терапевт libr.knmu.edu.ua Харківського національного медичного університету Бюлетень Наукової бібліотеки Бібліо Ліки зцілюють тіло, а книга - душу (квітень) Видається з 1 жовтня 2014 року № 4 (55) 2019 С. 3-5 Зміст Бібліотечна скарбниця: по сторінках рідкісних та цінних видань Бунтарська «Енциклопедія» епохи Просвітництва Т. Костюкевич.…..…………….....……….. ……..С. 3-5 Читання зі смаком Квітень з жіночим обличчям Р. Вороніна.……………….........……….……... ….С. 6-7 Відданість бібліотечній професії К юбилею Аллы Ивановны Журавель (интервью) И. Жук, Т. Белякова…..…………………….….…..С. 8-10 Харків медичний Ілля Ілліч Мечников С. Кравченко, Л. Скрипченко............... ……С. 11 Фотопогляд Бекетовские особняки. Часть 2 В. Вискова….……..……………….………… ….…..С. 12 Хроніка подій Методичні семінари для науковців університету Наші гості Школа бібліотечного журналіста Бібліотечні уроки для першокурсників Знайомимо з творами про медицину Збори колективу й підвищення кваліфікації Редакція…..….……..…...........…....…..... …..С. 13-16 Не робочим місцем єдиним Р. Вороніна…………………..………………….….…..…С. 17 МІСЦЕ СТУДЕНТСЬКИХ АКТИВНОСТЕЙ — УНІВЕРСИТЕТСЬКА БІБЛІОТЕКА Medtechnology Підготовка англомовних студентів до Крок-2 #хочуфоткать Літературний вечір Кейс рум Засідання сектору Студентської ради ХНМУ Редакція…..….…….…..…...........….….... …..С. 18-19 Хутір як центр Всесвіту О. Озеркіна…..….…..…...........….…………... …..С. 20 Смех и слезы в пьесах Шекспира Р. Воронина…..….…….….…...........….….... …..С. 21 Рок-н-Ролл — стиль життя Т. Бабак, В. Вой к……….………………………...С. 22 О Пасхе, кроликах, яйцах и куличах С. Крюкова………….……………………..……………….С. 23 Анонси подій, Вітання з днем народження ...……………………………………………………...………..С. 24 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) https://www.facebook.com/hashtag/%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%8C?source=feed_text&epa=HASHTAG&__xts__%5B0%5D=68.ARBRwjvbznGQ-AtoRWjUX5gnSfv5x9jwKf3PvLQQxc2LJ51nnZP-aoNnbm0eDV05Y9nqUOC8yyaBCNz5jAVUcf2SwUSAJSNFjg1pvVsPrwn_BLZG 3 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Мої вітання шанувальникам «Бібліотерапевта». У цьому випус- ку хочу розповісти про енцикло- педію, яка мала дуже великий вплив на загальноєвропейську просвіту. Її автори були перекона- ні, що забобони і деспотизм роб- лять землю нещасною, і вірили, що «Енциклопедія» зуміє витягну- ти людей з принизливого стану, в якому вони так довго перебува- ли, навчить як змінити своє життя відповідно природним законам. Сторінки цієї енциклопедії стали трибуною для прогресивних вче- них, філософів та об’єднали їх у боротьбі за майбутнє. Так от — епоха Просвітництва стала однією з ключових епох в історії європейської культури, пов’язаної з розвитком наукової, філософської та суспільної думки. В основі інтелектуального руху цієї епохи лежали раціоналізм і вільнодумство. Розпочавшись в Англії під впливом наукової ре- волюції 17 ст., цей рух розповсю- дився на Німеччину, Францію та інші країни Європи. В епоху Про- світництва відбувалося зречення від релігійного світорозуміння і звернення до розуму як до єди- ного критерію пізнання людини та суспільства. Вперше ставилось питання про практичне викорис- тання досягнень науки в інтересах суспільного розвитку. Вчені ново- го типу намагались розповсюджу- вати знання, які не повинні бути привілеєм виключно купки обра- них, а повинні бути доступними усім і мати практичну користь. Прогрес в точних науках в цей період був вражаючим. У всіх об- ластях техніки один за одним ши- рилися нові відкриття, які рушили релігійні догми та забобони. З’явилася нова техніка, нові вина- ходи (молотарка, прядильна ма- шина, локомотив, повітряна куля та інші). В області медицини до знарядь лікаря додались нові ін- струменти та методи діагностики. Бунтарська «Енциклопедія» епохи Просвітництва Тетяна Костюкевич Гравюри з енциклопедії 4 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Чисельність відкриттів та до- сліджень, систематизація знань ускладнювало задачу складання енциклопедій, які б відобразили всі накопичені знання. Тому з дру- ку виходить чимало різноплано- вих словників: толкових, норма- тивних, «реальних» (з природни- чих та прикладних наук) та інших. Це «Великий історичний слов- ник» абата Л. Морері (1643-80), «Історичний і критичний словник» П. Бейля (1647-1706), «Технічний лексикон, або Загальний англій- ський словник мистецтв і наук» Дж. Харрисона (1704), «Цикло- педія, або Загальний словник мис- тецтв і наук» Е. Чемберса (1728). Особливо виділявся виданий в 64-ох томах «Великий повний універсальний лексикон наук і мистецтв» видавцем Цедлєром (1732-1750). Якщо розглядати ко- жен з цих довідників окремо, то кожен з них був передовим для свого часу і всі вони стали старто- вою сходинкою для появи епо- хальної, найбільш прогресивної та одночасно скандальної — «Ен- циклопедії, або Толкового слов- ника наук, мистецтв та ремесел». Це був найуспішніший проект сво- го часу. Засновником та ідейним натхненником видання був Дені Дідро (1713-1784) — один із най- видатніших просвітителів 18 ст. Дідро розпочав свій творчий шлях з бунту проти релігійної дог- матики. Він пише ряд богохульних робіт, за що його засуджують на три місяці арешту у вежі Венсен- ського замку, де і виникає задум грандіозного енциклопедичного видання, на сторінках якого він дасть бій теологам і схоластам з усіх областей знань. Ще в ув’яз- ненні Дідро складає план енци- клопедичного словника і, звільнив- шись, розпочинає роботу по залу- ченню до співробітництва у ви- данні «Енциклопедії» передових вчених, філософів, письменників. Йому вдалося залучити майже всіх представників просвітницьких думок Франції: Вольтера, Гольба- ха, Монтеск’є, Конділ’яка, Маблі, Дюмарсе, Мармонтеля, Руссо та інших. Історія дала їм гучне ім’я — Енциклопедисти. Редактором «Ен- циклопедії» стає математик і філо- соф Ж.Л. д’Аламбер. Вольтер в численній переписці з широким колом своїх прихильників розпо- відав та рекламував «Енцикло- педію». Дідро ставить ціль — видання великої всеохоплюючої праці, яка поєднує всі завоювання та досяг- нення розуму за останній час. Повна назва проголошувала: «Енциклопедія або Систематич- ний словник наук, мистецтв і ре- месел, вибрані з кращих авторів і особливо з англійських словни- ків товариством вчених і розмі- щених по порядку, Дідро і — в розділі математики — д’Алам- бером». «Ціль Е. — об’єднати знання, розсіяні по поверхні земній, ви- класти їх в загальній системі для людей, з якими ми живемо, і пе- редати їх людям, які прийдуть за нами: щоб праця минулих віків не була марною для віків майбутніх, щоб наші нащадки, ставши осві- ченішими, стали також добро- чесними і щасливими, і щоб ми могли померти в свідомості виконаного перед людством обов’язку». З 1751 по 1780 рік видання «Енциклопедії» налічувало 35 то- мів, містило 71 818 статей та 3 129 ілюстрацій, включало повне зібра- ння знань і просвітительських до- повідей про природу, суспільство, науку та мистецтво. Уже з виходом перших томів енциклопедичного словника ста- ре феодально-монархічне сус- пільство показало, що не зби- рається віддавати свої устої. Енциклопедисти доводили важливість освіти і виховання. Велике значення відводилось ролі праці у створенні матеріальних благ. Володіючи знаннями та заробленими матеріальними бла- гами, людство має змінити сус- пільство на краще. А ще автори «Енциклопедії» піднімали питан- ня про неправомірність митних законів дворянства, зловживання в судовій системі, закликали до рівності, були проти работоргівлі, колоніального захвату земель Францією. Дені Дідро (1713-1784) Портрет роботи Ван Лоо, який Дідро не визнав схожим http://qoo.by/5fPJ Жан Лерон Д’Аламбер (1717-1783) Портрет роботы М. К. де Латура, 1753 http://qoo.by/5fPI https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80,_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD_%D0%B4%D0%B5 5 Так, це вже підстава для зміни системи! Як тут не накликати гнів влади? Особливо палко Енцикло- педисти клеймили релігійний фа- натизм. За це авторів статей пере- слідували і кидали до Бастилії. За королівським наказом перші два