Лiки зцiлюють тiло, а книга - душу Бібліотерапевт СПЕЦВИПУСК № 02 (14) 2022 Зміст Воєнні будні Воєнні будні студента медика В. Щербак……..……..……………...............….……......С. 4 Як війна змінила моє життя А. Скиба..................................................................С. 5 Війна та її наслідки Т. Нескородова......................................................С. 6 Герої нашого часу М. Черкашина.......................................................С. 7 Поговоримо про... Як читання допомогло мені побороти довготривалий стрес А. Юрова…..….……………….…………………....…..…....С. 9 Арт-терапія як засіб боротьби зі стресовими ситуаціями К. Тімченко………………………...….………….....……..С. 10 Спорт як метод заспокоєння М. Василенко…………………...….………….......……..С. 11 Подорожник Крила надії М. Чернявська………………...….………….......……..С. 13 Туристичні місця, які я відвідала відколи почалася війна Д. Шаповал……….………….........…………..…....С. 14-15 Душа поранена війною Герой Д. Каріна.............................................................С. 17 Натхнення Очі Не чекай розради К. Степанова.......................................................С. 19 Кінопоказ Топ-5 українських кінострічок за часів Незалежності Я. Драко.........................................................С. 21-22 Фотопогляд Мальовничі барви природи, які ми не помічали в мирний час А. Притула………………..…………………...…….……...С. 24 Літо медика М. Черкашина……..…………………....…….....……...С. 25 Буковина ‒ ворота Карпат А. Лемехова…………………………...........…….……...С. 26 Краса оточує нас всюди, головне — вміти її помічати А. Юрова…..…..……………………...........….…….…...С. 27 Вечори К. Тімченко……..……………………...........….…….....С. 28 Видається з 1 жовтня 2014 року Сайт Наукової бібліотеки libr.knmu.edu.ua Архів «Бібліотерапевта» http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/6941 Бюлетень Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету СПІЛЬНО ЗІ СТУДЕНТСЬКИМ САМОВРЯДУВАННЯМ Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Автор фото: Віталій Щербак Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Воєнні будні https://cutt.ly/lJv6nR4 https://cutt.ly/xJv6AJ2 4 Воєнні будні студента медика Автор: Віталій Щербак, 1 мед. Ф-т, 4 курс Неможливо зараз знайти люди- ну, на яку б не вплинула ця війна. Як і тисячі інших студентів меди- ків, 23 лютого ввечері я готував- ся до пар на четвер, проте, їм не судилося відбутись. Далі йдуть сумбурні спогади про життя під обстрілами, у сховищах, з почут- тям безсильності та надії, що це скоро скінчиться. Час йшов і моя родина прийняла рішення виїхати у безпечне місце. На щастя, у ме- не була змога продовжувати на- вчатись, що я і намагався робити, хоча й далеко не так продуктивно, як раніше. З теплотою згадую і бачу й зараз як мої одногрупники піклуються один про одного, допо- магають чим можуть. Наша супе- рсила — це єдність. Згодом пройшла сесія, яка бу- ла дуже лояльною, за що велика вдячність викладачам і керів- ництву університету, і настали ка- нікули. Я думаю, всі погодяться, що це найнезвичайніше літо та рік в цілому. На щастя, у мене бу- ла змога провести його дійсно добре, оскільки вдалося пройти практику у лікарні та побачити медицину ближче, а у вільний час — самовдосконалюватись та відпочивати перед наступним навчальним роком, який дуже хотілося б провести у стінах рід- ного ХНМУ. У кожної людини є своя, цікава та подекуди болюча історія про цю війну. Проте коли ми згуртову- ємось, ми насправді неперемож- ні. Та незважаючи на ці виклики, починаючи з ковіду та закінчуючи війною, ми продовжуємо навча- тись та самовдосконалюватись. Тому все обов'язково буде добре, бо все буде Україна! Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Як війна змінила моє життя Автор: Анна Скиба, 3 мед. Ф-т, 2 курс З початком повномасштабної війни РФ проти України моє життя змінилося, як і життя мільйонів українців. 23 лютого я навіть і гадки не мала, що це останній мирний день. Спокійно готувала- ся до пар, які мали відбутися 24 лютого, до додаткових занять з англійської мови, спілкувалася зі своїми одногрупниками тощо. Од- ним словом — жила своїм звичай- ним життям, хоч і відчувала якусь тривогу на душі, занепокоєння, в основному через тиск ЗМІ та роз- мови на цю тему з батьками, зна- йомими. Але я до останнього ві- рила, що все це просто розмови і ніякої війни не буде. І от 24 люто- го я прокидаюся о 6 ранку від ме- тушні у кімнаті гуртожитку (я так спала, що вибухів не почула). І мені сусідка по блоку каже: «Аня, почалася війна». І тоді моє життя розділилося на «до» та «після». Я ще півдня в це не могла повіри- ти… Почалась