Ведення хворого на алергічний риніт в Україні: міжнародні рекомендації та власний досвід

Abstract

В статті надано огляд сучасних Міжнародних рекомендацій з алергічного риніту (АР) — ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma) та EPOS (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps). Розглядаються питання термінології, класифікації, етіології, патогенезу, лікування. Зроблено акцент на новітніх положеннях: фенотипу локального АР (ентопія), алергічній хворобі центрального синоназального комплексу, діагностиці АР при нормальному рівні IgE та негативних прик-тестах з інгаляційними алергенами, визначення тяжкості за візуальною 10-бальною аналоговою школою. Надано диференційну діагностику АР та COVID-19 (F. Ferreli, 2020; G. Malipiero, 2020). З урахуванням впровадження положень Міжнародних рекомендацій в практику та власного досвіду, дискутується питання стосовно місця алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) в алгоритмах лікування АР: в ARIA АСІТ рекомендовано на 5 ступені після неефективності оральних стероїдів та біологічної терапії. Власні спостереження хворих на АР доводять безпеку та ефективність застосування АСІТ на ранніх етапах сенсибілізації, як перший ступінь терапії, що підтримується іншими міжнародними консенсусами. Друге дискусійне питання в алгоритмах ARIA — відсутність інформації щодо елімінаційної стратегії (в усіх попередніх схемах ARIA елімінаційна терапія позначалася як основа, перша опція лікування, що є патогенетично виправданим). Доводиться необхідність еліміна-ційної терапії на прикладі респіраторного цитопротектору ектоїну. Розглянуто його механізм дії, ефективність, безпека, за даними літератури, включаючи системний огляд та мета-аналіз досліджень Bilstein A. (2021). Наводяться дані власних спостережень хворих на АР щодо розповсюдженості в Харківському регіоні (12,2 % та 11,3 % у дітей віком 6–7 років та 13–14 років відповідно); спектру сенсибілізації (пилкова — 64,1 %, побутова — 42,2 % хворих). Висвітлюється проблема коморбідності АР. Надано характеристику стану шлунково-кишкового тракту у пацієнтів з алергією. Пропонується впровадження Міжнародних рекомендацій з урахуванням власного досвіду та індивідуалізацією підходу.