томи «Енциклопедії» в 1752 році були заборонені та спалені, але репресії не зупинили просвітите- лів, і вихід наступних томів про- довжувався. Енциклопедичний словник отримав славу головного розсад- ника свободолюбства, а ідейний натхненник, видавець Дідро — вождем опозиційної Франції. В 1759 році видання «Енцикло- педії» заборонили, а випущені томи вилучали. Подальший вихід словника був нелегальним. Робились спроби показати Ко- ролю привабливість і користь «Енциклопедії». Не витримавши напруги пере- слідування, автори залишали скан- дальне видання. Пішов редактор д’Аламбер, Руссо, але Дідро стри- мав свою обіцянку завершити ви- дання словника. В 1765-1772 ро- ках передплатники одержали всі 17 томів основного тексту і 11 то- мів ілюстрацій. Дідро віддав «Енциклопедії» 20 років свого життя, її видавництво було його науковим та громадянським под- вигом. Успіх «Енциклопедії» був шале- ний. Перше видання вийшло дру- ком в 30 000 примірників, і вида- вець, витративши на друк 1 158 ліврів, заробив 2 630. В 1774 році вже було чотири іноземних переклади. Не зважаю- чи на утиски та відверті репресії, «Енциклопедія» перевидавалась. Ось така історія про «бунтарську» енциклопедію. Зда- валось, черговий довідник, але з’явився він в Просвітницьку епо- ху і зробив свою справу. Промені просвіти нарешті прорвались че- рез завісу мороку феодалізму. Хо- ча й була визнана концепція спо- конвічної доброчесності людини, але руйнівні інстинкти знайшли вихід в кровавій Великій Фран- цузькій революції, яка розгроми- ла феодалізм і заснувала пануван- ня більш прогресивного буржу- азного ладу. Ще на додаток — принципи епохи Просвітництва, які підтри- мували автори «Енциклопедії», лягли в основу американської Декларації незалежності і фран- цузької Декларації прав людини і громадянина — найважливішого документу Великої Французької революції, визначаючого індиві- дуальні права людини. Деклара- ція була прийнята Національним установчим зібранням 26 серпня 1789 року. Використані джерела: 1. Александер Ф. Век просвещения / Ф. Алек- сандер, Ш. Селесник // Человек и его душа: позна- вание и врачевание от древности и до наших дней : пер с англ. – Москва, 1995. – Гл. 8. – С. 161- 199. 2. Дидро и энциклопедисты [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://istlit.ru/txt/ litzar18/13.htm 3. История зарубежной литературы 18 века. Страны Европы и США / под ред. В. П. Неустроева. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Москва : Издательство Московского университета, 1994. – 408с. 4. Энциклопедия // Энциклопедический сло- варь. Т. 80. – Эфронъ. – С.-Петербургъ : типография Акц. Общ. Брокгаузъ-Эфронъ, 1904. – С. 877-882. Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Жан-Жак Руссо (1712-1778) Портрет роботи М.К. де Ла Тура, 1753 https://clck.ru/Fqf6p http://evg-crystal.ru/kartiny/vzyatie-bastilii-kartina.html http://www.tepka.ru/vseobschaya_istoriya/97.html Картина «Енциклопедисти. Читання у Дідро» Художник Е. Мейсонье https://ru.wikiquote.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80 Вольтер (1694-1778) Портрет роботи Ніколя де Ларжильера, 1718 http://utpictura18.univ-montp3.fr/GenerateurNotice.php?numnotice=B0455 http://istlit.ru/txt/litzar18/13.htm http://istlit.ru/txt/litzar18/13.htm https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82 https://uk.wikipedia.org/wiki/1753 http://evg-crystal.ru/kartiny/vzyatie-bastilii-kartina.html http://www.tepka.ru/vseobschaya_istoriya/97.html https://ru.wikiquote.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80 http://utpictura18.univ-montp3.fr/GenerateurNotice.php?numnotice=B0455 6 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Квітень з жіночим обличчям … Коли ми з Оксаною вчилися у школі, то мені набагато легше давалося написання творів і пе- реказів, а їй — розв’язання… математичних задач зі збірки Ска- наві. Напевно, через це й долі на- ші склалися по-різному, якщо говорити про фах. Після інституту я спочатку викладала у школі, а рік тому, коли донька отримала атестат, попрощалась з народною освітою й знайшла роботу в ре- дакції журналу. Там помалу зви- кала до плюсів і мінусів мого нового філологічного втілення… Паралельні та доволі неодна- кові життєві дороги все ж таки ін- коли перетиналися. То ми спілку- валися в Інтернеті, то ділилися новинами по телефону, час від часу зустрічалися в затишній кав’ярні — «перетерти» останні новини… Каламбур полягав у тому, що дівоче прізвище Оксани було Джола. Наголос у ньому ставили хто на першому складі, хто на дру- гому, але Бджолою її дражнили ще з дитинства. Ось і маєш… Опівночі того дня… на мене найшов вірш. Він сам затуркотів ритмом у голові, вимагаючи, що- би його записали, і я, вхопивши ручку, настрочила цілу сторінку тексту на обкладинці доньчиного зошита. Ішлося в ньому і про ко- хання, і про біль, і про невмирущу жіночу віру в того самого, єдино- го, хто все ж таки десь існує, приз- начений силами небесними лише тобі… Хотіла зателефонувати под- рузі та прочитати, але час був піз- ній, і я переслала їй того вірша е-мейлом. Промайнув неповний рік… І ось тепер ми з нею збирає- мося на бал. Тому що рік тому, прочитавши мій вірш, вона роз- друкувала його, вклала в конверт і надіслала на той літературний конкурс для участі в номінації «Пісенна лірика». І лише тиждень тому вона зізналась мені в цьому, бо ось-ось мали визначити пере- можців. — Твій псевдонім — Катя Бджола. Запам’ятала? Регіна Вороніна Особисто для мене весна починається з квітня. Не зважаючи, сніжна погода чи вже світить сонечко. А ще цей весняний місяць нагадує мені характер жінки — то з проявами лагідного поводження до оточуючих, що створює радісний настрій, або холодну стужу, коли кожен вихід на вулицю перетворюється на подвиг чи нагадує тяжку битву. Жіночі настрої змінюються скоріше, аніж аркуші у відривному календарі. Так само й днини у квітні, за один день погода може змінить тричі — зранку дощ, в обід сонечко світить яскраво, а під вечір може й засніжити. Але це ВОНА, неповторна та єдина, що буде з нами при будь-яких обставинах. Історії Міли Іванцової асоціюються тепер саме з квітнем. Не тільки тому, що саме я прочитала цього 30-денного періоду, а й тому, що я утвердилась у власній думці — жінка буває різна, її доля непередба- чувана, але вона завжди залишається жінкою — такою, що подолає все! З сумом у серці, але з посмішкою на вустах. Бо це її природа, так само, як за березнем буде йти квітень, з року в рік. Іванцова М. Теплі історії про радість і сум / Міла Іванцова. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 131 с. – [C. 19-24]. Уривок з твору: 9 Бібліотерапевт 2019 № 3(54) Кладязь книжкової мудрості — Ти з глузду з’їхала? Який конкурс? Яка бджола?! А п’ять днів тому мені зателе- фонували й запросили на наго- родження номінантів… І ось деренчить домашній теле- фон, я одночасно хапаю слухавку й театральну сумочку, але чую не- зрозумілий набір звуків: — Е-е-у-у-и-а-о-а! — Що?! — Е-е-у-у-и-а-о-а! — Оксано, це ти?! Ти прико- люєшся? Мені виходити? — Ме-е у-у-и-а-ж-о-а! Я завмерла, відчуваючи триво- гу. Але раптом сигналом SOS запі- пікала мобілка. «МЕНЕ УКУСИЛА БДЖОЛА. ЗА ЯЗИК» — прочитала я, ще не поклавши слухавку… До Оксанчиного будинку було неповні дві зупинки. Я бігла у че- ревиках на високих підборах, при- тримуючи довгу вечірню чорну сукню з відкритою спиною, яку прикривав білий тонкий шарф… На ходу намагалася викликати ме- дичну допомогу, перестрибувала бордюри… Раптом біля світлофо- ра я побачила «швидку», що саме зупинилася пропустити пішоходів. А ще я помітила здивовані очі лікаря… — Врятуйте людину! — Що сталося? Вам погано? — спитав лікар, не надто серйозно сприймаючи такий виклик. — Бджола, бджола вкусила за язик! Вона задихнеться! — крича- ла я, вчепившись однією рукою в сидіння й стукаючи театральною сумочкою лікаря по коліну… …Подруга теж була у вечірньо- му вбранні — бордова декольто- вана оксамитова сукня… накладні нігті в тон сукні та високі підбори доповнювали картину, але… старанно зроблений макіяж роз- пливався на опухлому обличчі, яке й без того пішло червоними плямами. Це