паніка, я не знала, що робити і в той же день поїхала додому. Наступні два тижні ми з батьками майже увесь час проси- діли в укритті, тому вирішили, що так більше продовжуватися не може і на початку березня виїха- ли з думкою, що невдовзі повер- немося. І, на превеликий жаль, тільки в той момент я зрозуміла, що треба цінувати те, що маєш, бо в одну мить всього цього прос- то може не стати. Їхали ми, як-то кажуть, просто в нікуди. Але зовсім незнайомі люди прихисти- ли нас у себе, пригощали їжею, допомагали. Саме тоді в моїй го- лові промайнула думка, що таких чуйних, добрих та відкритих лю- дей, як українці, немає ніде у сві- ті. Люди стали згуртованими як ніколи та готовими допомогти будь-кому. Це мене дуже надихає та надає віри у перемогу — у ті моменти, коли я починаю втрача- ти надію. Зараз я у більш-менш безпеч- ному місці, відчайдушно намага- юся жити довоєнним життям. Але вже з іншим світоглядом. Тепер я насолоджуюсь кожним моментом свого життя, розумію, що щастя — це коли близькі живі та здорові, а все інше — другорядне. Війна дійсно навчила мене ставити жит- тєві пріоритети. Бережіть себе та не падайте духом! Підвал, у якому ми з родиною провели 2 тижні Постраждалий внаслідок війни науковий ліцей «Обдарованість», в якому я навчалася Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 5 6 Війна та її наслідки Автор: Тетяна Нескородова, 3 мед. Ф-т, 3 курс Добрі сусіди в територіально- географічному масштабі на рівні країн досить рідкісне явище, адже агресія — це найлегший спо- сіб домогтися бажаного політич- ного результату. Цілі народи і на- ції знищувалися, щоб інші могли отримати та примножити бажані блага, але не тільки з економічної точки зору, але й певні нематері- альні: влада, першість, вплив. З самого початку зародження те- риторіальних об’єднань були ме- тоди захоплення, знищення та контролю того, що можна було отримати більш простим, але кри- вавим способом, хоча наявні ви- ключення у вигляді 50-річної вій- ни між Данією і Канадою, яка тривала до наших часів, поки не було винесено чіткий компроміс 14 червня 2022 року на прес- конференції в Оттаві. «Війна віскі» так ще її називають. Вона може слугувати лише винятком на фоні того, що відбувається в інших ку- точках світу, і вражати уяву на- скільки це руйнує макро- та мікроекономіку. Відповідно до розрахунків Аме- риканського Центру всеохолюю- чого миру (CSP) існує понад 36 активних загострень воєнного характеру, до яких входять 28 держав. Важливо знати, з цієї ста- тистики головною і сумною нови- ною є те, що більшість цих війсь- кових сутичок переросли у затяж- ні воєнні конфлікти і тривають вже 10 років. І така динаміка го- ворить, що вони не мають на меті вирішення проблемної ситуації швидким, а головне — мирним шляхом. Однак заглиблюючись у теоре- тичні роздуми з приводу війни, потрібно не забувати, що вона має певний вплив і наслідки. Го- ловні розгалуження в цьому пи- танні є: як війна впливає на люди- ну, на соціум, на державу — кожний із цих структурних еле- ментів пов’язаний з наступним, більш важливим. Основний удар, що несе війна людині, перш за все на психічне здоров'я, так як, це величезний стрес для кожного, незалежно від її соціального чи матеріального становища. Військова агресія, що направлена на вторгнення іншої держави на територію рідної країни — стрес буде присутній за будь-яких обставин, навіть якщо бойові дії не ведуться в місті його перебування. Стрес породжує страх смерті чи втрати когось або чогось. В цьому стані всі розумові проце- си і життєва активність людини пригальмовується, проте, з часом кожен звикається з думкою неми- нучості встановлених речей і при- ходить відчуття пригніченості. Але водночас підіймається бойовий дух, незламність, віра і надія в єдність всієї країни. Усі об’єднали- ся заради досягнення спільної мрії — ПЕРЕМОГИ, бути вільними та незалежними у рідній країні, довести всім існування неймовір- ної сили духу цілої нації. Спо- стерігається підйом асоціальних елементів, частішають випадки мародерства, бандитизму та ін- ших злочинів серед населення, адже не кожний може вистояти проти негативного впливу ви- нуватців військового конфлікту, що говорить про слабкодухість, і найголовніше — відсутність людя- ності. Війна вплинула на кожного, змінила цінності та пріоритети в житті. Такі прості речі як безтур- ботно прогулятися парком, випи- ти кави в кав’ярні, подивитися веселий фільм, стали для людей в окупації недосяжними радощами. І в ці моменти кожен розуміє, що наше життя розділене на ДО та ПІСЛЯ, і те, що ми вважали проблемою, насправді нею не було, то