Органи чуття. 12 пар черепних нервів Кафедра анатомії людини ХНМУ Лектори: к.мед.н., доцент Ізмайлова Л. В. асистент Лютенко М. А. План лекції Органи чуття (орган нюху – І пара ч.н., зору – ІІ пара ч.н., смаку – VII, IX, X пари ч.н.) Орган зору Допоміжний апарат органа зору, III, IV і VI пари черепних нервів Орган слуху та рівноваги V пара черепних нервів IX, X, XI, XII пари черепних нервів Органи чуття – морфофункціональні утворення, що здійснюють сприйняття і первинний аналіз подразнень, які надходять з навколишнього середовища. Органи чуття: орган зору, орган слуху і рівноваги, орган нюху, смаку, тактильна чутливість шкірою. Кожен з органів чуття є частиною аналізатора. Аналізатор складається з трьох частин: Периферична частина – рецептори. Провідна частина – нерви і екстрарецептивні провідні шляхи спинного й головного мозку. Корковий кінець аналізатора – нейрони проекційних зон кори головного мозку, де здійснюється аналіз, синтез та інтеграція отриманих відчуттів. Орган нюху I пара черепних нервів - N. OLFACTORIUS Нюхові нерви (nn. olfactorii) утворені центральними відростками нюхових клітин (які знаходяться в слизовій оболонці нюхової області порожнини носа) Збираються у 15-20 тонких нюхових нервів проходять через отвори решітчастої → пластинки → вступають до нюхової цибулини NERVUS OLFACTORIUS Патологія нюхового апарату Гіпосмія – одностороннє чи двустороннє погіршення нюху. Аносмія – повна відсутність нюху. Нюхова галюцінація – при ураженні гачка гіпокампа та мигдалеподібного тіла. Нюхові агнозії – погіршення здатності розпізнавати запахи. Орган смаку ORGANUM GUSTUS У людини смакові чашечки – calliculi gustatorii (2000) знаходяться в слизовій оболонці язика, піднебіння, зіва, надгортанника, піднебінних дужок, черпакуватого хряща, задньої стінки глотки Найбільша кількість смакових чашечок зосереджена в жолобоватих – papillae vallatae, листоподібних сосочках – papillae foliatae, менше їх в грибоподібних сосочках - papillae fungiformes. VII пара - Лицевий нерв n.facialis Об’єднує 2 нерва: Власний лицевий нерв (n.facialis) утворений рухливими нервовими волокнами. Проміжний нерв (n. intermedius) має чутливі смакові волокна і вегетативні (парасимпатичні) нервові волокна. Чутливі волокна закінчуються на клітинах ядра одинокого шляху. Рухливі починаються з рухового ядра. Вегетативні від верхнього слиновіддільного ядра. Ядра лицевого нерва залягають у межах моста мозку та проектуються на ромбоподібну ямку VII пара: Лицевий нерв (n. facialis) 1. Іннервація слізних залоз (секреція слізної рідини) 2. Іннервація m.stapedius (слух) 3. Смак передніх 2/3 язика 4. Вираз обличчя, міміка, примруження очей Внутрішнє коліно Зовнішнє коліно Чутл. ганглій Рухл. Гілки до м’язів обличчя 17 VII пара – n. facialis, IX пара – n.glossopharyngeus, X пара – n.vagus На 3-му тижні внутрішньоутробного періода відбувається ембріональна закладка органа зору, а розвиток ока закінчується в перші шкільні роки. Орган зору развивається з різних зародкових листків на головному кінці зародка. Склера, рогівка та судинна оболонка – на 7-10 тиж. розвитку з навколишньої мезенхіми. Кришталик – з ектодермального епітелія. Сітківка – закладається зі стінки переднього мозкового міхура. Повіки, коньюнктива й слізний апарат – починає формуватися на 7-8 тиж. развитку з ектодерми головного кінця зародка. М’язи ока – з клітин мезенхіми. У новонародженого та в дитини кришталик прозорий та опуклий, рогівка товста, а судинна оболонка й склера дуже тонкі, райдужка мало пігментована. Розвиток органа зору Орган зору . II пара черепних нервів - N. OPTICUS Формується в області сліпої плями сітківки, де відростки гангліозних нейроцитів збираються у пучок Найбільш довга очноямкова частина (25-30 мм) лежить між прямими м’язами очного яблука і проходить через спільне сухожилкове кільце. Через зоровий канал проникає в порожнину черепа Правий і лівій нерви утворюють неповний зоровий перехрест – chiasma opticum, потім переходять у зорові тракти На середині очноямкової частини нерва в нього знизу входять центральна артерія сітківки (всередині прилягає до однойменної вени) В очній ямці зоровий нерв оточений зрослими зі склерою очного яблука оболонками головного мозку: твердої та павутинної разом з м’якою. У порожнині черепа нерв знаходиться у підпавутинному просторі та покритий м’якою оболонкою головного мозку II пара черепних нервів - N. OPTICUS Складається з очного яблука – bulbus oculi і допоміжних органів - Organa oculi accessoria Орган зору – organum visus 26 Очне яблуко Оболонки очного яблука Допоміжні органи Ядро ока М’язи очного яблука mm. bulbi Захисний апарат ока Слізний апарат ока Орган зору Очне яблуко Очне яблуко має два полюси – передній і задній. Ядро очного яблука Склоподібне тіло Corpus vitreum Камери ока Camera bulbi Кришталик lens Фіброзна Tunica fibrosa Судинна Tunica vasculosa Внутрішня сітківка Retina Оболонки очного яблука I. Фіброзна оболонка 1) рогівка - cornea 2) склера - sclera 3) лімб – край – limbus 4) венозний синус склери (Шлеммов канал) – sinus venosus sclere. II. Судинна оболонка – tunica vasculosa bulbi 1) власне судинна – choroidea 2) війкове тіло – corpus ciliare 3) райдужка – iris (має вільний край і війчастий край) 4) зіниця – pupilla 5) м’язи райдужки – m. sphincter pupillae, m. dilatator pupillae 6) війчасті відростки – processus ciliares – виробляють водянисту вологу - humor aquosus. Пристосування ока до освітленості називається – adaptatio. Оболонки очного яблука І. 1. Зовнішня – пігментний шар сітківки. 2. Внутрішня – нервова частина – pars nervosa – світлочутлива, має зорові клітини – палочки та колбочки. II. 1. Палички - cellulae opticae bacilliformes – 130млн. 2. Колбочки - cellulae opticae coniformes – 6,7 млн. 3. Біполярні нервові клітини. 4. Гангліозні клітини. 5. Диск зорового нерва – discus n. optici - сліпа пляма. 6. Пляма (жовта) – macula (lutea) – місце найкращого зору (колбочки). Внутрішня оболонка – tunica interna, сітківка - retina. Кришталик – lens Склоподібне тіло – corpus vitreum Передня камера ока – camera anterior bulbi Задня камера ока – camera posterior bulbi Ядро очного яблука Схема відтоку водянистої вологи – humor aquosus Рогівка, кришталик, склоподібне тіло, водяниста волога ока Пристосування ока до чіткого бачення предметів, розміщених на різних відстанях, називається акомодація – accomodatio Оптичні середовища очного яблука Верхній прямий м’яз – m. rectus superior – III пара черепних нервів (верхня гілка) Нижній прямий м’яз – m. rectus inferior – III пара черепних нервів (нижня гілка) Медіальний прямий м’яз – m. rectus medialis – III пара черепних нервів (нижня гілка) Латеральний прямий м’яз – m. rectus lateralis – VI пара черепних нервів Верхній косий м’яз – m. obliquus superior – IV пара черепних нервів Нижній косий м’яз – m. obliquus inferior – III пара черепних нервів (нижняі гілка) М’яз-підіймач верхньої повіки – m. levator palpebrae superior – III пара черепних нервів (верхня гілка) Допоміжні органи ока. М’язи очного яблука Допоміжні органи ока М’язи очного яблука Повіки – palpebrae (греч. Blephar) Кон’юнктива