УДК 616.89-008.441.13:616-055.1(2):616-053.8 DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is1-2021-1 І. В. Лінський, В. Н. Кузьмінов, О. І. Мінко, Г. М. Кожина, Є. Г. Гриневич, М. О. Овчаренко, В. В. Чугунов, В. М. Пострелко, М. М. Денисенко, В. А. Плєхов, Т. В. Ткаченко, В. В. Задорожний, Н. А. Малихіна, О. О. Минко, Р. В. Лакинський, О. О. Васильєва, О. М. Юрченко ПИТУЩІ ОСОБИ В МІКРОСОЦІАЛЬНОМУ ОТОЧЕННІ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ. ВІКОВІ ТА  ҐЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ И. В. Линский, В. Н. Кузьминов, А. И. Минко, А. М. Кожина, Е. Г. Гриневич, Н. А. Овчаренко, В. В. Чугунов, В. М. Пострелко, М. М. Денисенко, В. А. Плехов, Т. В. Ткаченко, В. В. Задорожный, Н. А. Малыхина, А. А. Минко, Р. В. Лакинский, О. А. Васильева, О. Н. Юрченко* Пьющие в  микросоциальном окружении жителей Украины. Возрастные и  гендерные особенности I. V. Linskiy, V. N. Kuzminov, O. I. Minko, H. M. Kozhyna, Ye. G. Grynevych, M. O. Ovcharenko, V. V. Chugunov, V.  M.  Postrelko, M.  M. Denysenko, V.  A. Plekhov, T.  V. Tkachenko,  V.  V. Zadorozhnyi, N.  A.  Malykhina, O. O. Minko, R. V. Lakinskyi, O. O. Vasilyeva, O. M. Yurchenko Drinkers in the micro-social environment of the inhabitants of Ukraine. Age and gender characteristics Мета роботи  — визначення в українському суспільстві масштабів шкоди, яку завдають питущі іншим особам, а також ґендерних та вікових особливостей цієї шкоди. В чотирьох регіонах України (Хар ків ська, Луганська та Запорізька області, місто Київ) протягом 2018— 2020  років обстежено 1742  особи з  трьох якісно відмінних груп порів- няння: хворі на алкогольну залеж- ність (393 особи); їхні здорові родичі (274 особи) і представники загальної популяції (1075  осіб). Основним ін- струментом дослідження був опиту- вальник міжнародного дослідниць- кого консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Показано, що загалом питущі особи є в мікросоціальному оточенні 27,62 % обстежених здорових респондентів. Екстраполювання цього показника на  все населення України дає змогу припустити, що загальна кількість лю- дей, які так чи інакше страждають че- рез питущих в своєму оточенні, стано- вить близько 11,6 мільйо нів осіб. Окрім того, частоту питущих осіб в оточенні респондентів може бути використа- но і для визначення реальної чисель- ності осіб з алко гольними проблемами в нашій краї ні. Попередні розрахунки свідчать, що ця чисельність — в межах від  1,5  до  2,2  мільйони осіб. Частота питущих осіб в  оточенні респонден- тів істотно залежить від віку останніх. Найвищі показники притаманні рес- пондентам вікової категорії 40—59 ро- ків (31,43 % — у чоловіків і 41,27 % — у  жінок). Суб’єктивне сприйняття шкоди з боку питущих в оточенні не- ухильно зростає зі  збільшенням віку респондентів, до  того ж  найсильніше це  зростання  — у  жінок. Ключові слова: споживання алко- голю, шкода для інших, масштаб, віко- ві та ґендерні особ ливості проблеми Це л ь р а б оты   — о п р е д е л е н и е в  украин ском обществе масштабов вре- да, наносимого пьющими другим лицам, а также гендерных и возрастных особен- ностей этого вреда. В  четырех регионах Украины (Харь- ков ская, Луганская и Запорожская облас- ти, город Киев) в течение 2018—2020 гг. обсле довано 1742  человека из  трех ка- чественно различных групп сравнения: больные алкогольной зависимостью (393 человека); их здоровые родственни- ки (274 человека) и представители общей популяции (1075 человек). Основным ин- струментом исследования был опросник международного исследовательского консорциума GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to  Others). Показано, что в  целом пьющие лица есть в  микросоциальном окружении 27,62  % об следованных здоровых рес- пондентов. Экстраполяция этого показа- теля на все население Украины позволяет предположить, что общее количество людей, которые так или  иначе страдают из-за пьющих в своем окружении, состав- ляет около 11,6 миллиона человек. Кроме того, частота пьющих лиц в  окружении респондентов может быть использована и для определения реальной численности лиц с алкогольными проблемами в нашей стране. Предварительные расчеты свиде- тельствуют, что эта численность — в пре- делах от  1,5 до  2,2  миллионов человек. Частота пьющих лиц в окружении респон- дентов существенно зависит от возраста последних. Наивысшие показатели ха- рактерны для респондентов возрастной категории 40—59  лет (31,43  % у  муж- чин и  41,27  % у  женщин). Субъективное восприятие вреда со  стороны пьющих в  окружении неуклонно растет с  увели- чением возраста респондентов, при этом сильнее всего  — у  женщин. Ключевые слова: потребление алкого- ля, вред для других, масштаб, возрастные и  гендерные особенности проблемы The purpose of the work is to deter- mine in  the Ukrainian society the scale of  harm inflicted by  drinkers to  other persons, as  well as  the gender and age characteristics of  this harm. In  four regions of  Ukraine (Kharkiv, Lugansk and Zaporizhzhia regions, Kyiv), during 2018-2020, 1,742  people were exa mined from three quali tatively dif- ferent comparison groups: patients with alcohol dependence (393 people); their healthy relatives (274  people) and rep- resentatives of  the general population (1075 people). The  main research tool was the questionnaire of  the interna- tional research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). It  was shown that, in  general, drin- kers are present in  the microsocial en- vironment of  27.62  % of  the surveyed healthy respondents. Extrapolation of  this indicator to  the entire popula- tion of  Ukraine suggests that the total number of peop le