Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1876
Title: Стан та особливості комунікативних процесів при викладанні клінічних навчальних дисциплін англомовним студентам
Authors: Капустник, Валерій Андрійович
Keywords: комунікація
викладання
Issue Date: 2012
Citation: Капустник В. А. Стан та особливості комунікативних процесів при викладанні клінічних навчальних дисциплін англомовним студентам / В. А. Капустник // Педагогічна культура викладача вищої школи : матеріали XLVI навчально-методичної конференції, Харків, 21 листопада 2012 р. / ХНМУ. – Харків, 2012. – С. 6–8.
Abstract: В Харківському національному медичному університеті викладання клінічних дисциплін англомовним студентам проводиться протягом близько 15 років. Цей період дозволив сформувати певний практичний досвід викладання, аналіз та узагальнення якого в аспекті комунікативних процесів і склав мету цієї роботи. Загалом у дослідженні, яке проводилося в листопаді 2011 року, взяли участь 32 кафедри, що здійснюють професійно-орієнтовану підготовку, та 35 англомовних студентів і випускників університету. В якості джерел інформації для аналізу були: навчальні плани та програми клінічних дисциплін; навчальний розклад; інформаційні пакети кафедр; звіти кафедр та особисте спілкування із застосуванням методу анкетування; відгуки студентів. Анкета, що була запропонована завідувачам кафедр, включала питання стосовно організаційних, методичних аспектів, труднощів у викладанні, здобутків кафедри, пропозицій щодо удосконалення навчального процесу для англомовних студентів. Анкета для студентів та випускників університету англомовної форми навчання містила аналогічні питання в контексті місця студента у навчальному процесі. Аналіз середніх значень показника відношення кількості студентів на курсі до кількості викладачів на кафедрі (акредитованих щодо викладання англійською мовою) показав, що на одного викладача в середньому припадає більше 15 студентів. Звісно, в кожній окремій групі кількість студентів дещо менша, але все одно найчастіше перевищує оптимальні 5–7 осіб [1], що апріорі створює комунікативні труднощі в процесі викладання. Щодо якісного кваліфікаційного складу викладачів, то у викладанні англомовним студентам за дуже рідкими випадками задіяні викладачі, що мають, з одного боку, принаймні 1 лікарську кваліфікаційну категорію, з іншого боку — вчений ступінь принаймні кандидата медичних наук. Така висока кваліфікація і відповідні компетентнісні якості викладацього складу створює позитивні передумови комунікативного процесу зі студентами. Проте звертає на себе увагу значна питома вага асистентів (близько половини усіх «англомовних» викладачів), до того ж близько третини з них — віком до 35 років, тобто педагогічного досвіду у більшості викладачів відносно небагато. То ж аналіз, проведений у відповідному ракурсі, виявив, що на третині кафедр у викладанні англомовним студентам педагоги вищого кваліфікаційного щабелю — професори, доктори наук, спеціалісти з гідним життєвим та прикладним досвідом, основні носії традицій вітчизняної медицини — безпосередньо не задіяні. Серед клінічних кафедр лише на трьох безпосередню участь у викладанні англомовним студентам беруть 2 і більше професорів. Важливими засобами комунікації у навчальному процесі є друковані навчально-методичні матеріали. Безумовно, дуже важливим є той факт, що навчальний зміст у англомовних студентів включає кращі світові досягнення, джерелом яких є визнані на міжнародному рівні підручники. Але величезним надбанням університету є те, що майже третина клінічних кафедр користується базовими підручниками власного авторства, більшість з яких рекомендовано Міністерством охорони здоров`я та/або Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України. Серед базової літератури деякі кафедри навели застарілі джерела, видані, так би мовити, ще в минулому тисячолітті. Можливо, ці матеріали справді містять відомості неминущого значення, але при поверхневому пошуку засобами Інтернет для переважної більшості таких джерел було знайдено більш пізні видання тих же основних авторів. Дві третини кафедр користуються новітньою базовою літературою. Видано велику кількість (загалом більше 300 окремих видань) методичних матеріалів. Деякі кафедри практикують щорічне видання робочого журналу (зошита, практикуму) для студентів. Він включає: схему історії хвороби, запитання до основних розділів кожної теми занять, тестові завдання в форматі «Крок-2» та ситуаційні клінічні задачі, спеціальні сторінки для запису даних курації пацієнта, перелік найбільш необхідних препаратів для лікування хворого тощо. Проведено багато роботи щодо організації практично-орієнтованого навчання на кафедрах клінічного профілю. Основні його комунікативні засоби здебільшого традиційні. Загалом, в залежності від теми занять, на засоби практично-орієнтованого навчання виділено від 20 % до 90 % загального часу (в середньому близько половини), що є цілком задовільним. Дискутабельним є питання того, яким чином забезпечити спілкування студента з пацієнтами в процесі практично-орієнтованого навчання біля ліжка хворого: чи зобов’язаний англомовний студент володіти в достатній мірі російською/українською мовами, щоб самостійно спілкуватися й читати дані додаткових досліджень; чи все ж таки задачею викладача є забезпечити повний англомовний супровід цього процесу; можливо, оптимальними є деякі компромісні варіанти — максимальна допомога (переклад) при ознайомленні з результатами лабораторних та інструментальних методів і мінімальний супровід фізикального обстеження. Щодо змісту комунікативного процесу: незаперечним є колосальне науково-практичне, дидактичне надбання вітчизняної медицини, здавна визнане в усьому світі. То ж більшість кафедр погоджуються у впевненості, що основою навчання мають бути саме вітчизняні традиції. Слід відзначити, що, у порівнянні з вітчизняними і навіть з іноземними російськомовними студентами, англомовні студенти більше мотивовані до навчання в загальному розумінні і більше орієнтовані на систему охорони здоров’я країн потенційного працевлаштування. Тому при підготовці до практичних занять викладачі вимушені активніше працювати, враховувати міжнародні стандарти надання медичної допомоги та ширше висвітлювати сучасні підходи, якими користуються провідні медичні школи світу і ґрунтуються на синдромальному підході. Щодо питання врахування специфіки надання медичної допомоги в країні походження студента і, як правило, його подальшого працевлаштування, позиція окремих кафедр відрізняється. Приблизно третина кафедр вважає, що навчальний зміст з дисциплін вже враховує специфіку служби охорони здоров`я країни походження іноземців. В той же час більшість кафедр визнала, що не враховує або недостатньо враховує специфіку медичної допомоги. Це пов’язують з трьома основними аспектами: відносно широким різноманіттям країн, з яких походять студенти, недостатність доступної інформації; брак часу на пошук інформації. Своїм досвідом з цього приводу діляться деякі кафедри, на яких студентам пропонують підготувати реферативні доповіді з окремих аспектів специфіки медичної галузі в їх країні. З дидактичної точки зору, крім галузевих медичних, важливо враховувати етнокультуральні, релігійні, національні і навіть психологічні особливості студентів англомовної форми навчання. Таким чином, під час викладання клінічної навчальної дисципліни англомовним студентам, на додаток до професійної підготовленості, виключного значення набувають комунікативна компетентність та мовна культура педагога, які зокрема є індикаторами його освіченості.
Description: стаття за матеріалами доповіді
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1876
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра внутрішніх та професійних хвороб

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kapustnik_2012_029.pdf4,94 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.