Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27291
Назва: Особливості первинного гіпотиреозу у вимушено переміщених осіб як базис формування когнітивних та тривожно-депресивних розладів
Автори: Кожина, Г.М.
Маркова, М.В.
Товажнянська, О.Л.
Зеленська, К.О.
Каук, О.І.
Теми: тривожно-депресивні розлади
первинний гіпотиреоз
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Особливості первинного гіпотиреозу у вимушено переміщених осіб як базис формування когнітивних та тривожно-депресивних розладів / Г. М. Кожина, О. Л. Товажнянська, М. В. Маркова, К. О. Зеленська, О. І. Каук // Проблеми ендокринної патології. – 2020. – № 3 (73). – С. 25–32.
Короткий огляд (реферат): Метою даного дослідження є вивчення клінічних та психопатологічних особливостей формування та перебігу тривожно-депресивних розладів у вимушено переміщених осіб хворих на первинний гіпотиреоз. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети на базі ННМК Університетська клініка ХНМУ з дотриманням принципів біоетики та медичної деонтології було проведено комплексне бстеження 144 хворих обох статей у віці 30–55 років з первинним гіпотиреозом різного ступеня тяжкості та етіології у яких було діагностовано тривожно-депресивні розлади. Основну групу склали 85 хворих вимушених переселенців, группу порівняння — 59 хворих, які постійно проживають в Харківської області. У роботі було використано наступні методи обстеження: анамнестичний, клініко-неврологічний, клініко-психопатологічний, клініко-біохімічний. Результати. Проведений клініко-психопатологічний аналіз дозволив нам виділити депресивний, тривожно-депресивний та тривожний варіанти емоційних розладів у обстежених хворих. Встановлено, що у вимушених переселенців хворих на первинний гіпотиреоз частіше спостерігається депресивний синдромокомплекс (37,1% обстежених с легкою, 35,1% з середньою та 22,1% з важкою формою ПГ), у співставленні з обстеженими групи порівняння (22,5%, 23,6% та 20,9% відповідно). Доведено, що зниження вмісту тиреотропного гормону (нижче 2,0 мМО/л) у обстежених хворих приводило до активації тривожних проявів як у хворих основної групи (40,7% обстежених с легкою, 45,3% з середньою та 57,5% з важкою формою ПГ), так і групи порівняння (41,35%, 48,9% та 59,9% відповідно), при цьому рівень вільного Т4 знаходився у діапазоні 13,0–15,6 пмоль/л в обох групах. Порушення когнітивних функцій займали провідне місце в клініці дисметаболічної енцефалопатії на тлі гіпотиреозу і проявлялися зниженням пам'яті та концентрацію уваги, неуважністю, неможливістю довгого зосередження на виконанні певного завдання, уповільненням темпу мислення, іноді зниженням інтелекту. Таким чином, в умовах дефіциту тиреоїдних гормонів в обох групах порівняння спостерігалося значне зниження здатності до концентрації уваги, підвищення стомлюваності, зниження толерантності до навантажень та загальної когнітивної продуктивності, іноді значне.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27291
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3_2020 после правки (1) (1).pdf377,45 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.