62 8. Мороз В.М. Проблеми та перспективи вищої ме- дичної освіти у реалізації Національної стратегії рефор- мування системи охорони здоров’я України / В. М. Мо- роз, Ю. Й. Гумінський, Л.В. Фоміна, Т.Л. Полеся // Тези доповідей навчально-методичної конференції «Імпле- ментація Закону України «Про вищу освіту» як скла- дова академічної автономії ВНМУ ім. М.І. Пирогова» (Вінниця, 17 лютого 2016 року) – Вінниця. – 2016. – С. 3–6. 9. Сонголов Г.И., Галева О.А. Пироговские традиции формирования элементов профессиональной компетен- ции в процессе преподавания топографической анатомии и оперативной хирургии // Сибирский медицинский жур- нал. – 2013. – № 3. – С. 135–137. 10. Сумкина О.Б. Роль кафедры топографической ана- томии и оперативной хирургии в подготовке современно- го врача / О.Б. Сумкина // Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. – 2007. – № 3–4. – С. 174–175. УДК 378.014.6:005.6-047.36:61 моніторинг як складоВа упраВління якості Вищої медичної осВіти М. М. Хаустов, Р. О. Бачинський, Н. О. Гордієнко, В. В. Поручіков Харківський національний медичний університет MONITORING AS A COMPONENT OF HIGHER MEDICAL EDUCATION QUALITY MANAGEMENT М. М. Khaustov, R. О. Bachynskyi, N. О. Gordiyenko, V. V. Poruchikov Kharkiv National Medical University Моніторинг якості навчального процесу дозволяє не лише оцінити наявну ситуацію, але і вжити, в разі необхідності, відпо- відних заходів для корегування наступного результату та, таким чином, і кінцевої мети. Під внутрішнім моніторингом мається на увазі моніторинг, що відбувається в межах навчального закладу за рахунок його ресурсів. Моніторинг повинен сам по собі стано- вити частину навчального плану, оскільки при правильному його застосуванні дозволяє скоригувати хід навчального процесу та, відповідно, вплинути на кінцевий результат. У системі медичної освіти запроваджено обов’язкову державну перевірку знань за стандартизованими тестами. Ліцензійний іспит – це обов’язкова складова частина державної атестації для присвоєння кваліфіка- ції «лікар». Для підвищення ефективності складання студентами VI курсу ліцензійного іспиту і підвищення ймовірності надання вірних відповідей на тестові завдання на базі навчально-наукового центру Харківського національного медичного університету створено профільний клас з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2. Загальна лікарська підготовка». Monitoring the quality of academic activity allows not only to assess the existing situation but also to take, if so needed, respective measures to correct further result and thus, final goal. Internal monitoring is monitoring undertaken within the educational institution at expense of its resources. Monitoring shall per se be a part of the academic plan, since if applied correctly, it allows adjusting the learning process and, respectively, influencing the end result. The system of medical education provides for a mandatory state examination of knowledge under standardized tests. A license exam is an integral part of state attestation for qualification of a doctor. In order to enhance efficiency of the license exam by VI year students and to increase probability of giving correct answers to test tasks, a specialized class for preparations to license integrated exam “Krok 2. General Doctor’s training” was created on the basis of the Academic and Scientific Centre of Kharkiv National Medical University. Вступ. Якість вищої освіти грає ключову роль у ство- ренні єдиного Європейського освітнього простору, тому вона стає центральною в освітній політиці України. Якість вищої освіти визначається не тільки обсягом знань, але й параметрами особистісного, світоглядного, громадянсько- го розвитку, при цьому проблема якості освітнього проце- су розглядається з позицій загальнолюдської і соціальної цінності освіти. Саме ці чинники актуалізують проблему управління якістю освіти у вищому навчальному закладі. Моніторинг є складовою управління якістю вищої осві- ти [1–3]. основна частина. У соціальній системі під моніто- рингом розуміється процес зіставлення результатів певних дій з поставленими цілями. Моніторинг якості навчально- го процесу має на меті виявити, наскільки фактичний стан справ у навчальному закладі в контексті оволодіння знання- ми тими, хто навчається, відповідає визначеним в навчаль- них планах та програмах цілям. При цьому забезпечується зворотний зв'язок, що показує відповідність