0 Фізична терапія та ерготерапія в травматології та ортопедії Методичні вказівки до проведення практичного заняття магістрів 1-го курсу IV медичного факультету 1 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Харківський національний медичний університет Фізична терапія та ерготерапія в травматології та ортопедії Методичні вказівки до проведення практичного заняття магістрів 1-го курсу IV медичного факультету Затверджено Вченою радою ХНМУ. Протокол № 7 від 31.08.2020. Харків ХНМУ 2020 2 Фізична терапія та ерготерапія в травматології та ортопедії : метод. вказ. до проведення практ. занять магістрів 1-го курсу ІV мед. фак-ту / упоряд. А. Г. Істомін, Т. М. Павлова, А. С. Сушецька та ін. – Харків : ХНМУ, 2020. – 56 с. Упорядники А. Г. Істомін Т. М. Павлова А. С. Сушецька О. В. Резуненко С. І. Латогуз О. В. Луценко А. А. Калюжка К. І. Терьошкін О. Л. Сивенко О. І. Медовець 3 Тема 1. Вступ у фізичну терапію та ерготерапію при захворюваннях опорно-рухового апарату Тривалість викладання теми: 2 заняття, 4 академічних години. Обґрунтування теми. Реабілітація хворих та інвалідів у нашій країні являє собою комплексну систему державних медичних, психологічний, со- ціально-економічних, педагогічних, виробничих, побутових та інших за- ходів. Відновлювального лікування потребують хворі, які перенесли важкі захворювання (інфаркт міокарда, крововилив у головний мозок, пошкод- ження спинного мозку, захворювання суглобів і хребта, що супроводжу- ються деформаціями), хворі з вродженими чи набутими порушеннями опорно-рухового апарату; які страждають дефектами зору, органів мови і слуху; хворі з важкими ураженнями центральної нервової системи; психічно хворі; хворі, що перенесли важкі операції на серці і внутрішніх органах; люди, які втратили працездатність внаслідок тривалих і частих захворю- вань; інваліди всіх груп. В Україні за європейською аналогією реабілітації людей з особли- вими потребами громадяни, котрі отримують групу інвалідності, водночас отримують індивідуальну програму реабілітації (ІПР). У ній зазначають особливості діагнозу інваліда й те, які засоби реабілітації він має право отримати від держави безкоштовно. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабіліта- ції при захворюваннях опорно-рухового апарату. Конкретні цілі (знати, вміти): а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації; – ознайомити з основними принципи призначення фізичної реабілі- тації у хворих ортопедично-травматологічного профілю. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію 30 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до фізичної реабілітації в ортопедії та травматології 20 хв Розгляд методів та засобів фізичної реабілітації 30 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значенням 20 хв Розгляд лікувальних блокад – першочергового напрямку терапії 30 хв Розгляд фізичних чинників та їх ролі в медичній реабілітації 30 хв Заключне слово викладача 5 хв 4 Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Знання пройденого матеріалу Опитування студентів 2 Вступ. Поняття про фізичну реабілітацію Ознайомлення з поняттям фізичної реабі- літації 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації Ознайомлення з показаннями та протипо- казаннями до призначення фізичної реабі- літації 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні блокади, фізичні чинники Ознайомлення з правилами застосування методів та засобів реабілітації, лікувальної фізкультури, проведенням лікувальних блокад та призначенням фізичних чинників 5 Підведення підсумків заняття Зміст За даними ВООЗ, у розвинутих країна майже чверть стаціонарних хворих та половина пацієнтів, які лікуються в поліклініці, потребують відновлювальної терапії та медико-соціальної реабілітації. У нашій країни створено нормативно-правове підґрунтя для розвитку системи реабілітації і, насамперед, надання індивідуально орієнтованих реабілітаційних послуг. Фізична реабілітація – суспільно необхідне функціональне і соці- ально-трудове відновлення здоров’я хворих та осіб з інвалідністю. Вона здійснюється комплексним проведенням медичних, психологічних, педа- гогічних, юридичних, державних, суспільних та інших заходів, за допомо- гою яких можна повернути потерпілих до звичайного життя і праці. Складові частини індивідуальної програми реабілітації інвалідів: 1. Клініко-функціональний діагноз та код за Міжнародною статис- тичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10) – вказується захворювання або його усклад- нення, яке призводить до обмежень життєдіяльності (з ураженням опор- но-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи, з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, з ураженням органів слуху, органів зору, внутрішніх органів, з онкологічними захво- рюваннями); вказуються супутні захворювання, що здатні впливати на перебіг і тяжкість основного захворювання або можливість реабілітації хворого; вказуються вид та ступінь обмежень життєдіяльності до реабілі- тації і після реабілітації; указується термін, протягом якого здійснювати- меться реабілітаційний захід. 5 2. Розділ «Медична реабілітація» заповнюється відповідно до по- треби інваліда (дитини-інваліда) в заходах медичної реабілітації. Указу- ються характер медичних заходів, їхня кількість, обсяг, методи та строки виконання, за необхідності із залученням до формування цього розділу в разі потреби спеціалістів закладів охорони здоров'я. Програма медичної реабілітації заповнюється у разі, коли не вичерпаний біомедичний та осо- бистісний реабілітаційний потенціал та у разі необхідності забезпечення інваліда базовою медикаментозною та іншими видами медичної реабілі- тації згідно зі стандартами надання медичної допомоги, які затверджені Наказом МОЗ України за нозологічними формами. Чітко визначаються терміни та етапи – стаціонарний, амбулаторний, санаторний. 3. Розділ «Психолого-педагогічна реабілітація» визначає обсяг, кількість та тривалість курсів, строки виконання послуг з консультування, діагностики, патронажу, психологічної та педагогічної корекції розвитку дітей та молоді з функціональними обмеженнями з залученням до запов- нення цього розділу фахівців органів освіти. 4. Розділ «Фізична реабілітація» фіксує характер заходів фізичної реабілітації (ерготерапія, кінезотерапія, лікувальний масаж, лікувальна фізкультура), кількість курсів із залученням до формування цього розділу відповідних фахівців лікувально-профілактичних закладів. 5. Розділ «Професійна реабілітація» – експертиза професійної придатності інвалідів у першу чергу проводиться для професій (спеціаль- ностей), за якими вони працювали, а також для професій (спеціальностей), здобуття яких можливе в майбутньому. 6. Розділ «Трудова реабілітація» має включати докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності інваліда. 7. Розділ «Фізкультурно-спортивна реабілітація» заповнюється у разі відсутності протипоказань в інваліда, дитини-інваліда до фізкультурно- спортивної реабілітації. 8. Розділ «Соціальна та побутова реабілітація» включає перелік заходів, спрямованих на надання форм соціальної допомоги і послуг для адаптації в соціальній сфері, соціально-побутової реабілітації. Потреба в ній визначається лікарями МСЕК, ЛКК після обстеження соціально- побутових умов проживання інваліда. 9. Розділ «Технічні та інші засоби реабілітації» – потреба в засо- бах пересування, спеціальних засобах для самообслуговування, протезних виробах; спеціальних засобах для догляду, для освіти та трудової діяльності. 10. Розділ «Вироби медичного призначення» заповнюється на під- ставі медичних показань для забезпечення компенсації обмежень життєді- яльності, а також для відновлення втрачених або набуття нових професій- них знань, навичок, умінь соціальної адаптації із залученням фахівців лі- кувально-профілактичних установ. 6 Реабілітаційний потенціал визначається на основі комплексу ме- дичних і соціальних показників, а також результатів проведених реабілі- таційних заходів. В ІПР зазначається реабілітаційний потенціал: високий, середній, низький. 11. Мета реабілітації: відновлення обмеження життєдіяльності (часткове, повне), відновлення соціально-побутового стану (часткове, повне), відновлення професійної та трудової діяльності (часткове, повне), технічна компенсація обмеження життєдіяльності. Ситуаційні задачі 1. Який час проведення лікувальної гімнастики для ортопедо- травматологічних хворих (період іммобілізації, індивідуально). Відповідь. 15 хв. 2. Для оцінки приведення та відведення в порменево-зап'ястковий суглобі бранші кутоміра накладають? Відповідь. Одну вздовж 3 п'ясної кістки, другу по повздовжній вісі передпліччя. 3. Ротаційні рухи в поперековому відділі хребта оцінюють при ви- мірюванні відстані? Відповідь. Від мечоподібного відростка груднини до остистого від- ростка V поперекового хребця. 4. Яка послідовність масажу і теплової процедури при функціональ- них порушеннях опорно-рухового апарату? Відповідь. Призначають спочатку теплову процедуру, потім масаж. 5. Як призначаються масаж та ультразвук для знаття больового симптому при вертеброгенній патології. Відповідь. Призначають спочатку ультразвук, потім масаж в один день. Контрольні питання 1. Яка система реабілітація хворих та інвалідів у нашій країні? 2. Хто потребує відновлювального лікування? 3. Який процес являє собою медико-соціальна реабілітація хворих, інвалідів? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації? 5. Що таке медико-соціальна експертиза? 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення потреб особи у зв'язку з інвалідністю? 7. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда? 8. Які види допомоги інвалідам визначаються в індивідуальній про- грамі реабілітації? 9. В якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення інвалідів? 10. Які складові компоненти лікувальної фізкультури? 11. Які основні правила проведення лікувальних блокад? 7 12. Як призначаються фізичні чинники для реабілітації травматоло- гічних та ортопедичних хворих? Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпро- петровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ 8 Тема 2. Фізична терапія та ерготерапія при сколіозах Тривалість викладання теми: 4 заняття, 8 академічних години. Обґрунтування теми. Сколіоз хребта являє собою викривлення його осі, дугоподібне за формою, що нагадує латинську букву «С» або «S». Найбільш часто з’являється в період інтенсивного росту, у дітей у віці до 15 років. До речі, у дівчаток він виникає набагато частіше, ніж у хлопчиків. Викривлення хребта – сколіоз – спричиняє порушення функціонування органів і систем. Якщо даний стан вчасно не діагностувати і не лікувати, то в подальшому може відбуватися зміщення хребців. Це може спричини- ти серйозні порушення в роботі внутрішніх органів і організмі в цілому, що позначиться і на загальному самопочутті. Якщо переглянути різні ме- дичні джерела, присвячені захворюванням хребта, ми побачимо, що в біль- шості випадків причини появи сколіозу хребта до теперішнього часу за- лишаються невивченими. Серед загальних причин викривлення хребта можна виділити мязові або кісткові зміни. Оскільки для створення верти- кальної осі хребта потрібно, щоб всі кістки і м’язи були строго симетрич- ними, часто сколіоз є супутником інших захворювань опорно-рухового апарату, нервової системи і ряду системних захворювань сполучної тка- нини, що може мати як рефлекторний, так і психологічний характер. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабіліта- ції при сколіозах. Конкретні цілі: а) знати: – термінологічний апарат; – основні принципи призначення фізичної реабілітації у хворих при сколіозах; б) вміти: – застосовувати основні методи та засоби фізичної реабілітації при сколіозах; – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при сколіозах. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при сколіозах 60 хв Розгляд показань та протипоказань до фізичної реабілітації при сколіозах 40 хв Ознайомлення з методами та засобами фізичної реабілітації при сколіозах 60 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значенням при сколіозах 60 хв 9 Ознайомлення з лікувально-реабілітаційною програмою при сколіозах 60 хв Розгляд фізичних чинників та їх ролі в медичній реабілітації при сколіозах 60 хв Заключне слово викладача 5 хв Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Знання пройденого матеріалу Опитування студентів 2 Вступ. Поняття про сколіоз Ознайомлення з поняттям сколіоз 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації при сколіозах Ознайомлення з показаннями та проти- показаннями до призначення фізичної реабілітації при сколіозах 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні блокади, фізичні чинники при сколіозах Ознайомлення з правилами застосу- вання методів та засобів реабілітації, лікувальної фізкультури, проведенням лікувальних блокад та призначенням фізичних чинників при сколіозах 5 . Підведення підсумків заняття Зміст Сколіоз призводить до розвитку анатомічних порушень, до яких від- носяться: сутулість і деформація грудної клітки. Вся складність полягає в тому, що сколіоз на ранніх стадіях розвитку захворювання може бути мало помітний, а занедбуючи захворювання, ми втрачаємо шанси на успіх у лікуванні. Організм, у свою чергу, намагаючись відновити вертикальний баланс хребта, утворює додаткові викривлення. Залежно від локалізації викривлення хребта виділяють кілька видів сколіозу: верхньогрудний, грудний, грудопоперековий, поперековий і комбінований, коли утворю- ється подвійне викривлення хребта. Залежно від величини кута викрив- лення виділяють IV ступеня тяжкості сколіозу: сколіоз I ступеня (відхи- лення від осі на 5–10°), сколіоз II ступеня характеризується вже більш вираженим відхиленням – до 30°, сколіоз III ступеня – до 60° і IV ступеня – більше 60°. Діагноз сколіоз хребта I ступеня можна поставити на підставі таких критеріїв: наявність перекосу тазових кісток, зведені і опущені плечі, постійно опущене положення голови, одне надпліччя вище іншого, намі- чається поворот хребців навколо своєї вертикальної осі, асиметрії талії. Для сколіозу II ступеня характерна наявність таких ознак: поворот хребців навколо вертикальної осі, асиметрія контурів шиї і талії, на боці викривлення в поперековому відділі може утворитися м’язовий валик, а в грудному відділі – випинання. 10 При сколіозі III ступеня будуть всі ознаки сколіозу II ступеня, а та- кож виражена торсія і чітко окреслений реберний горб. Сколіоз IV ступе- ня відрізняється вираженою деформацією хребта, а всі вже вищеописані симптоми будуть посилені. Шийний сколіоз являє собою викривлення хребта, розташоване в області шиї. У людей, які страждають даною пато- логією, відзначаються деформовані черепні кістки і неправильної форми потиличні м’язи і м’язи в ділянці шиї, так само може спостерігатися аси- метрія плечового контуру. Сколіоз грудного відділу хребта є одним із найпоширеніших і в особливих випадках може призвести до утворення міжреберного горба. Поширеність сколіозу грудного відділу пов'язана з анатомічними особливостями даного відділу хребта, в ньому найбільш часто спостерігаються скручування. Перші ознаки сколіозу грудного від- ділу можна помітити навіть самостійно, це буде проявлятися в різній ви- соті лівого і правого плеча та нерівною лінією хребців. Безсумнівно, такі «перекоси» в поставі і порушення в анатомії хребетного стовпа призво- дять до появи больового синдрому від перенапружених м'язів і здавлених нервових шляхів. Сколіоз грудного відділу хребта – симптоми у вигляді больових відчуттів будуть основними з локалізацією в міжлопатковій ді- лянці. При нахилі тулуба за рахунок скручування хребта сколіоз може проявитись за типом м'язового валика. Реберний горб при поперековому сколіозі звичайно не спостерігається. Функціональних розладів також може не бути. Сколіоз поперекового відділу зазвичай не прогресує, тому і лікувати його набагато легше, ніж інші види. Однак з лікуванням все одно не варто затягувати. В основному для лікування сколіозу застосовують консервативні методи, але коли деформація дуже виражена і заважає нор- мальній життєдіяльності вдаються до радикальних заходів і тоді допома- гає тільки операція на хребті – сколіоз вдається зупинити. Корсет для хре- бта при сколіозі бере на себе функцію компенсації тиску сили тяжіння і при цьому не обтяжує хворого, покращуючи також функцію серцево- судинної та легеневої систем. Носити корсет рекомендують, з того моменту, коли кривизна хреб- та досягне 20°, але ця цифра дуже відносна і приймати рішення про фік- сацію хребта необхідно індивідуально, виходячи із загальної картини за- хворювання. Медики вдаються до примусової фіксації та розвантаження хребта за наявності деформації хребта в діапазоні 5–40°. Загальне правило полягає в тому, що чим раніше це відбувається, тим більше буде користі, але при цьому необхідно пам’ятати, що лікування необхідно підкріплюва- ти лікувальною гімнастикою, масажем і дихальними вправами. Вправи лікувальної гімнастики повинні допомагати зміцненню м’язів, що здійс- нюють підтримку хребта у правильному положенні. До вправ, які сприя- ють виробленню правильної постави, належать такі – на рівновагу, балан- сування, з посиленням зорового контролю та деякі інші. Комплекс склада- ється з вправ на розминку, вправ з положення лежачи, стоячи. У комплекс- 11 ному лікуванні застосовують в основному коригуючі, асиметричні і симет- ричні вправи. Коригуючі вправи передбачають мобілізацію хребта, на тлі якої проводиться корекція дуги викривлення за допомогою спеціальних коригуючих вправ. Комплекс асиметричних вправ також спрямований на корекцію хребта. Зарядка при сколіозі хребта позитивно впливає на його кривизну, помірно розтягує м'язи і зв'язки на увігнутій стороні дуги ви- кривлення і забезпечують диференційоване зміцнення ослаблених м'язів на опуклій стороні. Оскільки найпоширенішим видом сколіозу є грудний, розглянемо декілька простих вправ, що використовуються в практиці. Одна із вправ: вихідне положення сидячи на стільці, кладемо руки «в замку» на потилицю, далі слід прогинатися грудним відділом на вдих – прогин, на видих – нахил. Наступна вправа з вихідного положення лежачи на під- лозі, руки кладемо за голову і прогинаємо спину назад – на вдих, підніма- ємо тільки верхню частину тіла – на видих. Фізіотерапевтичні методи застосовують для лікування сколіозу на ранній стадії. Щоб вилікувати дитину, призначають профілактичний ма- саж, душ Шарко, грязелікування, електрофорез, фонофорез. Електрофорез покращує проникнення протизапальних і знеболюючих медикаментів в організм під дією гальванічного струму. Електрофорез сприяє іонізації медикаментів за допомогою електричного струму. Електрофорез дозволяє вводити кілька ліків у різні ділянки тіла одночасно. Дуже популярні су- часні фізіотерапевтичні методи: магнітотерапія, лазерна і ультрависокоча- стотна терапія, термотерапія. Ситуаційні задачі 1. Хлопчик 11 років з діагнозом «сколіоз грудного відділу хребта ІІ ступеня» перебуває на лікуванні в ортопедичному відділенні. Призначте спеціальну коригуючу гімнастику. Відповідь. Для розв'язання цих завдань використовуються гімнас- тичні вправи для зміцнення м'язів спини, живота, бічних м'язів тулуба переважно з положення лежачи на животі, спині, в упорі стоячи на колінах. Це дає змогу підвищити силову витривалість м'язів тулуба у найвигідніших умовах формування м'язового корсета і закріплення досягнутої корекції. 2. Хлопчик 12 років перебуває на лікуванні у спеціальній школі- інтернаті з діагнозом правосторонній сколіоз грудного відділу хребта ІІ сту- пеня. Призначте ЛГ. Які спеціальні вправи слід включити в процедуру ЛГ? Відповідь. Якщо розглядати корисні вправи при правостороньому сколіозі, можна виділити кілька основних – це найбезпечніші вправи, які допоможуть просунутися вперед у боротьбі зі сколіозом: – піднімання лівої руки вгору – виконувати цю вправу потрібно з відведенням правої руки назад; – насос – при правобічному сколіозі права рука повинна спрямовува- тися по тілу ковзним рухом вниз, а ліва рука при цьому прямує вгору до плеча; 12 – вигинання спини в положенні лежачи – лежачи на животі, потрібно вигинати спину, піднімаючи при цьому ліву руку вгору; – нахили вправо – роблять з положення сидячи; для цього викорис- товують спеціальне косе сидіння. 