Гіпосалівація – клінічний маркер та аграватор перебігу ревматоїдного артриту, ускладненого ураженням стравоходу

Abstract

У статті розглянуто особливості саліваторних розладів у хворих на ревматоїдний артрит (РА), їх роль у патогенезі езофагеальних ускладнень. Обстежено 149 хворих на РА, з яких у 99 були ускладнення з боку стравоходу. У всіх випадках патологію стравоходу діагностовано не раніше, ніж через 1 рік після встановлення діагнозу РА. Статистична обробка результатів обстеження виявила позитивний асоціативний зв’язок між наявністю езофагеальних ускладнень, з одного боку, та відчуттям сухості в роті, наявністю неповного зубного ряду, проявами глоситу/стоматиту — з іншого. Встановлено залежність між вираженістю гіпосалівації та наявністю уражень стравоходу у хворих на РА. Виявлено зменшення кількості функціонально активних малих слинних залоз у хворих на РА при наявності езофагеальних ускладнень порівняно з пацієнтами з РА, але без патології стравоходу. Показано, що темп салівації та кількість функціонально активних малих слинних залоз зменшується при підвищенні активності РА. Зроблено висновок, що гіпосалівація у хворих на РА, ускладнений патологією стравоходу, є фактором, що обтяжує перебіг ревматичного захворювання, бере участь у формуванні позасуглобових проявів РА й відображає активність патологічного процесу. В статье рассмотрены особенности саливаторных расстройств у больных ревматоидным артритом (РА), их роль в патогенезе эзофагеальных осложнений. Обследованы 149 больных РА, из которых у 99 были осложнения со стороны пищевода. Во всех случаях патология пищевода была диагностирована не ранее чем через 1 год после установления диагноза РА. Статистическая обработка результатов обследования выявила положительную ассоциативную связь между наличием эзофагеальных осложнений, с одной стороны, и ощущением сухости во рту, наличием неполного зубного ряда, проявлениями глоссита/стоматита — с другой. Установлена зависимость между выраженностью гипосаливации и наличием поражений пищевода у больных РА. Выявлено уменьшение количества функционально активных малых слюнных желез у больных РА при наличии эзофагеальных осложнений по сравнению с пациентами с РА, но без патологии пищевода. Показано, что темп слюноотделения и количество функционально активных малых слюнных желез уменьшается при повышении активности РА. Сделан вывод, что гипосаливация у больных РА, осложненным патологией пищевода, является фактором, отягощающим течение ревматического заболевания, участвует в формировании внесуставных проявлений РА и отображает активность патологического процесса. The article describes the features of salivatory disorders in patients with rheumatoid arthritis (RA), their role in the pathogenesis of esophageal complications. 149 patients with RA, of whom 99 had esophageal complications were examined. In all cases, the pathology of the esophagus was diagnosed no earlier than 1 year after the diagnosis of RA. Statistical processing of the results of this investigation revealed a positive association between the presence of esophageal complications on the one hand and the xerostomia, the presence of incomplete dentition, manifestations glossitis/stomatitis — on the other. It was established relationship between the level of hyposalivation and the presence of lesions of the esophagus in patients with RA. The number of functionally active minor salivary glands in patients with RA decreased in the presence of esophageal complications compared with patients with RA, but without abnormalities of the esophagus. The rate of salivation and the number of functionally active minor salivary glands decreased with an increase in the activity of RA. The conclusion was that hyposalivation in patients with RA and esophageal complications reflects the activity of the pathological process and is an aggravating factor. Hyposalivation involved in the formation of extra-articular manifestations of RA.