Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/15904
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЛопіна, Наталія Андріївна-
dc.date.accessioned2017-04-19T11:43:11Z-
dc.date.available2017-04-19T11:43:11Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.citationЛопіна Н. А. Взаємозв'язок рівня фракталкіну з немодіфікованими чинниками серцево-судинного ризику, вираженістю атеросклерозного ураження вінцевих судин / Н. А. Лопіна // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 4. - С. 59-64.ru_RU
dc.identifier.urihttp://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/15904-
dc.description.abstractМета дослідження – оцінити взаємозв’язок рівня фракталкину з модифікованими і немодифікованими факторами серцево-судинного ризику, а також з вираженістю атеросклеротичного ураження коронарних судин. Матеріали і методи: було обстежено 131 пацієнт з ішемічною хворобою серця (ІХС). В залежності від наявності цукрового діабету (ЦД) 2-го типу хворі ІХС були розподілені на 2 групи: 1-а група (n= 70) – хворі з супутнім ЦД 2-го типу, 2-а група (n= 61) - хворі ІХС без супутнього ЦД 2-го типу. Усім хворим для верифікації діагнозу ІХС проводилася коронарографія. У всіх хворих оцінювалися антропометричні дані, рівні фракталкину, показники ліпідного та вуглеводного обмінів. Результати. В ході дослідження було виявлено, що у пацієнтів з ІХС як з супутнім ЦД 2-го типу, так и без, підвищені рівні фракталкину вірогідно у порівнянні з групою контролю. У хворих з наявністю гемодинамічно значущих стенозів, дифузного ураження коронарних артерій як з супутнім ЦД 2-го типу, так и без рівні фракталкину були вірогідно вище, ніж у хворих без дифузного ураження коронарних артерій. При оцінці взаємозв’язків фракталкину з немодифікованими факторами ризику було встановлено наявність кореляційного зв’язку з віком та стажем ІХС, невірогідно - зі стажем ЦД. При оцінці взаємозв’язків фракталкину з антропометричними показниками було встановлено наявність слабого позитивного кореляційного зв’язку з вагою, об’ємом стегон, співвідношенням об’єму талії та стегон, середнього - з об’ємом талії, що підтверджує думку про збільшення синтезу фракталкину адіпоцитами при абдомінальному ожирінні. Було встановлено наявність слабого позитивного кореляційного зв’язку з рівнем загального холестерину, рівнем тригліцеридів, ХС ЛПДНЩ, рівнем ХС ЛПНЩ. При оцінці взаємозв’язків фракталкину з показниками вуглеводного обміну було встановлено наявність слабого кореляційного зв’язку з показниками короткострокового контролю глікемії - глюкозою і сильного - з показниками довгострокового контролю глюкози - HbA1c. При аналізі кореляційних взаємозв’язків між рівнем фракталкіну і вираженістю ураження коронарних артерій було встановлено наявність вірогідних позитивних кореляційних взаємозв’язків: сильного – між кількістю атеросклеротичних бляшок коронарних судин, середнього – між кількістю уражених судин, кількістю уражених сегментів коронарних артерій, слабкого – з кількістю уражених проксимальних, середніх, дистальних сегментів, кількістю гемодинамічно значущих стенозів коронарних артерій. Висновки. Результати проведеного дослідження демонструють вплив на рівень фракталкину віку, тривалості ІХС, показників метаболічного статусу і контролю глікемії, абдомінального ожиріння. Підвищення рівню фракталкину асоційовано з більш несприятливим перебігом атеросклеротичного процесу. В ході дослідження продемонстровано вплив на розвиток і прогресування атеросклерозу дисфункції ендотелію, особливо вираженої на тлі супутнього ЦД і абдомінального ожиріння.The purpose of research – to evaluate the association fractalkine level with modifiable and non-modifiable factors of cardiovascular risk, and the severity of the atherosclerotic lesions of the coronary arteries. Materials and Methods: 131 patients with coronary artery disease (CAD) were examined. Depending on the presence of type 2 diabetes mellitus (T2DM) patients with CAD were divided into 2 groups: 1st group (n = 70) - patients with concomitant T2DM, 2nd group (n = 61) - patients with CAD without T2DM. All patients were performed coronary angiography to verify the diagnosis of CAD. Also in all patients were evaluated anthropometric indicators, the levels of fractalkine, indexes of lipid and carbohydrate metabolism. Results: The study found that patients with CAD both with concomitant T2DM or without had increased levels of fractalkine significantly compared with the control group. In patients with hemodynamically significant stenosis, diffuse coronary lesions with concomitant T2DM and without had significantly higher fractalkine levels. In assessing the relationship fractalkine with non-modifiable risk factors there were established the presence of a weak correlation with age, unreliable weak correlation with experienced of T2DM, no statistically significant average correlation with experience of CAD. In assessing the relationship fractalkine with anthropometric indices there were established the presence of a weak correlation with weight, the volume of the thighs, the ratio of waist size and hip and average positive correlation with a volume of waist, which confirms the fact that the abdominal obesity increases the synthesis of fractalkine adipocytes. In assessing the relationship fractalkine with lipid metabolism it was found the presence of a weak correlation with total cholesterol, triglycerides, VLDL, the level of LDL cholesterol. In assessing fractalkine relationships with indicators of carbohydrate metabolism has been established the presence of a weak correlation with the index of short-term glycemic control - glucose and secondary with an indicator of long-term glucose control - HbA1c. The analysis of correlations between the level of fractalkine and severity of CAD has been established the existence of significant correlations: strong - between the amount of atherosclerotic plaques of coronary vessels, the middle - between the number of affected vessels, the number of diseased coronary artery segments, weak - the number of lesions of the proximal middle and distal segments, the number of hemodynamically significant stenosis of the coronary arteries. Conclusions. Results of the study demonstrate the impact on the level of fractalkine age, duration of CAD, metabolic status and indicators of glycemic control, abdominal obesity. Increasing fractalkine level associated with more severe atherosclerotic process. The study shows the impact on the development and progression of atherosclerosis, endothelial dysfunction, especially in patients with concomitant T2DM and abdominal obesity.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.subjectфракталінru_RU
dc.subjectішемічна хвороба серцяru_RU
dc.subjectцукровий діабет 2-го типуru_RU
dc.subjectендотеліальна дисфункціяru_RU
dc.subjectfractalkineru_RU
dc.subjectcoronary artery diseaseru_RU
dc.subjecttype 2 diabetes mellitusru_RU
dc.subjectendothelial dysfunctionru_RU
dc.titleВзаємозв'язок рівня фракталкіну з немодіфікованими чинниками серцево-судинного ризику, вираженістю атеросклерозного ураження вінцевих судинru_RU
dc.typeArticleru_RU
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 3 та ендокринології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ВЗАЄМОВ’ЯЗОК РІВНЯ ФРАКТАЛКІНУ .pdf687,97 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.