було схоже на кадр із голлівудського фільму жахів. Перший отямився лікар — він поставив на стіл свій кейс, відкрив його і, зламавши ампулу, почав набирати у шприц якісь ліки… …Щороку у цей день ми зби- раємось разом, аби відсвяткувати чергову річницю Оксанчиного спа- сіння, моєї «золотої» статуетки переможця конкурсу… І ми вкотре в ролях переказує- мо Олюсьці ту страшну історію, а вона слухає — то робить переля- кані круглі очі, то сміється, хоча знає все наперед. — …і я в останню мить перед виходом вирішила ковтнути соку з відкритої пачки! — знову повто- рює Оксана, показує руками, як вона це зробила, а потім виразно відкриває рота, вирячує очі та хапається за шию. — А я, зморений зміною, рап- том бачу в літніх сутінках серед звичайних пішоходів якусь жінку, що ніби впала на нашу вулицю з іншого століття… але ж як вона колотила мене по коліну своєю театральною сумочкою! Ні, ко- лишні благородні пані були не настільки рішучими! А ще, за традицією, ми вмикає- мо диск, аби послухати пісню, на яку невдовзі перетворився мій вірш-переможець. За нею звучать інші пісні, написані останніми ро- ками на мої вірші. Так дивно змі- нилось життя… Я — поета, пишу слова до пісень, що лунають по радіо. Мій чоловік — лікар. Олюська закінчила інститут. А Ок- санка загадковим голосом обіцяє незабаром познайомити нас із серйозним чоловіком, поруч з яким їй зовсім не бажається крутитися невтомною бджолою, а хочеться розслабитися… Однак для мене й досі залиши- лося загадкою: що роблять у бага- томільйонному місті бджоли? А може, вони спостерігають за нами й тишком-нишком улашто- вують наші долі? Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 7 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Интервью брали: Ирина Жук 11 апреля исполнилось 80 лет одному из опытнейших сотруд- ников, можно сказать, старо- жилов нашей библиотеки — Алле Ивановне Журавель. В преддверии этого события мы взяли у неё интервью, попро- сили рассказать о жизненном и профессиональном пути. — Алла Ивановна, Вы много лет отдали работе в нашей биб- лиотеке, в этом году отмечаете юбилей. Расскажите читателям о себе, о своей семье. — Мои родители родом из Винницкой области. Папа — воен- ный, служил в пограничных войс- ках, я и родилась в посёлке Пер- вомайский Ханкайского района Уссурийского края на погра- ничной заставе. В 1947 году он был назначен начальником МВД г. Ровно, и наша семья переехала в этот город, где я пошла в школу уже во 2-й класс. Мама — педа- гог, преподаватель физической культуры. В семье росли ещё два брата и сестра. После окончания 10-го класса поступила в Дуб- новское культпросвет. училище. Я всегда много читала, любила получать новые знания, поэтому решила связать свою жизнь с кни- гой. — А как начиналась ваша тру- довая деятельность? — Работать я начала в 1956 го- ду, мой трудовой стаж идёт с это- го года. Десять лет трудилась в Центральной городской биб- лиотеке Ровно. Была заведующей отделом обслуживания литерату- рой, также занималась комплек- тованием фонда. Уже имея диплом об оконча- нии училища, приняла решение учиться дальше. Два года обуча- лась на заочном отделении биб- лиотечного факультета в филиале Киевского государственного уни- верситета и два года в Киеве — в филиале Харьковского инсти- тута культуры. Государственные экзамены сдавала уже в Харь- кове, в Харьковском институте культуры, который окончила в 1970 году. Получила специаль- ность библиотекарь-библиограф. В Харьков я перевелась, сменив фамилию Антонюк на Жура- вель — мой муж Владимир полу- чил сюда направление на работу инженером после окончания ву- за, и моя дочь Катюша родилась в нашем городе. — Алла Ивановна, в Вашей трудовой книжке немного запи- сей о местах работы, с 4 апреля 1972 года — сотрудник библио- теки Харьковского медицинского института… — В 1972 г. пришла работать в библиотеку нашего университе- та, тогда — Харьковского меди- цинского института. Библиотека в те годы располагалась по адре- су Сумская, 1. Приоритетов при выборе отделов не было, мне нравились все направления в библиотечной работе. Работала в отделе комплектования и обра- ботки литературы, в то время в одном помещении находился мой и библиографический отде- лы, последним заведовала Гали- на Радуто. Зав. отделом комплек- тования и обработки литературы была Буся Каплуновская, после ухода которой отдел возгла- вила я. К юбилею Аллы Ивановны Журавель Алла Ивановна Журавель Татьяна Белякова Алла Журавель в Центральной городской библиотеке г. Ровно 8 9 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Библиотекой в то время заве- довала Светлана Ефимовна Фоми- на, проработала она до 1985 г. В 1979 г. она руководила переез- дом библиотеки с ул. Сумской, 1 в новое здание по адресу пр. Ле- нина, 4, корпус «Б» (ныне — пр. Науки). Это был трудоемкий и длительный процесс, сотрудни- ками проделана огромная работа по перемещению и расстановке фонда на новом месте. Фонд научной и особенно учебной ли- тературы рос быстрыми темпами, невозможно было освоить все помещения сразу. Несколько лет трудно было организовать фонд научной литературы в новом кни- гохранилище — связано это было с монтажом сложной двухъярус- ной системы стеллажей. Обслу- живание учебной литературой не прекращалось ни на день, а научные сотрудники, профе- ссорско-преподавательский сос- тав, аспиранты и другие катего- рии читателей обслуживались в читальном зале научной литера- туры, он располагался в Главном корпусе на 3-м этаже — для нужд библиотеки благоразумно был отдан Конференц-зал, так как в читальных залах корпуса «Б» был расположен фонд учебной литературы. В 1984 году в практику работы библиотек была внедрена Биб- лиотечно-библиографическая кла- ссификация (ББК), весь фонд со- циально-экономической литера- туры и систематический каталог переводились на таблицы ББК, до этого мы использовали Универ- сальную десятичную классифика- цию (УДК) для всех видов изда- ний, ею пользуются во всем мире, и мы сегодня к ней вернулись. С 1985 г. наш коллектив возгла- вила Изабелла Шакировна Ивано- ва, начался новый этап в развитии библиотеки. Работа по комплек- тованию фонда продолжалась активными темпами. В 1991 году мы получили пер- вый компьютер в библиотеку, первыми среди вузовских биб- лиотек стали осваивать автомати- зацию библиотечным процес- сов — создавать электронный ка- талог, картотеку много-экзем- плярной литературы, оформление подписки на периодические изда- ния. Впереди были трудные 90-е, но работа не прекращалась, нами было сделано очень многое — это и освоение новых помещений для организации отдела обслужива- ния учебной литературой с под- собными фондами, и открытие зала медицинских периодических изданий, и многое другое… В 2006 году отдел, которым я ру- ководила, был разделен на два: теперь у нас есть отдел комплек- тования документов и отдел науч- ной обработки документов и ор- ганизации каталогов, правильное и своевременное разделение функций. В 2008 году я ушла с заведова- ния, передав эстафету молодому поколению — своей ученице, гра- мотному и ответственному со- труднику — Оксане Неговеловой, сейчас она — заместитель дирек- тора, а отдел возглавляет Оксана Борисова, молодой и перспектив- ный специалист. — Расскажите о сотрудниках Вашего отдела, с которыми тру- дились плечом к плечу долгие годы. Многие, наверное, стали для Вас не только коллегами, но и подругами в жизни? — Да, я с благодарностью их вспоминаю. Клавдия Ефимовна Удовиченко — главный библиоте- карь, комплектатор. Более поло- вины нынешнего фонда сформи- ровано благодаря её компетент- ности и трудолюбию. Комплекто- вание в те годы осуществлялось по тематическим планам, днём комплектования был вторник. Ос- новным местом комплектования являлся Библиотечный коллектор, магазины «Академическая книга», «Медицина», «Высшая школа». Также Клавдия Ефимовна осу- ществляла ежегодную подписку периодических изданий, поступа- ющих в библиотеку. В 80-90-е го- ды получали большие партии многоэкземплярной учебной ли- тературы, научной медицинской, общественно-политической и ху- дожественной литературы. Лариса Валентиновна Бочаро- ва — главный