Міністерство освіти і науки України Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди Жешувський університет (Польща) Педагогічний інститут Чендуського університету (КНР) Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА 11 квітня 2017 року Харків ХНПУ 2017 74.58+74.20+88.40+88.840 УДК 37.013.77:[378.147+373.5 ] П86 Затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 2 від 10.03.2017 року) П86 «Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика» : матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (11 квітня 2017 р.) / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. – Х. : «Стиль-Издат», 2017. – 330 с. УДК:371.134 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ Н. А. Чорноус, м. Харків А. В. Ковінько, м. Харків У тезах висвітлено наукові погляди на творчість і творчі здібності особистості. Розкрито суть понять «творчість», «творча діяльність» і «творчі здібності». Схарактеризовано дефініції творчості з позицій філософії, психології, педагогіки. Конкретизовано науково-теоретичні підходи щодо складових творчих здібностей. Ключові слова: особистість, розвиток, творчість, творча діяльність, творчі здібності. The scientific views on creativity and person’s creative abilities have been revealed in the paper. The essence of the concepts of «creativity», «creative activities» and «creative abilities» has been defined. The definitions of creativity from the standpoint of philosophy, psychology and pedagogy have been characterized. The scientific and theoretical approaches to the components of creative abilities have been concretized. The peculiarities of development of preschoolers’ artistic and creative abilities have been determined. Key words: preschoolers, development, creativity, creative activities, creative abilities. На сучасному етапі розвитку незалежної України особливого значення набуває творча діяльність її громадян, а розвиток творчих здібностей стає одним із пріоритетних завдань як освіти, так і педагогічної науки. На разі постає проблема розвитку творчих здібностей у дітей, формування в них почуття краси, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, елементарних художньо-продуктивних навичок, самостійності та культури. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності має стати емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміння способів створення художніх образів, вияв інтересу до об’єктів, явищ і форм художньо-продуктивної діяльності, а також опанування навичками практичної діяльності, культури споживання [1, с. 8]. Аналіз наукової літератури дав підстави стверджувати, що проблемі творчих здібностей присвячено значну кількість праць у галузях філософії, психології та педагогіки (В. Андреєва, Л. Виготського, Дж. Гілфорда, Є. Ільїна, С. Лазарєва, В. Моляко, О. Музики, В. Рибалко). Творчість як цінність розглядає український академік І. Бех, який визначає її провідне місце серед основних виховних цінностей та вбачає в ній механізм розвитку культури, а головним показником цього процесу називає духовність. На тісний зв’язок між поняттями «творчість» – «цінність» – «духовність» – «особистість» вказує також академік А. Богуш. За її міркуванням, творчість виявляється в усіх сферах життєдіяльності, є своєрідним інтелектуальночуттєвим станом, що протікає на позитивному тлі поведінки й характеризує людину як цілісну, духовно розвинену особу [1]. Серед основних показників творчих здібностей учені виокремлюють: творче мислення та творчу уяву (Г. Альтшуллер, Л. Виготський, В. Дружинін, А. Петровський); поєднання уважності, чутливості, спостережливості, особливостей пам’яті, уяви, мислення (широта, глибина та зрозумілість думки, її послідовність, самостійність, критичність, свобода від шаблонних способів вирішування завдань) (Г. Костюк); швидкість думки, її гнучкість, оригінальність і фантастичність, допитливість, здатність дивуватися й пізнавати (Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд); здатність ризикувати, сприймати неоднозначні речі, розвинена інтуїція (Т. Богданова). На підставі викладеного, творчі здібності можна визначити як інтегративну властивість, що формується на основі задатків у процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем і є результатом розвитку її психічних процесів та умовою успішної життєдіяльності [2]. Ми поділяємо позицію науковців щодо умовного поділу здібностей на загальні та спеціальні (К. Платонов), серед яких виокремлюють творчі здібності в художній, зокрема образотворчій діяльності. Для нашого дослідження важливим є також погляд сучасних українських науковців, які до особливостей художньо-творчих здібностей зараховують синестезію, тобто здатність різних органів чуття утворювати нові яскраві образи, що дає змогу людині не лише чути звуки, а й бачити їх певний образ, розрізняти колір; здатність до асоціативно-образних інтерпретацій дійсності; потребу в спогляданні (В. Кардашов, Л. Масол). Отже, аналіз наукової літератури дав підстави стверджувати, що специфіка художньо-творчих здібностей полягає в здатності до художньо-почуттєвого сприйняття, співпереживання, емоційної чуйності, естетичної емпатії, наявності творчої уяви, художньо-образного й асоціативного мислення, синестезії. Разом із спеціальними (мистецвознавчими, культурологічними) знаннями, вміннями й навичками в художній діяльності художньо-творчі здібності впливають на становлення естетичних ціннісних орієнтацій людини, що є основою її естетичного ставлення до життя. Особливо важливим етапом розвитку творчих здібностей та формування творчої особистості, яка характеризується дивергентним мисленням, здатністю до руйнування стереотипів, продукуванням нових цінностей з естетичними властивостями, науковці називають дитинство, що є унікальним періодом індивідуального життєтворення. Отже, аналіз наукової літератури щодо вивчення творчих здібностей особистості, дає можливість розглядати їх як інтегративну властивість, яка формується на основі задатків у процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем і є результатом розвитку психічних процесів (сприйняття, відчуття, мислення, уяви, пам’яті) та умовою успішної життєдіяльності особистості. Список використаних джерел 1. Богуш А. М. Педагогічні нотатки та роздуми / А. М. Богуш. – Запоріжжя, 2001. – 219 с. 2. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. – Житомир : Рута, 2006. – 320 с. ЗМІСТ Чорноус Н. А., Ковінько А. В. Проблема розвитку творчих здібностей особистості……………………………………………………………….С.312-314