лише дрібниця, а те, що вважали головним — відійшло на другий план, адже зараз першість займає життя та воля. Потрібно також враховувати, як війна впливає на економіку країни, а саме падіння ВВП, майже повна відмова від експор- ту та зниження імпорту, нові бор- ги, проблеми з курсовою стабіль- ністю та інфляція. Це головні еко- номічні проблеми, що накопичи- лися від початку вторгнення. Хоча економічна активність поволі відновлюється, скорочується кіль- кість підприємств, що призупини- ли або значно скоротили діяль- ність, проте становище зали- шається досить складним та по- требує великих вкладень й часу для її відновлення. Які б здобутки і блага не при- носила війна для країн-агресорів, але все, що сіє хаос та створює свою велич на вбивствах невин- них людей, ніколи по-справжньо- му не стане величною, багатою, а люди в ній не стануть щасливими, адже все, що побудоване на крові та горі, не вічне, і рано чи пізно руйнується, як картковий будинок. Завжди добро перема- гає зло, правда — брехню, і по- ряд залишаються лише найкра- щі! Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Герої нашого часу Уся Україна та світ на даний момент живуть у досить складні часи. Кожна сім’я Сходу й Півдня України та нашої славетної столи- ці — Києва відчула на собі страш- не лихо, що має таку ж страшну назву — війна. Від жахливої новини — почато вторгнення російських військ 24 лютого, прокинулася кожна мати України і була змушена сказати своїй дитині: «почалась війна». Страх, паніка, безвихідь, емоцій- ний шок та в деяких випадках — просто ступор, заціпеніння, оглу- шеність — ці всі почуття та відчут- тя були присутні у кожного україн- ця в перші 2 тижні бойових дій. Мирне населення, яке залиши- лось вдома, потерпало та гинуло від постійних ракетних та артиле- рійських обстрілів російських оку- пантів, і це стало знищенням та справжнім геноцидом українсько- го народу. Зруйновані тисячі, де- сятки тисяч будівель: закладів освіти, культури, охорони здоро- в’я та найстрашніше — житлових масивів, тисячі родин водночас залишились без домівок. Проте давайте ж згадаємо, що Україна всю свою історію визволення та шляху до незалежності мала не- зламний народ. Ми — ті люди, що не пройдуть повз тих, хто потре- бує нашої допомоги у скрутні часи нещастя для України, будь то кня- жий, литовсько-польский, козаць- кий періоди. Попри будь-яке лихо, що супроводжується територіаль- ними та людськими втратами, ми залишалися на своїй рідній зем- лі, і не зрікалися нашої Батьків- щини. Але сьогодні я хочу розповісти про Героїв нашого часу, це слово- сполучення зараз актуальне як ніколи, адже спираючись на кла- сику світової літератури, кожна епоха має своїх героїв. Вже з першого дня, повсюди люди з різних сфер діяльності — медики, пожежники, поліція, во- лонтери та працівники інших спе- ціальностей об’єдналися, щоб ра- зом з військовими допомагати постраждалим у цьому «жахли- вому сні». Розповім про героїв, що пра- цюють в Інтитуті серця МОЗ Украї- ни. Інститут серця — флагман ук- раїнської кардіології та кардіохі- рургії, тут найдосвідченіші лікарі, найсучасніше технічне оснащен- ня. Тут щодня борються за якісне та довге життя своїх пацієнтів. Проводять більше 100 000 діаг- ностичних досліджень серцево- судинної системи на рік. У п’яти сучасних операційних та чотирьох лабораторіях ангіографії викону- ється на рік більше 6 000 опера- цій на серці як відкритим шляхом, так і мініінвазивно, більше 2 000 з яких — зі штучним кровообігом. Заклад не припиняв свою ро- боту і з початком війни. Під час бомбардувань Києва Інститут про- довжував активно працювати, рятуючи людей, в тому числі дітей і літніх, які потерпали від російсь- кої агресії в столиці на початку березня. 19 березня 2022 року Інститут серця прийняв та з великою лю- бов’ю опікував дитинчат з Сумсь- кого будинку малюка. Він став тимчасовим місцем перебуван- ням та через декілька діб малю- ків було відправлені до Львова. Хочеться висловити подяку кожному українцю, який, ризику- ючи життям, рятує оточуючих, до- помагає та вірить у перемогу України. Саме вчинки роблять людей незалежними, а незалежні люди завжди живуть в незалежній краї- ні. Автор: Марія Черкашина 1 мед. Ф-т, 2 курс https://heart.kyiv.ua/gallery/mizhnarodna-spivpratsya/ https://heart.kyiv.ua/gallery/mizhnarodna-spivpratsya/ Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 7 Автор фото: Карина Степанова Поговоримо про... Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 9 Як читання допомогло мені побороти довготривалий стрес Автор: Анна Юрова, 3 мед. Ф-т, 2 курс Мабуть, кожен із нас хоч раз у житті чув про те, що читання це чудовий метод боротьби зі стре- сом та гарний спосіб покращити свій психологічний стан. Але чо- мусь більшість людей вважають, що книги неодмінно будуть нудни- ми і цей процес не буде захоплю- ючим. Спробую вам довести, що це зовсім не так на власному прикладі. Близько чотирьох років я впев- нено називаю себе книголюбом і часто у вільний час читаю щось для себе, проте переломним став той самий день — 24 лютого я, як і більшість жителів міста, була змушена покинути Харків і переб- ратися до батьків у Харківську область. Перші 2 місяці ніяк не могла повернутися до нормально- го життя, цілодобово читала нови- ни, прислухалася до кожного ви- буху, більшість часу проводила з родиною в укритті через постійні повітряні тривоги і просто розумі- ла, що щастя було так поруч… в спокої зранку, в теплих розмовах за чашкою кави, в можливості в будь-який момент побачити близьких людей, в тихих ночах без тривог… Зібрати себе «до ку- пи» було вкрай важко, постійний стрес, відсутність апетиту, повна апатія до життя… Поступово у нас ставало тихі- ше, тож, я потроху змушувала се- бе починати читати знову і не по- шкодувала про це. Таким чином я почала боротися зі стресом і від- волікатися від негативних новин хоч на деякий час, розуміючи, що здоров‘я має бути на першому місці і попри весь біль та пережи- вання за нашу країну треба про- довжувати жити. Тож чому варто читати і чим це може допомогти? 1. Читання допомагає заспо- коїтися і відволіктися від реаль- ності під час занурення в інший світ, який відкриває перед чита- чем обрана книга; 2. Покращує сон і пам‘ять; 3. Розвиває мислення та уяву; 4. Допомагає боротися зі стре- сом і підіймає настрій; 5. Збагачує словниковий за- пас, оскільки в літературі часто використовують багато художніх засобів і неологізмім, чим допо- магає краще виражати свої дум- ки та переживання; 6. Надає нові знання, оскільки будь-яка нова книга буде містити в собі хоч дрібку нової інформації для вас; 7. Надихає та мотивує. Є істо- рії, які неймовірно заряджають позитивом і надихають на речі, для яких раніше бракувало моти- вації; 8. Допомагає розслабитися і відпочити. Коли книга «легка» і не нагромаджена важкою для сприйняття інформацією, релакс під час читання забезпечений. Якщо ви думаєте, що я завжди була запеклою читачкою — ви по- миляєтесь. Активно читати я поча- ла класу з 9-го. Раніше не розумі- ла навіщо це потрібно і, чесно кажучи, було просто ліньки, а ко- ли починала читати книги, часті- ше початок видавався занадто нудним, і я покидала цю справу. Моя думка змінилася, коли від нудьги все ж таки прочитала кни- гу, яка мене зачепила і вразила, за порадою моєї вчительки, яка стала взірцем в читанні. Якщо вам досі не полюбилося читання, можливо, причина у то- му, що ви просто ще не знайшли «свою» книгу, головне — не зупи- няйтеся і не припиняйте пошук. Я впевнена, що кожний зможе знайти твір, який припаде йому до душі! І на останок я підготувала для вас невеличку добірку цікавих на мій погляд книжок. Для любителів життєвого чтива раджу: «Чужі гріхи» Т. П’янкова, «Між небом та землею» М. Леві, «Повелителька ліхтарів» О. Волин- ська, твори Л. Дашвар та В. Лиса. Щодо книг, де багато психоло- гії, то це: «П’ята Саллі», «Квіти для Елджерджона» та інші твори Д. Кіза, «Нормальні люди» Саллі Руні, «Моя темна Ванесса» Кейт Елізабет Рассел. Поціновувачам триллерів та детективів точно сподобаються: «Хірург», «Асистент» та інші твори Т. Ґеррітсон, «Дівчина та ніч» Ґ. Мюссо, «Секрет дому на озері» Н. Еллвуд, «Ідеальна незнайомка» М. Міранда, «Мовчазна пацієнт- ка» А. Майклідіс та ін. Приємного читання! Сьогоднішні реалії змінили на- ше життя. Війна вплинула на фі- зичне та емоційне здоров’я ук- раїнців. Пацієнти все частіше скаржаться на проблеми, які ви- никли внаслідок стресу. Поняття «стрес» стало більш актуальним, тому психологи почали розроб- ляти поради та методи боротьби з цим явищем. Однією з найпопулярніших ме- тодик стала арт-терапія. Вперше цей термін використав Андріан Хіл у 1938 році. Лікуючись від ту- беркульозу в санаторії, художник продовжував займатися улюбле- ною справою, і дійшов висновку, що малювання покращує емоцій- ний стан та сприяє одужанню. Арт-терапія полягає у використан- ні різноманітних видів мистецтва для заспокоєння. Ця практика є корисною як для дітей, так і для дорослих. Чому це актуально? Через ма- лювання, ліплення та інші види творчої діяльності людина вира- жає свій внутрішній стан та емо- ції. Інколи бракує слів або немає бажання спілкуватися з іншими про свої переживання. Тоді арт- терапія