COVID-19 та розлади ментальної сфери: механізми їхнього розвитку та можливості виявлення. Огляд літератури

Abstract

Мета роботи — виділити основні COVID-19-асоційовані психічні порушення та механізми їхнього роз витку на основі аналізу літературних даних. Матеріали та методи. Для проведення зазначеної роботи нами було проаналізовано 112 літературних джерел з бази PubMed за запитами «Covid AND mental health», «Covid AND mental disorders» та 36 з них обрано для детального вивчення. Результати та обговорення. Було з’ясовано, що у хворих на COVID-19 часто виникають множинні неврологічні та психічні порушення, такі як збудження (69 %), ознаки ураження кортикоспінального тракту (67 %), сплутаність свідомості (65 %) і нейропсихологічні порушення (33 %). Серед психічних та психологічних, які спостерігаються після перенесеної коронавірусної хвороби, найчастіше трапляються безсоння (42 %), зниження концентрації та уваги (38 %), тривожність (36 %), розлади пам’яті (34 %), депресія (33 %), сплутаність свідомості (28 %) та інші розлади свідомості (21 %). Найуразливішими контингентами населення є діти, підлітки та особи літнього віку, які страждають не тільки від самої хвороби, а й від наслідків ізоляції. На окрему увагу заслуговують медичні працівники, у яких часто спостерігаються такі ментальні розлади, як тривожність (12—20 %), депресія (15—25 %), безсоння (8 %) та посттравматичний стресовий розлад (35—49 %). Висновки. Пандемія COVID-19 сильно вплинула на психічне здоров’я населення в цілому. Особливо це позначилося на таких групах населення, як хворі з психіатричною патологією, медичні працівники, особи похилого віку та люди у скрутному матеріальному становищі. Враховуючи можливість нових хвиль захворюваності на COVID-19 та посилення карантинних обмежень, а також можливість виникнення нових епідемій у майбутньому, наразі вкрай важливо створити чіткі керівні принципи та протоколи, які допоможуть пом’якшити наслідки пандемічної кризи та обмежувальних заходів і запобігти масовому погіршенню психічного здоров’я за збереження акценту на особистісно-орієнтованому піклуванні.