Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31939
Title: | Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів |
Authors: | Коровай, Сергій Вікторович Лахно, Ігор Вікторович Грищенко, Ольга Дроговоз, Катерина Блажко, Юлія Луцький, Андрій |
Keywords: | передчасні пологи дистрес плода неінвазивна електрокардіографія плода |
Issue Date: | 25-Apr-2023 |
Publisher: | Trilist |
Citation: | Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів / С. В. Коровай, І. В. Лахно, О. В. Грищенко, К. В. Дроговоз, Ю. С. Блажко, А. С. Луцький // Репродуктивна ендокринологія. – 2021. – № 3. – С. 32–34. |
Abstract: | Мета дослідження: вивчення можливостей застосування маткової активності та показників акцелерацій (AC) і децелерацій (DC) для моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода у жінок із загрозою передчасних пологів (ПП). Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 292 вагітні. Усім учасницям дослідження у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію. Жінок було розподілено на три групи: ІІІ (основна) група – 124 вагітні з «короткою шийкою», за якими спостерігали в динаміці та вивчали маткову активність і показники АС/DC у плода на 26, 32 і 38 тижнях вагітності, а також під час пологів; ІІ група – 112 жінок, в яких у вказані терміни вагітності вивчали лише показники АС/DC плода, а в пологах проводили традиційну кардіотокографію; I група – 56 вагітних із нормальними показниками цервікометрії. Результати. Чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП становила в основній групі відповідно 97,30% і 94,74%. Діагностична точність при використанні маткової активності за даними неінвазивної ЕКГ плода – 96,18%. У групі порівняння чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП були значно нижчими і становили відповідно 89,29% і 87,80%. Діагностична точність склала 88,41%. У 26 тижнів у пацієнток всіх клінічних груп значення AC/DC були низькими. Проте в подальшому найбільший рівень AC/DC був визначений у жінок І групи. У пацієнток із загрозою ПП показники AC/DC були знижені в порівнянні з контролем (р < 0,05). Чутливість і специфічність діагнозу дистресу плода в разі використання показників АС/DC склали відповідно 91,67% і 99,12%. Діагностична точність тесту складала 98,41%. У групі порівняння чутливість становила 77,78%, а специфічність – 89,22%. Діагностична точність інтранатальної кадіотокографії склала 86,82%. Висновки. Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода. |
URI: | http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31939 |
Appears in Collections: | Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
repe_2021_3_6.pdf | 342,85 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.