Наукові праці. Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії, травматології та протезування

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1455

Browse

Now showing 1 - 20 of 78

Acute respiratory distress syndrome in trauma patients: is the risk of its development determined by the number of blood transfusions or the severity of injury, blood loss and shock?
(2023-10) Nikonov, Vadym; Kursov, Serhii; Bitchuk, Mykolai
Study of the stress distribution in the model of the tibia with its fracture in the lower third with different options of osteosynthesis under conditions of increasing bending load
(2023-03) Строєв, Максим Юрійович; Березка, Микола Іванович; Власенко, Дмитро Вячеславович; Карпінський, Михайло Юрійович; Яресько, Олександр Володимирович; Карпінська, Олена Дмитрівна; Stroev, M.; Berezka, M.; Vlasenko, D.; Karpinsky, M.; Yaresko, A.; Karpinska, O.
Fractures of the lower leg bones make up a significant part of the traumatism structure. In the Kharkiv region in the period 2015-2018, lower leg fractures accounted for 19% of other traumatic injuries. More than 50% of complications after treatment of these fractures cause disability. The goal was to conduct a comparative analysis of the stress-strain state of models of the tibia with its fracture in the lower third with different options of osteosynthesis under the influence of bending load depending on the patient's weight. A tibial fracture in the lower third and three types of osteosynthesis were simulated using an external fixation device (EFD), a periosteal plate and an intramedullary rod. The models were loaded for bending with a force of 700 N, and 1200 N. Osteosynthesis with EFD and an intramedullary rod decreased stress values in the fracture zone below the level of indicators for an intact bone. The periosteal plate shows the highest stresses in the fracture zone and the distal tibial part. During osteosynthesis of the EFD, the highest stress level is determined in the proximal part. The periosteal plate will experience the most significant stresses than other metal structures. When using an intramedullary rod, the highest stress level on the fixing screws is determined, the minimum – when using EFD. When using a periosteal plate, the stress level in the fracture zone and the plate is equal to the strength limits of both tubular bones and stainless steel so that early loads can cause a fracture of the plates and non-union of tibial fragments. Osteosynthesis using EFD and an intramedullary rod ensures the lowest level of tension in the fracture zone.
Математичне моделювання протидії навантаженням на кручення різних варіантів остеосинтезу відламків гомілки при її переломі в нижній третині діафіза
(2023-03) Строєв, Максим Юрійович; Березка, Микола Іванович; Власенко, Дмитро Вячеславович; Карпінський, Михайло Юрійович; Яресько, Олександр Володимирович
Актуальність. Надмірна вага пацієнта створює певні складності щодо перебігу захворювання, що викликані зростанням навантаження на біомеханічну конструкцію. Кістки гомілки зазнають значних навантажень на кручення. Такі навантаження є найбільш небезпечними, тому що являють собою складну комбінацію навантажень на згин, розтягнення й стискання. Мета: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки в нижній третині діафіза під впливом навантаження на кручення при різних варіантах остеосинтезу і залежно від ваги пацієнта. Матеріали та методи. Моделювали перелом у нижній третині великогомілкової кістки і три види остеосинтезу за допомогою апарата зовнішньої фіксації (АЗФ), накісткової платини й інтрамедулярного стрижня. До тибіального плато великогомілкової кістки прикладали крутний момент величиною 7 і 12 Н·м. Результати. Інтрамедулярний стрижень забезпечує мінімальний рівень напружень у зоні перелому при навантаженні на кручення. Остеосинтез накістковою пластиною не забезпечує значних знижень напружень у жодній зоні великогомілкової кістки, виняток становлять фіксуючі гвинти, де напруження дорівнюють нулю.
