Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32498
Назва: Використання сучасних технологій у виборі лікувально-діагностичної тактики при колоректальному раку
Автори: Савві, Сергій Олександрович
Замятін, Денис Петрович
Замятін, Петро Миколайович
Новіков, Євген Анатолійович
Жидецький, Віталій Вікторович
Руденко, Сергій Сергійович
Теми: колоректальний рак
хірургічне лікування
відеолапароскопія
цітокіновий статус хворого
2023у
Дата публікації: 20-лют-2023
Бібліографічний опис: Використання сучасних технологій у виборі лікувально-діагностичної тактики при колоректальному раку / С. О. Савві, Д. П. Замятін, П. М. Замятін, Є. А. Новіков, В. В. Жидецький, С. С. Руденко // Харківська хірургічна школа. – 2023. – № 1/2. – С. 76–79.
Короткий огляд (реферат): Проблема пухлинних уражень товстої кишки залишається гострою в клінічній медицині у зв’язку з широкою поширеністю і тенденцією до зростання колоректального раку(КРР), відсутністю ефективних методів попередження і лікування грізних ускладнень, що часто розвиваються. Мета дослідження — поліпшення результатів хирургічного лікування хворих на КРР шляхом вивчення можливостей відеолапароскопії та вибору оптимальної тактики, що основана на оцінці ступеня важкості стану й цітокінового статусу хворого. Матеріал і методи. Вивчено результати лікування 155 хворих на КРР, що знаходилися на лікуванні у клініці ДУ «ІЗНХ ім. В. Т. Зайцева НАМН України», який є клінічною базою кафедри хірургії №1 ХНМУ. При виборі тактики лікування хворих враховували стадію пухлинного ураження, рівень ГКН, рівень ендогенної інтоксикації, оціненої за шкалами важкості стану APACHE II та SAPS, а також стан імунної системи – за рівнем IL-6 крові. Результати. У всіх випадках характер та час передопераційної підготовки визначався на підставі вивчення клініко-лабораторних показників рівня IL-6 у сыроватці крові, а також бальної оцінки тяжкості фізіологічного стану хворих за інтегральними шкалами APACHE II та SAPS. При равильному відборі пацієнтів виконували лапароскопічно асистовані операції, що дають менший відсоток ускладнень, сприятливіший післяопераційний період, менший період госпіталізації, ніж традиційні операції. Так, у екстрених хворих перистальтика кишечника з’являлася на третю добу після операції (3,85±0,11), а відходження газів починалося через 4 доби (4,33±0,04), поява самостійного випорожнення відзначалося на п’яту добу після операції.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32498
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра хірургії № 1



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.