библиограф, систе- матизатор, многие годы мы про- работали вместе. Систематизиро- вала общественно-политическую и художественную литературу, вела систематический каталог, технически обрабатывала и тира- жировала карточки на книги. И. Жук, О. Неговелова, О. Верещака, В. Волошина, Л. Бочарова, К. Удовиченко В центре А. Журавель 10 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Долгие годы работы связывали с сотрудниками других отделов библиотеки — Нелли Алексеев- ной Медведевой (зав. отделом обслуживания научной литерату- рой), Ольгой Ивановной Чумако- вой (зав. отделом обслуживания учебной литературой), Лидией Ивановной Майоровой (сотруд- ником отдела обслуживания учебной литературой). Многие сегодня на заслуженном отдыхе, а кого-то уже нет с нами… Вспоминаю и многих наших докторов, преподавателей. Часто приходили к нам в библиотеку, общались с нами, присылали сво- их учеников известные ученые- педагоги Любовь Трофимовна Малая, Тамара Трофимовна Чёр- ная, Николай Григорьевич Бог- дашкин, Станислав Фёдорович Зубарев, Иван Григорьевич Мита- сов и многие другие. — Алла Ивановна, какие инте- ресные моменты Вы вспоми- наете о работе своего отдела? — Литературы получали очень много, и работы было много. Кро- ме библиотекарей, работали по- мощники — абитуриенты, зараба- тывали стаж, чтобы поступать в вуз — такая была практика в 80-е годы. Некоторые из них ра- ботали 2-3 года, пока не станови- лись студентами медицинского вуза, атмосфера в коллективе всегда была у нас дружелюбная. Многие из них, став студентами, а потом и врачами, приходили к нам в гости. Со многими дру- жим по сей день, а к некоторым приходим уже как пациенты… — Кроме профессиональной была ещё и общественная жизнь. Расскажите немного о ней. — Мы всегда с сотрудниками библиотеки принимали участие в общественной жизни универси- тета, работали агитаторами во время выборных кампаний, ле- том ездили собирать урожай в колхозы, участвовали в работе добровольных народных дру- жин — ДНД. В институте часто проводились субботники, в кото- рых мы тоже принимали участие. Я и сейчас принимаю посиль- ное участие в волонтёрских проектах библиотеки. — Алла Ивановна, за многие годы жизни и трудовой деятель- ности Вами накоплен большой опыт, которым Вы с удо- вольствием делитесь с новыми поколениями библиотекарей, за что Вам огромная благодар- ность. Желаем Вам долгих и благополучных лет жизни, благодарных учеников, чтобы Ваш жизненный и профес- сиональный опыт конверти- ровался в новые перспективы и достижения. Пусть за Вашим хлебосольным столом собирают- ся друзья, дети, внуки — с хоро- шим настроением, добрыми пожеланиями во все времена! А. Журавель, Н. Медведева, Л. Бочарова (сидит) 11 Ілля Ілліч Мечников Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Харків медичний Світлана Кравченко Лариса Скрипченко Розташований в самому центрі міста провулок, що з’єднує май- дан Конституції та вулицю Пуш- кінську, носить ім’я лауреата Но- белівської премії Іллі Мечникова. Засновник імунології, видатний біолог, ембріолог, мікробіолог та патолог, почесний академік РАН, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини Ілля Ілліч Мечников (1845-1916) народився на Харківщині в селі Іванівка Куп’янського повіту. Вив- чивши самостійно за другий рік навчання предмети другого, тре- тього та четвертого курсів, закін- чив фізико-математичний факуль- тет Імператорського Харківського університету і у 19 років отримав диплом. Ще під час навчання в університеті майбутній лауреат почав займатися наукою. 15 жовтня 1888 р. вчений пере- їхав до Парижу, де очолив лабо- раторію у заснованому Луї Пасте- ром інституті. Там він пропрацю- вав 28 років [1]. Випускник Імператорського Харківського університету став видатним біологом і фізіологом, засновником еволюційної ембріо- логії. Ілля Мечников відкрив світу явище фагоцитозу і внутрішньо- клітинного травлення, першим обґрунтував наукову геронтоло- гію. Вчений створив нову теорію запалення як активної захисної реакції організму проти шкідли- вих елементів, зокрема патоген- них бактерій. За створення теорії імунітету в 1908 р. Ілля Мечников та Пауль Ерліх були удостоєні Нобелівської премії. Вивчаючи сифіліс, холеру, тиф, туберкульоз, професор виявив антагонізм у бо- ротьбі між різними видами мікро- організмів і передбачив можли- вість використання цього процесу у боротьбі з інфекцією [2]. В останні роки життя Ілля Меч- ников працював над проблемою довголіття і навіть заснував з цьо- го приводу міждисциплінарний напрямок — ортобіотику. «Наш вік — це вік наших артерій», — казав вчений. Він вважав, що смерть, яка настає раніше 120 років — передчасна і є ре- зультатом поганого способу жит- тя, і сподівався, що наука зуміє домогтися нормальної тривалості (приблизно у 150 років) [2]. Ідеї Іллі Мечникова дали по- штовх розвитку досліджень у ба- гатьох біологічних та медичних науках. Його ім’я присвоєно уні- верситетам, науково-дослідним установам, лікарням, у Харкові це — Харківський НДІ мікробіоло- гії та імунології. У 2005 р. в нашо- му місті видатному вченому вста- новлено пам’ятник. Використані джерела: 1. Коровкин В. С. Роль Мечникова в развитии учения о туберкулезе / В. С. Коровкин // Проблемы туберкулеза и болезней легких. – 2004. – № 6. – С. 60-64. 2. Петрова З. П. Мечников Ілля Ілліч // Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. акад. А. Я. Циганенка, Харків. – 2003. – С. 440-442. Ілля Ілліч Мечников (1845-1916) http://keosan.com.ru/foto-mechnikov-ilya-ilich.html https://dost.mistaua.com/2011/256_1_2.jpg Харківський НДІ мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова НАМН України http://keosan.com.ru/foto-mechnikov-ilya-ilich.html https://dost.mistaua.com/2011/256_1_2.jpg 12 Вера Вискова Фотопогляд Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Наша экскурсия «Бекетовские особняки» продолжается. Следующим, что мы посетили стал спроектированный Алексеем Николаевичем Бекетовым дом купца И.Е. Игнатищева (1912- 1914 гг. постройки), ныне один из корпусов Художественного музея (ул. Жен Мироносиц, 11). Особняк интересен тем, что его плани- ровка основана на довольно рас- пространенной в то время кори- дорно-анфиладной схеме. А вит- раж на лестнице очень напоми- нает тот, что находится в доме самого Бекетова. А ещё одно здание на улице Жен Мироносиц, 13 — это дом Алчевских. Особняк спроектиро- ван как небольшая вилла-дворец в итальянском стиле, окончанием строительства которого в доку- ментах значится 1893 год. Особ- няк имеет характерный для итальянского палаццо асиммет- ричный легкий контур при мини- мальном количестве ренессанс- ного декора. Сейчас в здании размещается Дворец культуры ГУВД Харьков- ской области (также известное как ДК милиции). К сожалению, оригинальное оформление вну- три помещений почти не сохрани- лось после ремонта и реставра- ции, и фотографировать там нам не разрешили... Бекетовские особняки. Часть 2 Дворец культуры ГУВД Харьковской области Художественный музей Анфилада комнат Художественный музей Фасад Дворец культуры ГУВД Харьковской области Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 13 Хроніка подій МЕТОДИЧНІ СЕМІНАРИ ДЛЯ НАУКОВЦІВ УНІВЕРСИТЕТУ 9 квітня пройшов методичний семінар «Представництво у циф- ровому просторі як складова бренду науковця», організований науковим відділом і Науковою бібліотекою для співробітників ХНМУ. З вступним словом звер- нувся до учасників проректор з наукової роботи проф. В.В. М'я- соєдов, зазначивши актуальність теми семінару. Доповідачі — ди- ректор Наукової бібліотеки І.В. Ки- ричок та зав. відділом С.А. Крав- ченко розглянули ключові момен- ти щодо написання статті до міжнародних журналів, якими ма- ють бути її структура, обсяг, при- статейна бібліографія, звернули увагу на вибір журналів за кварти- лями, створення авторських профілів у спеціалізованих науко- вих сервісах тощо. Захід зібрав понад 100 науковців університету. 24 квітня відбувся семінар «Академічна доброчесність як складова бренду науковця», який зібрав понад 80 учасників. Відкрив семінар, як належно, проректор з наукової роботи проф. В.