Серцево-судинна патологія у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Abstract

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є актуальною проблемою медицини у зв’язку з широкою розповсюдженістю захворювання. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, на ХОЗЛ страждають близько 600 млн осіб у світі. Незважаючи на значні успіхи у вивченні ХОЗЛ, ця хвороба і на сьогоднішній день призводить до ранньої інвалідизації та смертності хворих. Так, у 1990 році ХОЗЛ посідала 6 місце серед головних причин смертності, а у 2000 – вже займала 4 місце. У міру росту тривалості життя у розвинених країнах очікується підвищення розповсюдженості захворювання та прогнозується, що у 2020 році ХОЗЛ буде 3 основною причиною летальності. Проблема ХОЗЛ у останній час привертає увагу клініцистів з позиції розповсюдженості супутньої патології при даному захворюванні. Масштабні епідеміологічні дослідження наочно демонструють, що головною причиною смертності хворих на ХОЗЛ є не дихальна недостатність, як традиційно вважається, а серцево-судинні події. Доведено, що пацієнти з ХОЗЛ мають у 2-3 рази вищий ризик розвитку кардіо-васкулярних подій. У дослідженні Multifactor Primary Prevention Trial було встановлено, що у хворих зі щоденним кашлем та виділенням мокроти вірогідність померти від серцево-судинних захворювань на 42% вища, ніж у тих, хто не має будь-яких респіраторних симптомів. У іншому дослідженні D. J. Hole та співав., які спостерігали більш ніж 15 тисяч осіб впродовж 15 років, виявили асоціацію між ОФВ1 менше 73-75% з підвищеним ризиком летальності на 26% у чоловіків та на 24% у жінок від ішемічної хвороби серця. Виявилось, що низький показник ОФВ1 впливав на серцево-судинну смертність незалежно від статусу куріння. У іншому масштабному дослідженні - The Lung Health Study також був продемонстрований зв'язок між ХОЗЛ та серцево-судинними захворюваннями, які у 42% випадків були причиною першої госпіталізації та у 44% - другої протягом 5 річного періоду спостереження над більш ніж 5 тис курцями. Тільки у 14% випадків причиною госпіталізації була патологія респіраторної системи. У цьому ж дослідженні доведено, що зниження ОФВ1 на кожні 10 відсотків збільшувало загальну смертність на 14%, при цьому ризик серцево-судинної летальності зростав на 28%, а нефатальних коронарних подій – на 20%. M. Zureik et al. проаналізували показники ОФВ1 та швидкість пульсової хвилі у 194 практично здорових чоловіків без наявності коронарної хвороби серця. У дослідженні показано, що незалежне від усіх встановлених факторів ризику атеросклерозу зниження ОФВ1 пов’язано зі збільшенням швидкості пульсової хвилі. Кожне зниження ОФВ1 на 193 мл призводило до збільшення пульсової хвилі на 2,5 м/с. Зниження ОФВ1/ФЖЕЛ також було обернено пропорційним швидкості пульсової хвилі, що дозволяє вважати цей показник незалежним фактором ризику ендотеліальної дисфункції у хворих. Нещодавно Bolton C. E., Cockcroft J. R. також продемонстрували зв’язок між атеросклерозом аорти та зниженням легеневої функції, не пов’язаної з курінням. У епідеміологічному дослідженні NHNES ІІІ було встановлено, що особи з бронхіальною обструкцією у декілька разів мали підвищений рівень С-реактивного білку, який, згідно з даними Framingham Study, вважається предиктором кардіоваскулярного ризику та смертності у здорових осіб. Крім того, у обстежених з тяжкою бронхіальною обструкцією в 2,1 рази частіше виявили ознаки перенесеного інфаркту міокарду. Таким чином, наведені дослідження переконливо свідчать про роль ХОЗЛ у серцево-судинній захворюваності та летальності.