повік – tunica conjunctiva palpebrarum Кон’юктива очного яблука – tunica conjunctiva bulbi Захисний апарат очного яблука Слізна залоза – glandula lacrimalis Вивідні канальці – ductuli excretorii Слізне озеро – lacus lacrimalis Слізна точка – punctum lacrimale Слізний сосочок – pupilla lacrimalis Слізні канальці – canaliculus lacrimalis superior et inferior Слізний мішок – saccus lacrimalis Носослізний проток – ductus nasolacrimalis Слізний апарат ока Міопія – короткозорість – подовжені вісі ока. Зображення предметів фокусуєтся не на самій сітківці, а перед нею. Гіперметропія – далекозоркість – око зі слабкою оптикою. Промені збираютбся за сітківкою. Астигматизм – обумовлений неправильною кривизною рогівки. Катаракта – помутніння прозорого кришталика. Глаукома – збільшується внутрішньоочний тиск. Порушується циркуляція рідини. Відшарування сітківки – погіршення зору, сліпота. Блефарит – запалення війкового краю повік. Кон’юктивіт – запалення з’єднувальної оболонки – коньюнктиви. Дакріоаденіт – запалення слізної залози. Дакріоцистит – запалення слізного мішка, супроводжується сльозотечею Ністагм – мимовільні коливальні рухи очних яблук. Птоз – опускання верхньої повіки. Патологія зорового апарату Слуховий аналізатор забезпечує сприйняття звукової інформації щодо змін у навколишньому середовищі. Вестибулярна частина передає інформацію про положення й рух тіла в просторі. Орган слуху та рівноваги - organum status et auditus Присінково-завитковий орган – organum vestibulocochleare Зовнішнє вухо – розвивається з 6-ти горбків, створених скупченням мезенхіми I і II вісцеральних дуг навколо першої зябрової борозни. Середнє вухо – барабанна порожнина – розвивається з I зябрового кармана. Слухові кісточки – з мезенхіми I і II вісцеральних дуг. Внутрішнє вухо – розвивається з ектодерми головного кінця зародка на рівні заднього мозку. Першим закладається перетинчастий лабіринт у вигляді слухового пухирця. З мезенхіми навколо формується кістковий лабіринт. Розвиток присінково-завиткового органа Присінково-завитковий орган: 1. Зовнішнє вухо – auris externa: Вушна раковина Зовнішній слуховий прохід – meatus acusticus externus 2. Середнє вухо – auris media: Барабанна перетинка – membrana tympani Барабанна порожнина – cavitas tympanica Слухові кісточки(молоточок, ковадло, стременце) – ossicula auditus Слухова труба – tuba auditiva 3. Внутрішнє вухо – auris interna: Кістковий лабіринт – labyrinthus osseus Завитка – cochlea Присінок – vestibulum Півколові канальці – canales semicirculares ossei Перетинчастий лабіринт – labyrinthus membranaceus: Перетинчасті півколові протоки – ductuli semicirculares membranacei Еліптичний мішечок – utriculus Сферичний мішечок – sacculus Завиткова протока – ductus cochlearis Кортіїв орган Євстахіїт – захворювання слухової труби, що порушує вентиляцію середнього вуха. Хвороба Меньєра – збільшення кількості ендолімфи та збільшення внутрішньолабіринтового тиску. Симптоми: запаморочення, що супровождується шумом у вухах, погіршенням слуху і втратою рівноваги. Лабіринтит – ураження перефиричних відділів звукового та вестибулярного аналізатора. Симптоми: шум у вухах, запаморочення, погіршення слуху, розлад рівноваги. Гострий мастоідит – гостре запалення тканин соскоподібного відростка. Симптоми: біль та гіперемія зовнішніх покривів ділянки соскоподібного відростка. Отит – запалення середнього вуха. Розрізняють: зовнішній, средній і внутрішній. Отосклероз – осередкове ураження кісткової капсули лабіринта. Симптоми: прогресуюча туговухість, шум у вухах. Захворювання