Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23916
Назва: Структурно-біохімічні зміни тканини міжреберних м'язів та їх значення в судово-медичній діагностиці давності настання смерті
Інші назви: Structural and Biochemical Changes of Intercostal Muscles Tissue and their Role in Forensic Medical Diagnostics of Prescription of Death
Автори: Коновал, Наталія Станіславівна
Теми: м'язова тканина
структурнобіохімічні маркери
постмортальний період
давність настання смерті
діагностика
судова медицина
Дата публікації: 2019
Бібліографічний опис: Коновал Н. С. Структурно-біохімічні зміни тканини міжреберних м'язів та їх значення в судово-медичній діагностиці давності настання смерті / Н. С. Коновал // Український журнал медицини, біології та спорту. ‒ 2019. ‒ Том 4, № 4 (20). ‒ С. 211‒217. ‒ DOI: 10.26693/jmbs04.04.211.
Короткий огляд (реферат): За результатами вивчення м'язової тканини міжреберних м'язів в ранньому постмортальному періоді (ПМП, 3-13 годин) у 30 трупів людей отримані абсолютні і відносні показники вмісту глікогену, кислої фосфатази, лактата, лактатдегідрогенази, ліпофусцина і холіноестерази. Доведено, що в ранньому постмортальному періоді відбуваються відповідні біохімічні і біофізичні зміни м'язової тканини, серед яких найбільш показові: зменшення вмісту глікогену і зростання вмісту лактатдегідрогенази, а також ліпофусцину. Для усіх шести біохімічних маркерів отримані репрезентативні абсолютні і відносні показники їх постмортального вмісту в м'язовій тканині міжреберних м'язів і залежно від давності настання смерті. Встановлено, що рівень вмісту глікогену в аналізованих часових інтервалах варіював від (7,821±0,0649) мг/г через 3 години після настання смерті до (3,204±0,030) мг/г через 13 годин, достовірно (р<0,001) відрізняючись кожні 2 години постмортального періоду. Показовою виявлена динаміка вмісту лактату, яка характеризувалася прогресивним (р<0,01) зростанням до 9 годин з моменту настання смерті (з (6,847±0,042) ммоль/г в 3 години до (12,960±0,085) ммоль/г в 9 годин). Рівень вмісту ліпофусцину в аналізовані тимчасові інтервали також прогресивно збільшувався: від (2,258±0,031) ед/г – через 3 часа, до (5,589±0,030) ед/г – через 13 годин, достовірно (р<0,001) відрізняючись кожних 2 години постмортального періоду. У системному взаємозв'язку вивчені парні кореляційні показники між біохімічними і біофізичними маркерами стану тканини міжреберних м'язів і визначені відповідні коефіцієнти системоутворення по шести часових інтервалах раннього постмортального періоду, що у свою чергу дозволило обґрунтувати критеріально значимі з них для підвищення точності діагностики давності настання смерті.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23916
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
jmbs0-2019-4-4-211.pdf321,74 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.