who suffer in one way or  another due to  the drinkers in  their environment is  about 11.6 million peo- ple. In  addition, the  drinkers frequency in  the environment of  respondents can be  used to  determine the real number of people with alcohol problems in our country. Preliminary calculations indicate that this number is from 1.5 to 2.2 million people. The drinkers frequency in  the environment of  the respondents sig- nificantly depends on  the age of  the latter. The highest values of this indicator are characteristic of  the respondents in  the age category 40—59  years old” (31.43  % for men and 41.27  % for wo- men). The subjective perception of harm from drinkers in the environment grows steadily with increasing age of  the re- spondents, while this growth is  most pronounced in  women. Keywords: alcohol consumption, harm to  others, scope, age and gender charac- teris tics of  the problem © Лінський І. В., Кузьмінов В. Н., Мінко О.  І., Кожина Г. М., Гриневич Є. Г., Овчаренко М. О., Чугунов В. В., Пострелко В. М., Денисенко М. М., Плєхов В. А., Ткаченко Т. В., Задорожний В. В., Малихіна Н. А., Минко О. О., Лакинський Р. В., Васильєва О. О., Юрченко О. М., 2021 ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106)4 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ Споживання алкоголю залишається болючою світовою проблемою. Масштабними дослідженнями, проведеними в  195  країнах, доведено, що  етанол є «безпороговою отрутою», тобто речовиною, навіть найменші дози якої становлять загрозу для здоров’я людини  [1]. Україна належить до  країн з  висо ким рівнем споживання алкоголю [2]. Саме тому пробле- ма споживання алкоголю є  особливо актуаль ною і для нас. Відомо, що  алкоголь несприятливо впливає на  стан здоров’я [3—6] та  соціального благопо- луччя  [7] споживачів цієї психоактивної речовини. Також відомо, що від вживання алкоголю страждають не тільки самі його споживачі, а й інші люди [8—10]. Прояви цієї «шкоди для  інших» (ШДІ)  — численні і різноманітні. Це — й керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, з неминучими в цих випад- ках дорожньо-транспортними пригодами, травмами і загибеллю постраждалих [11—13]. Це й вади роз- витку у  дітей, зачатих питущими* батьками, відомі під загальною назвою «алкогольний синдром пло- да»  [14]. Це й насильство в родині  [15, 16], а також багато інших негараздів. Нещодавні дослідження показали, що  збитки суспільства внаслідок ШДІ можуть бути вдвічі більшими, ніж збитки внаслідок шкоди для самих питущих [17]. Кількість людей, які становлять соціальне оточен- ня осіб, що згубно вживають алкоголь, або хворих на  алкогольну залежність (АЗ)  — набагато більша, ніж чисельність зазначених контингентів. Саме тому, в Глобальній стратегії ВООЗ щодо зменшення шкоди від вживання алкоголю (2010 рік) заходи протидії ШДІ розглядають як невід’ємний компонент ефективної алкогольної політики [18]. З огляду на глобальний характер проблеми ШДІ, було ініційовано створення великого міжнарод- ного дослідницького консорціуму для  реалізації глобального проєкту GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others — Ґендер, Алкоголь та Шкода для Інших) [19]. 2018 року до участі у цьому проєкті долучилась і  Україна. Ця  стаття є  першою із  серії публікацій, присвячених висвітленню результатів, отриманих в процесі реалізації української частини міжнарод- ного проєкту GENAHTO. Очевидно, що від вживання алкоголю питущими особами найбільше страждає їхнє найближче мікро- соціальне оточення: родичі, друзі, сусіди, товариші по роботі тощо. Саме тому метою української частини міжнародного проєкту GENAHTO стало вивчення шкідливих наслідків алкоголізації питущих осіб для  їхнього мікросоціального оточення, а  також розроблення програм профілактики зазначених наслідків. Метою першого етапу реалізації проєкту GENAHTO в Україні стало визначення в українському суспіль- стві масштабів шкоди, яку завдають питущі іншим * Тут і далі в цій статті термін «питущі» охоплює людей, які мають ознаки згубного вживання алкоголю (код F10.1 за МКХ-10) або син- дрому залежності від алкоголю (код F10.2 за МКХ-10). особам, а також ґендерних та вікових особливостей цієї шкоди. Для  реалізації українського фрагмента міжна- родного проєкту GENAHTO було створено власний консорціум дослідників, який об’єднав фахівців чо- тирьох регіонів нашої держави, а саме: Харківської, Луганської та  Запорізької областей, а  також міста Києва. Обстеження респондентів в згаданих регіонах тривало протягом 2018—2020 років. Усього було обстежено 1742 особи, які належали до трьох груп порівняння, що якісно відрізняються. І  групу становили хворі на  АЗ (393 особи, серед них — 359 чоловіків і 34 жінки); ІІ групу — здорові родичі хворих на АЗ (274 особи, серед них — 98 чо- ловіків і 176 жінок) і ІІІ групу (конт ро льну) — пред- ставники загальної популяції (1075 особи, зокрема — 347 чоловіків і 728 жінок). Із 1075 членів конт ро льної групи більшу частину становили студенти 3—4 курсів медичних вишів (741  особа, серед них  — 227  чо- ловіків і 514 жінок), і лише 334 особи (серед них — 120 чоловіків і 214 жінок) були відібрані із загальної популяції випадково. Перевагою такого способу побудови конт ро льної групи стало істотне збіль- шення вікового розмаїття контингенту дослідження (від 18 до 81 року), насамперед завдяки залученню молодих осіб (найбільш уразливих для формування станів залежності), а  хибою  — істотна відмінність такої конт ро льної групи за її соціально-демографіч- ною структурою від  загальної української популя- ції. Однак, подальший порівняльний аналіз даних в цій роботі проводили серед респондентів окремих ґендерних