також стане у нагоді, бо через невербальне спілкування можна позбавитися від негатив- них емоцій. Психолог з Маріуполя Наталія Прокопішина застосовує даний метод у своїй практиці. Вона заці- кавлює дітей ліпленням з пласти- ліну: «Спочатку вони відмовляють- ся від моєї пропозиції взяти в ру- ки пластилін. Але цей матеріал поступово притягує, і з часом до- рослі теж загоряються процесом створення невеликих витворів. У процесі вони відволікаються від власних проблем». Користь від даної методики я змогла побачити на власні очі. Під час перебування в зоні бойо- вих дій, діти віком від 5 до 12 ро- ків, ховаючись в підвалі, заціка- вилися ліпленням з пластиліну. Спочатку ліпити почала най- менша дівчинка, якій було 5 ро- ків, потім долучилися старші ді- ти — почалася колективна робота. Вони створювали різноманітні фігурки, фантазували, вигадували казку, героями якої були тварини, дерева. Такий вид діяльності, на мій погляд, позитивно впливав на часи очікування у сховищах, від- волікав від звуків вибухів. Через декілька днів до дітей приєднали- ся дорослі. Арт-терапія виявилася дійсно корисною для зменшення негативного емоційного впливу. Раджу й вам спробувати види да- ного методу терапії! Автор: Катерина Тімченко 2 мед. Ф-т, 2 курс Арт-терапія як засіб боротьби зі стресовими ситуаціями Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 10 Спорт як метод заспокоєння Автор: Марина Василенко, 1 мед. Ф-т, 5 курс Після того, як ми були вимуше- ні покинути свою домівку, ми дов- го не могли заспокоїтися. Кожний день — це моніторинг новин, го- товність, якщо щось, тікати. Ми боялися всіх гучних звуків, не ви- ходили з дому. Перший тиждень ми спали в одязі, щоб бути на по- готові. Пройшов десь місяць, ми поча- ли більше виходити на прогулян- ки, і для того, щоб не втрачати час попусту, вирішили почати займатися на тренажерах, які бу- ли неподалік від дому. Спорт до- поміг нам заспокоїтися, прийти до тями. Зараз ми відчуваємо прогрес. Почали бігати більше кілометрів, більше разів робити вправи на тренажерах. Мій особистий ре- корд 10 кіл навколо стадіону, а це 3 км. Навіть моя молодша сестра, якій 1 рік, робить спроби займа- тися на тренажерах. Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 11 Подорожник Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Крила надії Коли почалася війна, я і багато людей з мого оточення були впев- нені, що це все довго не тривати- ме і затягнеться максимум на мі- сяць. Ось тільки потім ми переко- налися, що це далеко не так. Серед моїх знайомих я одна поїхала до країни, яка є найбільш багатою, законослухняною та ма- льовничою. Звичайно, йдеться про Швейцарію. Відео блогерів про цю країну одразу б'ють ре- корди переглядів, а глядачі мрі- ють хоч раз туди потрапити, щоб побачити всю красу. Величезний аеропорт і більша частина дороги нагадали мені моє рідне місто, але це було лише до першого по- ля, на іншому кінці якого виднів- ся густий ліс. Природа тут справді є частиною людини і якщо в Україні для того, щоб відчути єдність з деревами та травами, потрібно йти в парк, то тут досить просто визирнути у вікно. Я ніколи не була фанаткою ак- тивного відпочинку, але ночі, про- ведені в горах, вихідні на пляжі, будні на прокатних велосипедах та вилазки в аквапарк зовсім не вимотують, а лише додають сил і заряджають енергією. Будинок, у якому я живу, стоїть якраз на Женевському озері і те- пер чайки та моторні човни — мої персональні будильники. Спочат- ку, коли був період поганої пого- ди, я прокидалася вночі від гучно- го шуму і думала: «Невже я зно- ву... там?», проте холодні краплі дощу, які летіли прямо у відчине- не вікно, завжди змушували мене переконатися у протилежному. Люди навколо дуже добрі та чуйні, від якогось незнайомця, що проходить повз, ти точно почу- єш «Bonjour». Швейцарські бабусі та дідусі, на відміну від наших, не сидять на лавці, а так само, як і всі, хо- дять у гори, катаються на велоси- педах і їздять на лімузинах, часом навіть на вінтажних автомобілях. Хочеться відзначити, що саме старше покоління більш балаку- че, і якщо ви хочете підтягнути французьку і знаєте англійську, то будь-який дідусь буде радий роз- повісти вам про всі тонкощі мови. Однак, незважаючи на те, що Швейцарія, здавалося б, рай на землі, я б все одно хотіла повер- нутися в Україну, де знову мріяти- му про сонячну Швейцарію, адже там добре, де нас немає. Все буде Україна! Автор: Марія Чернявська 2 мед. Ф-т, 2 курс Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 13 Туристичні місця, які я відвідала відколи почалася війна Автор: Дарія Шаповал, 3 