органів слуху і рівноваги 60 Рухове ядро – nucleus motorius n. trigemini Чутливі ядра: 1) Мостове ядро – nucleus pontinus n. trigemini 2) Спинномозкове ядро nucleus spinalis n. trigemini 3) Средньомозкове ядро mesencephalicus n. Trigemini Трійчастий вузол – ganglion trigeminale Трійчастий нерв – V пара черепних нервів n. trigeminus - змішаний Верхньощелепний нерв – n. maxillaris - чутливий n. infraorbitalis – підочний нерв n. zygomaticus – скроневий нерв n. alveolares superiores – верхнйі альвеолярний нерв n.sphenopalatini – клинопіднебінні нерви Очний нерв n. ophthalmicus – чутливий n. frontalis – лобовий нерв n. lacrimalis – слізний нерв n. nasociliaris – носовійковий нерв n.ethmoidalis anterior et posterior n.infratrochlearis, n.supratrochlearis Нижньощелепний нерв – n. mandibularis – змішаний n. massetericus – жувальні нерви n. alveolaris inferior – нижній альвеолярний нерв n.mylohyoideus - щелепноно-під’язиковий нерв n. mentalis – підборідний нерв n. lingualis – язиковий нерв. n.Temporales profundi n.buccinatorius- щічний нерв Гілки трійчастого нерва 63 Гілки трійчастого нерва I гілка трійчастого нерва 71 Чутливі волокна Парасимпатичні волокна Симпатичні волокна Чутливі волокна Парасимпатичні волокна Симпатичні волокна Чутливі волокна Парасимпатичні волокна Симпатичні волокна Чутливі волокна Парасимпатичні волокна Симпатичні волокна IX пара – n. glossopharyngeus Утворений чутливими та секреторними (парасимпатичними) волокнами Чутливі волокна закінчуються на клітинах ядра одиногоко шляху Рухливі починаються від рухливого ядра Вегетативні – від нижнього слиновидільного ядра Х пара – Блукаючий нерв n.vagus Чутливі волокна закінчується в ядрі одинокого шляху, рухливі починаються від подвійного ядра (ці два ядра спільні з язиковоглотковим нервом) Волокна (з вегетативного ядра) забезпечують парасимпатичну інервацію органів шиї, грудної та черевної порожнин Йдуть імпульси, що сповільнюють ритм серцебиття, розширюють судини (рефлекторно регулюють тиск в судинах), звужують бронхи, посилюють перестальтику, розслабляють сфінктери кишечника, викликають посилення секреції залоз ШКТ Блукаючий нерв – n. vagus 82 XI пара – n. accessorius - додатковий XII пара – n. Hypoglossus – Під’язиковий Руховий Іннервує м’язи язика Виходить з довгастого мозку багаточисельними корінцями в борозні між пірамідою та оливою Стовбур йде у канал під’язикового нерва → виходячи прямую донизу і вперед → проходить між внутр. сонною артерією і внутр. яремною веною → під заднє черевце двохчеревцевого м’яза й під шилопід’язиковий м’яз → нижньощелепний трикутник → вперед і доверху до язика Шийна петля Під’язиковий нерв image1.jpeg image2.jpg image3.jpeg image4.jpeg image5.jpeg image6.jpeg image7.jpeg image8.jpeg image9.jpeg image10.png image11.png image12.png image13.jpg image14.jpeg image15.jpeg image16.jpeg image17.jpeg image18.jpeg image19.jpeg image20.jpeg image21.jpeg image22.jpeg image23.jpeg image24.jpeg image25.jpeg image26.png image27.jpeg image28.jpeg image29.jpeg image30.jpeg image31.jpeg image32.jpeg image33.jpeg image34.jpeg image35.jpeg image36.jpeg image37.jpeg image38.jpeg image39.jpeg image40.jpeg image41.jpeg image42.png image43.jpg image44.jpg image45.jpeg image46.jpg image47.png image48.png image49.emf image50.emf image51.emf image52.jpeg image53.jpeg image54.jpeg image55.jpeg image56.jpeg image57.jpeg image58.jpg image59.jpeg image60.jpeg image61.jpeg image62.jpeg image63.jpg image64.png image65.png image66.png image67.jpeg image68.png image69.png image70.png image71.jpeg