фактичних ре- зультатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям. Моніторинг якості навчального процесу дозволяє не лише оцінити наявну ситуацію, але й ужити, у разі необхідності, відповідних заходів для корегування наступного результату та, таким чином, і кінцевої мети. Під внутрішнім моніто- рингом мається на увазі моніторинг, що відбувається в ме- жах навчального закладу за рахунок його ресурсів [4]. З огляду на це, своєчасність та регулярність моніторин- гу якості навчального процесу відіграють важливу роль. Саме тому моніторинг повинен сам по собі становити час- тину навчального плану, оскільки при правильному його за- стосуванні дозволяє скоригувати хід навчального процесу та, відповідно, вплинути на кінцевий результат [5]. Залежно від елементу навчального процесу, на який спрямований моніторинг, він може відбуватись з певною періодичністю. Так, можна відокремити поточний, про- міжний, підсумковий моніторинг якості навчального про- цесу. При цьому поточний моніторинг дозволяє більш оперативно вносити необхідні зміни в хід навчання з боку викладача і може відбуватися безпосередньо в рамках на- вчального процесу. Проміжний моніторинг має місце після завершення певних етапів навчального періоду (тема, мо- дуль тощо) і являє собою більш узагальнену оцінку якості навчання. Підсумковий же моніторинг, відповідно, дозво- ляє з’ясувати, по-перше, ступінь відповідності результату 63 процесу навчання поставленій у певному проміжку меті, а по-друге, ступінь урахування результатів поточного та проміжного моніторингу від їх проведення до моменту підсумкового моніторингу [6]. Організаційно-методичне забезпечення моніторингу якості навчального процесу покликано надати необхідні засоби та ресурси для його здійснення. До них належить організація робочого часу професорського-викладацького складу, зазначене вище включення моніторингу до на- вчальних планів та програм, методичні матеріали, органі- зація навчального простору, інформування студентів про періодичність та форми здійснення моніторингу. Останнє, зокрема, важливо з огляду на необхідність усвідомлен- ня як професорсько-викладацьким складом, так і особа- ми, що навчаються, мети моніторингу та засобів впливу на навчальний процес, які він надає. Ураховуючи те, що моніторинг покликаний допомагати скеровувати процес досягнення кінцевої мети навчального процесу, усі його учасники мають розуміти за рахунок моніторингу, як їхні безпосередні дії впливають на цю саму мету. Тому суттєва роль відводиться роботі деканатів та адміністрації вищого навчального закладу в широкому сенсі в плані організації моніторингу якості навчального процесу, а також інфор- мування про нього усіх залучених до цього осіб [7]. Джерелами інформації для отримання даних, що їх можна використати, здійснюючи моніторинг якості ви- щої освіти, є такі: державна атестація випускників ВНЗ; результати контрольних замірів знань; ліцензійного та акредитаційного процесів; інспектування закладів освіти, самооцінювання їхньої діяльності; відгуки випускників та роботодавців про ефективність підготовки фахівців. Так, у системі медичної освіти запроваджено обов’язкову державну перевірку знань за стандарти- зованими тестами. Медичний ліцензійний іспит став обов’язковим для випускників стоматологічних факульте- тів у 2001 році, для випускників медичних, педіатричних та медико-профілактичних факультетів – у 2002 році [8]. Ліцензійні інтегровані іспити «Крок 1», «Крок 2» впроваджені у вищих навчальних закладах відповід- но до чинних нормативно-правових документів з метою уніфікованого контролю якості підготовки спеціалістів напряму «Медицина» та «Фармація» за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа», «стоматологія» та «фармація» [8]. Ідея впровадження тестування для студентів-медиків народилася внаслідок міжнародної співпраці: візитів пред- ставників українських ВНЗ до медичних шкіл США, Кана- ди, Британії, Франції та Німеччини; участі у міжнародних проектах; програмах партнерства між українськими та за- кордонними медичними навчальними закладами (за під- тримки USAID/IREX); Інституту відкритого суспільства в рамках реалізації проекту «Стандартизований контроль якостi медичної освiти в Українi» (1998 р.) [9, 10]. Технологія ліцензійних іспитів в Україні та їх резуль- тати отримали позитивні відгуки у провідних атестаційних центрах світу: Національній Раді медичних екзаменаторів (NBME, США), Медичній