Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29866
Title: Оптимізація підтримки лютеїнової фази при екстракорпоральному заплідненні
Other Titles: Optimization of luteal phase support atin vitro fertilization
Authors: Луцький, Андрій Сергійович
Lutskyi, Andrii
Keywords: підтримка лютеїнової фази
luteal phase support (LPS)
підготовка ендометрія
endometrial preparation
екстракорпоральне запліднення
extracorporeal fertilization
нативні та вітрифіковані бластоцисти
native and vitrified blastocysts
Issue Date: 2020
Citation: Луцький А. С. Оптимізація підтримки лютеїнової фази при екстракорпоральному заплідненні : дис. … канд. мед. наук : 14.01.01 – Акушерство та гінекологія / А. С. Луцький ; Харківський національний медичний університет. – Харків, 2020. – 221 с.
Abstract: Мета дослідження. Оптимізація підтримки лютеїнової фази для підвищення результативності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення. Робота присвячена підвищенню ефективності програм допоміжних репродуктивних технологій шляхом вивчення основних патогенетичних ланцюгів стану ендометрія у залежності від схеми підтримки ЛФ. У рамках підготовки до програми ЕКЗ проводилося стандартне обстеження, відповідно до чинного, в період набору матеріалу, наказу МОЗ України №232 від 02 квітня 2014р. "Про затвердження Порядку контрольованої стимуляції яєчників при заплідненні in vitro у жінок з безпліддям".Проведено дослідження по вивченню зміни структури й проліферативної активністі ендометрія у залежності від схеми підтримки ЛФ, що є значущим і необхідним у комплексній оцінці ендометрія перед обстеженням пацієнток до ЕКЗ. При порівняльному аналізі морфологічного та гістохімічного стану ендометрія виявлені найбільш оптимальні структурні його особливості в залежності від призначення препаратів прогестеронового ряда, що використовуються у репродуктології для проведення підтримки ЛФ. Для визначення оптимальної схеми підтримки ЛФ були обстежені, соматично і гінекологічно здорові 50 жінок, що були донорами ооцитів та склали першу групу. Всі донори були розділені на 5 підгруп, до кожної з яких увійшли по 10 жінок. До контрольної групи увійшли 10 донорів, що знаходились в природному менструальному циклі, яким підтримка ЛФ не проводилася. У 1-а підгрупу увійшли жінки, які отримували Дидрогестерон по 10 мг 3 рази на день перорально, у 1-б підгрупі використовувався високоочищений прогестерон для підшкірного застосування, який вводився по 25 мг (1 мл) одноразово на добу і 90 мг внутрівлагалішного прогестерону у вигляді гелю, у 1-в підгрупі – мікронізований прогестерон в капсулах по 200 мг 3 рази на добу вагінально, в 1-г підгрупі - використовували внутрішньопіхвовий гель, що містить 90 мг прогестерону, щодня 2 рази на добу, у 1-д підгрупі жінки отримували 1 мл 2,5% прогестерону двічі на день внутрішньом'язово (в / м). У жінок 1 групи визначали морфологічні, гістохімічні, імуногістохімічні особливості ендометрія, його колаген і фібронектин - синтезуючої функції, доплерометричні параметри кровотоку судин матки та особливості формування піноподій в ендометрії залежно від підтримки ЛФ циклу в програмах ЕКЗ.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29866
Appears in Collections:Дисертації. Акушерство та гінекологія
Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Луцький.doc13,46 MBMicrosoft WordView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.