3. Які методи дослідження дозволяють визначити рухливість хребта, силу і витривалість м'язів спини і черевного пресу при сколіотичній хворобі? Відповідь. Нахили тулуба з торканням підлоги долонями, станова сила, утримання ніг у вихідному положенні на спині під кутом 45° протя- гом 1,5–2 хв. 4. Дівчина 10 років страждає на сколіоз I ступеня. Які спеціальні вправи слід включити в процедуру ЛГ? Відповідь. Призначити симетричне тренування всіх груп м'язів, ста- тичні та динамічні вправи. 5. Хлопчик 16 років хворий на сколіоз III ступеня. Які бажано при- значати та включити вправи в процедуру ЛГ. Відповідь. При сколіозі III ступеня перш за все слід призначити ди- хальні вправи, вправи для укріплення м'язів спини та живота. Контрольні питання 1. Що являє собою захворювання сколіоз? 2. Які патогенетичні особливості виникнення сколіозу? 3. Який процес являє собою сколіоз? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації при сколіозі? 5. Яка класифікація сколіозу прийнята в Україні? 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення реабілітаційних заходів при сколіозі? 7. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда при сколіозі? 8. Які види програм реабілітації застосовуються при сколіозі? 9. У якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення при сколіозі? 10. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при сколіозі? 11. Які основні правила проведення медичної реабілітації при сколіозі? 12. Як призначаються фізичні чинники для реабілітації хворих зі сколіозом? Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 13 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпро- петровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ 5. http://suglob.com/skolioz/hrebta-symptomy-i- likuvannja#ixzz5EbpcpsoV 6. http://suglob.com/skolioz/hrebta-symptomy-i- likuvannja#ixzz5EbpKv4TB Тема 3. Фізична терапія та ерготерапія при вродженій клишоногості Тривалість викладання теми: 4 заняття, 8 академічних години. Обґрунтування теми. Відповідно до статистичних даних більше 100 тис. дітей в усьому світі щороку народжуються з вродженою клишо- ногістю. Вісімдесят відсотків з них припадає на країни, що розвиваються. Більшість з цих дітей не отримують лікування або отримують його не в повному об'ємі. Випадки занедбаної клишоногості накладають соціаль- ний, психологічний і фінансовий тягар на пацієнтів, їх сім'ї і суспільство. http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ http://suglob.com/skolioz/hrebta-symptomy-i-likuvannja#ixzz5EbpcpsoV http://suglob.com/skolioz/hrebta-symptomy-i-likuvannja#ixzz5EbpcpsoV http://suglob.com/skolioz/hrebta-symptomy-i-likuvannja#ixzz5EbpKv4TB http://suglob.com/skolioz/hrebta-symptomy-i-likuvannja#ixzz5EbpKv4TB 14 У глобальному масштабі запущена клишоногість є найсерйознішою при- чиною інвалідності серед вроджених дефектів опорно-рухового апарату. В Україні багато дітей з клишоногістю піддаються хірургічному лікуванню, часто з незадовільними результатами і ускладненнями. Звичайною справою є потреба в одній або більше повторних операціях. Хоча стопи після хірур- гічного втручання і виглядають краще, вони тугорухливі і часто болять. Після закінчення підліткового віку інтенсивність болю зростає, і пацієнт часто стає інвалідом. Все описане вище обґрунтовує актуальну та складну проблему лі- кування та проведення фізичної реабілітації, попередження рецидиву при вродженій клишоногості. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабіліта- ції при клишоногості. Конкретні цілі (знати, вміти): а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації при вродженій клишоногості; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при врод- женій клишоногості; – ознайомити з основними принципами призначення фізичної реа- білітації у хворих при вродженій клишоногості. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при вродженій клишоногості. 60 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до фізичної реабілітації при вродженій клишоногості 40 хв Розгляд методів та засобів фізичної реабілітації при вродженій клишоногості 60 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значенням при вродженій клишоногості 60 хв Ознайомлення з лікувально-реабілітаційною програмою при вродженій клишоногості 60 хв Розгляд фізичних чинників та їх ролі в медичній реабілітації при вродженій клишоногості 60 хв Заключне слово викладача 5 хв 15 Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Знання пройденого матеріалу Опитування студентів. 2 Вступ. Поняття про вроджену клишоногість Ознайомлення з поняттям вродженої клишоногості 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації при вродженій клишоногості Ознайомлення з показаннями та проти- показаннями до призначення фізичної реабілітації при вродженій клишоногості 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні бло- кади, фізичні чинники при вродженій клишоногості. Ознайомлення з правилами застосуван- ня методів та засобів реабілітації, ліку- вальної фізкультури, проведенням ліку- вальних блокад та призначенням фізич- них чинників при вродженій клишоногості 5 Підведення підсумків заняття Зміст Клишоногість – це стійка вроджена розгинально-привідна контрак- тура суглобів стопи, яка проявляється типовою клінічною картиною і спричинена вродженим порушенням розвитку кісток стопи, їх суглобових поверхонь, у тому числі і гомілковостопного та піднадп'яткового суглобів, а також їх капсуло-зв'язкового та м'язового апаратів (присередньої і зад- ньої групи зв'язок і сухожилків). Розрізняють два типи вродженої клишоногості: типову і нетипову. Частота їх відповідно 80 і 20 %. При типовій клишоногості всі морфологічні зміни не поширюються вище межі гомілковостопного суглоба. Типові форми діляться на такі: а) легкі, що трапляються рідко і легко вилікову- ються; б) м'якотканинні, так звані зв'язкові (лігаментарні), що спостеріга- ються найчастіше, з добре вираженим підшкірним жировим шаром і рух- ливою шкірою; в) кісткові, коли при малорухливій шкірі відзначаються кісткові виступи по бічній стороні стопи (надп'яткова кістка, збільшена бічна кісточка, горбистість V плеснової кістки). Нетипова клишоногість спостерігається при артрогрипозі, вроджених аномаліях розвитку кісток гомілки, амніотичних перетяжках тощо. Масаж проводять під час кожного заняття коригуючою гімнасти- кою за наступною спеціальною методикою: однією рукою фіксують гомі- лку дитини, другою (подушечками пальців) по бічній і передній поверхні гомілки і стопи, де м'язи слабкі й розтягнуті, виконують тонізуючий ма- саж у швидкому, енергійному темпі, тим самим зміцнюючи їх. Застосо- вують розтирання (збільшує скорочувальну функцію м'язів, підвищує їх тонус), розминання (поліпшує рухливість сухожилків і зв'язкового апарату, покращує кровообіг не лише на місці масажу, а й на прилеглих ділянках). 16 Після виконання коригуючої гімнастики і масажу стопу дитини фік- сують у коригованому положенні бинтуванням за Фінком–Еттінгеном. Ширина бинта – 5–6 см, довжина – 2 м. Бинт кладуть вільним кінцем на тильну поверхню бічного краю стопи, обхоплюючи передній відділ стопи циркулярно і щільно 2 рази. Після другого туру бинт по бічній поверхні гомілки переводять на стегно, утворюючи з гомілкою прямий кут, переги- нають через стегно в підколінну ямку зсередини назовні, потім косо через передньобічну поверхню гомілки зверху і ззовні, вниз і досередини пере- водять на присередній край стопи: після обхоплення стопи бинт знову піднімають на стегно. Корекцію деформації розпочинають одразу після її виявлення. Основним методом лікування в цей період є консервативний, що полягає в застосуванні лікувальної фізкультури, лікувального масажу, корекції положенням та фізіотерапії. Корекція положенням у цей період життя дитини є дуже важливим засобом фізичної реабілітації. Необхідно, по-перше, фіксацією дитини у правильному положенні розтягувати ура- жений м'яз, і, по-друге, не допустити переходу неправильного положення голови в патологічну звичку, коли дитина фіксує в підсвідомості це не- правильне положення як правильне, що ще більше посилює деформацію. Протягом перших 2–3 міс фізичні вправи носять повністю пасивний харак- тер. Коригуючу гімнастику доцільно виконувати по 5–7 хв при кожному перепеленанні дитини. Легкими плавними рухами проводять пасивну ко- рекцію деформації шляхом повороту голови дитини у хворий бік, а потім легкого нахилу в здорову. Після кожного руху затримуються на декілька секунд в кінцевому положенні, фіксуючи його. Таким чином ніби вико- нують пасивні рухи в напрямках, протилежних деформації. Оскільки ці заняття необхідно проводити тривало багаторазово протягом дня, доцільно навчити їх виконанню маму. Перед проведенням масажу з 1–1,5-місячного віку застосовують теплові процедури у вигляді солюксу, сухої грілки (міше- чок з теплим піском, кухонною сіллю, насінням льону тощо) температурою 40 ºС на 10–15 хв. Для уникнення опіку шкіри дитини необхідно перед прикладанням грілки до тіла дитини перевірити її, приклавши до власної щоки. Курс застосування теплових процедур 25–30 з перервою в 1 місяць. Також можна застосовувати оліготермічні дози УВЧ, парафінові аплікації. З метою покращення еластичності рубцево зміненого м'язу та зме- ншення його контрактури застосовують електрофорез розчину йодиду калію (негативний електрод з прокладкою, змоченою розчином калію йодиду, вкладають на змінений м'яз, а позитивний – на задню поверхню шиї), а також лідази чи ронідази. Процедури виконують через день або щоденно, 25–30 сеансів на курс, повторний курс – через 4–6 міс. 17 Ситуаційні задачі 1. Хлопчик 10 років з діагнозом «вроджена клишоногість» перебуває на лікуванні в ортопедичному відділенні. Призначте спеціальну коригуючу гімнастику. Відповідь. Призначають: довільна розминка (біг, марширування, стрибки), балетний крок (ходити по прямій лінії з відведенням носка на- зовні, намагаючись висувати п'яту), розробка бічних поверхонь ступні (стоя- ти по 20–40 с на зовнішніх, а потім на внутрішніх склепіннях стопи), в положенні сидячи на стільці обертати стопами в різні боки, перекочувати м'ячі різного діаметру, захоплювати пальцями і переміщати дрібни пред- мети (олівці, клаптики, папір), глибоко присідати без відриву підошви від поверхні підлоги. 