Раді Канади (MCC), Центрі ме- дичної освіти (CME, Англія), Європейській біомедичній мережі (BMNE, Німеччина). Рішенням всесвітньої конфе- ренції (Філадельфія, США, 1998) програма ліцензійних іспитів України була рекомендована іншим країнам, які впроваджують ліцензійні або сертифікаційні іспити, як модель для використання [10]. Ліцензійний іспит – це обов’язкова складова частина державної атестації для присвоєння кваліфікації «лікар». Студенти, які готуються за фахами «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа» та «стомато- логія» складають два окремі тестові екзамени – «Крок 1» та «Крок 2». Перший екзамен «Крок 1» складається з основ- них медико-біологічних дисциплін, другий – «Крок 2» – з основних професійно орієнтованих дисциплін. Ліцензійний іспит складається з метою встановлення відповідності рівня професійних знань та вмінь студентів вищих медичних закладів освіти мінімально необхідному рівню кваліфікації згідно з державними кваліфікаційними вимогами. Відповідальними координаторами за проведення лі- цензійного інтегрованого іспиту «Крок 2. Загальна лікар- ська підготовка» у Харківському національному медично- му університеті є деканат ІІ медичного факультету. Ліцензійний інтегрований іспит «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» включає 40 % завдань терапевтич- ного профілю (терапія, інфекційні захворювання та епі- деміологія, ендокринологія, професійні захворювання, фтизіатрія, радіологія та радіаційна медицина, психіатрія, дерматовенерологія, неврологія, клінічна імунологія, клі- нічна фармакологія), 20 % – хірургічного (загальна хірур- гія, онкологія, урологія, анестезіологія та реаніматологія, ортопедія та травматологія, оториноларингологія, офталь- мологія, нейрохірургія, дитяча хірургія, судова медицина), 15 % – педіатричного (педіатрія, дитячі інфекції, неонато- логія), 12,5 % – гігієнічного (гігієна, організація охорони здоров'я), 12,5 % – з акушерства та гінекології [8, 10]. Для підвищення ефективності складання студентами VI курсу ліцензійного іспиту і підвищення ймовірнос- ті надання вірних відповідей на тестові завдання на базі навчально-наукового центру Харківського національного медичного університету створено профільний клас з під- готовки до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2. Загальна лікарська підготовка». У цьому класі студенти мають змогу проходити претестування, яке проводиться у формі комп’ютерного тестування. З цією метою з фахів- цями відповідних клінічних профілів проводиться обгово- рення та ретельний аналіз тестових завдань із числа тестів відкритої бази та якірних тестів з усіх клінічних профілів та надання інформації до навчально-наукового центру для створення комп’ютерної бази тестів. Крім цього, одним з суттєвих факторів моніторингу якості навчання є прове- дення та аналіз ректорських зрізів знань, які свідчать про відповідність нормативним вимогам рівня організації на- вчального процесу на кафедрах, про рівень організаційної роботи відповідних деканатів, кафедр та факультетів. На основі результатів претестування створюються «групи ри- зику». Зі студентами, які потрапили до «групи ризику», на відповідних кафедрах проводиться додаткова робота. Висновки. Моніторинг розглядається науковцями як інформаційна система, що постійно поповнюється. Мо- ніторинг містить у собі багатий комплекс процедур, що дозволяють виявити динаміку розвитку системи у певний період. Через це він добре вписується в алгоритм мар- кетингу освітніх послуг, є його необхідною умовою та невід'ємним компонентом. За такої постановки питання моніторингу поряд з прогнозуванням виступає як один із найважливіших елементів системи інформаційного забез- печення, а це дозволяє розглядати його як складову части- ну системи управління освітою. Таким чином, моніторинг 64 забезпечує інформаційну стабільність, запобігає дефіциту інформації під час підготовки рекомендацій та прийняття управлінських рішень, підвищує їх обґрунтованість. література 1. Майоров А. Н. Мониторинг в образовании. Кни- га 1 / А. Н. Майоров. – Спб.: Издательство «Образование- Культура», 1998. – 344 с. 2. Андреев В. И. Проблемы педагогического монито- ринга качества образования / В. И. Андреев // Известия Российской Академии Наук. – № 1. – 2001. – С. 37. 3. Аннєнкова І. П. Моніторинг якості у ВНЗ. http://e- learning.onu.edu.ua/stati/pedagog-ka-visho-shkoli/an-nkova- p-mon-toring-jakost-osv-ti-u-vnz.html. 4. Гончаренко М.