мед. Ф-т, 2 курс Хотинська фортеця Хотин — містечко в Чернівець- кій області. Саме тут знаходиться Державний історико-архітектур- ний заповідник — Хотинська фор- теця — найцінніша віха національ- ної пам’яті українського народу, перлина архітектури XIII–XVIII,яка притягує з усього світу туристів немов магнітом. Найбільш значущою подією, завдяки якій Хотинська фортеця увійшла в підручники історії, ста- ла війна 1621 року. Щодо цікави- нок — неозброєним оком можна помітити незвичайні символи на стінах фортеці, так звані вавілони (символи мудрості) та голгофи (символи святої гори). Висота фортечних мурів сягає близько 45 метрів, товщина до 5 метрів. На одній із стін є велика чорна пля- ма, яка не зникає вже роки. За легендою ця пляма утворилася після того, як одна хоробра дівчи- на вибиралася вночі до потічка, щоб набрати води для воїнів. Кам’янець-Подільська фортеця Неймовірної краси фортеця, до того ж ще й оборонна споруда, яка багато років захищала Поліс- ся від атак завойовників. Кам’я- нець-Подільська фортеця занесе- на до ЮНЕСКО і входить до 7 чу- дес України. Коли саме була зве- дена перша оборонна споруда на цьому місці точних даних немає. Вчені досі сперечаються на цю тему. Одні схиляються до IX ст., інші — до XI ст. Замок побудова- ний у дуже класному місці — ске- лястому півострові у каньйоні річ- ки Смотрич, що не давало ворогу завоювати місто. З цікавинок: місто-фортеця було взято лише двічі. Фортецю збудували до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повніс- тю кам’яними. Єдина споруда в Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 14 світі що займає площу 121 гек- тар. Фортеця складається з 11 веж. Тут є власна православна церква, будинок коменданта, пи- воварня, пекарня, стайня, місце де зберігали зброю. Зараз в сере- дині замку є і розважальні куточ- ки, місця де можна поласувати або ж, як я, спробувати поринути в давню епоху та зайнятися гон- чарством. Чернівецький національний університет імені Юрія Федькови- ча Університет був заснований Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 року № 40 на основі теоло- гічного факультету, що існував від 1828 року з німецькою мовою викладання та окремими кафед- рами української та румунської мов. По-своєму вражаюче місце, яке не можливо не помітити. На шпилі в центрі резиденції височіє хрест. Існує легенда, що він вка- зує православним на Схід, а като- ликам — на Захід. Університет Федьковича — єдиний в Україні, який внесений до світової спад- щини ЮНЕСКО. Я мала змогу пройтися коридорами величного університету і хочу сказати, що побачене заворожує, ці величезні кімнати та коридори і багато того, що було збережено з тих часів. З іншого боку можна побачити сад, де студенти проводять віль- ний час. На території знаходиться церква 3 святителів. Отже, раджу кожному побувати в місцях, які я відвідала під час війни. Це того варте. А ще я зро- зуміла, що наша Україна — пре- красна! Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 15 Душа поранена війною Автор фото: Артем Притула Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Герой Автор: Дарина Каріна, 3 мед. Ф-т, 4 курс З навколишньої темряви мене пронизує стомлений погляд. Спо- чатку його хочеться назвати спу- стошеним, але я читаю в ньому стільки болю, що мої нутрощі щось перетискає, перетираючи у фарш. Я в напівпорожній темній кім- наті, дивлюся в старе дзеркало і намагаюсь зрозуміти, що буде далі. Десь за вікном чути сирену, до якої неможливо звикнути. Що- разу це знаменування невдачі, що страшніше розбитого дзерка- ла чи чорної кішки. Де ж той герой, який нам такий необхідний? У кого просити допо- моги, хто простягне руку назу- стріч? Я знову звіряю поглядом своє дзеркальне обличчя і з від- чаєм видихаю: — Ти не герой... Що я можу зробити? Серед чисельного суспільства я лише крихта, не здатна змінити світ! Але погляд чіпляє білу тканину, недбало скинуту на крісло. Що означає бути героєм? Після того, що мені довелося пережити, перестраждати… Після втрати найдорожчого… Я тут. Як і усі ми. Ми — українці. Навіть вій- на не може нас зламати. Навіть живучи в бомбосховищах, або в спробі зберегти життя, рятуючись в іншій країні, ми не втрачаємо сили духу. Сили нації. Тут боягузи довго не живуть. Значить — ми точно герої. Безумовно, хтось більше за інших, але ми всі герої. Хтось про- ливає кров у надії зупинити хвилю жорстокості та зневаги до люд- ського життя, хтось рятує життя тих, хто поставив на себе заради захисту своєї сім'ї, своєї нації та своєї країни. Ангели чи демони, багаті чи бідні, молоді чи старі — ми всі герої з козацькою