Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31988
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКоровай, Сергій Вікторович-
dc.contributor.authorЛахно, Ігор Вікторович-
dc.date.accessioned2023-05-01T18:20:33Z-
dc.date.available2023-05-01T18:20:33Z-
dc.date.issued2023-05-03-
dc.identifier.citationКоровай С. В. Підвищення ефективності прогнозування передчасних пологів / С. В. Коровай, І. В. Лахно // The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Medicine. – 2021. – Iss. 42. – P. 51–57. – DOI: 10.26565/2313-6693-2021-42-06.en_US
dc.identifier.issn2313-6693-
dc.identifier.urihttp://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31988-
dc.description.abstractРезюме. Порушення плацентації певним чином відіграють важливу роль у патогенезі великих акушерських синдромів. Тому привертає увагу можливість застосування біохімічних показників рівня плацентарного фактору росту (placental growth factor, PlGF) та fms-подібної тирозинкінази (sFlt-1) для прогнозування передчасних пологів. Метою роботи була розробка критеріїв прогнозування передчасних пологів на підставі сумісного використання ультразвукової цервікометрії та концентрації PlGF і sFlt-1. Матеріали та методи. Усього було обстежено 227 вагітних жінок, у 190 з яких відбулися передчасні пологи. До I групи залучено 48 жінок з загрозою невиношування вагітності, що завершилась пологами у термінах від 23 до 27 тижнів. У II групі під спостереженням знаходилось 142 жінки з загрозою невиношування вагітності в термінах від 28 до 36 тижнів. До III групи увійшли 37 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що завершилась пологами без ускладнень у термінах 38-41 тиждень. Усім залученим до роботи пацієнткам у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію на апараті Voluson 730 (GE Healthcare, USA), а також вивчали концентрацію у сироватці крові PlGF та sFlt-1 методом електрохмілюмінісцентного імуноаналізу за допомогою аналізатора Cobas e411 (Roche diagnostics, Швейцарія). Результати. У ході дослідження виявлено вірогідне (р < 0,001) зниження в сироватці крові усередненої концентрації PlGF на 65 % на тлі підвищення рівня sFlt-1 на 93 % у жінок з перериванням вагітності в ранні терміни – 23–27 тижнів (I група) по відношенню до жінок з неускладненою вагітністю. У жінок з передчасними пологами у термін гестації 28–36 тижнів (II група) спостерігалась аналогічна тенденція змін: рівень PlGF вірогідно (р = 0,014) знижувався в середньому на 68 % по відношенню до жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У жінок I групи значення співвідношення sFlt-1/PlGF перевищували (р < 0,001) значення пацієнток III групи в 14 разів. Але ще більш виражений дисбаланс ангіогенних факторів спостерігався у жінок II групи – в середньому в 16 разів. Для прогнозування передчасних пологів було використано два основних маркера: вкорочення шийки матки за даними ультразвукової цервікометрії менше 30 мм, а також співвідношення sFlt-1/PlGF більше 50 ум. од. Відношення шансів (ВШ) передчасних пологів у разі використання лише довжини шийки матки складало 34,133 (95 % довірчий інтервал – 12,308–94,660). ВШ у разі комбінованого використання даних цервікометрії та показників ангіогенезу було 148,750 (95 % довірчий інтервал – 33,243–665,593). Висновки. Використання додаткового біохімічного маркеру значно підвищило точність прогнозування передчасних пологів.en_US
dc.language.isouken_US
dc.publisherХарківський національний університет ім. В. Н. Каразінаen_US
dc.subjectангіогенезen_US
dc.subjectпередчасні пологиen_US
dc.subjectпрогнозуванняen_US
dc.titleПідвищення ефективності прогнозування передчасних пологівen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
17486-Article Text-34580-1-10-20210729.pdf558,08 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.