Dynamics of indicators of vestibular dysfunction and walking locomotion in men aged 25-42 years with the consequences of a combat wound as a result of the influence of physical culture and sports rehabilitation
(2023-03) Misiura, Vісtoriia; Ruban, Larysa; Honcharov, Oleksii; Litovchenko, Andrii; Garyachiy, Yevgeniy
Дослідження напружено-деформованого стану моделі гомілки з переломом середньої третини великогомілкової кістки при різних варіантах остеосинтезу в умовах зростаючого стискаючого навантаження на систему «імплантат — кістка»
(2022-03) Строєв, Максим Юрійович; Березка, Микола Іванович; Григорук, Вікторія Володимирівна; Карпінський, Михайло Юрійович; Яресько, Олександр Володимирович
Актуальність. У загальній структурі травматизму переломи кісток нижніх кінцівок становлять 47,3 %. Із цих переломів перше місце займають діафізарні переломи кісток гомілки — 45–56 %. Перебіг процесу зрощення має певні особливості у третині випадків, що пов’язано з надмірною вагою. Мета: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом велико- гомілкової кістки під впливом стискаючого навантаження при різних варіантах остеосинтезу та залеж- но від маси тіла пацієнта. Матеріали та методи. Розроблена базова скінченно-елементна модель го- мілки, яка містила великогомілкову й малогомілкову кістки та кістки стопи. У всіх суглобах між кістковими елементами робили прошарок із механічними властивостями хрящової тканини. Моделювали перелом в середній третині великогомілкової кістки та три види остеосинтезу за допомогою апарата зовнішньої фіксації, накісткової пластини та інтрамедулярного стрижня. Усі моделі досліджували під впливом вер- тикального стискаючого навантаження величиною 700 та 1200 Н. Результати. Зміни величин напружень у кістковій тканині залежно від маси тіла пацієнта мають лінійну залежність. Апарат зовнішньої фіксації та інтрамедулярний стрижень забезпечують зниження величин напружень в зоні перелому нижче рівня по- казників для неушкодженої кістки. Накісткова пластина показує значно гірші показники рівня напружень як в зоні перелому, так і в проксимальному відділі великогомілкової кістки. У дистальному відділі найвищий рівень напружень визначається в моделі з остеосинтезом апаратом зовнішньої фіксації. У металевих конструкціях найбільші напруження виникають в накістковій пластині. Навколо фіксуючих гвинтів та стрижнів найвищі напруження визначаються при використанні апарата на нижньому стрижні. Висновки. Найгірші показники рівня напружень в зоні перелому (від 26,5 до 45,4 МПа) та на металевій конструкції (від 227,5 до 389,9 МПа) визначено при використанні накісткової пластини, що є наслідком виникнення додаткового згинаючого моменту в результаті її однобічного розташування. Остеосинтез за допомогою апарата зовнішньої фіксації забезпечує досить низький рівень напружень (від 0,7 до 1,2 МПа) в зоні перелому, але недоліком є високій рівень напружень на самому апараті (від 133,7 до 229,2 МПа) та в дистальному відділі великогомілкової кістки (від 13,2 до 22,6 МПа), що пов’язане з довжиною важелів, якими є фіксуючі стрижні. Найнижчі показники напружень у всіх елементах моделі визначаються при використанні остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем, що обумовлено центральним розташуванням основної опори за віссю навантаження та короткими важелями, якими є фіксуючі гвинти. Функція залежності величини напружень в елементах моделі є лінійною та прямо пропорційною.
Оцінка біогеометричного профілю опорно-рухового апарату у армрестлерів
(2021-04) Рубан, Лариса; Власко, Станіслав; Гончаров, Олексій; Литовченко, Андрій; Півень, Олександр
Необхідний рівень складності змагальної діяльності армрестлерів вимагає великих вимог до функціонального стану хребта. Нераціональний підхід до тренувального процесу без урахування біогеометричного профілю перешкоджає вдосконаленню фізичних якостей, що призводить до порушення тренувального циклу, зниження спортивної працездатності та результативності. Однією з найважливіших умов порушення постави у спортсменів є відносна м’язова слабкість у деяких відділах опорно-рухового апарату, прояви якої відбуваються в наслідок великих тренувальних навантажень. Було обстежено дві групи армрестлерів. Гр. 1 - 16 спортсменів віком 18-24 роки, Гр. 2 - 14 спортсменів віком 25-32 роки. За шкалою постави REEDCO у армспортсменів Гр. 2 виявлено більш виразні зміни постави. При розрахуванні індексу сутулості спостерігали аналогічні прояви порушення постави. Тобто, фізичні навантаження великого обсягу та інтенсивності в армспорті призводять до наявних змін біогеометричного профілю спортсменів. Більше зниження показників вигинів хребта в шийному та поперековому відділах за методикою З.П. Ковалькової спостерігали в групі армрестлерів віком 25-32 років. Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що в тренувальний процес армрестлерів потрібно впроваджувати корекційно-профілактичну програму спрямовану на порушення іогеометричного профілю.
