Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24736
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКалюжка, Владислав Юрійович-
dc.contributor.authorП'ятикоп, Володимир Олександрович-
dc.contributor.authorЩегельська, О.А.-
dc.contributor.authorМаркевич, М.А.-
dc.date.accessioned2019-11-20T08:24:39Z-
dc.date.available2019-11-20T08:24:39Z-
dc.date.issued2019-10-08-
dc.identifier.citationЕфективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів // В. О. П’ятикоп, В. Ю. Калюжка, О. А. Щегельська, М. А. Маркевич // Високі технології в підвищенні якості життя нейрохірургічних хворих : тези доповідей науково-практичної конференції нейрохірургів України з міжнародною участю (23–25 жовтня 2019, Київ, Україна). – Київ, 2019. – С. 119.ru_RU
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24736-
dc.description.abstractВведення. Пошкодження периферичних нервів є частою патологією, що має значне соціально-економічне значення, тому розробка сучасних та ефективних методів їх відновлення є актуальним. Метою роботи було вивчення можливості використання фібринових матриць, заповнених нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами (нМСК) для відновлення цілісності периферичних нервів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 безпородних щурах. Сідничні нерви (СН) всіх щурів перетинали і потім відновлювали їх цілісність різними методами. МСК отримували з кісткового мозку щурів, розмножували в культурі, індукували в нейрональному напрямку та укладали в фібринові матриці. Для оцінки ефективності відновлення СН застосовували неврологічні та гістологічні методи. Результати. Загальний анатомічний розрив СН без лікування призводив до стійкого неврологічного дефіциту (Sciatic functional index (SFI) = -98) у групі Е1. Часткове відновлення функції СН зросло до SFI = -37 на 30-й день у групі E2 (оперативна реконструкція). Часткове відновлення функції СН відбувалося через 20 днів (SFI = -64) в групі Е3 (трансплантований фібриновий безклітинний матрикс). Часткове відновлення функції SN починалося на 3-й день, стабільно збільшувалося до SFI=-27 на 30-й день у групі E4 (трансплантований фібриновий матрикс з нМСК). Гістологічна оцінка показала: формувались ділянки сполучної тканини з ділянками нервових волокон у групі Е2; у групі Е3 великий сполучнотканинний рубець утворився на місці трансплантованого фібринового матриксу; в Е4 були виявлені веретеноподібні і зірчасті клітини з довгими відростками від однієї сторони СН до іншої, клітини сполучної тканини і тонкі нервові волокна. Висновки. Було показано, що трансплантація фібринового матриксу з нМСК була більш ефективною для лікування травми СН, ніж трансплантація безклітинної фібринової матриці та близька до результатів хірургічної реконструкції.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.subjectмезенхімальні стовбурові клітиниru_RU
dc.subjectфібринова матрицяru_RU
dc.subjectсідничний нервru_RU
dc.titleЕфективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурівru_RU
dc.typeThesisru_RU
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра нейрохірургії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2019_Kyiv_tezy_for_web_fibrin.pdf106,25 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.