і вікових (до 20 років, 20—39 років, 40— 59 років і більше ніж 59 років відповідно) категорій і він не передбачав міжкатегоріальних усереднень. Тому певна невідповідність конт ро льної групи не була критичною при такому дизайні дослідження. Основним інструментом дослідження був опи- тувальник консорціуму GENAHTO  [19], який має дві частини, перша із яких присвячена самому рес- понденту, а друга — оточенню респондента. Перша частина має в своєму складі п’ять розділів: а. соціально-демографічна характеристика рес- пондента b. характеристика алкоголізації респондента с. стан здоров’я і стиль життя респондента d. добробут і якість життя респондента е. шкода для респондента від пияцтва оточення. Друга частина містить сім розділів: f. близькі питущі у житті респондента g. турбота респондента про близьких питущих h. сімейно-демографічна характеристика близь- ких питущих i. діти респондента j. питущі співробітники респондента k. питущі незнайомці респондента l. пошук допомоги близьким питущим рес- пондента. Окрім опитувальника консорціуму GENAHTO, в  дослідженні використовували шкалу для  оцінки депресії Hamilton (HDRS) [20]. ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106) 5 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ Обстеження виконували треновані інтерв’юери методом “face to face” зазвичай протягом 1,5—2 го- дин, однократно, після отримання відповідної інфор- мованої згоди від респондентів. З  огляду на  те, що  ця  стаття є  першою в  серії подібних публікацій, в  ній буде висвітлено лише малу частину інформації, отриманої за  допомогою згаданого вище інструментарію, а саме: про частоту та про кількість питущих осіб в оточенні обстежених респондентів, про рівень загального негативного впливу, який справляли на респондентів ці питущі, а  також про те, хто саме в  оточенні респондентів найчастіше був джерелом ШДІ. Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та  кореляційний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таб лиць “Excel 2016” (з пакетом «Аналіз даних») [21, 22]. Визначення масштабів проблеми ШДІ почали з оцінювання частоти питущих осіб в оточенні рес- пондентів різного віку і  статі окремо в  групі конт- ро лю і в групі хворих на АЗ, в оточенні яких також є  питущі особи окрім них самих. В  групі здорових родичів хворих на АЗ цей показник a-priory становив 100 % і тому його не оцінювали (табл. 1). Встановлено, що  в  конт ро льній групі (залеж но від віку респондентів) частота питущих осіб в оточенні чоловіків була в межах від 25,00 % до 31,43 %, а у жі- нок — в межах від 20,00 % до 41,27 % (серед ня вели- чина для всієї групи — 27,62 %). Найвищі величини цього показника і у чоловіків, і у жінок спостерігались у респондентів вікової групи 40—59 років, до того ж у жінок ця відмінність від інших вікових категорій була статистично достовірною (стовпчик 13 табл. 1). Група хворих на АЗ не була достатньо численною для аналізу в розрізі вікових категорій, тому в межах цієї групи порівнювали лише показники респон- дентів різної статі. В  результаті було встановлено, що частота питущих осіб в оточенні чоловіків була меншою, ніж у жінок (21,69 % і 36,67 % відповідно, при p = 0,06). Таблиця 1. Частота питущих в оточенні членів різних груп порівняння (з розподілом за віком і статтю) Ознаки (вік) Чоловіки і жінки Чоловіки Жінки p2 усі, осіб абс., осіб відн., % p1 усі, осіб абс., осіб відн., % p1 усі, осіб абс., осіб відн., % p1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Група контролю < 20 років 51 11 21,57 0,04 16 4 25,00 0,64 35 7 20,00 0,03 0,69 20—39 років 768 207 26,95 0,03 239 65 27,20 0,60 529 142 26,84 0,02 0,91 40—59 років 98 37 37,76 — 35 11 31,43 — 63 26 41,27 — 0,33 > 59 років 39 9 23,08 0,10 16 4 25,00 0,64 23 5 21,74 0,09 0,81 Разом 956 264 27,62 — 306 84 27,45 — 650 180 27,69 — 0,93 Група хворих на АЗ Разом 325 75 23,08 — 295 64 21,69 — 30 11 36,67 — 0,06 Примітки: p1 — відмінності порівняно з віковою групою 40—59 років (в межах відповідних груп порівняння); p2 — відмінності між чоловіками і жінками (в межах відповідних вікових груп). Достовірні відмінності (p < 0,05) виділено заливкою сірого кольору Черговою характеристикою масштабу проблеми ШДІ, що вивчали, була середня кількість питущих осіб в оточенні обстежених респондентів. Це оцінювання виконували окремо в групі здорових респондентів (група контролю і  група здорових родичів хворих на АЗ), а також в групі хворих на АЗ, до того ж до ана- лізу брали лише тих респондентів, у яких в оточенні була принаймні одна питуща особа (табл. 2 і 3). Таблиця 2. Середня кількість питущих в оточенні респондентів груп порівняння (серед тих, хто мав питущих в своєму оточенні) з розподілом за віком і статтю Групи порівняння Вік, роки Чоловіки і жінки Чоловіки Жінки p2 M ± m, осіб p1 M ± m, осіб p1 M ± m, осіб p1 Група конт ро лю + здорові родичі хворих на алкогольну залежність < 20 1,45 ± 0,25 — 1,00 — 1,71 ± 0,36 — — 20—39 1,35 ± 0,05 0,33 1,31 ± 0,08 — 1,37 ± 0,06 0,17 0,29 40—59 1,15 ± 0,03 0,11 1,11 ± 0,05 — 1,16 ± 0,04 0,06 0,25 > 59 1,17 ± 0,05 0,13 1,19 ± 0,10 — 1,16 ± 0,07 0,07 0,41 Разом 1,28 ± 0,03 1,26 ± 0,06 — 1,28 ± 0,04 — 0,37 Хворі на алкогольну залежність — — 1,33 ± 0,09 — 1,10 ± 0,10 — 0,04 Примітки: середні подано у форматі (M ± m) — «середня арифметична» ± «стандартна похибка середньої арифметичної»; p1 — відмінності порівняно з  віковою групою «< 20 років» (в межах відповідних ґендерних груп); p2  — відмінності між чоловіками і жінками (в межах відповідних вікових груп). Достовірні відмінності (p < 0,05) виділено заливкою сірого кольору ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106)6 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ Було встановлено, що в групі здорових середня кількість питущих (залежно від  віку респондентів) в  оточенні чоловіків була в  межах 1,00—1,31  осіб, а у жінок — в межах 1,16—1,71 осіб (середня вели- чина для всієї групи здорових — 1,28 ± 0,03 осіб). Водночас, статистично значущих відмінностей ані  між  віковими, ані  між  ґендерними підгрупами за цим показником не виявлено. На відміну від здорових, у хворих на АЗ середня кількість питущих в оточенні чоловіків була досто- вірно вищою, ніж в оточенні жінок (1,33 ± 0,09 особи і 1,10 ± 0,10 особи відповідно, при p = 0,04). Близько 80  % респондентів (із  тих, у  кого були питущі родичі чи  знайомі), незалежно від  вікової і ґендерної належності, мали в своєму оточенні лише одну питущу особу і  лише у  кожного п’ятого рес- пондента в оточенні була більша кількість питущих (табл. 3). Як і в разі з середніми показниками, жод- них достовірних відмінностей за частотою випадків різної кількості питущих в  оточенні респондентів не виявлено ані між віковими, ані між ґендерними підгрупами (див. табл. 3). Ще однією характеристикою масштабу проблеми ШДІ, що вивчали, була оцінка респондентами рівня того загального негативного впливу, який справляли на них питущі з їхнього оточення (табл. 4). Як мож- на бачити рівень загального негативного впливу, про  який йдеться (оцінений самими респонден- тами за  десятибальною шкалою, де  «1» відповідає найнижчій рівень, а «10» — найвищий), у здорових осіб з  віком неухильно і  достовірно збільшуєть- ся (коефіцієнт кореляції rxy  =  0,51). При  переході від вікової категорії «< 20 років» до вікової категорії «> 59 років» у чоловіків спостерігалось збільшення в  1,77  раза, а  у  жінок  — в  2,92  раза (при  p  =  0,03 і p < 0,01 від повідно). Таблиця 3. Частота випадків різної кількості питущих в оточенні респондентів (серед тих, хто мав питущих в своєму оточенні) з розподілом за статтю Ознаки (кількість питущих в оточенні) Частота ознак в групах порівняння Чоловіки і жінки p2 Чоловіки Жінки p1 абс., осіб відн., % абс., осіб відн., % абс., осіб відн., % У здорових респондентів (група конт ро лю + здорові родичі хворих на АЗ) 1 особа 376 80,51 0,79 118 80,82 258 80,37 0,91 2 особи 71 15,20 0,95 24 16,44 47 14,64 0,62 ≥ 3 осіб 20 4,28 0,53 4 2,74 16 4,98 0,27 Разом 467 100,00 — 146 100,00 321 100,00 — У хворих на АЗ 1 особа 53 79,10 — 44 77,19 9 90,00 0,36 2 особи 10 14,93 — 9 15,79 1 10,00 0,64 ≥ 3 осіб 4 5,97 — 4 7,02 0 0,00 0,39 Разом 67 100,00 — 57 100,00 10 100,00 — Примітки: p1 — відмінності між групами (в межах відповідних ґендерних груп); p2 — відмінності між чоловіками і жінками (в межах відповідних вікових груп) Таблиця 4. Середні оцінки рівня загального негативного впливу, який справляли на респондентів питущі з  їхнього оточення (серед тих, хто мав питущих в своєму оточенні) з розподілом за віком і статтю Групи порівняння Вік, роки Чоловіки і жінки Чоловіки Жінки p2 M ± m, осіб p1 M ± m, осіб p1 M ± m, осіб p1 Група конт ро лю + здорові родичі хворих на АЗ < 20 2,91 ± 0,71 — 3,25 ± 1,11 — 2,71 ± 0,97 — 0,36 20—39 4,01 ± 0,16 0,07 4,07 ± 0,29 0,23 3,98 ± 0,20 0,10 0,39 40—59 6,22 ± 0,23 < 0,01 5,14 ± 0,38 0,06 6,63 ± 0,27 < 0,01 < 0,01 > 59 7,32 ± 0,32 < 0,01 5,75 ± 0,57 0,03 7,91 ± 0,35 < 0,01 < 0,01 Разом 4,99 ± 0,14 — 4,48 ± 0,22 — 5,22 ± 0,17 — < 0,01 Хворі на АЗ 5,54 ± 0,32 — 5,18 ± 0,34 — 7,64 ± 0,70 — < 0,01 Примітки: середні подано у  форматі (M  ±  m)  — «середня арифметична»  ±  «стандартна похибка середньої арифметичної»; p1 — відмінності порівняно з віковою групою «< 20 років» (в межах відповідних груп порівняння); p2 — відмінності між чоловіками і жінками (в межах відповідних вікових груп). Достовірні відмінності (p < 0,05) виділено заливкою сірого кольору ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106) 7 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ Унаслідок ґендерної різниці темпів збільшення, про яке йдеться, жінки старших вікових категорій достовірно перевищували за цим показником чоло- віків-однолітків (у віковій категорії 40—59 років в се- редньому на 1,49 балів, а в віковій категорії «> 59 ро- ків» — на 2,16 балів, при p < 0,01 в обох випадках). Отже, можна зробити висновок про  те,  що  нарко- логічно здорові жінки старших вікових категорій «>  39  років» потерпають від  негативного впливу, який справляють на них питущі з їхнього оточення, набагато більше, ніж наркологічно здорові чоловіки, тоді як серед молодших респондентів такої ґендерної різниці за цим показником не спостерігалось. Щодо хворих на  АЗ, то  у  них, як  і  у  здорових старших вікових груп, рівень загального негатив- ного впливу серед жінок був достовірно вищим, ніж серед чоловіків (в середньому — на 2,46 балів, при p < 0,01). Останнє питання, на  яке передбачалось отри- мати відповідь в  межах цього етапу роботи, було про те — хто саме в оточенні респондентів найчас- тіше був джерелом ШДІ (рис. 1 і 2). Чоловік/дружина Батько Дорослі діти Друзі-чоловіки Сусіди Інші родичі-чоловіки Колеги по роботі Брат Подруги-жінки Матір Дідусь Колиш. чоловік/дружина Інші родичі-жінки Інші Бойфренд/герлфренд Сестра Бабуся Діти до 18 років 0 10 20 30 40 50 Частота, % 20,79 19,54 16,01 13,72 9,17 7,90 6,44 5,82 4,78 3,74 3,38 3,12 2,91 2,29 1,04 0 0,42 5,82 Інші Сусіди Чоловік/дружина Сестра Бабуся Інші родичі-чоловіки Подруги-жінки Матір Дідусь Інші родичі-жінки Батько Колеги по роботі Колиш. чоловік/дружина Бойфренд/герлфренд Дорослі діти Друзі-чоловіки Брат Діти до 18 років 0 10 20 30 40 50 Частота, % 43,48 18,84 15,94 8,7 7,25 5,80 4,35 2,90 1,45 0 0 4,35 4,35 4,35 2,90 2,90 0 0 Група конт ро лю + здорові родичі хворих на АЗ Група хворих