2. Хлопчик 8 років з діагнозом «вроджена клишоногість» перебуває на ліку- ванні в ортопедичному відділенні. Призначте фізіотерапевтичне лікування. Відповідь. З метою покращання еластичності рубцево зміненого м'язу та зменшення його контрактури застосовують електрофорез розчину йодиду калію (негативний електрод з прокладкою, змоченою розчином калію йодиду, вкладають на змінений м'яз, а позитивний – на задню пове- рхню шиї), а також лідази чи ронідази. Процедури виконують через день або щоденно, 25–30 сеансів на курс, повторний курс через 4–6 міс. 3. Дівчина 10 років страждає на вроджену клишоногість. Який основний метод лікування при корекції деформації. Відповідь. Основним методом лікування в цей період є консерватив- ний, що полягає в застосуванні лікувальної фізкультури, лікувального ма- сажу, корекції положенням та фізіотерапії. 4. Дівчина 8 років страждає на вроджену клишоногість. Які прийоми ліку- вального масажу застосовують при цій патології. Відповідь. Масаж проводять під час кожного заняття коригуючою гімнастикою за наступною спеціальною методикою: однією рукою фіксують гомілку дитини, другою (подушечками пальців) по бічній і передній поверхні гомілки і стопи, де м'язи слабкі й розтягнуті, виконують тонізуючий масаж у швидкому, енергійному темпі, тим самим зміцнюючи їх. Застосовують розтирання (збільшує скорочувальну функцію м'язів, підвищує їх тонус), розминання (поліпшує рухливість сухожилків і зв'язкового апарату, пок- ращує кровообіг не лише на місці масажу, а й на прилеглих ділянках). 5. Хлопчик 11 років страждає на вроджену клишоногість. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при вродженій клишоногості. Відповідь. Виконання коригуючої гімнастики і масажу стопи дитини фіксують у коригованому положенні бинтуванням за Фінком–Еттінгеном. Корекція положенням в цей період життя дитини є дуже важливим засо- бом фізичної реабілітації. 18 Контрольні питання 1. Що являє собою захворювання «вроджена клишоногість»? 2. Які патогенетичні особливості виникнення вродженої клишоногості? 3.Який процес являє собою вроджена клишоногість? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації при вродженій клишоногості? 5. Яка класифікація прийнята в Україні при вродженій клишоногості? 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення реабілітаційних заходів при вродженій клишоногості? 5. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда при врод- женій клишоногості? 6. Які види програм реабілітації застосовуються при вродженій клишоногості? 7. В якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення при вродженій клишоногості? 8. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при вродженій клишоногості? 9. Які основні правила проведення медичної реабілітації при врод- женій клишоногості? 10. Як призначаються фізичні чинники для реабілітації хворих при вродженій клишоногості? Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. 19 Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпро- петровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ Тема 4. Фізична терапія та ерготерапія при вродженій м’язовій кривошиї Тривалість викладання теми: 4 заняття, 8 академічних години. Обґрунтування теми. Серед усіх форм кривошиї найчастіше трап- ляється вроджена м'язова кривошия, яка після клишоногості та вродженого вивиху стегна посідає третє місце за частотою. Під вродженою м'язовою кривошиєю розуміють неправильне положення голови, що супроводжу- ється її нахилом у хворий бік і поворотом у здоровий, зумовлене вкоро- ченням одного з груднино-ключично-соскоподібних м'язів (дуже рідко двох). На думку більшості авторів, вроджена м'язова кривошия виникає внаслідок вродженої вади розвитку груднино-ключично-соскоподібного м'яза. Травма, яка нерідко спостерігається під час родів, особливо при сідничному передлежанні, тільки ніби збільшує деформацію. Ступінь ви- раженості деформації знаходиться у прямій залежності від тяжкості недо- розвитку м'язових волокон і ступеня заміщення м'язової тканини сполучною. Основним елементом патогенезу вродженої м'язової кривошиї є па- тологічні зміни груднино-ключично-соскоподібного м'яза, що ведуть до його фіброзного переродження. У патологічний процес, крім груднино- ключично-соскоподібного м'яза, може втягуватися також трапецієподіб- ний та передній зубчастий м'язи. Груднино-ключично-соскоподібний м'яз являє собою трохи сплощений м'язовий тяж, що косо, спіралеподібно пе- ретинає ділянку шиї від соскоподібного відростка до груднино-ключич- ного зчленування. М'яз починається двома голівками: латеральною – від груднинного кінця ключиці і медіальною – від передньої поверхні ручки груднини. Обидві голівки з'єднуються під гострим кутом таким чином, що пучки медіальної голівки розташовуються більш поверхнево. Утворене таким шляхом м'язове черевце спрямовується вгору і назад і прикріплю- ється до соскоподібного відростка скроневої кісти і верхньої каркової лінії. При фіксованій грудній клітці однобічне скорочення м'яза нахиляє голову у свою сторону, а обличчя при цьому повертається у протилежний бік; http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ http://refik.in.ua/dtbcaa/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0+%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%BF%D1%80%D0%B8+%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D0%BC%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9+%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%97a/main.html 20 при двобічному скороченні м'яза голова закидається назад і трохи висува- ється вперед; при фіксованій голові м'яз тягне вгору ключицю і груднину. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабіліта- ції при вродженій м’язовій кривошиї. Конкретні цілі: а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації при вродженій м’язовій кривошиї; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при вро- дженій м’язовій кривошиї; – визначити основні принципи призначення фізичної реабілітації у хворих при вродженій м’язовій кривошиї. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при вродженій м'язовій кривошиї 60 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до фізичної реабілітації при вродженій м'язовій кривошиї 40 хв Розгляд методів та засобів фізичної реабілітації при вродженій м'язовій кривошиї 60 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значенням при вродженій м'язовій кривошиї 60 хв Ознайомлення з лікувально-реабілітаційною програмою при вро- дженій м'язовій кривошиї 60 хв Розгляд фізичних чинників та їх ролі в медичній реабілітації при вродженій м'язовій кривошиї 60 хв Заключне слово викладача 5 хв Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Перевірка знань пройденого матеріалу Опитування студентів 2 Вступ. Поняття про вроджену кривошию Ознайомлення з поняттям вродженої кривошиї 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації при вродженій м’язовій кривошиї Ознайомлення з показаннями та протипо- казаннями до призначення фізичної реа- білітації при вродженій м’язовій кривошиї 21 № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні блокади, фізичні чинники при вродженій м’язовій кривошиї Ознайомлення з правилами застосування методів та засобів реабілітації, лікувальної фізкультури, проведенням лікувальних блокад та призначенням фізичних чинни- ків при вродженій м’язовій кривошиї 5 Підведення підсумків заняття Зміст Під вродженою м'язовою кривошиєю розуміють неправильне по- ложення голови, що супроводжується її нахилом у хворий бік і поворотом у здоровий, зумовлене вкороченням одного з груднино-ключично-соско- подібних м'язів (дуже рідко двох). Вимушене неправильне положення голови спричиняє у віці 3–6 років помітну асиметрію і гемігіпоплазію лицьового черепа. У процес деформа- ції втягуються усі кістки черепа, особливо нижня щелепа, утворюється так званий «сколіоз обличчя». На стороні ураження вертикальний розмір ли- цевої норми зменшується, а горизонтальний збільшується. При цьому всі лінії, подумки проведені горизонтально через парні точки обличчя, схо- дяться у просторі на хворій стороні, а ніс, рот, підборіддя знаходяться на кривій, зверненій опуклістю у здоровий бік (симптом Фелькера). Корекцію деформації розпочинають одразу після її виявлення. Ос- новним методом лікування в цей період є консервативний, що полягає в застосуванні лікувальної фізкультури, лікувального масажу, корекції по- ложенням та фізіотерапії. Корекція положенням у цей період життя дити- ни є дуже важливим засобом фізичної реабілітації. Необхідно, по-перше, фіксацією дитини в правильному положенні розтягувати уражений м'яз, і, по-друге, не допустити переходу неправильного положення голови в па- тологічну звичку, коли дитина фіксує в підсвідомості це неправильне по- ложення як правильне, що ще більше посилює деформацію в положенні на спині. Фіксацію в правильному положенні можна здійснювати спеціаль- ними мішечками, наповненими піском або сіллю, причому фіксувати не- обхідно не лише голівку дитини, а й надпліччя на ураженій стороні (мо- жуть використовуватися 2–3 мішечки); в положенні дитини на спині голів- ку вкладають в коригованому положенні на спеціальний ватно-марлевий круг («бублик») або складену в кілька разів товсту пелюшку, або (рідко) коригують ватно-марлевою пов'язкою, яку фіксують в ділянці пахвової западини зі здорової сторони; якщо дитина часто зригує, то на спину її класти не можна для запобігання інспірації мас, що відригуються. У цьому випадку її вкладають на бік, причому, якщо кладуть на хворий бік, то для розтягу ураженого м'яза під голову підкладають невеличку подушечку, а якщо на здоровий – то подушку не підкладають, і вкорочений м'яз розтя- гується під вагою голови дитини. http://refik.in.ua/dtbcab/%D0%92i%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F+%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8b/main.html http://refik.in.ua/dtbcaa/%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C+%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F+%D1%8F%D0%BA+%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%83+%D0%86+%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83a/main.html 22 Лікувальна фізкультура є одним з основних методів фізичної реабі- літації при цій патології. Починають її застосовувати одразу після вияв- лення деформації. Протягом перших 2–3 міс фізичні вправи носять повністю пасивний характер. Коригуючу гімнастику доцільно виконувати по 5–7 хв при кожному перепеленанні дитини. Легкими плавними рухами прово- дять пасивну корекцію деформації шляхом повороту голови дитини у хворий бік, а потім легкого нахилу в здорову. Після кожного руху за- тримуються на декілька секунд в кінцевому положенні, фіксуючи його. Таким чином ніби виконують пасивні рухи в напрямках, протилежних деформації. У віці, коли дитина сама тримає голівку, необхідно вводити елементи активної гімнастики, прагнучи того, щоб дитина сама виконувала необхідні рухи під впливом різних зовнішніх подразників (іграшки, бряз- кальця, голос та дотик матері тощо). У віці після року, коли дитина може активно виконувати за вказівкою методиста фізичні вправи, лікувальна фізкультура застосовується у вигляді ранкової гігієнічної гімнастики та занять з інструктором ЛФК, а також плавання. Основне завдання ЛФК в цей період полягає в коригуючому впливі на змінені м'язи – розтяг вко- рочених та укріплення розтягнутих. А.