Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27291
Назва: | Особливості первинного гіпотиреозу у вимушено переміщених осіб як базис формування когнітивних та тривожно-депресивних розладів |
Автори: | Кожина, Г.М. Маркова, М.В. Товажнянська, О.Л. Зеленська, К.О. Каук, О.І. |
Теми: | тривожно-депресивні розлади первинний гіпотиреоз |
Дата публікації: | 2020 |
Бібліографічний опис: | Особливості первинного гіпотиреозу у вимушено переміщених осіб як базис формування когнітивних та тривожно-депресивних розладів / Г. М. Кожина, О. Л. Товажнянська, М. В. Маркова, К. О. Зеленська, О. І. Каук // Проблеми ендокринної патології. – 2020. – № 3 (73). – С. 25–32. |
Короткий огляд (реферат): | Метою даного дослідження є вивчення клінічних та психопатологічних особливостей формування та перебігу тривожно-депресивних розладів у вимушено переміщених осіб хворих на первинний гіпотиреоз. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети на базі ННМК Університетська клініка ХНМУ з дотриманням принципів біоетики та медичної деонтології було проведено комплексне бстеження 144 хворих обох статей у віці 30–55 років з первинним гіпотиреозом різного ступеня тяжкості та етіології у яких було діагностовано тривожно-депресивні розлади. Основну групу склали 85 хворих вимушених переселенців, группу порівняння — 59 хворих, які постійно проживають в Харківської області. У роботі було використано наступні методи обстеження: анамнестичний, клініко-неврологічний, клініко-психопатологічний, клініко-біохімічний. Результати. Проведений клініко-психопатологічний аналіз дозволив нам виділити депресивний, тривожно-депресивний та тривожний варіанти емоційних розладів у обстежених хворих. Встановлено, що у вимушених переселенців хворих на первинний гіпотиреоз частіше спостерігається депресивний синдромокомплекс (37,1% обстежених с легкою, 35,1% з середньою та 22,1% з важкою формою ПГ), у співставленні з обстеженими групи порівняння (22,5%, 23,6% та 20,9% відповідно). Доведено, що зниження вмісту тиреотропного гормону (нижче 2,0 мМО/л) у обстежених хворих приводило до активації тривожних проявів як у хворих основної групи (40,7% обстежених с легкою, 45,3% з середньою та 57,5% з важкою формою ПГ), так і групи порівняння (41,35%, 48,9% та 59,9% відповідно), при цьому рівень вільного Т4 знаходився у діапазоні 13,0–15,6 пмоль/л в обох групах. Порушення когнітивних функцій займали провідне місце в клініці дисметаболічної енцефалопатії на тлі гіпотиреозу і проявлялися зниженням пам'яті та концентрацію уваги, неуважністю, неможливістю довгого зосередження на виконанні певного завдання, уповільненням темпу мислення, іноді зниженням інтелекту. Таким чином, в умовах дефіциту тиреоїдних гормонів в обох групах порівняння спостерігалося значне зниження здатності до концентрації уваги, підвищення стомлюваності, зниження толерантності до навантажень та загальної когнітивної продуктивності, іноді значне. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27291 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
3_2020 после правки (1) (1).pdf | 377,45 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.