Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29402
Title: Прогнозування неонатальних аритмій з урахуванням даних добового моніторування ЕКГ та рівнів копептіну, ішемією-модифікованого альбуміну
Authors: Іванова, Євгенія Володимирівна
Keywords: неонатальні аритмії
копептін
ішемією-модифікований альбумін
постгіпоксичне ураження міокарда
прогнозування порушень серцевого ритму у новонароджених
Issue Date: 2020
Citation: Іванова Є. В. Прогнозування неонатальних аритмій з урахуванням даних добового моніторування ЕКГ та рівнів копептіну, ішемією-модифікованого альбуміну : дис. … д-ра філософії : 228 – Педіатрія / Є. В. Іванова ; Харківський національний медичний університет. – Харків, 2020. – 188 с.
Abstract: Метою дослідження було удосконалення прогнозування розвитку неонатальних аритмій на підставі дослідження електричної активності міокарда, параметрів варіабельності серцевого ритму, показників центральної гемодинаміки, вивчення показників копептіну та ішемією-модифікованого альбуміну.У дослідження залучено 187 новонароджених (118 хлопчиків та 69 дівчаток) у ранній неонатальний період (перші 168 годин життя). В залежності від наявності порушень серцевого ритму та провідності новонароджені були розподілені на 2 основні групи: 1-а група – 126 новонароджених з порушеннями серцевого ритму та провідності, 2-а група – 61 новонароджений без аритмій. В залежності від терміну гестації діти основних груп були розподілені: 1а група (n = 34) – доношені новонароджені з аритміями, 1б група (n = 92) – передчасно народжені діти з аритміями, 2а група (n = 24) – доношені новонароджені без аритмій, 2б група (n = 37) – передчасно народжені діти без аритмій. В залежності від наявності асфіксії при народженні діти основних груп були розподілені: 1а група (n = 63) – новонароджені з аритміями на тлі асфіксії, 1б група (n = 63) – новонароджені з аритміями без асфіксії, 2а група (n = 14) – діти без аритмій з асфіксією, 2б група (n = 47) – без аритмій та без асфіксії. Поглиблене дослідження стану ССС включало визначення рівнів копептіну та ішемією-модифікованого альбуміну у співставленні з тропоніном І, електрофізіологічних, морфометричних та гемодинамічних параметрів. Аналіз даних добового моніторування ЕКГ з'ясував, що найбільш поширеними видами неонатальних аритмій були тахіаритмії (р<0,05) та суправентрикулярна екстрасистолія (р<0,05). У доношених дітей частіше зустрічалися суправентрикулярна (р<0,05), шлуночкова (р<0,05) та АВ-вузлова (р<0,05) екстрасистолії, у передчасно народжених – тахіаритмії (р<0,05). На тлі асфіксії при народженні вірогідно частіше дебютували брадікардії (р<0,05) та міграція водія ритму. Розвиток гетеротопних розладів у вигляді ектопічної активності передсердь та шлуночків (р<0,05) превалював у новонароджених без доведеного гіпоксичного ураження міокарда. При співставленні рівнів копептіну та ІМА у новонароджених з аритміями, а також при розподілі за терміном гестації та від наявності асфіксії при народженні, виявлено вірогідно вищі рівні ІМА у новонароджених з порушеннями серцевого ритму (р<0,001), із найбільшим ураженням міокарда доношених дітей (Н=27,5, р<0,001) та немовлят з асфіксією при народженні (Н=25,3, р<0,001). Вірогідно вищі рівні копептіну визначено у дітей з аритміями на тлі перенесеної асфіксії (Н=27,3, р<0,0001). Для рівнів тропоніну І не встановлено значимих розбіжностей в жодній групі. Шляхом множинного регресивного аналізу встановлено вірогідні зв’язки показників копептіну у новонароджених з аритміями на тлі асфіксії із оцінкою за Апгар на 1 хвилині, рН, тромбоцитами крові, Сa, тривалістю Р, амплітудою TV1, min RR (R=0,770; R2=0,594; p<0,001); ІМА із рСО2, ВЕ, КФК-МВ, амплітудою SV6 (R=0,812; R2=0,672; p<0,001); ІМА у доношених дітей з аритміями із тривалістю ТІІІ, дВАП, QTc (R=0,902; R2=0,814; p=0,006) та ІМА у передчасно народжених з аритміями із рСО2, амплітудою Р, ЛДГ, копептіном (R=0,770; R2=0,592; p<0,001). Діагностично-прогностичними показниками розвитку неонатальних аритмій є рівні копептіну >0,1 нг/мл (AUC = 0,697; 95% ДI [0,593–0,787]) та ІМА >2633,87 нг/мл (AUC = 0,732; 95% ДI [0,631–0,818]), на тлі перенесеної асфіксії прогностичним є рівень ІМА > 2279,96 нг/мл (AUC = 0,793; 95% ДI [0,694–0,871]). Отримані результати демонструють роль цих біохімічних маркерів ураження міокарда у діагностиці неонатальних аритмій. За даними добового моніторування ЕКГ діагностовано вірогідні відмінності у показниках електричної активності міокарда у новонароджених з аритміями із статистично вищими значеннями середньодобової ЧСС (р<0,05), максимальної ЧСС (р<0,05), нижчими показниками мінімального RR (р˂0,01), вищими значеннями максимального RR (р˂0,01) та вищими показниками QTс (р<0,01) у дітей основної групи, зниження параметрів ВСР у передчасно народжених та з аритміями на тлі асфіксії при народженні. З ризиком розвитку загрозливих шлуночкових аритмій у доношених новонароджених, за рахунок впливу на показники QTc, пов'язані рівні АСТ, КФК, Na, ДдПШ, d ПП, амплітуда TV1 та TV2 (R=0,998; R2=0,997; p<0,00912). Стан симпатичної регуляції серцевого ритму (SDANN) у доношених дітей, більшою мірою, пов'язаний із змінами рівнів ЛДГ та ДАТ (R=0,739; R2=0,546; p<0,0006), у передчасно народжених – від електролітного стану пуповинної крові та сатурацію кисню (R=0,632; R2=0,40; p<0,003). На стан парасимпатичної ланки ВСР (rMSSD), яка є філогенетично більш незрілою, у передчасно народжених впливає розвиток плацентарної дисфункції (rbs= 0,3; р<0,05) та аневризма МПП (rbs= 0,3; р<0,05); серед числових змінних – Са пуповинної крові, СРБ, амплітуда TV5 та тривалість TV1 (R=0,618; R2=0,381; p<0,001). Порівняльний аналіз даних доплерехокардіографії дозволив з'ясувати, що новонароджені з аритміями на тлі асфіксії мали вищі показники тиску в стовбурі легеневої артерії (MW U Test: р1а,1б<0,01; р1а,2б<0,05) та зменшення ДдЛШ (MW U Test: р1а,1б<0,01), яке призводить до менш ефективної його роботи і вимагає залучення компенсаторних механізмів у вигляді позитивного хроно- та інотропного ефекту (MW U Test: р1а,2б<0,01). Встановлено, що статистично значущими показниками прогнозу розвитку порушень серцевого ритму та провідності у новонароджених є наявність асфіксії та параметри стану адаптації при народженні, рівні копептіну, тропоніну І, ГГП, натрію пуповинної крові, показники ЧСС, QTc, амплітуди зубця R, стан сегменту ST.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29402
Appears in Collections:Дисертації. Педіатрія
Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 та неонатології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
диссертация Иванова.pdf1,83 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.