Сучасні підходи до лікування генітального пролапсу у жінок з екстрагенітальною патологією

Abstract

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування та попередження рецидивів генітального пролапсу в жінок із хронічними екстрагенітальними захворюваннями. Матеріали та методи. Обстежено 139 жінок із генітальним пролапсом, з яких 70 мали генітальний пролапс у поєднанні з екстрагенітальною патологією (основна група), а 69 – випадіння статевих органів (група порівняння). 20 хворих із генітальним пролапсом основної групи, які страждали від хронічних захворювань дихальної системи, склали 1 підгрупу; 20 жінок із пролапсом геніталій, які мали ожиріння, увійшли до 2 підгрупи, а 30 жінок, що страждали від цукрового діабету другого типу – до 3 підгрупи. Види хірургічного втручання залежали від екстрагенітальної патології пацієнток. Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи обсяг оперативного втручання по групах було визначено, що трансвагінальну екстирпацію матки без придатків, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію виконано переважно при неповному випадінні статевих органів. Передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію із сітчастим ендопротезом здійснювали переважно при повному або неповному генітальному пролапсі з наявністю супутньої екстрагенітальної патології. Однобічна сакропексія дозволяє скоротити час операції за рахунок однобічної, а не двобічної фіксації, що не знижує ефективність оперативного втручання. Використання поліпропіленового сітчастого протеза дає майже однакову кількість рецидивів у жінок основної групи та групи порівняння.