Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29866
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЛуцький, Андрій Сергійович-
dc.contributor.authorLutskyi, Andrii-
dc.date.accessioned2021-11-22T13:38:07Z-
dc.date.available2021-11-22T13:38:07Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationЛуцький А. С. Оптимізація підтримки лютеїнової фази при екстракорпоральному заплідненні : дис. … канд. мед. наук : 14.01.01 – Акушерство та гінекологія / А. С. Луцький ; Харківський національний медичний університет. – Харків, 2020. – 221 с.en_US
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29866-
dc.description.abstractМета дослідження. Оптимізація підтримки лютеїнової фази для підвищення результативності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення. Робота присвячена підвищенню ефективності програм допоміжних репродуктивних технологій шляхом вивчення основних патогенетичних ланцюгів стану ендометрія у залежності від схеми підтримки ЛФ. У рамках підготовки до програми ЕКЗ проводилося стандартне обстеження, відповідно до чинного, в період набору матеріалу, наказу МОЗ України №232 від 02 квітня 2014р. "Про затвердження Порядку контрольованої стимуляції яєчників при заплідненні in vitro у жінок з безпліддям".Проведено дослідження по вивченню зміни структури й проліферативної активністі ендометрія у залежності від схеми підтримки ЛФ, що є значущим і необхідним у комплексній оцінці ендометрія перед обстеженням пацієнток до ЕКЗ. При порівняльному аналізі морфологічного та гістохімічного стану ендометрія виявлені найбільш оптимальні структурні його особливості в залежності від призначення препаратів прогестеронового ряда, що використовуються у репродуктології для проведення підтримки ЛФ. Для визначення оптимальної схеми підтримки ЛФ були обстежені, соматично і гінекологічно здорові 50 жінок, що були донорами ооцитів та склали першу групу. Всі донори були розділені на 5 підгруп, до кожної з яких увійшли по 10 жінок. До контрольної групи увійшли 10 донорів, що знаходились в природному менструальному циклі, яким підтримка ЛФ не проводилася. У 1-а підгрупу увійшли жінки, які отримували Дидрогестерон по 10 мг 3 рази на день перорально, у 1-б підгрупі використовувався високоочищений прогестерон для підшкірного застосування, який вводився по 25 мг (1 мл) одноразово на добу і 90 мг внутрівлагалішного прогестерону у вигляді гелю, у 1-в підгрупі – мікронізований прогестерон в капсулах по 200 мг 3 рази на добу вагінально, в 1-г підгрупі - використовували внутрішньопіхвовий гель, що містить 90 мг прогестерону, щодня 2 рази на добу, у 1-д підгрупі жінки отримували 1 мл 2,5% прогестерону двічі на день внутрішньом'язово (в / м). У жінок 1 групи визначали морфологічні, гістохімічні, імуногістохімічні особливості ендометрія, його колаген і фібронектин - синтезуючої функції, доплерометричні параметри кровотоку судин матки та особливості формування піноподій в ендометрії залежно від підтримки ЛФ циклу в програмах ЕКЗ.en_US
dc.language.isouken_US
dc.subjectпідтримка лютеїнової фазиen_US
dc.subjectluteal phase support (LPS)en_US
dc.subjectпідготовка ендометріяen_US
dc.subjectendometrial preparationen_US
dc.subjectекстракорпоральне заплідненняen_US
dc.subjectextracorporeal fertilizationen_US
dc.subjectнативні та вітрифіковані бластоцистиen_US
dc.subjectnative and vitrified blastocystsen_US
dc.titleОптимізація підтримки лютеїнової фази при екстракорпоральному заплідненніen_US
dc.title.alternativeOptimization of luteal phase support atin vitro fertilizationen_US
dc.typeDissertationen_US
Appears in Collections:Дисертації. Акушерство та гінекологія
Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Луцький.doc13,46 MBMicrosoft WordView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.