Body posture biogeometric profile parameter variations of arm wrestlers owing to post-isometric relaxation
(2021-10) Ruban, Larysa; Vlasko, Stanislav; Dzhym, Victor; Honcharov, Oleksiy; Sasko, Inna; Litovchenko, Andriy; Piven, Oleksandr
The modern training system for elite arm wrestlers exists due to heavy exercise load, which sometimes can approach the physiological capabilities in terms of both amount and intensity. The fact remains that the lack of recommended practice for individual-specific training of arm wrestlers and further posture correction requires a more detailed study of the biogeometric profile of the musculoskeletal system of this category of athletes. Study objective: analysis of body posture biogeometric profile of arm wrestlers, taking into account the introduction of corrective exercises into the work-out sessions. Material & methods: the study included 2 groups of arm wrestlers aged 24 to 32 years. The Group 1 (n=16), the Group 2 (n=14), sports qualification – master of sport. The subjects were identical in terms of morphofunctional parameters. Postural examination was performed in frontal and sagittal planes using the Reedco’s posture score. Shoulder index was calculated as the ratio between shoulder width and shoulder arch. Athletes of the Group 1 did additional post-isometric relaxation sessions with a physical therapist. Arm wrestlers of the Group 2 did Pilates exercises after working out. According to the Reedco’s posture score, the Group 1 arm wrestlers had about 72.06±1.39 points, and the Group 2 subjects had about 69.15±1.42 points out of 100 points with respect to the norm, that is shoulder roundness was detected. According to statistically average data, shoulder index of arm wrestlers of the Group 1 corresponded to 76-84%, and for arm wrestlers of the Group 2 ranged from 70 to 80%. One month after the introduction of additional corrective exercises into the work-out sessions, a positive response was noticed. That is because in the Group 1 there was an increase in the Reedco’s scale by 10.04 % (p>0.05), and an increase in shoulder index by 5.81% (р<0.05). In the Group 2 there was an increase in the Reedco’s scale by 4.77% (p>0.05), and an increase in shoulder index by 2.81% (p>0.05). It means that after sessions with a physical therapist body posture biogeometric profile parameters acquired a higher value. Conclusions. The study allowed to make adjustments to the work-out sessions of arm wrestlers. Due to the use of post-isometric relaxation under the supervision of a physical therapist, the body posture biogeometric profile parameters of the arm wrestlers were significantly improved. Unassisted doing Pilates exercises suggests reasonability of performing these exercises after working out.
Асиметрія силових показників м’язів під час базового періоду реабілітації після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки у спортсменів
(2021) Без’язична, Ольга Володимирівна; Литовченко, Віктор Олексійович
Мета дослідження: встановити особливості асиметрії показників сили м’язів як критеріїв що визначають інтенсивність та прогрес реабілітації після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) у спортсменів. У дослідженні брали участь 46 спортсменів з травмою ПХЗ. Контрольна група складала 23 пацієнта, а основна становила 25 хворих. Програма фізичної реабілітації у пацієнтів КГ та ОГ складалась із терапевтичних вправ, масажу, електроміостимуляції. У пацієнтів ОГ програма фізичної реабілітації була спрямована на пріоритетне відновлення тонусу, сили, маси м’язів задньої групи нижньої кінцівки. Під час реабілітації пацієнти КГ мали позитивну динаміку тільки за даними ЕМГ (індекс асиметрії середньої амплітуди прямої та медіальної головок чотириголового м’язу (р <0,05), а пацієнти ОГ достовірно відновили симетрію між силовими показниками м’язів за результатами динамометрії та ЕМГ. У дослідженні було встановлено, що програма фізичної терапії, яка додатково включає електроміостимуляцію та спеціальні вправи для м’язів задньої групи стегна має істотний вплив на співвідношення силових показників м’язів ушкодженої та інтактної кінцівок в базовій період реабілітації.
Проблема надмірної ваги при лікуванні пацієнтів із переломами кісток гомілки
(2021-06) Березка, Микола Іванович; Григорук, Вікторія Володимирівна; Строєв, Максим Юрійович
Розглянуто проблему лікування переломів діафізу кісток гомілки у хворих з надмірною вагою та ожирінням, що має свої особливості та складнощі. Зазначено, що на сьогодні немає чітких алгоритмів лікувального процесу у таких пацієнтів, а це призводить до погіршення їхньої якості життя, подовження строків непрацездатності.