кров'ю. Це не ми обирали батьківщину, це вона обрала нас. Тому що ге- рой не той, хто оберігає нас зго- ри, герой — це не Бог і не символ. Герой мешкає тут, на вулицях зви- чайних міст. Він поруч, але його ніхто не впізнає у цивільному одя- зі у натовпі інших героїв. Серед нас. Разом з нами. Подивившись у дзеркало, я ба- чу того, ким я є насправді. Я з України. Я герой. МИ — ГЕРОЇ. Малюнок Дирини Каріної Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 17 Натхнення Автор фото: Карина Степанова Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 19 Зустрічайте схід сонця Закоханими та щасливими, Не чекаючи рожевого рум'янця, Будьте завжди сміливими. Щастя хапайте безмежне І недоречні тут ніякі поради, Життя і так бентежне, Щоб чекати розради. Проводжайте захід сонця Зацілованими та щасливими, Притуляйтесь до самого серця З почуттями шаленими. Насолоджуйтесь ранковою кавою, Пам'ятайте, що мить швидкоплинна, Посміхайтеся та будьте собою — В цьому істина вся старовинна. Треба зрозуміти одну просту річ: Мають бути друзями: що день, що ніч. Очі Не чекай розради Автор: Карина Степанова 3 мед. Ф-т, 3 курс Ні... Не забула я й ті очі, Що клялись в коханні опівночі... В голові і досі все лунає, Душа горить, палає, Кричати хочу та не можу... Наважившись колись на муки, Без попередження, напасть такую Я поборола, стиснувши зуби. А як гаряче котилися сльози... В одну мить усе змінилось, Що і як, куди поділось? То серденько вже помолилося, Холодною росою вмилося. Ні... Не забула я й ті очі, Що безсоромно снилися щоночі, Що клято так мені брехали, Спокій душі моїй забрали. Жага життя дотліла, Там тільки крига... Та весна, мабуть, знов приходить, Зерна спокою вже сходять, І вже байдуже те все, І біль, і жаль — це теж мине. Згадаю, може, крадькома Ті всі дурні, тепер, слова, Безглузді наші теревені, Вчинки, що аж кров кипить, шалені, І тихенько посміхнуся... Бо і без цього обійдуся. Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК КінопоказКінопоказКінопоказ Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Топ-5 українських кінострічок за часів Незалежності Цього року, 24 серпня, Україна святкувала 31-шу річницю Неза- лежності. За цей час наше сус- пільство сколихнули Помаранче- ва революція, Майдан 2014 року, окупація Російською Федерацією Криму та початок війни на Донба- сі й низка трагедій, як «Іло- вайський котел», аж до повно- масштабного вторгнення 24 лю- того 2022 року. Ці події зламали долі багатьох українців, забрали домівки, рідних, мирне небо над головою, але, як відомо, будь-які негаразди та складнощі стають ґрунтом для творчості нашого не- скоренного народу. Пропонуємо вам ознайомитись з топ-5 україн- ських кінострічок за часів Неза- лежності, що рекомендовані до перегляду свідомим українцям та українкам. «Кіборги. Герої не вмирають» (2017) Нашумівший драматичний фільм режисера Ахтема Сеїта- блаєва за сценарієм Наталії Во- рожбит розповідає про оборону Донецького аеропорту під час вій- ни на Донбасі. Цей фільм був випущений на хвилі піднесення національної самосвідомості та став знаковим. Стрічка відповідає на питання: що робили ті самі кіборги, коли не були зайняті бо- йовим завданням? Авторам вдалося створити дійсно щире та дуже потужне кіно, передусім завдяки тому, що його герої, з усією своєю філо- софією й дискусіями не «пласт- масові», а справжні, живі. «Припутні» (2017) Життєва трагікомедія Аркадія Непиталюка, що є портретом частини українського суспільства. Тут із самоіронією багато хто з нас зможе пізнати себе. Події цієї трагікомедійної стріч- ки відбуваються протягом однієї доби. Її головна особливість — суржик, на якому говорять всі ге- рої, а також колоритні персонажі та атмосфера українського села. Якщо у першу годину перегля- ду кіна нам хочеться сміятись, то другу — плакати, саме це і заворо- жує. «Атлантида» (2019) Дистопічний постапокаліптич- ний фільм, події якого розгорта- ються в 2025 році, через рік після перемоги України у війні з Росією і повернення окупованих територій на Сході країни. Ось тільки тепер ці землі виявляються вже повністю непридатними до Автор: Ярослав Драко 3 мед. Ф-т, 3 курс https://1plus1.video/ru/priputni-priputni https://maximum.fm/film-kiborgi-divitisya-online-povnistyu-video-bezkoshtovno_n140957 Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 21 життя, а будь які зміни тут здають- ся неможливими. Автентичності додають красиві статичні кадри, в яких існують ге- рої, і неспішний ритм оповіді, а також додавання до сценарію реальних фактів з біографій вико- навців головних ролей. Так голов- ні ролі у фільмі виконали