на АЗ Рис. 1. Рейтинги окремих категорій питущих за частотою в оточенні респондентів (серед тих, хто мав питущих в своєму оточенні) Наведені на рисунку 1 рейтинги свідчать про те, що  склад представників оточення, які найчастіше є джерелом ШДІ, у здорових і хворих на АЗ респон- дентів істотно відрізняється. Якщо у здорових це, на- самперед, члени родини (чоловік/дружина, батько та дорослі діти), то у хворих на АЗ перші два місця від- повідного рейтингу посідають чужинці (інші та сусі- ди, до того ж інші — випереджають решту фігурантів рейтингу з великим відривом), і лише на третьому місці — члени родини (чоловік/дружина). Подібні рейтинги, складені для підгруп здорових респондентів, диференційованих за  ознаками віку і статі (рис. 2), виявили дві, пов’язані з віком додат- кові обставини, а саме: закономірне змінення складу представників оточення респондентів, які найчасті- ше є джерелом ШДІ; а також закономірне скорочення самого переліку представників оточення, про яких йдеться. Дійсно, якщо у відносно молодих обстеже- них (< 40 років) топи рейтингів (перші три позиції) посідають: батько, друзі-чоловіки (у  респондентів обох статей), а також чоловік (у респондентів-жінок) і колеги по роботі (у респондентів-чоловіків); то у об- стежених середнього віку (40—59 років) це: чоловік/ дружина, дорослі діти (у респондентів обох статей), а також брат (у респондентів-жінок) і друзі-чоловіки (у  респондентів-чоловіків). Нарешті, у  обстежених старшої вікової категорії (> 59 років) із топів рейтин- гів закономірно зникають батьки і  друзі-чоловіки, а залишаються дорослі діти, чоловік/дружина (у рес- пондентів обох статей) і додаються інші родичі-жінки (у  респондентів-чоловіків) і  сусіди (у  респонден- тів-жінок). Деякі з отриманих результатів заслуговують на те, щоб їх розглянути докладніше. Зокрема, було показано (див. табл. 1), що загалом питущі особи є в мікросоціальному оточенні 27,62 % обстежених здорових респондентів. Якщо поши- рити виявлену пропорцію на все населення країни (за  даними Державної служби статистики України на 01.01.2021 року — 41 902 416 осіб [23]), то загальну кількість українців, що  страждають через питущих в своєму оточенні, можна оцінити в 11,6 млн. Окрім того, з певною обережністю згадана частота питущих осіб в  оточенні респондентів може бути використана для реконструкції реальної чисельності осіб з алкогольними проблемами в нашій державі. ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106)8 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ Чоловіки Батько Друзі-чоловіки Колеги по роботі Сусіди Інші родичі-чоловіки Чоловік/дружина Матір Брат Подруги-жінки Колиш. чоловік/дружина Інші Дідусь Бойфренд/герлфренд Інші родичі-жінки Сестра Бабуся Дорослі діти Діти до 18 років Частота, % 0 10 20 30 40 50 35,42 27,08 12,50 11,58 7,29 6,25 6,25 5,21 3,13 3,13 3,13 2,08 2,08 2,08 1,04 0 0 0 Вік < 40 років Чоловік/дружина Дорослі діти Друзі-чоловіки Брат Колеги по роботі Інші родичі-чоловіки Сусіди Інші Інші родичі-жінки Батько Колиш. чоловік/дружина Сестра Матір Подруги-жінки Дідусь Бойфренд/герлфренд Бабуся Діти до 18 років Частота, % 0 10 20 30 40 50 45,71 22,86 14,29 8,57 5,71 5,71 2,86 2,86 2,86 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Вік 40—59 років Вік > 59 років Жінки Батько Чоловік/дружина Друзі-чоловіки Подруги-жінки Інші родичі-чоловіки Сусіди Матір Дідусь Брат Колиш. чоловік/дружина Бойфренд/герлфренд Колеги по роботі Інші Інші родичі-жінки Сестра Бабуся Дорослі діти Діти до 18 років Частота, % 0 10 20 30 40 50 27,96 16,13 15,05 12,37 11,83 10,22 8,60 7,53 6,45 4,84 4,84 3,23 2,69 2,15 1,08 0,54 1,08 0 Дорослі діти Чоловік/дружина Інші родичі-жінки Сусіди Колеги по роботі Інші родичі-чоловіки Колиш. чоловік/дружина Інші Батько Друзі-чоловіки Брат Подруги-жінки Матір Дідусь Бойфренд/герлфренд Сестра Бабуся Діти до 18 років Частота, % 0 10 20 30 40 50 36,1 34,04 7,45 7,45 5,32 6,38 5,32 4,26 3,19 2,13 2,13 1,06 1,06 0 0 0 0 0 Дорослі діти Чоловік/дружина Сусіди Інші родичі-жінки Колеги по роботі Колиш. чоловік/дружина Інші родичі-чоловіки Інші Батько Друзі-чоловіки Брат Подруги-жінки Матір Дідусь Бойфренд/герлфренд Сестра Бабуся Діти до 18 років Частота, % 0 10 20 30 40 50 60 60,47 25,58 9,30 6,98 4,65 4,65 2,33 2,33 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Дорослі діти Чоловік/дружина Інші родичі-жінки Сусіди Колеги по роботі Інші родичі-чоловіки Колиш. чоловік/дружина Інші Батько Друзі-чоловіки Брат Подруги-жінки Матір Дідусь Бойфренд/герлфренд Сестра Бабуся Діти до 18 років Частота, % 0 10 20 30 40 50 50,00 25,00 18,75 12,50 6,25 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 6,25 Рис. 2. Рейтинги окремих категорій питущих за частотою присутності в оточенні здорових респондентів (серед тих, хто мав питущих в своєму оточенні), з розподілом за віком і статтю Звісно, кола спілкування (кола знайомств) окре- мих респондентів можуть частково перекриватися і, при такому (епідеміологічному) використанні пара- метрів, про які йдеться, певна питуща особа, що пе- ребуває в  оточенні двох або  більше респондентів одночасно, може бути порахована двічі або, навіть, тричі. Однак, цей паразитний ефект може бути істот- ним лише тоді, коли йдеться не  про членів сім’ї, а про друзів, знайомих або сусідів (бо чисельність середньої родини значно менша, ніж чисельність середнього кола спілкування дорослої людини і, від- повідно, статус члена родин двох (або більше) рес- пондентів одночасно є істотно більш рідкісним, ніж статус знайомця двох (або більше) респондентів). Водночас, результати аналізу (див. рис.  1) свід- чать про те, що  більш ніж дві третини згаданих питущих у здорових респондентів