Бодня, Катерина ІгорівнаЗосімов, Анатолій МиколайовичРогожин, Антон ВікторовичАсоян, Ірина МиколаївнаКондратюк, Вадим ВалентиновичBodnia, KaterynaZosimov, AnatolyAsoyan, IrinaRohozhyn, AntonKondratiuk, Vadim2024-11-272024Роль фенотипових факторів у прогнозі ефективності хіміопрофілактики у дітей / К. І. Бодня, А. М. Зосімов, А. В. Рогожин, І. М. Асоян, В. В. Кондратюк // Здоров’я дитини. – 2024. – Том 19, № 2. – С. 36–39.2224-0551 (print)https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/35220Метою дослідження було вивчити прогностичну значущість деяких фенотипових факторів щодо ефективності хіміопрофілактики туберкульозу у дітей на сучасному етапі. Для вивчення ролі фенотипових факторів у прогнозі ефективності хіміопрофілактики туберкульозу проведено аналіз показників дерматогліфіки, статі та фенотипу інактивації гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) у 76 дітей з віражем туберкулінових реакцій, яким проводився 3-місячний курс хіміопрофілактики ізоніазидом. Дерматогліфіка пальців рук і долонь визначалася за стандартною методикою. Як критерій ефективності хіміопрофілактики використовувалася динаміка чутливості шкіри до туберкуліну ППД-Л за пробою Манту з 2 ТО. Згідно з ефективністю хіміопрофілактики обстежуваних розподілили на дві групи: першу становили діти (52 особи), у яких розміри папули після закінчення курсу зменшилися на 4 мм і більше (ефективна хіміопрофілактика), а другу — 24 дитини, у яких чутливість шкіри до туберкуліну наростала чи залишалася на тому самому рівні або знизилась за величиною папули на 3 мм і менше (неефективна хіміопрофілактика). Проведений статистичний аналіз встановив суттєву різницю між групами (р < 0,05) щодо 7 показників. Визначення їх прогностичної інформативності дозволило скласти рейтинг прогностичної значущості фенотипових ознак, а саме: величина кута atd на лівій долоні (J = 1,7), число ульнарних петель на правій кисті (J = 1,4), тип інактивації ГІНК (J = 1,3), кількість завитків на правій кисті (J = 1,2), загальна кількість завитків (J = 1,1), величина кута аtd на правій долоні (J = 0,7), число завитків на лівій кисті (J = 0,5). Проведений кореляційний аналіз між показниками дерматогліфіки і типом інактивації ГІНК показав, що між ними існують вірогідні зв’язки (р < 0,05), але їх кількість суттєво відрізняється в групах. У групі з неефективною хіміопрофілактикою кількість кореляцій (n = 13) більше ніж у 6 разів перевищила таку альтернативної групи (n = 2), що свідчить про значні структурні фенотипові відмінності в групах. Висновки. Між типом інактивації ГІНК і показниками дерматогліфіки виявлені суттєві кореляції, але у дітей з неефективною хіміопрофілактикою таких зв’язків у 6 разів більше, ніж в альтернативній групі. Це свідчить про те, що більш виражена інтеграція дерматогліфічних генів і здатність нейтралізувати ГІНК є в цілому сприятливим моментом, але негативним щодо ефективності профілактики туберкульозу.ukтубпрофілактикадітиізоніазидфенотипові ознакипрогноз2024уArticle