Медичні дослідження та їх етична природа
(2021) Лантух, Ігор Валерійович; Меркулова, Ніна Федорівна; Остапенко, Вікторія Миколаївна
У статті розглядається проблема медичних досліджень, які так актуальні та необхідні, особливо сьогодні, під час пандемії COVID-19. Автори з'ясовують, що медичні дослідження мають етичну природу, бо обумовлені двома взаємопов'язаними аспектами - якщо перший аспект стосується професійної медичної практики, то другий - особистості пацієнта. Медичне дослідження людини спирається на "правило згоди". Це потрібно для того, щоб захистити суб'єкт медичних досліджень від різних загроз. Етичні наслідки медичних досліджень витікають із необхідності підкорятися суспільно необхідним вимогам. Співвідношення внутрішнього (професійного) та зовнішнього (громадського) контролю над медичними дослідженнями - це проблема як моральна, так і громадська .
Евтаназія та самогубство: медико-соціальний дискурс
(2021) Остапенко, Вікторія Миколаївна; Лантух, Ігор Валерійович; Лантух, Алла Павловна
Проблема самогубства та евтаназії особливо актуалізувалася із поширенням пандемії COVID-19, яка викликала потужний вибух суїциду, на тій підставі, що медицина не була до неї готова, а людина виявилася надто слабкою перед її тиском. У статті розглядається проблематика евтаназії та самогубства на засадах філософських посилів з позиції лікаря, яка виходить за межі медицини та медичної етики і стає однією із важливих аспектів життя суспільства. У цих умовах самогубство або евтаназія переслідує відмову суб'єкта від спроби досягти належну якість життя. Заборона на самогубство полягає в тому, що ніхто не повинен наносити шкоду або руйнувати доброчинності людської природи; людське життя відноситься до основних доброчинностей людської природи; ніхто не повинен руйнувати людське життя; навмисне самогубство є спробою принести шкоду людині або зруйнувати її життя; ніхто не повинен убивати самого себе. Критерієм може бути те, що самогубство не повинне мати місця, коли воно здійснюється за бажанням суб'єкта, коли суб'єкт знецінює власне життя. Прибічники евтаназії приходять до помилкового переконання, що медицина здатна здійснювати тотальний контроль над життям та смертю людини. За їх переконанням, сучасники мають право визначити кінець свого життя, використовуючи при цьому досягнення медицини, так само як мають право вимагати продовження терміну життя з допомогою тієї ж медицини. Вони вважають, що сьогодні право вмерти з допомогою медичних засобів повинно бути настільки природним, як і право на отримання медичної допомоги. У той же час, пацієнт не може вимагати смерті у якості вирішення проблеми, навіть якщо усі засоби позбавлення його від страждання вичерпані. Задача медицини - це полегшення страждання хворого. Якщо самогубство з допомогою лікаря та активна евтаназія стануть невід'ємною частиною медич- ного обслуговування, то теоретична та практична медицина будуть позбавлені нових досягнень у галузі паліативних і підтримуючих методів лікування. Відсутність адекватних паліативних засобів - це медико-етична, психологічна та соціальна проблема, яка вимагає свого вирішення до того, як звертатися до таких радикальних методів, як легалізація евтаназії.
Деякі аспекти дистанційної освіти в медичному університеті.