В. М'ясоєдов, зробивши акцент на важливих складових академічної доброчесності нау- ковця, заходах запобігання її по- рушення. У доповідях заст. дирек- тора Наукової бібліотеки Т.Б. Пав- ленко та головного бібліотекаря В.М. Борзенкової розглянуто оз- наки хижацьких видань і заходи запобігання публікацій в них, як в ХНМУ здійснюється перевірка текстових документів на право- мірність запозичень і як інтерпре- тувати отримані результати, як оформити списки використаної літератури з акцентом на Vancu- ver style, прийнятий в ХНМУ. 14 НАШІ ГОСТІ 3 квітня до Наукової бібліоте- ки завітали колеги Валентина Му- равйова (Книжкова палата Ук- раїни ім. Івана Федорова, Київ), Надія Олефір та Тетяна Максимо- ва (Полтава) у супроводі Марії Че- гринець (ХДНБ ім. В.Г. Королен- ка) — учасники семінару, присвя- ченого складним випадкам індек- сування ресурсів за УДК, який проходив 2-3 квітня у ХДНБ ім. В.Г. Короленка. Керівництво нашої бібліотеки провело ознайомчу екскурсію для колежанок, обговорювали актуа- льні питання, гості ділились вра- женнями про побачене й залиши- ли їх у книзі відгуків! 15 та 22 квітня до нас завітали колежанки з ХДНБ ім. В.Г. Короле- нка. Заступник директора нашої бібліотеки Оксана Красюкова і учений секретар Наталя Гаєва провели для них ознайомчу екс- курсію. Їх цікавило все — від ідеї до результатів реорганізації біб- ліотечного простору в нашому університеті. Колеги були вра- жені можливостями, наданими університетом для студентів у нав- чанні та реалізації творчих заду- мів, про що й написали у книзі відгуків! 17 квітня наша бібліотека зу- стрічала нащадків відомих судо- вих медиків, професорів нашого університету М.С. Бокаріуса та йо- го сина М.М. Бокаріуса. До нас завітали онук М.М. Бокаріуса — Сергій Бокаріус з сином Миколою Бокаріусом, які сьогодні мешка- ють у США. З великою зацікавленістю вони ознайомились з книжковою та віртуальною виставками, присвя- ченими ювілейним датам їх пред- ків, пройшли бібліотечним ком- плексом, ознайомились з робота- ми співробітників ХНМУ в Худож- ній галереї. Сергій Бокаріус зі сво- їм сином висловили вдячність за збереження традицій школи судо- во-медичних експертів й світлої пам'яті про їх знаних у світі роди- чів. У всіх залишились приємні враження від зустрічі й спілку- вання! 18 квітня до нашої бібліотеки завітали гості з Вірменії — учасни- ки міжнародної науково-прак- тичної конференцї «Актуальні пи- тання судової експертизи та кри- міналістики» на чолі з к.м.н. Овсе- пяном Аргамом Норайовичем, директором Національного бюро експертиз Республіки Вірменія, завідувачем кафедри судової ме- дицини Вірменського медичного інституту. Відвідали з екскурсією оновле- ний бібліотечний комплекс і Гале- рею мистецтв ХНМУ, де представ- лені роботи співробітників універ- ситету. Цікавою для них стала лі- тературна виставка до ювілеїв ві- домих судових медиків батька й сина Бокаріусів. Зацікавила на- ших гостей колекція робіт проф. В. О. Коробчанського, ди- ректора НДІ гігієни праці та проф- захворювань, завідувача каф. гі- гієни та екології №1 ХНМУ. 22 квітня ми зустрічали гос- тей — учасників НПК «Психодер- матологія: світовий досвід та практичні аспекти». Доктор меди- цини Mohammad Jafferany (каф. психіатрії та поведінкових наук Медичного коледжу Центра- льного Університету Мічігана, США) у супроводі співробітників кафедри дерматології, венерології та косметології ХНМУ пройшлись оновленим бібліотечним компле- ксом. Директор Ірина Киричок ознайомила гостей з можливостя- ми і ресурсами бібліотеки, особ- ливостями обслуговування корис- тувачів. І, як завжди, завершили екскурсію в Галереї мистецтв ХНМУ, розташованій в Науковій бібліотеці. Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 15 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) ШКОЛА БІБЛІОТЕЧНОГО ЖУРНАЛІСТА 17 квітня стіни Наукової біб- ліотеки приймали учасників VII Всеукраїнської школи бібліо- течного журналіста (7ШБЖ). Яка проходила з 16 по 19 квітня за підтримки Харківського обласного відділення (філії) ВГО «Українська бібліотечна асоціація» і Школи практичної журналістики. У 7ШБЖ приймали участь 21 фахівець з 17 бібліотек (публічних, закладів ви- щої і шкільної освіти) восьми об- ластей України (Донецької, Хар- ківської, Дніпропетровської, Сум- ської, Херсонської, Черкаської, Миколаївської і Чернігівської). Це був другий день Школи, і розпочався він з екскурсії онов- леним інформаційно-бібліотеч- ним комплексом ХНМУ, яку про- вела директор Наукової бібліоте- ки Ірина Киричок. Розповіла про історію створення такого масштаб- ного структурного підрозділу уні- верситету, специфіку обслугову- вання користувачів, особливості зонування у читальних залах та електронні ресурси бібліотеки. І на останок демонстрації іннова- ційної соціокультурної діяльності бібліотеки Ірина Василівна розпо- віла про благодійний проект НБ ХНМУ «Світ у дитячих долоньках». Харківський національний медич- ний університет є центром волон- терства в нашому місті, тому ко- лектив бібліотеки не міг залиши- тись осторонь! Учасники 7ШБЖ долучились до проекту — надали канцтовари для реалізації твор- чого потенціалу малечі! Команда нашої бібліотеки вже п’ятий рік веде активну видавни- чо-редакційну діяльність та підви- щує рівень крос медійних навичок для популяризації власних ресур- сів. Нам є чим поділитись з почат- ківцями! Від редакційної колегії корпоративного видання «Бібліо- терапевт» випускники 7ШБЖ ми- нулих років Оксана Русанова та Катерина Кустова провели май- стер-клас «Поради редакторів», докладно окреслили основні пи- тання створення, наповнення ре- дакційного портфелю за певними рубриками та важливість підтрим- ки бренду. На заході була присут- ня вся редакційна колегія «Бібліо- терапевта», що дало змогу ширше відповісти на всі запитання від учасників 7ШБЖ. Далі до слова перейшли вже знані майстри у створенні медій- них продуктів — тренери 7ШБЖ:  Вікторія Лужанчук «Візуалізація контенту : напрями та тенденції»  Катерина Вірютіна «Інфо- графіка, інтерактивне фото, меми, комікси, відео, лонгріди, хмари слів: how to»  Школа бібліотечного журна- ліста Антоніна Тищенко «Под- касти: методика створення та по- ширення». Ознайомитися з інформацією, результатами та успіхами нового покоління журналістів з бібліотек України ви можете у соціальних мережах за хештегом — #7всеукраїнськашбж https://www.facebook.com/hashtag/7%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B1%D0%B6?source=feed_text&epa=HASHTAG&__xts__%5B0%5D=68.ARB5ZfQAz8HyigCoY_MmZLJRxtgpbP7PWL5p2DW7bFb0FoKeFNOQGyPq4UBL8xeQU-jJ_Srrt6_U31zcB 16 ЗНАЙОМИМО З ТВОРАМИ ПРО МЕДИЦИНУ 11 квітня співробітники нашої бібліотеки завершили щорічний цикл оглядів літератури «Талант писати про медицину», які регу- лярно проводяться для студентів- першокурсників. Студенти І-го медичного факультету ознайоми- лись з найкращими зразками світової художньої літератури про медицину. Вони упевнились, що медицина — це невичерпне дже- рело натхнення для письменників як з найдавніших часів, так і до сьогодні. Зустріч проходила в рам- ках занять кафедри суспільних наук, з якою університетська бібліотека незмінно співпрацює з року у рік. Багаж, який отримують май- бутні лікарі на цих оглядах, буде корисним на їхньому непростому шляху до професійних вершин! Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 26 квітня, напередодні свят, колектив нашої бібліотеки знов зібрався для обговорення подій та заходів, на яких побували колеги, нагальних питань у повсякденній роботі. Заступник директора Тетя- на Павленко зробила цікаву до- повідь «Дещо про інноваціїї» та можливостях їх впровадження в бібліотечну практику. Про участь у Школі бібліотечного журналіс- та розповіла учасниця Оксана Ко- зачок (16-19 квітня), Тетяна Бєля- кова коротко ознайомила з VI На- уково-практичним семінаром «Ad fontes: манускрипти в бібліотеках і архівах» (9-10 квітня) та XXIІI Мі- жнародною науковою конферен- цією «Слобожанські читання» (17- 19 та 22-23 квітня), сповненою по- зитивними емоціями була розпо- відь Регіни Вороніної про ІV Між- народний форум молодих бібліо- текарів УБА (11-12 квітня). Збори завершила директор Ірина Киричок, привіташи колег з прийдешніми святами та поба- жаннями миру, злагоди й гарного відпочинку! ЗБОРИ КОЛЕКТИВУ Й ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ ДЛЯ ПЕРШОКУРСНИКІВ Завершено цикл бібліотечних уроків для вітчизняних першо- курсників, участь у яких брали співробітники кількох підрозділів бібліотеки. Бібліотекарі розпо- відали про пошукові можливості сайту Наукової бібліотеки, Елек- тронного каталогу і Репозитарію ХНМУ як корисних ресурсів для навчання та наукової роботи. Сту- денти задавали питання, які їх хвилюють та отримували від співробітників докладні відповіді на них. Корисною була також ін- формація про структуру та пра- вила користування університет- ською бібліотекою. Регіна Вороніна 17 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) НЕ РОБОЧИМ МІСЦЕМ ЄДИНИМ… Одним з елементів професій- ного розвитку фахівця є відвіду- вання заходів, які мають на меті вирішення гострих вузько спеці- альних питань. Для мене такою нагодою став IV Форум молодого бібліотекаря (11-12 квітня), який проходив у рідному місті Харкові на базі Навчально-бібліотечного комплексу НЮУ ім. Ярослава Муд- рого під гучним підзаголовком «Перезавантаження». Я дуже зра- діла такій можливості — поспілку- ватись з колегами та ознайоми- тись з їхньою креативною діяль- ністю. Перший день, традиційно, роз- почався з пленарного засідання та привітання усіх присутніх коман- дою організаторів від Молодіжної секція УБА (Тетяна Борисова, Вік- торія Польова) та від президії філі- алу організації у Харкові — Люд- мила Глазунова. Особливим гос- тем Форуму став Олексій Чмир, державний експерт Директорату державної мовної політики. Серед доповідей пленарного засідання мені хотілось би виділити пові- домлення Сергія Летучого «Нова бібліотека як відкритий інклюзив- ний простір», головна теза яко- го — організація івентів у бібліоте- ці та як зібрати круту команду для їх реалізації. Було наголошено на ролі кожного та чітке розподілен- ня обов’язків. Сесія «Промоція» вразила ме- не різноманіттям підходів, за до- помогою яких можна приблизити книгу до користувачів, щоб вона стала їх постійним супутником на довгі десятиліття. Хедлайнери цього етапу Форуму: Андрій Алієв презентував свій спільний проект з інтернет-радіо Nikvesti.fm у до- повіді «Бібліотечні аудіопідкасти як дієвий засіб промоції читання». Головний меседж — зацікавити потенційного користувача прийти до бібліотеки та взяти почитати книгу, почувши маловідомі факти про письменників у серії підкастів «BookHistory» чи захопитись про- слуханим уривком з книги у руб- риці «BookClub». Така форма про- моції допомагає підвищити прес- тиж читання та обізнаності у літе- ратурознавчому світі. Система пе- редачі інформації — це не завжди знаки, що надруковані на папері. Говорити від імені книги можна й за допомогою рухів — саме таку думку підтвердила Дана Понома- ренко у своїй доповіді «Читачі: книги не обов’язково мають бути паперові…», в якій докладно роз- повіла про організації та прове- дення перфомансу, де дійовими особами стали студенти-хореогра- фи та книги на одному щаблі. Виступів на сесії було багато, але ці вразили мене найбільше! На другий день заходу я вирі- шила спочатку прослухати допо- відь нашого білоруського колеги Олександра Тарасевіча, у виступі він підняв особливо гостру про- блему сучасного медійного прос- тору — інформаційний шум та як він впливає на сприйняття молоді. Майстер-клас від колег з Амери- канського дому у Києві показав мені, як початківцю з проведення івентів та їх просуванню, як обра- ти вдалий формат для певної ка- тегорії потенційних учасників за- ходу. Заключною яскравою нот- кою для поціновувачів книги ста- ла екскурсія до видавництва «Ранок» під влучною назвою — «Паперові скарби». Учасникам Форуму розкрили деякі секрети видавничо-поліграфічного проце- су створення друкованого дива! А наостанок розповіли як же функціонує логістична інфраструк- тура видавництва. Загалом цей Форум відвідали представники України, Латвії, Бі- лорусії, Румунії та США, що каже про об’єднання бібліотечно- інформаційної професійної спіль- ноти на міжнародному рівні! Дякую УБА та Молодіжній секції за їх плідну роботу та можливість налагодження професійної кому- нікації на теренах українського медійного простору! МІСЦЕ СТУДЕНТСЬКИХ АКТИВНОСТЕЙ — УНІВЕРСИТЕТСЬКА БІБЛІОТЕКА 18 ПІДГОТОВКА АНГЛОМОВНИХ СТУДЕНТІВ ДО КРОК-2 MEDTECHNOLOGY 3 квітня в читальній залі Нау- кової бібліотеки пройшла репе- тиція одного з публічних виступів в рамках проекту MedTechnology! Цього разу студенти дискутували про допоміжній засоби для пере- сування людей з обмеженими фізичними можливостями. #ХОЧУФОТКАТЬ Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 15 та 22 квітня відбулись май- стер-класи, під дуже влучною назвою — «#хочуфоткать»! Співробітники бібліотеки та сту- денти ХНМУ та мали змогу покра- щити такий необхідний у сучасно- му медійному середовищі скіл — фотографування. Секрети пра- вильного та гармонійно збалансо- ваного фото розкрила Катерина Данілова — студентка Харківсько- го державного університету харчу- вання і торгівлі. Захід відбувся завдяки сектору медіа-простору Студентського са- моврядування ХНМУ! EMSA (European medical stu- dent association) та ASIMS Kharkov (Academic Society of International Medical Students) знов збирають своїх членів в нашій бібліотеці! Протягом квітня відбулись лекції для старших курсів анголо- мовної форми навчання, спрямо- вані на розбір тестових завдань, які включені до програми Крок-2. Перша лекція, 5 квітня, прохо- дила з дисципліни «Психіатрія», до якої приєднались декан 6-го факультету з підготовки іноземних студентів проф. В.М. Сінайко і йо- го заступник Л.Д. Коровіна (викла- дачі кафедри психіатрії, наркології та медичної психології). 9 квітня відбулось інтерактивне заняття та розбір тестових завдань з теми «Гінекологія». З 15 по 20 квітня пройшов цілий цикл інтерактивних занять. А 25 квітня студенти заслухали лекцію від Павла Лебединця «Physical & diagnostic examination in clinical neurology». EMSA та ASIMS Kharkov по- стійно проводять в Науковій бібліотеці інтерактивні заняття для підготовки студентів до іспитів Крок, адже тут найкраща атмосфера для пізнання нового! https://www.facebook.com/hashtag/%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%8C?source=feed_text&epa=HASHTAG&__xts__%5B0%5D=68.ARBRwjvbznGQ-AtoRWjUX5gnSfv5x9jwKf3PvLQQxc2LJ51nnZP-aoNnbm0eDV05Y9nqUOC8yyaBCNz5jAVUcf2SwUSAJSNFjg1pvVsPrwn_BLZG https://www.facebook.com/hashtag/%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%8C?source=feed_text&epa=HASHTAG&__xts__%5B0%5D=68.ARBRwjvbznGQ-AtoRWjUX5gnSfv5x9jwKf3PvLQQxc2LJ51nnZP-aoNnbm0eDV05Y9nqUOC8yyaBCNz5jAVUcf2SwUSAJSNFjg1pvVsPrwn_BLZG 19 ЛІТЕРАТУРНИЙ ВЕЧІР ЗАСІДАННЯ СЕКТОРУ СТУДЕНТСЬКОЇ РАДИ ХНМУ Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 25 квітня, у одній з читальних зал Наукової бібліотеки відбулись збори сектору роботи з іноземни- ми студентами Студентського са- моврядування ХНМУ щодо ор- ганізації та проведення «Ярмарки культур» благодійного заходу, який відбудеться на початку травня. Представники з таких країн як Гана, Нігерія, Ліван, Єгипет, Індія, Азербайджан, Грузія, Таджики- стан, Узбекистан, Китай обгово- рювали плани ініціативної гру- пи — створення панелі для кож- ного земляцтва, з метою показати всю самобутність та красу багато- національного студентства нашо- го університету! Під назвою «Стояла я і слухала весну...», 12 квітня, пройшов літе- ратурно-музичний вечір з циклу «Вишукана словесність ХНМУ» у форматі мужвузівської взаємо- дії, організований студентством разом з нашою бібліотекою. Серед гостей — викладачі ХНМУ — зав. кафедри, проф. Ган- на Сирова та Вадим Ільїн, а також студенти з інших вишів Харкова. І як завжди — лунали власні по- езії, пісні й вірші улюблених ав- торів... Невимушена й творча ат- мосфера, дружні стосунки й гар- ний настрій ... Час пролетів, наче мить… КЕЙС РУМ 23 квітня, у Науковій бібліотеці ХНМУ відбулась зустріч оновлено- го «Case Room» від команди нав- чального сектору Студентської Ра- ди ХНМУ. Учасники вчилися гра- мотно спілкуватися з пацієнтами, заповнювали аналоги історій хво- роб та вміло розібрали 4 Кейса за наступними напрямками: * психічне захворювання — Біпо- лярний афективний розлад; * Паразитарне захворювання — Шистосомоз; * Внутрішня медицина — Функціональна диспепсія; * Рідкісна патологія — Атрезія гімена. Студенти проявили себе як талановиті діагности, отримали позитивні емоції від своїх успіхів та здобули нові знання за вище- згаданими напрямками! Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 20 ХУТІР ЯК ЦЕНТР ВСЕСВІТУ (До 210-річчя від дня народження М.В. Гоголя) В чому полягає заслуга перед Україною генія світової літератури Миколи Васильовича Гоголя? Перш за все, йому судилося наро- дитися на нашій дивовижній землі. По-друге, Гоголь уславив на весь світ полтавську глибинку з культурною столицею у Дикань- ці як своєрідну серцевину україн- ського всесвіту. Така увага до від- даленого селища не випадкова: матуся письменника, Марія Гоголь-Яновська, неодноразово навідувалась до диканської церк- ви з проханням до святого Мико- лая дати можливість мати дітей. Третій син, що врешті-решт ви- жив, отримав ім’я святого-покро- вителя — Миколай і на все життя зберіг містичний зв’язок із Ди- канькою. Змалку він увібрав у се- бе пісні, казки та бувальщини, на які так багата Полтавщина, а бур- хлива українська історія вплела яскраві імена в родинне древо письменника: Гоголі-Лизогуби ма- ли спільне коріння з видатними особистостями нашого минулого: гетьманами Михайлом та Петром Дорошенками, Іваном Мазепою, Яковом Лизогубом, Павлом Полу- ботком та іншими. Народний фольклор, замальов- ки української старовини та чи- сельні побутові сцени надають життєвого імпульсу творам з двох перших збірок письменника: «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород». У ранній гоголів- ській творчості неодноразово зга- дується таке самобутнє явище української народної культури, як ляльковий вертеп, вистава на популярні сюжети з євангельських притч. За традиціями цієї містерії побудовані деякі твори з «Вечо- рів…», наприклад, дієві особи оповідання «Ніч перед Різдвом» є типовими персонажами народ- ного театру. Серед них дід, баба, кум, чорт, дяк, вередлива красуня, коваль, запорожець (в творі їх навіть декілька) та цар (тут — ца- риця). Крім останнього персона- жу, всі інші не мають відношення до привілейованого прошарку суспільства. Оповідач страшних і веселих бувальщин, пасічник Ру- дий Панько, хоч і добре знається в грамоті, теж веде свою розпо- відь простою народною мовою з характерними для українського селянина обертами: «Це що за диковина: Вечори на хуторі біля Диканьки? Що це за вечори? І шпурнув у світ якийсь пасічник! Слава тобі господи! Ще мало об- скубли гусей на пера та перевели ганчір’я на папір! Ще мало наро- ду, усякого звання й наброду, пе- рекаляло пальці в чорнилі! Надав же чорт і пасічникові потягтися слідом за іншими!». Тож, Микола Васильович не тільки з добрим гумором, але й з великою пова- гою ставиться до простої україн- ської людини, віддаючи їй перева- гу у всіх хитросплетіннях своїх жартівливо-страхітливих історій. «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Майська ніч», «Соро- чинський ярмарок», «Вечір напе- редодні Івана Купала» та інші — перлини літературного мистецтва, які неможливо було б створити без щирої любові до рідної землі та людей, що на ній живуть. І можна стверджувати, що не тільки Гоголь познайомив світ із Україною, вивів її з багатовікової культурної тіні, але й сама україн- ська земля прославила свого сина на його шляху до літературного визнання. Якщо ви любите сміх не менш, ніж жахи, то творчість М.В. Гоголя дає для них чимало приводів, а ще це нагода відвідати абоне- мент художньої літератури нашої бібліотеки. Літературна спадщина Гоголя представлена в нашому фонді достатньою кількістю одно- томних видань творів письменни- ка та чотирьох-томним виданням «Н. Гоголь. Собрание сочинений». Поспішайте приєднатися до кола любителів творчості Миколи Гоголя, визнаного класика світової літератури! Портрет М. Гоголя роботи Ф. Моллера поч. 1840-х рр. http://odessa-memory.info/images/G/Gogol/Gogol1.jpg Ольга Озеркіна http://odessa-memory.info/images/G/Gogol/Gogol1.jpg 21 СМЕХ И СЛЕЗЫ В ПЬЕСАХ ШЕКСПИРА Зачастую герои пьес Уильяма Шекспира проживают жизнь, наполненную испытаниями, стра- даниями, иногда триумфом или же полным крахом… Но в каждом произведении представлен кон- траст человеческих эмоций — смех и слезы. Без смеха сквозь слезы нет трагедий Шекспира, а без слез радости немыслим «happy end» в комедиях гения! Начнем, пожалуй, с одной из самых трагичных пьес писателя — «Ромео и Джульетта». Первая сцена — семейное торжество, где все пируют, танцуют и веселятся и естественно смеются. Герои встречают друг друга, влюбляют- ся… и узнают нечто ужасное — что их семьи враждуют. И так слад- кие, яркие нотки веселья смеши- ваются с горьким привкусом соле- ных слез. Испытания стали спутни- ками юных героев, эмоции сменя- лись быстрее, чем читатель мог их до конца понять. Финал нам изве- стен. Таким же контрастом эмоций отличается трагедия «Гамлет». Смерть отца и скоропалительная свадьба матери стали для главно- го героя трудным испытанием. Появление призрака как апогей завязки конфликта, несет в себе две крайности — облегчение при встрече с яростью от истинной ис- тории гибели короля от руки род- ного дяди Гамлета. Его друзья, Розенкранц и Гильденстерн также запятнаны предательством, а лю- бимая — Офелия, дочь Клавдия, разрываясь между любовью и долгом, вносит свою лепту в трагизм сюжета. На мой взгляд, все это обостряет мнимое безу- мие Гамлета: смех становится его постоянным спутником, маски- ровкой ярости и жажды мести. Но внутри это поток отчаянья, невы- носимой грусти... Гамлет позволя- ет себе быть самим собою только в минуты рассуждений на темы бытия. С тем же трагическим фина- лом, но в обратном порядке по проявлению позитивных и нега- тивных эмоций, построена канва сюжета трагедии «Отелло». После военных побед, главный герой встречает прекрасную Дездемону. Их любовь окрыляет, радость и смех в преддверии венчания. Но заговор и клевета омрачают счастливую совместную жизнь, что заканчивается чередой смер- тей. Комедии «Сон в летную ночь» и «Двенадцатая ночь» начинают- ся сценами полными слез главных героев: Гермия в отчаянии от того, что отец не разрешает ей выйти замуж за её возлюбле- нного Лизандра; Орсино и Виола тужат, получив нехорошие вести о судьбе близких. В обоих слу- чаях действующие лица пьес вынуждены пройти ряд испыта- ний, чтоб доказать свое право на счастливое завершение сю- жета и с искренней улыбкой взглянуть в глаза любимых! В честь празднования юбилей- ной даты рождения знаменитого англичанина на абонементе худо- жественной литературы представ- лена книжная выставка «Велична мудрість простоти», лучшие про- изведения и литературно-кри- тические материалы демонстри- руют творческий путь и подтвер- ждают звание лучшего поэта и драматурга всех времен. При- глашаем окунуться в мир феерии комедийно-трагической Вселен- ной Уильяма Шекспира! Могу с уверенностью утвер- ждать, что шекспировские пьесы универсальны, многогранны, по- рою просто гениальны, ведь они до краев наполнены вариативны- ми линиями, каждый волен вос- принимать их по-своему. Но толь- ко не безразлично, а с бурей страстей! Бібліотерапевт 2019 № 4(55) Предположительно портрет Уильяма Шекспира https://tito0107.livejournal.com/922371.html «Гамлет, принц Датский» Иллюстрации к книге Художник Савва Бродский Регина Воронина http://www.fairyroom.ru/?p=47108 https://tito0107.livejournal.com/922371.html http://www.fairyroom.ru/?p=47108 Бібліотерапевт 2019 № 4(55) 22 РОК-Н-РОЛ — СТИЛЬ ЖИТТЯ 13 квітня 2019 року весь світ святкує 65-ту річницю Все- світнього дня Рок-н-ролу (World Rock-n-roll Day). Хоча в ООН так і не визнали його офіційним, але це не заважає його відданим фа- натам відзначати це свято. Рок-н-рол (від англ. Rock and roll — «гойдайся і крутись») — жанр популярної музики, який з'явився в Сполучених Штатах на- прикінці 1940-х — початку 1950-х років. Музичний термін «рок-н- рол» був придуманий Аланом Фрідом, відомим диск-жокеєм з Клівленда, який багато зробив для просування нової музики. Одного вечора він прокрутив в ефірі записи в стилі ритм-енд- блюзу і назвав його «рок-н-рол». Завдяки йому ритм-енд-блюз став доступним для всіх, зазвучав на повну силу та поширився по всьо- му світу. Так почалася нова епоха у світі музики, яка кинула виклик усталеним моральним засадам та сформувала новий образ життя й мислення. Рок-н-рол поєднав різні стилі американської музики: ритм-енд-блюз, бугі-вугі, кантрі і госпел. Це була музика свободи, яка об'єднала навколо себе вели- чезну кількість людей. Запальні ритми та драйв наповнювали мелодії життям та емоціями. Піаніст Айк Тернер і співачка Джекі Бренстон першими записа- ли пісню в жанрі рок-н-рол — «Rocket '88», а масової популяр- ності цей жанр набув завдяки Біллу Хейлі та його запальній пісні «Rock Around the Clock». Королем рок-н-ролу вважають легендарно- го Елвіса Преслі, якого наслідують в манерах, рухах та одязі. Саме рок-н-рол став джерелом зародження нових музичних сти- лів, серед яких поп-рок («The Beatles», «Queen»), психоделіч- ний рок («Pink Floyd», «Deep Purple», «Led Zeppelin», «Black Sabbath»), панк-рок («Sex Pistols», «The Clash»), альтернативний рок («Nirvana», «U2», «Pearl Jam») та інші. Рок-н-рол об'єднав навколо себе людей з усіх куточків світу, різних професій, різної віри, віку та подарував музику з потужним зарядом енергії та драйвом. Тому в цей день шанувальники рок-н- ролу збираються на фестивалях, концертах, влаштовують вечірки, обмінюються атрибутикою, пла- тівками, дисками, а в музеях влаштовують виставки фотогра- фій, інструментів, особистих речей музикантів. Тож вітаємо всіх любителів рок-н-ролу зі святом! Алан Фрід https://www.factroom.ru/facts/46264 Айк Тернер http://www.beatles.ru/books/articles.asp?article_id=2196 Елвіс Преслі http://styleinsider.com.ua/2016/07/mysli-vsluh-elvis-presli/ Група «The Beatles» Група «Nirvana» Група «Queen» https://www.billboard.com/articles/news/950295/let-it-be-leads-beatles-digital-debut https://www.amazon.com/Queen/e/B000AQ0748 Тетяна Бабак, Віта Войтюк https://clck.ru/Ft8wv https://www.factroom.ru/facts/46264 http://www.beatles.ru/books/articles.asp?article_id=2196 http://styleinsider.com.ua/2016/07/mysli-vsluh-elvis-presli/ https://www.billboard.com/articles/news/950295/let-it-be-leads-beatles-digital-debut https://www.amazon.com/Queen/e/B000AQ0748 23 О ПАСХЕ, КРОЛИКАХ, ЯЙЦАХ И КУЛИЧАХ Пасха, Песах, Великдень, Wielkanoc, Easter — эти названия относятся к празднику, который хоть и отмечается по-разному в зависимости от вероисповеда- ния, но имеет единые корни. Ведь первостепенной идеей вы- ступает для верующих прославле- ние чуда Воскресения Христова. Так почему же столько различий в праздновании, датах и самом восприятии Пасхи и ее символов у разных народов? Различия в трактовке символи- ки православной и католической Пасхи продиктованы множествен- ными наслоениями решений цер- ковных Соборов и памятью о язы- ческой вере народов. Возьмем хотя бы Пасхального кролика, приносящего яйца. Этот символ с недавнего времени непременно должен присутствовать на пас- хальном столе (по мнению слад- коежек, обязательно в виде шоко- ладных фигурок). В Германии же образ кролика связан с именем языческой богини Ēastre. Дело в том, что кролик у некоторых гер- манских племен выступал симво- лом весны, возрождения всего живого. То же самое можно ска- зать о пасхальных яйцах. Яйцо во многих культурах является симво- лом вечности, непрерывности жизни. Хотя популяризации дан- ных образов способствовало сугу- бо литературно-художественное произведение. В XVII веке в од- ном из многочисленных герман- ских кюрфюрств (нем. Kurfürst, букв. германских кюрфюрс в «князь-выборщик») был опубли- кован рассказ о кролике, который прятал сладкие подарки для де- тей. Маленьким читателям и их родителям эта задумка понрави- лась. Так древний языческий сим- вол перерождения и вечной жиз- ни окончательно закрепился в христианской традиции. На греческом языке христиан- ское празднование было и по- прежнему называется Пасха (по- гречески: Πάσχα), слово происхо- дит от арамейского פסחא (Пасха), родственного ивриту -Слово перво .(Песах) פֶּסַח начально обозначало праздник в память о еврейском Исходе из египетского плена. В украинском языке, вероятно, в связи с темой Воскресения, Пас- ха получила название Велик- день — Велик День, Праздник Праздников. Ведь Воскресение — это кульминация Страстей Христо- вых, которой предшествует Вели- кий пост в знак смирения и покая- ния. Пасха и связанные с ней празд- ники — это подвижные праздни- ки, они не имеют фиксированной даты в григорианском или юлиан- ском календарях и следуют толь- ко за циклом солнца; дата Пасхи поэтому рассчитывается на осно- ве лунно-солнечного календаря, подобного еврейскому календа- рю. Интересно, что сам процесс вычисления праздничной даты разрабатывался церковнослужи- телями начиная с IV века. Разница в днях между еврейской и христи- анской Пасхой всегда одинакова. Пасхальные обычаи по всему христианскому миру обычно включают в себя служение на рас- свете, восклицание пасхального приветствия и украшение пас- хальных яиц. Дополнительные обычаи, которые стали ассоции- роваться с Пасхой и соблюдаются как христианами, так и некоторы- ми представителями других веро- ваний, включают охоту на яйца, поедание кулича, поминовение усопших. Насчет последнего отме- тим, что сам ритуал поминовения изначально не был обязатель- ным, так как считалось что скорбь могла омрачить праздник. Соглас- но церковным канонам существу- ют отдельные дни для поминове- ния. Тем не менее, этот момент был пересмотрен в более жизне- радостную сторону. Ведь воскре- сение Иисуса из мертвых, которое символизирует Пасха, является одним из главных принципов хри- стианской веры и дарит надежду на лучшее даже по ту сторону жизни. Воскресение утвердило Иисуса как могущественного Сына Божия и приводится в качестве доказательства того, что Бог будет праведно судить мир. Светлой Пасхи вам, дорогие читатели! Бібліотерапевт 2019 № 4(55) София Крюкова https://www.1zoom.ru/%D0%A0%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B5/%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B8/518949/z6035.5/ https://newsone.ua/news/society/vykhodnye-na-paskhu-skolko-budut-otdykhat-ukraintsy.html Фото Ирины Киричок https://www.1zoom.ru/%D0%A0%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B5/%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B8/518949/z6035.5/ https://newsone.ua/news/society/vykhodnye-na-paskhu-skolko-budut-otdykhat-ukraintsy.html (відповідальний редактор) (головний редактор) Контакти: м. Харків, пр. Науки, 4 тел. (057)7077209 моб. (097)9937709 e-mail: biblio-t@ukr.net Редакційна колегія: Киричок І.В. Русанова О.А. Кустова К.М. Гаєва Н.Д. Вороніна Р.В. ЗАПРОШУЄМО ОЗНАЙОМИТИСЬ З ВИСТАВКАМИ: «Безсмертя подвигу у пам’яті поколінь» (8-9 травня — Дні пам’яті та примирення) – з 8 травня «Корифей української прози» (170 років від дня народження Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка), українського прозаїка, драматурга) – з 13 травня «Європейська підтримка» (до Дня Європи) – з 19 травня «Лицар, літератор, людина» (160 років від дня народження А. Конан Дойла, англійського прозаїка, автора детективних творів) – з 22 травня Місце експозиції: Абонемент художньої літератури Наукової бібліотеки (проспект Науки 4, корпус «Б») «До 150-річчя від дня народження Миколи Сергійовича Бокаріуса, батька, і 120-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Бокаріуса, сина» – квітень-червень «Надлишкова вага та ожиріння: наслідки» квітень-червень «До 100-річчя з дня народження Малої Любові Трохимівни» («До ювілеїв видатних вчених ХНМУ») – 2019 Місце експозиції: Читальна зала наукової літератури Наукової бібліотеки (проспект Науки 4, корпус «Б») А нонс 24 Вітаємо співробітників бібліотеки З ювілеєм та днем народження у квітні! Борзенкову Вікторію! Бранцевич Наталю! Вінокурову Яніну! Гаєву Наталю! Іваненко Сергія! Журавель Аллу! Бібліотерапевт 2019 № 4(55)