ко- лишній розвідник Андрій Римарук та парамедик Людмила Білека — непрофесійні актори, які фактич- но зіграли самих себе та відтво- рили історію своїх власних відно- син. Після перегляду цього фільму ви будете інакше сприймати сьогодення. «Мої думки тихі» (2019) Дебют режисера Антоніо Лукіча. Це трагікомедія з колорит- ними діалогами, жартами та не- звичним сценарієм, що стала аб- солютним хітом та захопила авди- торію, перетворившись на загаль- новідомий взірець вітчизняної попкультури «за яку не соромно». Сценарій комедії Антоніо Лукіч писав сумісно із Валерією Каль- ченко за мотивами реальних подій: все почалося з розмови з приятелем, який справді бігав з мікрофоном за тваринами Черка- щини. Задум поступово розши- рився низкою сцен-замальовок у дусі актуальної американської cringe comedy — хоча до переліку впливів можна додати й «Твін Пікс», і радянське «кіно вихован- ня». Легка, дотепна стрічка, воче- видь, вже увійшла в історію в якості відбитку культурних кодів чергового «втраченого поколін- ня». «Додому» (2019) Перша режисерська робота Нарімана Алієва розкриває у собі мотиви, що є болючими для само- го автора: відносини між крим- ськими татарами та українцями; стосунки переселенців з українсь- кою столицею та їх вимушена (чи вигадана?) тимчасовість; заги- бель близької людини. Щоразу йдеться про болісну втрату «кровного» зв’язку між людиною та землею чи людиною і люди- ною; до того й зводиться голов- ний конфлікт стрічки — втрата спільної мови між батьком і си- ном. У стрічці найдено вдалий ба- ланс емоцій, що не поглинаються пафосом, а відчуваються у тиші; його стриманість, відстороненість є навіть дієвішою, якщо вже йдеться про людей, відсторонених від суспільства та одне від одного, про втрату людиною чи цілим народом базового права на жит- тєвий простір. Не дивно, що у цьому дзеркалі впізнають себе не тільки кримські татари. Ці кінофільми не тільки про трагедію, війну, втрату та сльози, а й про гумор, автентичність, гли- бину, різнобарв’я нашої країни. Вони розпалюють самосвідомість та заставляють замислитись над дійсністю. https://kino-teatr.ua/film/atlantida-51533.phtml https://mind.ua/style/20206911-film-moyi-dumki-tihi-komediya-de-glyadach-smietsya-nad-soboyu МОЇ ДУМКИ ТИХІ ДОДОМУ https://planetakino.ua/movies/evge/#today ДОДОМУ АТЛАНТИДА Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 22 Фотопогляд Автор фото: Артем Притула Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Мальовничі барви природи, які ми не помічали в мирний час Раніше, мандруючи улюбленими місцями, я не помічав тієї справжньої краси нашої природи. Але після того, як в наш дім прийшла війна та радикально змінила життя мільйонів людей, в тому числі і моє, я почав дещо по іншому дивитися на речі та на світ в цілому. Я став більше приділяти уваги кожному моменту, кожній дрібниці, адже саме в них і криється краса та велич. Автор: Артем Притула 2 мед. Ф-т, 3 курс Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 24 Літо медика Майбутні іспити вже починають хвилювати та в голові спадає думка поринути у світ анатомії. Автор: Марія Черкашина 1 мед. Ф-т, 2 курс Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 25 Буковина ‒ ворота Карпат На жаль, довелося потрапити у мальовничі місця Буковини через трагічні події повномасштабного вторгнення, але такий збіг обставин дозволив побачити цей оазис спокою. Ці фотографії показують неймовірну красу Прикарпаття. Тут час наче зупиняється, тому можна забути про всі негаразди та відновити сили. Автор: Альона Лемехова 3 мед. Ф-т, 3 курс Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК 26 Краса оточує нас всюди, головне – вміти її помічати Квіти, книги, неповторні світанки і заходи сонця, прогулянки з песиками щовечора, неймовірні краєви- ди навколо… Саме такою була естетика цього літа, хоч і серце щоразу стискалося від сповіщень з новина- ми та часто не вщухали сигнали тривоги… Хочу бачити щось красиве, навіть коли війна. 27 Автор: Анна Юрова, 3 мед. Ф-т, 2 курс Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК Контакти: м. Харків, пр. Науки, 4 тел. (057)7077209 моб. (097)9937709 e-mail: km.kustova@knmu.edu.ua Редакційна колегія: Киричок І.В. (головний редактор) Русанова О.А. (відповідальний редактор) Кустова К.М. Гаєва Н.Д. Номер підготовлений за сприяннням Патинко Єлизавети — представниці студентського самоврядування, 2 мед. ф-т, 3 курс, 11 група Фото обкладинки: Артем Притула Вечори Дякую ЗСУ за тихі вечори, під час яких можна насолодитися заходом сонця. Автор: Катерина Тімченко 2 мед. Ф-т, 2 курс Бiблiотерапевт 2022 № 02 (14) СПЕЦВИПУСК