Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/6477
Title: Клініко-епідеміологічні особливості обстежених хворих на поліпозний риносинуїт
Authors: Журавльов, Анатолій Семенович
Лупир, Андрій Вікторович
Міщенко, О.М.
Коцюра, Людмила Петрівна
Keywords: поліпозний риносинуїт
популяція
Issue Date: Apr-2014
Citation: Клініко-епідеміологічні особливості обстежених хворих на поліпозний риносинуїт / А. С. Журавльов, А. В. Лупир, О. М. Міщенко, Л. П. Коцюра // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2014. – Спец. № 3-с : Матеріали Щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів «Фармакотерапія та хірургічні методи лікування в оторинолароингології», Полтава, 19-20 травня 2014 р. – С. 65–66.
Abstract: На теперішній час частота поліпозного риносинуїту (ПРС) в загальній популяції складає 2-4% з тенденцією до зростання зі збільшенням віку пацієнта. Було проведено безліч досліджень, на основі яких запропоновано цілу низку новітніх методів лікування, але не дивлячись на це, ПРС залишається однією з найбільш вагомих проблем сучасної оториноларингології. Таким чином, в першу чергу необхідно провести вивчення основних характеристик хворих на ПРС (віко-статеві особливості, причини та тривалість захворювання, супутня патологія, кількість оперативних втручань). Дослідження проводилося на базі ЛОР-клініки Харківського національного медичного університету комунального закладу охорони здоров’я «Харківська обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Загалом під нашим наглядом знаходилося 347 хворих на ПРС. Аналізуючи віко-статеву структуру досліджених хворих, нами визначено, що в цілому більшість обстежених нами пацієнтів мають чоловічу стать (57,3±2,65%) у порівнянні з жіночою (42,7±2,65%) та вірогідно (р≤0,001) відносяться до вікової групи 46–55 (24,2±2,30%) та 36–45 (23,1±2,26%) років. При цьому, нами встановлено, що в залежності від статі та вікової групи максимальна кількість пацієнтів має також чоловічу стать у віці 36–45 (12,1±1,75%) та 46–55 (14,4±1,89%) років. Вивчаючи тривалість захворювання обстежених пацієнтів в залежності від вікових характеристик, нами встановлено, що серед них перші місця займають особи, які хворіють від 2 до 4 років у віковій групі 36–45 років – 8,4±1,49% (р≤0,05); на другому місці знаходяться обстежені, що страждають на ПРС 2–4 роки, вікова група 56–65 (6,6±1,34%) та 11–20 років у віці 46–55 (6,6±1,34%); третє місце займають пацієнти, що хворіють також 2–4 роки у віковій групі 26–35 та 5–7 років, вікова група 36–45 (по 5,5±1,22% відповідно). В цілому більшість обстежених пацієнтів з високою вірогідністю (р≤0,001) мали тривалість захворювання від 2 до 4 років (31,1±2,49%). Окрім вищезазначених характеристик нами досліджено поширеність супутньої патології, на яку страждають обстежені нами пацієнти, найбільш вірогідні причини захворювання та основні скарги обстежених. При цьому встановлено, що максимальну кількість серед них займають захворювання серцево-судинної системи (ССС) (43,5±2,66%), викривлення носової переділки (40,9±2,64%) та бронхіальна астма (19,0±2,11%). Останні місця займають цукровий діабет (2,02±0,75%), хронічний отит (1,2±0,57%) та піодермія з фурункульозом (1,2±0,57%). Серед основних вірогідних причин захворювання основна маса пацієнтів відзначає часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – 29,4±2,45%, алергії (17,6±2,04%) та переохолодження (14,4±1,89%); на останніх місцях серед причин виникнення захворювання обстежені пацієнти відзначають професійні фактори – 3,2±0,94, травми носа – 1,4±0,64 (р≤0,05) та стреси – 1,2±0,57. При цьому, значна кількість пацієнтів була не спроможна вказати причину виникнення захворювання (25,1±2,33%). Досить суттєве значення для дослідження основних клініко-епідеміологічних особливостей пацієнтів надається з’ясуванню взаємозв’язку тривалості хвороби та кількості оперативних втручань. В цілому більшості з обстежених нами пацієнтів не було проведене оперативне втручання з приводу ПРС жодного разу (48,4±2,68%), на другому та третьому місцях знаходяться пацієнти з проведеним одним оперативним втручанням з приводу ПРС (23,3±2,27%) та двома (12,1±1,75%). При цьому, як доводять результати нашого дослідження, серед осіб, яким проведене одне оперативне втручання максимальна кількість обстежених пацієнтів страждає поліпозним риносинуїтом від 5 до 7 (6,3±1,31%) та 11–20 років (5,5±1,22%). Така ж тенденція простежується у хворих, яким проведено два оперативних втручання. Серед них також переважають особи, з давністю хвороби 11–20 років (6,1±1,28%). Ретельно дослідивши та проаналізувавши характеристики обстежених нами хворих на ПРС ми встановили переважну кількість обстежених осіб чоловічої статі та хворих вікової групи 46–55 та 36–45 років. При цьому, з’ясована вірогідна перевага хворих, що страждають на ПРС від 2 до 4 років в цілому та у віковій групі 36–45 та 56–65 років. Вивчення наявності супутньої патології хворих на ПРС визначило, що максимальну кількість серед них займають захворювання серцево-судинної системи, викривлення носової переділки та бронхіальна астма. При цьому, встановлені основні вірогідні причини захворювання: часті гострі респіраторні захворювання та гострі респіраторні вірусні інфекції, алергії та переохолодження.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/6477
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра оториноларингології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Лупир А.В.doc36,5 kBMicrosoft WordView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.