(2021-04) Лапшина, Катерина Аркадіївна; Гопцій, Олена Вікторівна; Лапшин, Дмитро Вячеславович; Адде-Кумі, Мишель Мари
Розсвердлювання кістково-мозкового каналу при інтрамедулярному блокуючому остеосинтезі
(2021-04) Мансиров, Асіф Баглар огли; Литовченко, Віктор Олексійович; Гарячий, Євгеній Владиславович; Литовченко, Андрій Вікторович
Controversial technologies in intramedullary osteosynthesis of rats femur fractures
(2021-04) Mansyrov, Asif; Lytovchenko, Viktor; Garyachiy, Yevgeniy; Lytovchenko, Andriy; Miroshnichenko, Olena
The aim: to conduct a comparative study of osteoreparative regeneration, namely in the periosteal and intermediate areas of the cortex, during intramedullary osteosynthesis of the femur of rats with and without reaming of the bone marrow canal. Materials and methods. The work is based on the results of an experimental study conducted on 56 white mature laboratory rats, which simulated diaphyseal fracture of the femur and performed stable nail оsteosynthesis with reaming of the bone marrow canal in the first series and without reaming in the second series of the experiment. Histological examination of the specimens was performed on the 7th, 14th, 28th and 90th day after surgery. Results. The procedure of reaming the bone marrow canal reduces the potential reparative capacity of bone tissue in the endosteal area and leads to “distorted” activation of the process of the cortex restructuring. There is a significant activation of osteoclastic resorption. Conclusions. Bone fusion is more active with the use of intramedullary fixator without reaming of the bone marrow canal, because its reaming reduces the manifestations of reparative potentials in the endosteal region and leads to excessive activation of the resorptive process of restructuring the cortex of both endosteal and central part.
Bone-cerebral channel reaming in the treatment of limbs bone fractures
(2020-12) Mansyrov, Asif Baglar Ogly; Lytovchenko, Viktor; Garyachiy, Yevgeniy; Lytovchenko, Andriy
The object of the study: clinical effect of intramedullary blocking osteosynthesis of fractures of the bones of the extremities without reaming of the bone marrow canal. The problem to be solved: determination of the influence of surgical technology of intramedullary blocking osteosynthesis of bone fractures without reaming of the bone marrow canal on the qualitative and anatomical and functional results of treatment. Main scientific results. The term of fusion of bone fragments in complete groups (including all localizations) in the group of patients who underwent surgery with reaming of the bone marrow canal was 4.21±0.46 months, while in the group without reaming of the canal it was much shorter – 3.47±0.51 months Faster functional recovery of the limbs was also observed in cases that precluded bone marrow reaming – 96 % of good and 4 % satisfactory scores were obtained (80 % good and 20 % satisfactory in bone marrow reaming). The technology of closed intramedullary blocking osteosynthesis without reaming of the bone marrow can optimize the time of fusion of bone fragments and get 91 % good and 9 % satisfactory results. Its effectiveness is to reduce the number of satisfactory treatment results by 19 %, the absence of unsatisfactory and increase the share of good results by 23 %. The area of practical use of research results: clinics of traumatological profile of different levels, in which surgical treatment of fractures of the bones of the extremities are done. An innovative technological product: technology of closed intramedullary blocking osteosynthesis without reaming of the bone marrow canal. The area of application of an innovative technological product: clinical practice of using the technology of closed intramedullary blocking steosynthesis without reaming of the bone marrow canal.
Ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу
(2019-10) Мансиров, Асіф Баглар огли; Литовченко, Віктор Олексійович; Березка, Микола Іванович; Гарячий, Євгеній Владиславович
Визначено й узагальнено ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок унаслідок тактичних помилок, а також шляхи їхнього попередження. Типовими тактичними помилками інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу були: використання методу без показань, недотримання технології остеосинтезу та використання неадекватних "авторських" методик, внесення власних інтраопераційних "поправок" та зміна ходу оперативного втручання, надлишкове розсвердлювання кістково-мозкового каналу, значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків та оточуючих мяких тканин, невірний тип блокування або невчасна динамізація, відсутність послідовності у відновному лікуванні. Найбільш негативний вплив на анатомічне відновлення кістки та функціональне відновлення кінцівки має розсвердлювання кістково-мозкового каналу, виконане без відповідних на те показань і з технічними недоліками.
Ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу кісток кінцівок та шляхи їх попередження
(2020-09) Мансиров, Асіф Баглар огли; Литовченко, Віктор Олексійович; Гарячий, Євгеній Владиславович
Головною умовою запобігання ускладненням інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу довгих кісток є дотримання тактичних і технічних вимог остеосинтезу та свідома відмова від такої хірургічної техніки і маніпуляцій, які здатні призвести до порушень перебігу репаративних процесів кісткової тканини. Мета. На підставі вивчення та узагальнення виявлених ускладнень інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок визначити шляхи запобігання репаративним ускладненням. Матеріали і методи. Були вивчені та проаналізовані результати лікування 403 хворих, яким був виконаний інтрамедулярний блокуючий остеосинтез стегнової, великогомілкової та плечової кісток типів А1 – А3, В1 – В3 та С2 за AO/ASIF. Результати. Для проведення аналізу ускладнення технологічного характеру були розподілені залежно від наслідків, до яких вони призвели, на ранні (до 2-х тижнів від моменту оперативного втручання), пізні (з 2-го тижня після оперативного втручання) та репаративні. У результаті нами було виявлено, що найпоширенішими технологічними помилками були невірне передопераційне планування, порушення технології та перебігу оперативного втручання, які в 21,6% випадків призводили до нестабільності кісткових уламків у зоні перелому, а також відсутність або порушення послідовності відновного та реабілітаційного лікування хворих, які мали місце у 26,3% випадків. Порушення технології остеосинтезу, а саме – значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків і м’яких тканин та неусунення інтерпозиції м’яких тканин призводили до незрощення кісткових уламків у 39% та 13% відповідно. Основною ж причиною репаративних ускладнень було розсвердлювання кістковомозкового каналу, яке було виконане 56% пацієнтів з уповільненою консолідацією кісткових уламків, 56,3% пацієнтів із хибними суглобами та 48% – із незрощенням кісткових уламків. Висновки. Суворе дотримання тактичних і технологічних засад інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу та відмова від розсвердлювання кістковомозкового каналу без показань дозволить зменшити частоту виникнення дисрегенерації кісткової тканини. Вивчення впливу розсвердлювання кістковомозкового каналу на репаративну регенерацію кісткової тканини при інтрамедулярному блокуючому остеосинтезі є актуальним та потребує подальшого поглибленого аналізу.
Прогноз розвитку остеоартрозу колінних суглобів після артроскопічно контрольованої реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки
(2020-04) Без’язична, Ольга Володимирівна; Литовченко, Віктор Олексійович; Калмикова, Юлія Сергіївна
Проведено аналіз показників клініко-функціонального стану травмованих за шкалою наслідків травми колінного суглоба та остеоартрозу Knee injury and osteoarthritis outcome score (KOOS) після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба під впливом програм фізичної реабілітації з метою прогнозу розвитку посттравматичного остеоартрозу. Доведено ефективність розробленої програми фізичної реабілітації.
Sequence of application and assessment of the means of physical rehabilitation of surgical patient after arthroscopic-controlled restoration of the anterior cruciate ligament
(2020-06) Beziazychna, Olga; Litovchenko, Viktor; Pustovoit, Boris; Litovchenko, Andriy
Aim of the study: to improve the results of rehabilitation treatment of surgical patient after damage to the anterior cruciate ligament of the knee joint. Material and methods: General scientific, pedagogical observations, rehabilitation examination, medical and pedagogical testing, pedagogical experiment, visual analogue pain scale (VAS), Tegner-Lysholm scales, International Knee Documentation Committee (IKDC - 2000), methods mathematical statistics. The study involved men who were divided into 2 groups: the main (25) and control (23). The age of the examined varied from 25 to 44 years, on average in the main group 28.18 ± 0.51 years, and in the control - 27,15±0,59. Results: The results of rehabilitation treatment of surgical patient after damage to the anterior cruciate ligament of the knee joint by introducing an original program of physical rehabilitation at the preoperative and postoperative stage are presented. The place and role of electromyostimulation of the muscles of the anterior and posterior thigh groups in the process of physical rehabilitation are indicated. Conclusions: In the course of the study, the feasibility of using physical rehabilitation means for the priority restoration of the tone, strength, and muscle mass of the posterior group of the lower limb was proved in comparison with the traditional program of physical rehabilitation.
Етапи медико-психологічного супроводу процесу адаптації навчання в медичному навчальному закладі та адаптації до роботи на первинних посадах
(2020-07) Гришняєва, Олена Володимирівна; Іванов, Олексій Миколайович; Рамі, А.Ф. Аль – масрі; Шаповалова, Тетяна Василівна
Проблема адаптації студентів першокурсників не є новою в наукових дискусіях, але студенти медичних навчальних закладів мають особливості як в навчальному процесі так і в подальшої адаптації до роботи на первинних посадах. Для попередження професійного вигорання та полегшення адаптації необхідна програма медико–психологічного супроводу.

Browse

Recent Submissions