є саме членами їхніх родин. З огляду на цю обставину, ймовірність подвійного обліку питущих, про яку було сказано вище, додатково знижується і  у  разі приблизного оцінювання може бути визнана несуттєвою. Отже, частоту питущих осіб в  оточенні обстежених рес- пондентів можна, в першому наближенні, вважати показником поширеності алкогольних проблем в українських родинах. В  українських реаліях, родина  — це  спільнота близьких родичів різних поколінь, яка складається з 2—3 домогосподарств (батьки з дітьми). Оскільки розмір середнього сучасного українського домо- господарства становить 2,58  особи  [24], чисель- ність родини, про яку йдеться, можна оцінити в 5,2—7,7 осіб. З огляду на цю середню чисельність українських родин (5,2—7,7 осіб), частоту питущих осіб в україн- ських родинах (27,62 %), на те, що згадані обстежені були єдиними опитаними представниками своїх родин, а також той факт, що переважно (у 80 % ви- падків) мова йшла про єдину питущу людину в мік- ро оточенні респондента (див. табл.  2 і  3), можна сказати, що одна особа з алкогольними проб лемами припадає на кожні 18,83—27,88 осіб. Поширення цих пропор цій на все населення України (41 902 416 осіб) дає змогу оцінити чисельність людей з алкогольни- ми проблемами в 1,5—2,2 мільйони. Звичайно, ця  чисельність  — набагато більша (в 3,2—4,8 разів!), ніж кількість осіб, які перебувають на диспансерному обліку з приводу психічних та по- ведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю (на 01.01.2020 року — 460 717 осіб [25]). І це цілком природно, оскільки в першому випадку йдеться про будь-яке вживання алкоголю зі шкідливими наслід- ками (принаймні тими, які помітні рідним і  близь- ким), а в другому — лише про таке вживання, яке призвело до відповідних психічних та поведінкових ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106) 9 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ розладів, і стало причиною звернення по спеціалі- зовану медичну допомогу. На нашу думку, саме це число (1,5—2,2 млн осіб) є найбільш адекватною оцінкою справжнього масш- табу алкогольних проблем в нашій державі та є тим «айсбергом» в  усій його повноті, «верхівку» якого показує медична статистика МОЗ України. Не можна обійти увагою і той факт, що вища часто- та питущих осіб спостерігається саме в оточенні рес- пондентів віком 40—59 років (див. рис. 2). Річ у тому, що в цьому віці люди одночасно мають і дорослих дітей, і живих батьків, які так само можуть зловжи- вати спиртним. У молодших респондентів — менша ймовірність мати питущих дітей (внаслідок малого віку остан ніх), а у старших респондентів зменшується ймовірність мати живих батьків (зокре ма і питущих). Інших достовірних вікових або ґендерних відміннос- тей за  частотою питущих в  оточенні респондентів конт ро льної групи не виявлено. Остання обставина, яку варто згадати в обгово- ренні результатів цього дослідження, це пов’язане з віком закономірне скорочення переліку питущих представників оточення респондентів. Якщо у рес- пондентів вікової категорії «< 40 років» такі переліки налічують 15 і 17 різних представників (у чоловіків і у жінок відповідно), то у віковій категорії 40—59 ро- ків — тільки 9 і 13; а у віковій категорії «> 59 років» — лише 6 і 8 (див. рис. 2). На нашу думку, це скорочення є прямим наслідком природного зменшення мікро- соціального оточення (кола спілкування) пересічної людини протягом другої половини її життя [26]. Проведене дослідження дало змогу дійти таких висновків. 1. Питущі особи є загалом в  мікросоціальному оточенні 27,62 % обстежених здорових респондентів. Екстраполювання цього показника на все населен- ня України дає підставу припустити, що  загальна кількість людей, які так чи  інакше страждають че- рез питущих в своєму оточенні, становить близько 11,6 мільйонів осіб. 2. Частоту питущих осіб в оточенні респондентів може бути використано і для визначення реальної чисельності осіб з алкогольними проблемами в на- шій державі. Попередні розрахунки свідчать про те, що  ця  чисельність є  в  межах від  1,5 до  2,2  мільйо- ни осіб. 3. Частота питущих осіб в оточенні респондентів істотно залежить від віку останніх. Найвищі величи- ни цього показника — серед респондентів вікової категорії 40—59 років (31,43 % у чоловіків і 41,27 % у жінок). 4. Суб’єктивне сприйняття шкоди з боку питущих в  оточенні неухильно зростає зі  збільшенням віку респондентів, до  того ж  найсильніше це  зростан- ня — у жінок. Список літератури 1. Alcohol use and burden for 195 countries and territories, 1990—2016: A systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016  / GBD 2016 Alcohol Collaborators  // Lancet. 2018. Vol. 392, Issue 10152, P. 1015—1035. DOI: https://doi.org/10.1016/ S0140-6736(18)31310-2. 2. Global status report on alcohol and health 2018. Geneva: World Health Organization; 2018. URL: https://apps.who.int/iris/ bitstream/handle/10665/274603/9789241565639-eng.pdf. 3. Наркологія : національний підручник / І. К. Сосін [та ін.] ; за ред. І. К. Сосіна, І. Ф. Чуєва. Харків : Колегіум, 2014. 1428 с. 4. Alcohol-attributable fractions for England: Alcohol- attributable mortality and hospital admissions / Jones L., Bellis M., Dedman D. [et al.]. North West Public Health Observatory, Liverpool John Moores University, 2008. URL: https://www.researchgate. net/publication/235428834_Alcohol-Attributable_Fractions_for_ England_Alcohol-Attributable_Mortality_and_Hospital_Admissions. 5. The  relation between different dimensions of  alcohol consumption and burden of  disease: An  overview  / J.  Rehm, D.  Baliunas, G.  L.  G.  Borges [et  al.]  // Addiction. 2010. 