Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/18532
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКармазіна, І.С.-
dc.contributor.authorМаракушин, Д.І.-
dc.contributor.authorІсаєва, І.М.-
dc.contributor.authorГлоба, Н.С.-
dc.date.accessioned2017-12-06T08:43:17Z-
dc.date.available2017-12-06T08:43:17Z-
dc.date.issued2017-09-30-
dc.identifier.citationЦитокіни та с-реактивний білок – тригери дисбалансу системи гемостазу при запаленні / І. С. Кармазіна, Д. І. Маракушин, І. М. Ісаєва, Н. С. Глоба // World Science. – 2017. – № 10 (26), Vol. 5 : Proceedings of the IV International Scientific and Practical Conference «Topical Problems of Modern Science and Possible Solutions» (Dubai, UAE, September 30, 2017). – Р. 32–36.ru_RU
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/18532-
dc.descriptionПідвищення рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6 та ФНП-α, а також СРБ при запаленні асоційовано з дисбалансом системи гемостазу: 2. Зменшення концентрації ЗФ, скорочення АЧТЧ та ПЧ, зменшення МНС є маркерами активації коагуляційного каскаду. 3. Зниження активності АТ ІІІ підтверджує пригнічення антикоагулянтної системи при запаленні та, можливо, є наслідком пригнічення синтезу або руйнування гепариноподібних молекулярних кофакторів АТ ІІІ цитокінами. 4. Розлади системи гемостазу можуть ускладнюватися ризиком розвитку тромбозів та ДВЗ-синдрому у хворих на паратонзилярний абсцес. 5. Підвищені концентрації прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6 та ФНП-α, а також СРБ, асоційовані з гіперкоагуляцією, можуть бути використаними в якості предикторів ризику ДВЗ- синдрому у пацієнтів із системними запальними процесами.ru_RU
dc.description.abstractУ статті аналізуються результати дослідження впливу цитокінової мережі та С- реактивного білку (СРБ) на дисбаланс системи гемостазу при запальному процесі на моделі паратонзилярного абсцесу. У 25 зразках сироватки крові хворих на паратонзилярний абсцес досліджено вміст цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-1РА, ФНП-α та СРБ; у зразках плазми крові визначали показники коагулограми: концентрацію ЗФ, АЧТЧ, ПЧ, МНВ та активність AT III. Виявлено достовірне підвищення вмісту як прозапальних, так і протизапальних цитокінів, а також СРБ у сироватках крові хворих на паратонзилярний абсцес, що відбиває компенсаторно- адаптаційну реакцію організму у відповідь на запалення. Результати дослідження показали підвищення ЗФ, скорочення АЧТЧ та ПЧ, зменшення МНВ та зниження активності AT III. Таким чином, отримані дані підтверджують, що цитокіни та СРБ можуть спричиняти дисбаланс системи гемостазу через активацію прокоагулянтної ланки з одночасним пригніченням антикоагулянтних механізмів при запальному процесі, що може ускладнювати перебіг хвороби та супроводжуватися ризиком розвитку тромбозів та ДВЗ-синдрому. Збільшення концентрацій прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6, ФНП-α, а також СРБ, асоційовані з гіперкоагуляцією, можуть використовуватися в якості предикторів розвитку ДВЗ синдрому у пацієнтів з системним запаленням.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.subjectinflammationru_RU
dc.subjectcytokines’ networkru_RU
dc.subjectInterleukin 1βru_RU
dc.subjectC- reactive proteinru_RU
dc.titleЦитокіни та с-реактивний білок – тригери дисбалансу системи гемостазу при запаленніru_RU
dc.typeArticleru_RU
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра фізіології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дубаи сб-к с. 32-37.pdf707,34 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.