К вопросу о хирургическом лечении не осложненной гастродуоденальной язвы

Abstract

Проведен ретроспективный анализ хирургического лечения 437 больных с гастродуоденальной язвой, осложненной перфорацией у 298 больных, кровотечением — у 82; декомпенсированным стенозом — у 39 и малигнизацией желудочной язвы — у 18. Большинство пациентов лечились и наблюдались у гастроэнтеролога от 3 до 18 лет. Результаты и обсуждение. Установлено, что вопросы хирургической тактики данного контингента больных далеки от разрешения. Нет единого мнения о хирургическом лечении больных по относительным показаниям, а также о степени радикализма его выполнения. В ургентной хирургии при лечении осложненных форм гастродуоденальной язвы широко используют паллиативные вмешательства с высокой частотой осложнений и летальности. При неуклонном росте количества больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки с высокой частотой осложнений улучшения качества лечения можно достичь путем оптимального сочетания эффективной консервативной терапии с расширением показаний к хирургическому лечению по относительным показаниям. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 437 хворих з гастродуоденальною виразкою, ускладненою перфорацією у 298 хворих, кровотечею — у 82, декомпенсованим стенозом — у 39 і малігнізацією шлункової виразки — у 18. Більшість пацієнтів лікувалися та спостерігалися у гастроентеролога від 3 до 18 років. Встановлено, що питання хірургічної тактики цього контингенту хворих далекі від вирішення. Немає єдиної думки щодо хірургічного лікування хворих за відносними показаннями, а також щодо ступеня радикалізму його виконання. В ургентній хірургії при лікуванні ускладнених форм гастродуоденальної виразки широко використовують паліативні втручання з високою частотою ускладнень та летальності. При неухильному зростанні кількості хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки з високою частотою ускладнень, поліпшення якості лікування можна досягти шляхом оптимального поєднання ефективної консервативної терапії з розширенням показань до хірургічного лікування за відносними показаннями. To improve the treatment results in patients with gastroduodenal ulcer by extension of the relative indications for surgical treatment. A surgical treatment retrospective analysis of 437 patients with gastroduodenal ulcers (complicated by perforation — 298 patients; by bleeding — 82; by decompensated stenosis — 39 and by malignancy of gastric ulcer — 18 patients), have been performed. Patients were mostly treated and followed by a gastroenterologist from 3 to 18 years The surgical tactics problems in this group of patients is far from being resolved. There is no consensus concerning relative indications for surgery, as well as for the extension degree for its implementation. In complicated gastroduodenal ulcer urgent surgery palliative interventions with high complication and mortality rates is still widely used. With the steady growth of gastric and duodenal ulcer morbidity with a high complications rate, the treatment quality improvement can be achieved by the optimal combination of effective conservative therapy with the expansion of the relative surgical treatment indications.