Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/10514
Назва: Роль матриксних металопротеїназ та їх інгібіторів у патогенезі псевдокіст підшлункової залози
Інші назви: The role of matrix metalloproteinases and their inhibitors in pathogenesis of pancreatic pseudocysts
Автори: Криворучко, Ігор Андрійович
Гончарова, Наталя Миколаївна
Андреєщев, С.А.
Теми: псевдокісти підшлункової залози
патогенез
матриксні металопротеїнази
pancreatic pseudocyst
pathogenesis
matrix metalloproteinases
Дата публікації: 3-лис-2015
Бібліографічний опис: Криворучко І. А. Роль матриксних металопротеїназ та їх інгібіторів у патогенезі псевдокіст підшлункової залози / І. А. Криворучко, Н. М. Гончарова, С. А. Андреєщев // Клінічна хірургія. – 2015. – № 2. – С. 35–41.
Короткий огляд (реферат): Дослідження проведене у 47 хворих, оперованих з приводу псевдокіст (ПК) підшлункової залози (ПЗ). Для оцінки факторів запалення, тяжкості гіпоксії та стану реконструкції тканини ПЗ визначали активність матриксних металопротеїназ (ММП—9) та вміст їх тканинного інгібітору (ТІМП—2) у сироватці крові. Відзначено високу активність ММП—9 та ТІМП—2 у хворих за наявності ПК ПЗ І і II типу, що, ймовірно, зумовлене компенсаторною реакцією, спрямованою на пригнічення деструкції системи колагену (переважно колагену IV типу) та попередження подальшої перебудови сполучної тканини ПЗ. При прогресуванні фіброзу ПЗ активність ММП—9 та рівень ТІМП—2 знижувались у порівнянні з цими показниками за його відсутності. При ПК ПЗ ІІІ типу активність ММП—9 була на 83,6% вище, ніж у контрольній групі, проте, на 51,4 і 35,1% нижче, ніж за ПК ПЗ I і II типу. В усіх хворих спостерігали ендотеліальну дисфункцію з пошкодженням ендотелію, про що свідчило значне підвищення вмісту у плазмі крові ендотеліального фактору росту (VEGF). Це створювало сприятливі умови для ремоделювання тканини ПЗ, при цьому дефект паренхіми заміщувався тканиною з нижчим рівнем організації, зокрема, рубцевою, за повторного ушкодження клітин відзначали ще більшу активацію панкреатичних зірчастих клітин (PSCs) і збільшення продукції компоненту позаклітинної матриці.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/10514
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра хірургії № 2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Клин.хир.#2_2015 [Pages 35 - 41].pdf370 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.