Ефективність застосування модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

Abstract

Дана стаття присвячена визначенню ефективності застосування модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом шляхом обстеження 80 хворих із зазначеною патологією. У результаті рандомізації було сформовано дві підгрупи спостереження: 1 підгрупа – 38 пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом, які отримували еналаприл у добовій дозі 20 мг, метопролол у добовій дозі 50 мг та спіронолактон у дозі 50 мг на добу; 2 підгрупа – 42 пацієнти з постінфарктним кардіосклерозом, які отримували раміприл у добовій дозі 10 мг, бісопролол у добовій дозі 10 мг та еплеренон у дозі 50 мг на добу. Застосування різних комбінацій модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом позитивно впливало на ремоделювання лівого шлуночка, покращувало скорочувальну функцію міокарда, показники адипоцитокінового обмінів, рівні фракталкіну та кластеріну, що веде до сповільнення прогресування хронічної серцевої недостатності та розвитку декомпенсації. Комбінація раміприлу, бісопрололу та еплеренону мала деяку перевагу над комбінацією еналаприлу, метопрололу та спіронолактону за рахунок більш позитивного впливу на процеси ремоделювання лівого шлуночка, здатність міокарда до скорочення, показники вуглеводного, ліпідного та адипоцитокінового обмінів, рівні фракталкіну та кластеріну; зниження абсолютного ризику загальної смертності на 4,3 %; покращення якості життя хворих у вигляді суттєвого зниження частоти госпіталізації на 15 %; переходу хронічної серцевої недостатності в більш низький функціональний клас. На підґрунті доведеної ефективності комбінованого лікування хворих з постінфарктним кардіосклерозом і даних літератури пропонується наступна схема: раміприл у добовій дозі 10 мг, бісопролол у добовій дозі 10 мг, еплеренон у дозі 50 мг на добу. This article focuses on the definition of effectiveness of neurohormonal and vasoconstrictor systems modulators in patients with postinfarction cardiosclerosis, were investigated 80 patients with the above pathology. As a result of randomization was formed two subgroups of observations: 1 subgroup – 38 patients with postinfarction cardiosclerosis treated with enalapril in a daily dose of 20 mg, metoprolol daily dose of 50 mg and spironolactone 50 mg per day; subgroup 2 – 42 patients with postinfarction cardiosclerosis treated with a daily dose of ramipril 10 mg bisoprolol at a daily dose of 10 mg and eplerenone 50 mg per day. The use of different combinations of modulators of neurohormonal vasoconstrictor systems in patients with postinfarction cardiosclerosis shows positive effect on left ventricular remodeling, contractile function, improves myocardial performance adypocytokines metamolism, clusterin and fraktalkinu levels leading to reduce development of progression of chronic heart failure decompensation . The combination of ramipril, bisoprolol and eplerenone had some advantage over the combination of enalapril, metoprolol and spironolactone due to a positive impact on the process of left ventricular remodeling, myocardial contraction to carbohydrate, lipid and adypocytokine exchanges, clusterin and fraktalkin levels; absolute risk reduction of total mortality by 4.3%; improve the quality of life in a significant reduction in the incidence of hospitalization by 15%; transition of chronic heart failure in a lower functional class. On the grounds of proven efficacy of combined treatment of patients with postinfarction cardiosclerosis and the literature suggest the following scheme: a daily dose of ramipril 10 mg bisoprolol in a daily dose of 10 mg eplerenone 50 mg per day