105  (5), 817—843. DOI: 10.1111/j.1360-0443.2010.02899.x 6. Anxiety and depression among abstainers and low-level alcohol consumers. The Nord-Trøndelag Health Study / J. C. Skogen, S.  B.  Harvey, M. Henderson [et  al.]  // Addiction. 2009. 104  (9), 1519—1529. DOI: 10.1111/j.1360-0443.2009.02659.x. 7. Collins, R. L., Ellickson, P. L., & Klein, D. J. The role of substance use in  young adult divorce. Addiction. 2007. 102(5), 786—794. DOI: 10.1111/j.1360-0443.2007.01803.x. 8. Surveying the range and magnitude of alcohol’s harm to oth- ers in Australia / A.-M. Laslett, R. Room, J. Ferris [et al.] // Addiction. 2011. 106 (9), 1603—11. DOI: 10.1111/j.1360-0443.2011.03445.x. 9. Connor J., Casswell S. Alcohol-related harm to  others in  New  Zealand: evidence of  the burden and gaps in  knowl- edge  // The  New  Zealand Medical Journal. 2012. 125  (1360), 11—27. PMID: 22932651. 10. Dussaillant F., Fernandez M. Alcohol’s  harm to  others’ well-being and health: a comparison between Chile and Australia // Alcohol and Alcoholism. 2015. 50  (3), 346—51. DOI: 10.1093/ alcalc/agv002. 11. Temporal Patterns of Alcohol Consumption and Alcohol- Related Road Accidents in Young Swiss Men: Seasonal, Weekday and Public Holiday Effects / Foster S., Gmel G., Estévez N. [et al.] // Alcohol and Alcoholism. 2015. 50 (5), 565—72. PMID: 25904720. 12. Ferris J., Jessica Killian J., Lloyd B. Alcohol-related serious road traffic injuries between 2000 and 2010: A new perspective to deal with administrative data in Australia // The International Journal of  Drug Policy. 2017. 43, 104—112. DOI: https://doi. org/10.1016/j.drugpo.2017.02.015. 13. Alcohol and drugs use among drivers injured in  road accidents in Campania (Italy): A 8-years retrospective analysis / Carfora A., Campobasso  C.  P., Cassandro P. [et  al.]  // Forensic Science International. 2018. 288, 291—296. PMID: 29793195. 14. Denny L-A., Coles S., Blitz R. Fetal Alcohol Syndrome and Fetal Alcohol Spectrum Disorders // American Family Physicians. 2017. 96 (8), 515—522. PMID: 29094891. 15. Burge S.K., Katerndahl D. A., Becho J. The Dynamics of Partner Violence and Alcohol Use in Couples: Research Methods // Violence and Victims. 2019. 34(1), 136—156. DOI: 10.1891/0886-6708.34.1.136. 16. Alcohol Use  and Intimate Partner Violence Among Community College Women: An Exploration of Protective Factors / Gomez  J., Orchowski  L., Pearlman  D.  N. [et  al.]  // Violence and Gender. 2019. 6 (3), 187—195. PMID: 31528653. 17. Nutt D.  J., King  L.  A., Phillips L.  D. Drug harms in  the UK: a  multicriteria decision analysis  // Lancet. 2010. 376  (9752), 1558—65. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)61462-6. 18. Global strategy to  reduce the harmful use of  alcohol. 2010 May. Approved by the Sixty-third World Health Assembly. Resolution WHA63.13. URL: https://www.who.int/publications/i/ item/9789241599931. 19. Wilsnack S. C., Greenfield T. K., Bloomfield K. The GENAHTO Project (Gender and Alcohol’s  Harm to  Others): Design and methods for a multinational study of alcohol’s harm to persons other than the drinker  // The  International Journal of  Alcohol and Drug Research. 2018. 7 (2), 37—47. DOI: 10.7895/ijadr.253. ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106)10 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/274603/9789241565639-eng.pdf https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/274603/9789241565639-eng.pdf https://doi.org/10.1016/j.drugpo.2017.02.015 https://doi.org/10.1016/j.drugpo.2017.02.015 20. Hamilton M. A rating scale for depression // The Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. 1960. 23 (1), 56—62. DOI: 10.1136/jnnp.23.1.56. 21. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и рас по зна- вания патологи чес ких процессов. Л. : Медицина, Ленинград. от- деление, 1978. 294 с. URL: https://www.twirpx.com/file/1663625/. 22. Лапач С. Н. Статисти чес кие методы в медико-биологи- чес ких исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. Киев  : Моріон, 2000. 320 с. 23. Чисельність наявного населення України на  1  січня 2020 року : статистичний збірник / Державна служба статис- тики України. Київ, 2020. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2020/zb/05/zb_chuselnist%202019.pdf. 24. Соціально-демографічні характеристики домогоспо- дарств України у 2019 році : статистичний збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2019. http://www.ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_sdhdu2019.pdf. 25. Звіт щодо наркоситуації в Україні за 2020 рік / ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України». Київ, 2020. URL: https://cmhmda.org.ua/wp-content/ uploads/2020/12/Zvit-shhodo-narkotykiv-ta-alkogolyu-za-2020- rik.pdf. 26. Ермолаева М.В. Практи чес кая психология старости. Москва  : Эксмо, 2002. 319 с. адійшла до редакціїH 20.01.2021 ЛІНСЬКИЙ Ігор Володимирович, доктор медичних наук, про- фесор, директор Державної установи «Інститут неврології, психі- атрії та наркології Національної академії медичних наук України» (ДУ «ІНПН НАМН України»), професор кафедри неврології, психіат- рії, наркології та медичної психології Харківського націо нального університету імені В. Н. Каразіна (ХНУ ім. В. Н. Каразіна), м. Харків, Україна; e-mail: i_linskiy@yahoo.com КУЗЬМІНОВ Валерій Никифорович, кандидат медичних наук, провідний науковий співробітник відділу невідкладної психіатрії та наркології ДУ «ІНПН НАМН України», м. Харків, Україна МІНКО Олександр Іванович, доктор медичних наук, профе- сор, завідувач відділу клінічної та соціальної наркології ДУ «ІНПН НАМН України», професор кафедри неврології, психіатрії, нарко- логії та медичної психології ХНУ ім. В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна КОЖИНА Ганна Михайлівна, доктор медичних наук, про- фесор, завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та  соціальної роботи Харківського національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, м. Харків, Україна ГРИНЕВИЧ Євгенія Геннадіївна, доктор медичних наук, професор, професор кафедри загальної, дитячої, судової психіат- рії і  наркології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна ОВЧАРЕНКО Микола Олексійович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології, психіатрії та наркології Луганського державного медичного університету МОЗ України, м. Рубіжне, Україна ЧУГУНОВ Вадим Віталійович, доктор медичних наук, про- фесор, завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та  медичної психології, наркології та  сексології Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ) МОЗ України, м. Запоріжжя, Україна ПОСТРЕЛКО Валентин Михайлович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини з  курсом ендокринології Міжнародної академії екології та  медицини, м. Київ, Україна ДЕНИСЕНКО Михайло Михайлович доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу невідкладної психіатрії та наркології ДУ «ІНПН НАМН України», м. Харків, Україна ПЛЄХОВ Владислав Андрійович, аспірант кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сек- сології ЗДМУ МОЗ України, м. Запоріжжя, Україна ТКАЧЕНКО Тетяна Володимирівна, кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник відділу невідкладної пси- хіатрії та наркології ДУ «ІНПН НАМН України», м. Харків, Україна. ЗАДОРОЖНИЙ Володимир Володимирович, кандидат медичних наук, провідний науковий співробітник відділу не- відкладної психіатрії та  наркології ДУ  «ІНПН НАМН України», м. Харків, Україна МАЛИХІНА Наталія Анатоліївна, МИНКО Олексій Олександрович, ЛАКИНСКИЙ Роман Вікторович, ВАСИЛЬЄВА Ольга Олександрівна, ЮРЧЕНКО Ольга Миколаївна — кандидати медичних наук, старші наукові співробітники відділу невідкладної психіат рії та наркології ДУ «ІНПН НАМН України», м. Харків, Україна LINSKIY Igor, Doctor of  Medical Sciences, Professor, Director of State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Addiction of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” (“INPN of the NAMS of  Ukraine”  SI), Professor of  the Department of  Neurology, Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of V. N. Karazin’s Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine; e-mail: i_linskiy@yahoo.com KUZMINOV Valeriy, MD, PhD, Leading Researcher of  the Department of  Emergency Psychiatry and Narcology of “INPN of the NAMS of Ukraine” SI, Kharkiv, Ukraine MINKO Oleksandr, Doctor of  Medical Sciences, Professor, Head of  the Department of  Clinical and Social Narcology of «INPN of the NAMS of Ukraine” SI, Professor of the Department of  Neurology, Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of V. N. Karazin’s Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine KOZHYNA Наnna, Doctor of  Medical Sciences, Professor, Head of  the Department of  Psychiatry, Narcology, Medical Psychology and Social Work of Kharkiv National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, Ukraine GRYNEVYCH Yevheniia, Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of General, Child, Forensic Psychiatry and Narcology of the P. L. Shupyk’s National University of Health Protection of Ukraine of  the  Ministry of  Health of  Ukraine, Kyiv, Ukraine OVCHARENKO Mykola, Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Neurology, Psychiatry and Narcology of  Luhansk State Medical University of  the Ministry of  Health of Ukraine, Rubizhne, Ukraine CHUGUNOV Vadym, Doctor of  Medical Sciences, Professor, Head of  the Department of  Psychiatry, Psychotherapy, General and Medical Psychology, Narcology and Sexology of Zaporizhzhia State Medical University of  the Ministry of  Health of  Ukraine, Zaporizhzhia, Ukraine POSTRELKO Valentyn, Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of  the  Department of  Internal Medicine with a  course in  Endocrinology of  the  International Academy of  Ecology and Medicine, Kyiv, Ukraine DENYSENKO Mykhailo, Doctor of Medical Sciences, Leading Researcher of  the Department of  Emergency Psychiatry and Narcology of “INPN of the NAMS of Ukraine” SI, Kharkiv, Ukraine PLEKHOV Vladyslav, Postgraduate Student of the Department of  Psychiatry, Psychotherapy, General and Medical Psychology, Narcology and Sexology of Zaporizhzhia State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Zaporizhzhia, Ukraine TKACHENKO Tetiana, PhD in  Psychological Sciences, Leading Researcher of the Department of Emergency Psychiatry and Narcology of “INPN of the NAMS of Ukraine” SI, Kharkiv, Ukraine ZADOROZHNYI Volodymyr, MD, PhD, Leading Researcher of  the Department of  Emergency Psychiatry and Narcology of “INPN of the NAMS of Ukraine” SI, Kharkiv, Ukraine MALYKHINA Natalia, MINKO Oleksiy, LAKINSKYI Roman, VASILYEVA Olga, YURCHENKO Olga — MD, PhD, Senior Researchers of the De- part ment of  Emergency Psychiatry and Narcology of “INPN of the NAMS of Ukraine” SI, Kharkiv, Ukraine ISSN 2079-0325. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2021. Том 29, випуск 1 (106) 11 ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ https://cmhmda.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Zvit-shhodo-narkotykiv-ta-alkogolyu-za-2020-rik.pdf https://cmhmda.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Zvit-shhodo-narkotykiv-ta-alkogolyu-za-2020-rik.pdf https://cmhmda.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Zvit-shhodo-narkotykiv-ta-alkogolyu-za-2020-rik.pdf