалорійна дієта обумовлює у щурів гіперфункцію екзокриноцитів з гіперпродукцією панкреатичних ферментів з поступовим розвитком морфологічної перебудови екзокринної частини підшлункової залози.
URI: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32569
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра загальної та клінічної патофізіології імені Д.О. Альперна

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Ковальцова полтава стаття жовтень 2023.pdf1,82 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.