Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/577
Title: Иммунновоспалительные аспекты патогенеза профессионального бронхита в сочетании с артериальной гипертензией
Other Titles: Імунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією
Immunoinflammatory aspects of pathogenesis of occupational bronchitis in combination with arterial hypertension
Authors: Калмиков, Олексій Олексійович
Калмыков, Алексей Алексеевич
Kalmykov, Oleksiy
Keywords: професійний бронхіт
профессиональный бронхит
артеріальна гіпертензія
артериальная гипертензия
імунний статус
иммунный статус
цитокіни
цитокины
якість життя
качество жизни
хронічне обструктивне захворювання легенів
хроническая обструктивная болезнь легких
ХОЗЛ
ХОБЛ
фактор некрозу пухлини
фактор некроза опухоли
інтерлейкін
интерлейкин
інтерферон
интерферон
Issue Date: 2007
Publisher: ХГМУ
Citation: Калмыков А. А. Иммунновоспалительные аспекты патогенеза профессионального бронхита в сочетании с артериальной гипертензией : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.02 – Внутренние болезни / Алексей Алексеевич Калмыков ; ХГМУ. – Харьков, 2007. – 172 с.
Abstract: Дисертація присвячена вивченню імунного гомеостазу та цитокінової системи при професійному бронхіті (ПБ) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) і визначенню ролі імунного запалення у розвитку і прогресуванні поєднаної патології. З’ясовано особливості клінічного перебігу ПБ в залежності від наявності супутньої АГ та професії обстежених осіб. Встановлено вплив захворювання на якість життя робочих пилових професій машинобудування. Доведено, що одним із механізмів формування клінічних проявів ПБ є дисбаланс в імунній системі, який полягав у помірному пригніченні неспецифічної (активності фагоцитозу, НСТ, натуральних кілерів CD16) і клітинної (зниження Т-лімфоцитів CD3, підвищення показника РГМЛ) ланок імунітету на фоні активації гуморальної (підвищення рівнів IgM, IgG), а в цитокіновій ланці підвищенням вмісту ФНПα, ІЛ-4 і зниженням ІФНγ. Наявність супутньої АГ у хворих на ПБ супроводжується активацією імунозапального процесу з посиленням гуморальної відповіді на фоні клітинної імуносупресії та більш вираженим дисбалансом у системі цитокінів. Імунозапальні зміни також пов’язані з умовами праці і, в свою чергу, визначають особливості клінічних проявів ПБ у різних професійних групах.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни. – Харьковский государственный медицинский университет, МЗ Украины, Харьков, 2007. Диссертация посвящена изучению цитокинов и иммунного статуса при профессиональном бронхите (ПБ) в сочетании с артериальной гипертензией (АГ). У 102 мужчин, больных ПБ, 58 из которых – с АГ, и 15 лиц контрольной группы изучены иммуный статус (неспецифическое, клеточное, гуморальное звенья иммунитета), цитокины (фактор некроза опухолей-α, интерферон-γ, интерлейкин-4). Для оценки функционального состояния бронхолегочной системы проводился тест с 6-минутной ходьбой, для исследования качества жизни больных использован специализированный респираторный опросник качества жизни госпиталя св. Георгия. Установлено, что у больных ПБ в сочетании с АГ определялась большая частота обострений, интенсивность респираторных симптомов со снижением спирографических скоростных показателей, толерантности к физической нагрузке и как следствие – качества жизни пациентов. При сопоставлении клинических проявлений ПБ в различных профессиональных группах наибольшая их выраженность была выявлена в группе электросварщиков, в меньшей мере – литейщиков и шлифовщиков. На основании изучения клинических проявлений ПБ были выделены факторы, способствующие прогрессированию профессионального бронхита: характер пылевой профессии, наличие сопутствующей АГ, частота обострения профессионального бронхита. В ответ на продолжительное действие пыли в условиях производства происходило угнетение неспецифического звена иммунитета, что проявлялось снижением фагоцитарной функции (активности и завершенности фагоцитоза, фагоцитарного индекса и фагоцитарного числа), активности естественных киллеров (CD16), опсонизирующей функции (титра комплементарной активности). Об угнетении не только фагоцитоза, но и кислородзависимой цитотоксичности нейтрофилов свидетельствовало снижение показателя теста с НСТ. Установленные нарушения отражали недостаточную функцию первой линии иммунологической защиты и способствовали включению в иммуновоспалительный процесс антигенспецифических клеточных и гуморальных иммунных механизмов. В клеточном звене иммунитета выявлены признаки иммунной депрессии: уменьшение численности Т-лимфоцитов и угнетение их миграционной способности. В ответ на снижение указанных компонентов клеточного иммунитета происходила активация регуляторной фракции Т-лимфоцитов в виде повышения Т-хелперов CD4, преимущественно за счет Т-хелперов 2 типа. Изменения в гуморальном звене иммунитета характеризовались тенденцией к повышению В-лимфоцитов CD22, достоверным повышением содержания IgM, IgG и ЦИК. В то же время концентрация IgA снижалась. Выявлено повышение содержания ФНОα и ИЛ-4 на фоне снижения уровня ИФНγ, более выраженное в группе больных ПБ с АГ. Это свидетельствовало о большей активности иммунного воспаления у больных с сочетанной патологией. Установленные особенности корреляционных взаимосвязей между характером иммуновоспалительных реакций и клиническими проявлениями ПБ у больных с АГ подтвердили роль цитокинов в разбалансировке отдельных звеньев иммунной защиты при сочетанной патологии. В результате изучения иммуновоспалительных аспектов патогенеза ПБ были установлены наиболее информативные признаки прогрессирования патологического процесса. Клиническими маркерами перехода необструктивной формы ПБ в обструктивные является выраженность одышки, величина ОФВ1, расстояние, пройденое пациентом в тесте с 6-минутной ходьбой и показатели качества жизни – «симптомы» и «воздействия». Иммуновоспалительными факторами прогрессирования ПБ являются угнетение активности фагоцитоза, снижение содержания Т-лимфоцитов CD3, повышение иммунорегуляторного индекса CD4/CD8 и снижение Th1/Th2, а также дисбаланс цитокинов ФНОα, ИФНγ, ИЛ-4.
The dissertation is dedicated to the investigation of immune homeostasis and cytokine system in occupational bronchitis (OB) in combination with arterial hypertension (АH) and assessment of immune inflammation role in the development and progression of associated pathology. Peculiarities of clinical course of OB in the relation to presence of combined AH and patients profession were revealed. The disease influence on life quality of dust professions workers from machine-building industry was established. It was proofed that one of mechanisms of OB clinical manifestation is the disbalance in immune system. It included the moderate depression of non-specific (phagocytosis activity, nitro blue tetrazolium test, natural killers CD16) and cellular (decrease of Т-lymphocytes CD3, increase of lymphocyte migration inhibition reaction) components of immune system on the background of activation of humoral (increase of IgM, IgG), and in cytokine component – increase of TNFα, IL-4 with decrease of IFNγ levels. The presence of assosiated AH in patients with OB is accompanied by the activation of immunoinflammatory process with boost of humoral answer at the background of cellular immunodepression and more espressed dysbalance in cytokine system. Immunoinflammatory changes are also connected with working conditions and define the peculiarities of clinical manifestation of OB in different professional groups.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/577
Appears in Collections:Дисертації. Внутрішні хвороби
Наукові праці. Кафедра внутрішніх та професійних хвороб

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Disser_Kalmykov.pdf1,18 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.