Ф., Свіжевська С.А. Моніторинг якості освіти – шлях до прискорення освітньої реформи. http://www.nmu.org.ua/ ua/content/infrastructure/structural_ divisions/science_met_dep/statti_akr/monitoring_jakosti_ osvitu.php. 5. Хриков Є. М. Управління навчальним закладом / Є. М. Хриков. – К.: Знання, 2006. – 365 с. 6. Локшина О. І. Моніторинг якості освіти: світовий досвід / О. І. Локшина // Педагогіка і психологія. – 2003. – № 1. – С. 108–116. 7. Ляшенко О. І. Організаційно-методичні засади мо- ніторингу якості освіти / О. І. Ляшенко // Педагогіка і пси- хологія. – 2007. – № 2. – С. 34–40. 8. Методичні рекомендації з підготовки до ліцензій- них інтегрованих іспитів «Крок 1» і « Крок 2» (для сту- дентів) / Москаленко В. Ф., Яворовський О. П., Цехміс- тер Я. В., Карвацький І. М., Остапюк Л. І., Палієнко І. А., Микула М. М. – Київ – НМУ, 2007. – 14 с. 9. Положення про систему ліцензійних інтегрова- них іспитів, затвердженого наказом МОЗ України №251 від 14. 08.1998р. 10. Методичні рекомендації «З підготовки до ліцен- зійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і « Крок 2» як галу- зевого моніторингу якості вищої медичної освіти відпо- відно до Європейських вимог» для студентів та викладачів ІІІ–ІV рівнів акредитації ВМНЗ України // за ред. акаде- міка НАМН України, професора Москаленка В. Ф. – К., 2013. – 16 с. УДК 378.091.3:(61:378.4) Значення рейтингоВої оцінки В контролі якості Знань студентіВ на БаЗоВих каФедрах Вищих медичних ЗакладіВ та шляхи її удосконалення М. С. Щербаков, М. А. Волошин, О. А. Апт, М. С. Вовченко, М. Г. Лебединець, С. В. Чугін Запорізький державний медичний університет SIGNIFICANCE OF RATING ESTIMATION IN KNOWLEDGE qUALITY CONTROL OF STUDENTS AT THE BASIC DEPARTMENTS OF HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS AND WAYS OF ITS IMPROVEMENT M. S. Shcherbakov, M. A. Voloshyn, O. A. Apt, M. B. Vovchenko, M. G. Lebedinets, S. V. Chugin Zaporizhian State Medical University Запропоновано удосконалення рейтингової оцінки знань студентів на прикладі досвіду кафедри анатомії людини ЗДМУ. Пропонується враховувати середній бал за поточні заняття семестру та науково-дослідну роботу студентів на кафедрі. Вказані пропозиції можуть бути впроваджені на базових кафедрах медичних університетів. Це дозволяє уникнути помилок при фор- муванні рейтингу студентів. We offer the improvement of rating evaluation of students’ knowledge based on the experience of the Department of human anatomy of the Zaporozhye state medical University. It is proposed to consider the average score for the current semester of classes and research work of students at the Department. These proposals can be implemented at the basic departments of medical universities. This allows to avoid errors in the ranking of students. Введення рейтингової оцінки знань студентів на кафед рі анатомії людини Запорізького державного медич- ного університету було впроваджено ще за декілька років до входження України в Болонський простір. На той час як у середній, так і у вищий школі використовувалась тра- диційна п’ятибальна шкала. До впровадження рейтинго- вої оцінки остаточною оцінкою за дисципліну була та, що отримана на усному іспиті. З одного боку, це стимулювало студентів до ретельної підготовки до іспиту, з іншого – аб- солютно не враховувало поточну успішність та була не- безпека випадкового отримання необ’єктивної оцінки. На- шою кафедрою було запропоновано наступну схему. 50 % остаточної оцінки складала середня поточна (коефіцієнт -0,5). Інші 50 % – екзаменаційна, яка, в свою чергу скла- далася з оцінок за кожне з чотирьох усних питань та оцін- ки за письмове тестування (коефіцієнт 0,1). Таким чином, студенти стали зацікавленими в отриманні гарних оцінок на поточних заняттях. При переході на кредитно-рейтингову систему оці- нювання знань студентів у кафедри анатомії людини не виникло необхідності кардинально змінювати методику проведення занять та принципи оцінювання. На кожному практичному занятті в умовах 100 % опитування студен- ти отримували оцінки за традиційною п’ятибальною (вір- ніше, чотирьохбальною) шкалою – «2», «3», «4», «5», які щоразу конвертувалися у бали ECTS, сума яких наприкінці семестру мала бути не менш, ніж та, що встановлена кафед- рою. Ця сума має складати 60 % від рейтингової оцінки за модуль. Інші 40 % студент отримує під час проведення мо- дульного контролю, який, в свою чергу, складається з тео-