І. Шадрина рекомендує наступну методику масажу при вродже- ній м'язовій кривошиї. Під час масажу пальці обох рук повинні лежати на груднино-ключично-соскоподібних м'язах. Масаж треба розпочинати зі здорового м'яза. Наприклад, при правобічній кривошиї правою рукою II і III пальцями треба захопити напружений правий м'яз і тримати його так увесь час, доки масажується здоровий груднино-ключично-соскоподібний м'яз на лівій стороні. Виконується це для того, щоб зігріти шкіру, підсили- ти кровообіг в ураженому м'язі і зробити непомітним для дитини перехід з одного м'яза на інший. Масаж незміненого лівого груднино-ключично- соскоподібного м'яза виконують II, III і IV пальцями лівої руки легкими круговими рухами пальців у напрямку від вуха до ключиці, що здійсню- ється протягом 5 хв. При цьому не можна сильно тиснути на шийку дити- ни, тому що пальці натискають на м'яз, під яким проходить сонна артерія, але не можна і занадто «гладити шкіру» – це не зміцнить м'яз. Під час ма- сажу лівого м'яза голівка дитини повинна бути повернена вліво, під час масажу правого – вправо. Цим досягається максимальне розслаблення м'яза. Масаж ураженого правого груднино-ключично-соскоподібного м'я- за розпочинається з легкого погладжування цього м'яза, при цьому II па- лець сковзає вгору, а III – униз, потім навпаки, і так протягом 5 хв. Можна погладжувати м'яз подушечками пальців від вуха до ключиці. Напруже- ний м'яз розминати або розтирати не можна. Перед проведенням масажу з 1–1,5-місячного віку застосовують теплові процедури у вигляді солюксу, сухої грілки (мішечок з теплим піском, кухонною сіллю, насінням льону тощо) температурою 40 ºС на 10–15 хв. Для уникнення опіку шкіри необ- хідно перед прикладанням грілки до тіла дитини перевірити її, приклавши 23 до власної щоки. Курс застосування теплових процедур – 25–30 з перервою в 1 міс. Також можна застосовувати оліготермічні дози УВЧ, парафінові аплікації. З метою покращення еластичності рубцево зміненого м'язу та зменшення його контрактури застосовують електрофорез розчину йодиду калію (негативний електрод з прокладкою, змоченою розчином калію йоди- ду, вкладають на змінений м'яз, а позитивний – на задню поверхню шиї), а також лідази чи ронідази. Процедури виконують через день або щоденно, 25–30 сеансів на курс, повторний курс через 4–6 міс. Якщо консервативне лікування залишається неефективним, то у віці 3 років і більше викону- ють оперативну корекцію деформації. У післяопераційному періоді для відновлення повноцінної рухової активності м'язів шиї застосовують усі види фізичної реабілітації в об'ємі і в терміни, які залежать від виду опе- ративного втручання. Ситуаційні задачі 1. У немовляти в пологовому будинку виявлена кривошия як наслідок післяпологової гематоми. Призначте термін, коли необхідно розпочати ФР. Які форми ФР застосовуються на початку ФР? Відповідь. Починають фізичну реабілітацію одразу після виявлення деформації. Для вирішення поставлених завдань використовуються: ліку- вання положенням, масаж, фізичні вправи, вправи у воді. 2. Хлопчик 8 років з діагнозом «вроджена кривошия» перебуває на ліку- ванні в ортопедичному відділенні. Призначте фізіотерапевтичне лікування. Відповідь. Застосовують теплові процедури у вигляді солюксу, сухої грілки (мішечок з теплим піском, кухонною сіллю, насінням льону тощо) температурою 40 ºС на 10–15 хв. Курс застосування теплових процедур – 25–30 з перервою в 1 міс. Також можна застосовувати оліготермічні дози УВЧ, парафінові аплікації. З метою покращання еластичності рубцево зміненого м'яза та зменшення його контрактури застосовують електрофо- рез розчину йодиду калію (негативний електрод з прокладкою, змоченою розчином калію йодиду, вкладають на змінений м'яз, а позитивний – на задню поверхню шиї), а також лідази чи ронідази. Процедури виконують через день або щоденно, 25–30 сеансів на курс, повторний курс через 4–6 міс. 3. Дівчина 10 років страждає на вроджену кривошию. Який основний метод лікування при корекції деформації. Відповідь. Основним методом лікування в цей період є консерватив- ний, що полягає в застосуванні лікувальної фізкультури, лікувального масажу, корекції положенням та фізіотерапії. 4. Дівчина 8 років страждає на вроджену кривошию. Які прийоми лікуваль- ного масажу застосовують при цій патології. Відповідь. Масаж роблять дитині, яка лежить на спині, стоячи біля її узголів'я. Масажують уражені і здорові м'язи. При масажі хворого боку 24 голова трохи повернена в сторону ураження для досягнення найбільшого розслаблення м'язів. Прийоми виконують подушечками пальців в напрям- ку від вуха до ключиці. На ураженій стороні використовують прийоми погладжування, розтирання і безперервної вібрації, виконуючи їх м'яко, ніжно і пластично, не завдаючи дитині больових відчуттів. На здоровій стороні використовують ті самі прийоми, але додають розминання і пере- ривчасту вібрацію. Прийоми виконуються інтенсивніше з метою зміцнен- ня і підвищення тонусу даного м'яза. 5. Хлопчик 11 років страждає на вроджену кривошию. Які основні правила проведення медичної реабілітації при вродженій кривошиї. Відповідь. Лікувальна фізкультура є одним з основних методів фі- зичної реабілітації при цій патології. Починають її застосовувати одразу після виявлення деформації. Протягом перших 2–3 міс фізичні вправи носять повністю пасивний характер. Коригуючу гімнастику доцільно ви- конувати по 5–7 хв при кожному перепеленанні дитини. Легкими плавни- ми рухами проводять пасивну корекцію деформації шляхом повороту го- лови дитини в хвору сторону, а потім легкого нахилу в здорову. Після кожного руху затримуються на декілька секунд в кінцевому положенні, фіксуючи його. Таким чином ніби виконують пасивні рухи в напрямках, протилежних деформації. У віці, коли дитина сама тримає голівку, необ- хідно вводити елементи активної гімнастики, прагнучи того, щоб дитина сама виконувала необхідні рухи під впливом різних зовнішніх подразни- ків (іграшки, брязкальця, голос та дотик матері тощо). У віці після року, коли дитина може активно виконувати за вказівкою методиста фізичні вправи, лікувальна фізкультура застосовується у вигляді ранкової гігієні- чної гімнастики та занять з інструктором ЛФК, а також плавання. Контрольні питання 1. Що являє собою захворювання «вроджена кривошия»? 2. Які патогенетичні особливості виникнення вродженої кривошиї? 3.Який процес являє собою вроджена кривошия? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації при вродженої кривошиї? 5. Яка класифікація прийнята в Україні вродженої кривошиї? 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення реабілітаційних заходів при вродженій кривошиї? 7. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда при врод- женій кривошиї? 8. Які види програм реабілітації застосовуються при вродженій кривошиї? 9. В якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення при вродженій кривошиї? 10. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при вродженій кривошиї? 25 11. Які основні правила проведення медичної реабілітації при вро- дженій кривошиї? 12. Як призначаються фізичні чинники для реабілітації хворих при вродженій кривошиї? Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпропет- ровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ 26 Тема 5. Фізична терапія та ерготерапія при артритах Тривалість викладання теми: 4 заняття, 8 академічних години. Обґрунтування теми. Артрит – запалення суглоба, яке виникає внаслідок впливу багатьох причин і супроводжується припухлістю суглоба, вираженим болем, втратою рухливості, що призводить не лише до втрати працездатності, але й до інвалідності. Раніше вважалося, що виникнення артриту характерно для людей похилого віку, після 40 років. Однак сьогод- ні ми бачимо появу цього захворювання не лише в старечому віці, але й у юнацькому і дитячому. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабілітації при артритах. Конкретні цілі (знати, вміти): а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації при артритах; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при артритах; – визначити основні принципи призначення фізичної реабілітації у хворих при артритах. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при артритах 60 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до фізичної реабілітації при артритах 40 хв Розгляд методів та засобів фізичної реабілітації при артритах 60 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значенням при артритах 60 хв Ознайомлення з лікувально-реабілітаційною програмою при артритах 60 хв Розгляд фізичних чинників та їх ролі в медичній реабілітації при артритах 60 хв Заключне слово викладача 5 хв Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. 27 Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Перевірка знань пройденого матеріалу Опитування студентів. 2 Вступ. Поняття про артрити Ознайомлення з поняттям артритів 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації при артритах Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до призначення фізичної реабілітації при артритах 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні блокади, фізичні чинники при артритах Ознайомлення з правилами застосу- вання методів та засобів реабілітації, лікувальної фізкультури, проведенням лікувальних блокад та призначенням фізичних чинників при артритах 5 Підведення підсумків заняття Зміст Артрити (від грец. árthron – суглоб) – це захворювання суглобів, причиною яких може бути інфекційне, автоімунне захворювання, пору- шення живлення власне суглоба тощо. Характерними спільними ознаками артритів є біль, порушення функції суглоба, набряк навколо суглоба, почервоніння шкіри, підвищення місцевої температури (температура шкіри над суглобом) чи загальної те- мператури. Ревматоїдний артрит – хронічне симетричне ушкодження суглобів, причиною якого завжди є запальний процес в організмі. Ревматоїдний артрит уражає не один суглоб, а завжди багато суглобів. Характерними для ревматоїдного артриту є наявність в організмі хронічних імунних процесів, тобто захворювання організму в цілому. Лікування ревматоїдного поліартриту включає наступні препарати та методи: 1. Препарати золота. 2. Засоби, що впливають на імунну систему. 3. Гормональні препарати. 4. Нестероїдні протизапальні препарати. 5. Фізіотерапевтичні процедури. 6. Бальнеотерапія (лікування за допомогою мінеральних вод). 7. Психотерапія. 8. Хірургічне лікування. Хвороба Бехтєрєва (анкілозуючий спондилоартрит) – це хронічне запалення суглобів та навколосуглобових м'яких тканин хребта. Хвороба може передаватися генетично. Лікування анкілозуючого спондилоартриту включає: протизапальні препарати, гормональні препарати, імунодепресанти, фізіотерапевтичні препарати, санаторно-курортне лікування. 28 Ревматизм – це тяжке захворювання, яке розвивається за декілька тижнів після перенесеного бактеріального захворювання (наприклад, ан- гіни) і характеризується ураженням сполучної тканини серця і суглобів (ревматичний поліартрит). При цьому в суглобах відбувається запалення синовіальної оболонки, яка покриває внутрішню поверхню суглоба. Для виникнення ревматизму в організмі людини обов'язково має бути будь-яке порушення в цілісності імунної системи. У лікуванні ревматичного поліартриту застосовують: протимікробні препарати протизапальні препарати та фізіотерапевтичні процедури. Основні принципи ЛФК при артритах. Спеціальна лікувальна фізкультура повинна стати обов'язковим ме- тодом, якщо проводиться лікування гоніту. Дотримання таких простих правил ЛФК при хвороби коліна сприятливо впливає на більш швидке одужання і полегшує процес боротьби з хворобою. Для кожної ноги слід проробляти вправу близько 10 разів. Почат- кове положення – зручно влаштувавшись на стільці. Кожним коліном не- обхідно проробляти коливальні рухи, при цьому по черзі слід фіксувати ногу в піднятому положенні, розташовуючи її паралельно підлозі. Початкове положення – лежачи на спині, ноги слід зігнути в коліні. По черзі слід згинати й розгинати кожну ногу, притискаючи її до тіла. Така вправа дуже сильно нагадує їзду на велосипеді. Залишатися в тому ж положенні, тільки ноги розпрямити. По черзі слід виконувати згинання в коліні, при цьому слід намагатися повинна максимально доторкнутися п’ятою до сідниць. Для кожної ноги слід ви- конувати 5–7 повторень. Наступне положення – розташуватися сидячи на підлозі, ноги прямі. Слід проробляти нахили тулуба максимально вперед, намагаючись захо- пити стопи, ноги повинні залишатися виключно прямими. Початкове положення – гомілка впирається в коліна. По черзі слід згинати ногу. Зігнуту ногу треба захопити руками, а потім намагатися випрямити. У такому положенні необхідно затриматися кілька секунд. Це не всі вправи, які можна виконувати при артриті колінного суг- лоба. Скласти правильний комплекс ЛФК має допомогти лікар. Він зможе реально оцінити можливості пацієнта і запропонує вправи, які принесуть реальну користь у боротьбі з хворобою. Варто відзначити, що якщо деякі вправи спричиняють сильний біль, то перший час від них краще відмови- тися, а додавати їх в комплекс поступово. Гімнастика Бубновського Суглобова гімнастика Бубновського допомагає при лікуванні бага- тьох захворювань, а також дає можливість обходитися без лікарських за- собів. Такий ефект досягається завдяки впливу на певні резерви організму. Бубновський представив комплекс вправ, що підходить усім людям неза- лежно від їх віку, статі та комплекції. Сьогодні представлено окремі впра- 29 ви для вагітних жінок і літніх людей. Також розроблений спеціальний комплекс, який допомагає впоратися з такими проблемами і немовлятам. Фізкультура за методом Бубновського абсолютно безпечна. Але при ви- конанні вправ цього комплексу варто прислухатися до відчуттів свого тіла і повідомляти інструктору. Гімнастика не містить вправ різкого і складно- го характеру, оскільки не має на меті наростити м’язову масу. Ситуаційні задачі 1. Чоловік 50 років з діагнозом «ревматоїдний артрит». Які основні пре- парати та методи призначають при ревматоїдному артриті? Відповідь. Лікування ревматоїдного поліартриту включає наступні препарати та методи: 1. Препарати золота. 2. Засоби, що впливають на імунну систему. 3. Гормональні препарати. 4. Нестероїдні протизапальні препарати. 5. Фізіотерапевтичні процедури. 6. Бальнеотерапія (лікування за допомогою мінеральних вод). 7. Психотерапія. 8. Хірургічне лікування. 2. Чоловік 38 років з діагнозом «хвороба Бехтєрєва» перебуває на ліку- ванні в ортопедичному відділенні. Призначте лікування цьому пацієнту. Відповідь. Лікування анкілозуючого спондилоартриту включає: протизапальні препарати, гормональні препарати, імунодепресанти, фізіо- терапевтичні препарати, санаторно-курортне лікування. 3. Жінка 52 років страждає на ревматизм. Які основні методи лікування для цієї патології. Відповідь. У лікуванні ревматичного поліартриту застосовують: проти- мікробні препарати, протизапальні препарати та фізіотерапевтичні процедури. 4. Жінка 58 років страждає на ревматоїдний артрит, перебуває на лікуван- ні в ортопедичному відділенні. Які основні принципи ЛФК при артритах в умовах стаціонару. Відповідь. Застосовуються пасивні вправи для хворих суглобів. Во- ни не повинні супроводжуватися болючістю і вираженою захисною реак- цією у вигляді рефлекторного напруження м'язів. Пасивним рухам пови- нен передувати лікувальний масаж для розслаблення м'язів. Дозування пасивних вправ – 4–6 разів з подальшою паузою відпочинку для розслаб- лення м'язів. Крім пасивних вправ застосовуються активні для здорових кінцівок. Тривалість занять лікувальною гімнастикою – 25–30 хв. 30 5. Чоловік 52 років страждає на ревматоїдний артрит, перебуває на ліку- ванні в умовах санаторію. Які основні принципи ЛФК при артритах в умовах санаторію Відповідь. Застосовують активні і пасивні вправи, а також пасивні вправи за допомогою здорової кінцівки для збільшення амплітуди рухів, вправи з приладами (драбинка для розробки рухів у суглобах пальців, па- лиці, булави, гантелі – 0,5 кг), використовують тренажери і гімнастичну стінку. Застосовують вправи у вигляді розгойдування для розробки про- менево-зап'ясткових, ліктьових, плечових, колінних і тазостегнових суг- лобів. Заняття лікувальною гімнастикою проводяться в повільному або середньому темпі. Повторення вправ – 12–14 разів, тривалість занять – 35–40 хв. Перед виконанням вправ проводиться лікувальний масаж, за- стосовуються фізіотерапевтичні процедури (УФО, парафінові аплікації, озокерит). Контрольні питання 1. Що являють собою артрити? 2. Які патогенетичні особливості виникнення артритів? 3.Який процес являють собою артрити? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації при артрити? 5. Яка класифікація артритів прийнята в Україні? 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення реабілітаційних заходів при артритах? 7. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда при артритах? 8. Які види програм реабілітації застосовуються при артритах? 9. В якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення при артритах? 10. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при артритах? 11. Які основні правила проведення медичної реабілітації при артритах? 12. Як визначаються фізичні чинники для реабілітації хворих при артритах? Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 31 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпро- петровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ Тема 6. Фізична терапія та ерготерапія при остеоартрозах Тривалість викладання теми: 3 заняття, 6 академічних години. Обґрунтування теми. Остеоартроз (ОА) – супутник старіння лю- дини. Старіння організму людини розпочинається з 40–50-річного віку. Процес старіння людини – фізіологічний, однак він супроводжується на- ростаючими з віком порушеннями структури та функції багатьох органів і систем організму. Відомо, що старість – не хвороба і не діагноз, однак вона сприяє розвитку багатьох захворювань. ОА – найчастіше захворю- вання суглобів, яке спостерігається у людей віком старше 40 років. Майже кожний другий хворий з патологією внутрішніх органів має справу з ОА у зрілому та похилому віці. На ОА в США хворіють понад 20 млн людей. В Англії, Швеції та Голландії ОА кульшових суглобів ІІІ та IV стадії діаг- ностують у 8,4 % жінок та у 3,1 % чоловіків. ОА (остеоартрит) – хронічне захворювання суглобів дегенеративно-запального характеру, яке характе- ризується ураженням хрящів, ремоделюванням епіфізів кісток, розвитком остеофітів, а в пізніх стадіях – стійкою деформацією суглобів. http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ 32 Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабіліта- ції при остеоартрозах. Конкретні цілі (знати, вміти): а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації при остеоартрозах; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при остео- артрозах; – визначити основні принципи призначення фізичної реабілітації у хворих при остеоартрозах. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при остеоартрозах 40 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до фізичної реабілітації при остеоартрозах 40 хв Розгляд методів та засобів фізичної реабілітації при остеоартрозах 45 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значення при остеоартрозах 45 хв Ознайомлення з лікувально-реабілітаційною програмою при остеоартрозах 40 хв Розгляд фізичних чинників та їх роль у медичній реабілітації при остеоартрозах 40 хв Заключне слово викладача 5 хв Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Перевірка знань пройденого матеріалу Опитування студентів 2 Вступ. Поняття про остеоартрози Ознайомлення з поняттям остеоартрозів 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації при остеоартрозах Ознайомлення з показаннями та проти- показаннями до призначення фізичної реабілітації при остеоартрозах 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні блокади, фізичні чинники при остеоартрозах Ознайомлення з правилами застосу- вання методів та засобів реабілітації, лікувальної фізкультури, проведенням лікувальних блокад та призначенням фізичних чинників при остеоартрозах 5 Підведення підсумків заняття 33 Зміст Основною причиною виникнення і розвитку остеоартрозу є пору- шення відношень між механічними навантаженнями на суглобову поверхню хряща та можливістю компенсації цього навантаження. Фізичні вправи при остеоартрозах сприяють зменшенню вираженості болю та збереженню функціональної активності суглобів. Таким пацієн- там корисна їзда на велосипеді, плавання та пішохідні прогулянки. Біг та підйом по драбині не бажані. При остеопорозі з ураженням колінних суг- лобів використовують вправи для укріплення м’язів стегна, що призво- дить до достовірного зменшення вираженості болю. Хворі мають зберіга- ти нормальну масу тіла з позиції механічного розвантаження суглобів, а також профілактики серцево-судинних захворювань. Вправи при остеоартрозі При остеоартрозі плечового, колінного суглоба або суглобів хребта рекомендують виконувати наступну добірку досить простих і щадних, але разом з тим ефективних вправ: 1. Вихідне положення – лежачи на спині на підлозі, ноги зігнуті в колінах, ступні притиснуті до підлоги. Повільно підняти одну ногу, не розгинаючи її, і підвести коліно до грудей, зафіксуватися на п'ять секунд, так само повільно повернутися у вихідну позицію. Виконувати по 10 разів кожною ногою. 2. Вихідне положення – лежачи на спині на підлозі, ноги витягнуті. Повільно згинати ногу в коліні у напрямку до тулуба, ступню при цьому не відривати від підлоги. Повторити кожною ногою по 15 разів. 3. Вихідна позиція та ж. Повільно підняти вгору одну витягнуту ногу на висоту приблизно 30 см, зафіксувати, повільно опустити знову на підлогу. Повторити кожною ногою по 10 разів, поступово збільшуючи кількість до 30. 4. Сісти на стілець, спину випрямити. Махати ногами вперед і назад кілька хвилин. 5. Вихідне положення те саме. Ногу повільно піднімати, поки вона не буде паралельна підлозі, носок при цьому тягнути на себе. Затриматися на кілька секунд і повільно опустити ногу на підлогу. Повторити кожною ногою по 15 разів. Профілактика остеоартрозу розроблена недостатньо. У дитячому віці проводиться рання діагностика дисплазії кульшових суглобів та корекція цієї патології, закріплення правильної пози за шкільною партою з метою усунення сколіозу, носіння супінаторів при виявленні симптомів плоско- стопості, ортопедична корекція вроджених чи набутих вад статики і пос- тави. Слід рекомендувати особам віком старше 40 років стежити за масою тіла, під час роботи уникати фіксованих поз, не допускати перевантаження суглобів, займатися фізкультурою. Необхідно радити проводити загально- зміцнювальні заходи, спрямовані на покращання загального кровопоста- чання і поліпшення обміну речовин. 34 Ситуаційні задачі 1. Чоловік 50 років з діагнозом «остеоартроз з ураженням колінних суглобів». Які основні фізичні вправи та методи призначають при остеоартрозі? Відповідь. Фізичні вправи при остеоартрозах сприяють зменшенню вираженості болю та збереженню функціональної активності суглобів. Таким пацієнтам корисна їзда на велосипеді, плавання та пішохідні про- гулянки. При остеопорозі з ураженням колінних суглобів використовують вправи для укріплення м’язів стегна, що призводить до достовірного змен- шення вираженості болю. Хворі мають зберігати нормальну масу тіла з позиції механічного розвантаження суглобів, а також профілактики сер- цево-судинних захворювань. 2. Чоловік 38 років з діагнозом «остеоартроз плечового суглоба» перебу- ває на лікуванні в ортопедичному відділенні. Призначте фізичні вправи цьому пацієнту. Відповідь. При остеоартрозі плечового суглоба рекомендується ви- конувати наступну добірку досить простих і щадних, але разом з тим ефе- ктивних вправ: 1. В. п. – лежачи на спині на підлозі, ноги зігнуті в колінах, ступні притиснуті до підлоги. Повільно підняти одну ногу, не розгинаючи її, і підвести коліно до грудей, зафіксуватися на п’ять секунд, так само повільно повернутися у вихідну позицію. Виконувати по 10 разів кожною ногою. 2. В. п. – лежачи на спині на підлозі, ноги витягнуті. Повільно зги- нати ногу в коліні у напрямку до тулуба, ступню при цьому не відривати від підлоги. Повторити кожною ногою по 15 разів. 3. В. п. – те саме. Повільно підняти вгору одну витягнуту ногу на висоту приблизно 30 см, зафіксувати, повільно опустити знову на підлогу. Повторити кожною ногою по 10 разів, поступово збільшуючи кількість до 30. 3. Жінка 52 років страждає на остеоартроз колінного суглоба. Призначте фізичні вправи цьому пацієнту. Відповідь. При остеоартрозі колінного суглоба рекомендується ви- конувати наступну добірку досить простих і щадних, але разом з тим ефек- тивних вправ: 1. Сісти на стілець, спину випрямити. Махати ногами вперед і назад кілька хвилин. 2. В. п. – те саме. Ногу повільно піднімати, поки вона не буде пара- лельна підлозі, носок при цьому тягнути на себе. Затриматися на кілька секунд і повільно опустити ногу на підлогу. Повторити кожною ногою по 15 разів. 35 4. Жінка 58 років страждає на остеоартроз суглобів хребта, перебуває на лікуванні в ортопедичному відділенні. Які основні принципи ЛФК при остеоартрозі суглобів хребта. Відповідь. Немедикаментозна терапія 1. Навчання пацієнта. 2. Дієта з метою зниження маси тіла у хворих із ожирінням або надмірною вагою. 3. Фізіотерапія, головним чином кіне- зотерапія з метою збереження діапазону рухів у суглобі та м'язової сили; може також зменшити вираженість болю. 4. Ортопедичні засоби: палиця, милиці, корекційні устілки для взуття, коректори осі кінцівки, стабіліза- тори колінного суглоба (у тому числі також еластичне бандажування), зовнішня корекція позиції (медіалізація) колінної чашечки. 5. Хірургічне лікування: 1) артроскопічні втручання – не рекомендуються для рутинно- го застосування; можна розглянути доцільність їх проведення виключно у випадках із наявними механічними симптомами, такими, як раптове або рецидивуюче погіршення мобільності суглоба або «заклинення» суглоба; 2) алопластика суглоба – імплантація штучного суглобу є основним мето- дом лікування резистетного болю або значного ступеня рухових пору- шень при ДОА кульшового або колінного суглоба; значно покращує якість життя; 3) пателектомія, остеотомії, коригуючі вісь кінцівки, артро- дез (знерухомлення суглоба) – на цей час застосовуються рідко. 5. Чоловік 52 років страждає на остеоартроз кульшового суглоба (коксар- троз), знаходиться на лікуванні в ортопедичному відділенні. Які основні клінічні прояви остеоартроза кульшового суглоба. Відповідь. Біль може відчуватись у кожній ділянці стегна, але час- тіше спереду, у пахвині та коліні; зазвичай не іррадіює до сідниць та ін- ших тканин, розташованих вище суглоба. У багатьох хворих співіснує біль у ділянці клубового гребеня, однак його причиною зазвичай є непра- вильне навантаження на хребет. Обмеження мобільності рухів розвива- ється швидко; в першу чергу обмежується рух внутрішньої ротації і рух надмірного розгинання. Вторинно може виникати запалення місць прик- ріплення сідничних м'язів до великого вертлюга та бурсит вертлюжної сумки (біль бічної поверхні стегна), атрофія сідничних м'язів та відносне вкорочення кінцівки; вказані зміни частіше розвиваються на протилежній, перевантаженій стороні. Контрольні питання 1. Що являють собою остеоартрози? 2. Які патогенетичні особливості винекнення остеоартрозу? 3.Який процес являють собою остеоартрози? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації при остеоартрозі? 5. Яка класифікація остеоартрозу прийнята в Україні? 36 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення реабілітаційних заходів при остеоартрозі? 7. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда при остео- артрозі? 8. Які види програм реабілітації застосовуються при остеоартрозі? 9. В якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення при остеоартрозі? 10. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при остеоартрозах? 11. Які основні правила проведення медичної реабілітації при осте- оартрозах? 12. Як призначаються фізичні чинники для реабілітації хворих при остеоартрозах? Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпро- петровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. 37 Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ Тема 7. Фізична терапія та ерготерапія при остеохондрозах Тривалість викладання теми: 3 заняття, 6 академічних години. Обґрунтування теми. Остеохондроз (від давньогрец. όστέον – кіст- ка і χόνδρος – хрящ) – комплекс дистрофічних порушень у суглобових хрящах. Може розвиватися практично в будь-якому суглобі, але найчас- тіше – в міжхребцевих дисках. Залежно від локалізації виділяють шийний, грудний та поперековий остеохондроз. Слід зважити на те, що в англомо- вній медичній літературі терміном osteochondrosis визначають зовсім іншу групу ортопедичних захворювань, які українською мовою називаються остеохондропатіями. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабілітації при остеохондрозах Конкретні цілі: а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації при остеохондрозах; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при остео- хондрозах; – визначити основні принципи призначення фізичної реабілітації у хворих при остеохондрозах. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при остеохондрозах 40 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказаннями до фізичної реабілітації при остеохондрозах 40 хв Розгляд методів та засобів фізичної реабілітації при остеохондрозах 45 хв Ознайомлення з лікувальною фізкультурою та її значення при остеохондрозах 45 хв Ознайомлення з лікувально-реабілітаційною програмою при остеохондрозах 40 хв Розгляд фізичних чинників та їх роль у медичній реабілітації при остеохондрозах 40 хв Заключне слово викладача 5 хв http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%8F%D1%89 https://en.wikipedia.org/wiki/Osteochondrosis https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%8F 38 Навчально-матеріальне забезпечення: конспект лекції, підруч- ники та навчальні посібники, нові дані з періодичних видань. Технологічна карта проведення практичного заняття № з/п Навчальний теоретичний матеріал Методичні дії 1 Перевірка знань пройденого матеріалу Опитування студентів 2 Вступ. Поняття про остеохондрози. Ознайомлення з поняттям остеохонд- розу 3 Показання та протипоказання до фізичної реабілітації при остеохондрозах Ознайомлення з показаннями та проти- показаннями до призначення фізичної реабілітації при остеохондрозах 4 Методи та засоби фізичної реабілітації. Лікувальна фізкультура, лікувальні блокади, фізичні чинники при остеохондрозах Ознайомлення з правилами застосу- вання методів та засобів реабілітації, лікувальної фізкультури, проведенням лікувальних блокад та призначенням фізичних чинників при остеохондрозах 5 Підведення підсумків заняття Зміст Остеохондроз – дистрофічні порушення в суглобових хрящах. Роз- вивається фактично в будь-яких суглобах, але найбільше до ураження схильні міжхребцеві диски. Остеохондроз може бути кожного відділу хребта: шийного, грудного і поперекового. У лікуванні і профілактиці остеохондрозу ключову роль відіграють заняття особливою лікувальною фізкультурою. Щоб приступити до таких занять, для початку необхідно проконсультуватися з лікарем ЛФК, орто- педом-травматологом, невропатологом. Лікувальною фізкультурою мож- на займатися в будь-який час. Корисніше робити вправи вранці, відразу після сну, потім здійснити всі ранкові процедури і продовжити робити вправи за написаним лікарем графіком. Під час виконання вправ одяг не повинен обмежувати рухів. Найкраще надягати особливий тренувальний костюм з натуральних матеріалів. Правила виконання ЛФК: вправи робити щодня; робити все ста- ранно, не поспішаючи, мимовільно не спотворюючи форму, інтенсивність і швидкість зроблених вправ; не можна затримувати дихання при вико- нанні вправ. Виконання вправ Багато вправ трудомісткі, тому часто при їх виконанні у хворих з'являються певні неприємності. Надлишок навантаження може призвести до порушення механізмів у хребті. Цілий комплекс вправ розділений на стадії, кожна наступна з яких вимагає більше фізичних витрат, ніж попе- редня. Тому перед початком занять з'ясовують рівень фізичної підготовки хворого. Також перед початком вправ необхідно з'ясувати рівень витрива- 39 лості хребта. Цілий комплекс вправ складений так, щоб впливати відразу на всі потрібні групи м'язів. Комплекс вправ при остеохондрозі 1-а стадія: – Положення: стоячи рачки, спираючись на долоні і коліна. Голову підняти, потроху прогнути спину, голову опустити, спину вигнути. Повторювати 4 рази. – Положення: руки за головою, лежачи на спині, ноги в колінах на- півзігнуті. Покласти ноги направо від тулуба на підлогу, лопатками торк- нутися підлоги. Зробити кілька разів, потім поміняти положення ніг і повторити. Повторювати по 10 разів з навантаженням на кожну сторону. – Положення: лежачи на спині. Носки ніг потягнути на себе, трима- ти кілька секунд, розслабити. 2-а стадія: – Вихідне положення: лежачи на спині, руки вздовж тулуба, ноги зігнути в колінах. Спираючись на плечі, стопи і лопатки, таз підняти, по- тім опустити. Повторювати кілька разів. – Положення: лежачи на спині, ноги трохи зігнуті, руки на підлозі. Ноги покласти на підлогу від тулуба направо, одночасно повернувши вліво верхню частину тулуба і голову. Зробити кілька таких поворотів. Після ноги направити вліво, а голову і тулуб повернути вправо, повторити кіль- ка разів. – Вихідне положення: лежачи на боці. Ногу зігнути в тазостегно- вому суглобі і в коліні, притиснути до живота стегно. Повторювати по кілька разів з кожною ногою. – Положення: стоячи рачки, спираючись на долоні і коліна. Уявити планку і пролізти під нею. Повторити 10 разів. 3-я стадія: – Вихідне положення: руки уздовж тулуба, лежачи на спині. Ногу зігнути в тазостегновому суглобі і коліні, притиснути стегно до живота. Повторити обома ногами кілька разів. – Положення: сидячи на підлозі, руки на колінах, спина пряма. Ту- луб нахиляти назад до появи напруги в м'язах живота, триматися в цьому положенні до 10 секунд. Повторювати пару раз. – Положення: лежачи на правому боці, права рука притримує голо- ву, спираючись на лікоть, права нога трохи зігнута. Підніміть випрямлену ліву ногу якнайвище і опустіть. Потім знову підніміть ногу. Повторювати по кілька разів з кожною ногою. – Положення: спираючись на долоні і коліна стояти «рачки». По черзі піднімати прямі витягнуті ноги. Повторити 5 разів. – Вихідне положення: лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Рука- ми обхопити ноги, пригорнути до грудей, покататися на спині і поверну- тися в початкове положення. Повторювати кілька разів. 40 4-а стадія: – Вихідне положення: сидячи на ногах, зігнутих у колінах, руки вгорі зчеплені в замок. Встати на коліна, потім сідати на підлогу, залиша- ючи п'яти спочатку праворуч, пізніше зліва від сідниць. – Стоячи «рачки», спираючись на долоні і коліна. Одночасно під- німати протилежну руку і ногу. – Лежачи на спині. Підняти одну ногу і зафіксувати, пізніше також другу. Опустити спочатку одну ногу, потім другу. Добрим профілактичним заходом є відвідування басейну 2–3 рази на тиждень. У домашніх умовах позитивний ефект надає щоденне прове- дення 200 присідань, які слід розподілити на день. Цього буде достатньо для профілактики і поліпшення кровообігу. Досить спірний метод комплексної терапії лікування остеохондрозу спини – носіння жорсткого фіксуючого корсета. Під час нападів захворю- вання можна носити м’які вовняні пояси для природного зігрівання хворої зони. Але не забувайте, гріти поперек під час болів грілками та іншими зовнішніми джерелами тепла категорично забороняється. ЛФК при остеохондрозі поперекового відділу застосовується прак- тично завжди. Комплекси складаються з вправ на зміцнення м'язів спини і їх розтягання. Продуктивність і результативність занять фізичною куль- турою складається з їхньої регулярності, правильності виконання вправ і бажання пацієнта домогтися поставленої мети. Займатися потрібно регу- лярно, але не можна перепрацьовувати. Якщо якусь вправу виконувати занадто важко або ж при її виконанні з’являється дискомфорт, необхідно припинити заняття. У наші дні діагноз «остеохондроз попереково-крижового відділу хребта» іноді лікують вельми екзотичними способами. Це і незвичайні види масажу, і китайське голковколювання і ряд інших процедур, прово- дити які рекомендується виключно у відповідних клініках з хорошою ре- путацією. Деякі апаратні методи офіційної медицини також можуть допо- могти при остеохондрозі – це вакуумний масаж, постановка п’явок та інші класичні методи нормалізації кровообігу. Непогані результати дає і зви- чайне санаторно-курортне лікування. Особливо корисні при остеохондро- зі різноманітні водні процедури. Якщо пацієнт може дозволити собі від- пустку, починати лікування остеохондрозу поперекового відділу рекоме- ндується в спеціалізованому санаторії або профілакторії. Ситуаційні задачі 1. Чоловік 53 років з діагнозом «попереково-крижовий остеохондроз, гострий період». Які спеціальні вправи призначають при попереково- крижовому остеохондрозі. Відповідь. Призначають вправи на розслаблення м'язів тулуба та кінцівок. 41 2. Чоловік 38 років з діагнозом нестабільності при попереково-крижовому остеохондрозі перебуває на лікуванні в ортопедичному відділенні. Приз- начте фізичні вправи цьому пацієнту. Відповідь. Статичні вправи для м'язів тулуба, тазового поясу, кінцівок. 3. Жінка 52 років страждає на попереково-крижовий остеохондроз. Як зміниться внутрішньодисковий тиск в ураженому диску. Відповідь. Знижується в горизонтальному та підвищується майже вдвічі у вертикальному положенні тіла. 4. Жінка 58 років страждає на грудний остеохондроз і перебуває на ліку- ванні в ортопедичному відділенні. Для якого відділу хребта призначають вправи на розгинання. Відповідь. Призначають для грудного відділу, виключаючи розги- нання в шийному та поперековому відділах. 5. Чоловік 52 років страждає на попереково-крижовий остеохондроз і пе- ребуває на лікуванні в ортопедичному відділенні. Починаючи з якого пе- ріоду призначають лікувальну гімнастику. Відповідь. Починаючи з гострого періоду захворювання. Контрольні питання 1. Що являють собою остеохондрози? 2. Які патогенетичні особливості виникнення остеохондрозів? 3.Який процес являють собою остеохондрози? 4. Яка мета медико-соціальної реабілітації при остеохондрозі? 5. Яка класифікація остеохондрозу прийнята в Україні? 6. На підставі чого встановлюються порядок та умови визначення реабілітаційних заходів при остеохондрозі? 7. Що таке індивідуальна програма реабілітації інваліда при остео- хондрозі? 8. Які види програм реабілітації застосовуються при остеохондрозі? 9. В якій формі здійснюється матеріальне, соціально-побутове і ме- дичне забезпечення при остеохондрозі? 10. Які складові компоненти лікувальної фізкультури при остео- хондрозах? 11. Які основні правила проведення медичної реабілітації при осте- охондрозах? 12. Як визначаються фізичні чинники для реабілітації хворих при остеохондрозах? 42 Рекомендована література Базова: 1. Медична та соціальна реабілітація : навч. посібник / за заг. ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2005. – 402 с. 2. Марунич В.В. Методичний посібник з питань реабілітації інвалі- дів / В.В. Марунич, В.І. Шевчук, О.Б. Яворовенко. – Вінниця : О. Власюк, 2006. – 212 с. 3. Професійна реабілітація інвалідів / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак, В.В. Коваленко та ін. ; за ред. В.В. Марунича. – Дніпропет- ровськ : Пороги, 2005. – 227 с. 4. Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційний медицині : посібник / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, Л.І. Фісенко та ін. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 264 с. 5. Епифанов В.А. Восстановительная медицина : справочник / В.А. Епифанов. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 592 с. 6. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н.Є. Прокопчук. – 2-е вид. – Київ : Меди- цина, 2008. – 248 с. 7. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації : навч. посібник / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 147 с. Допоміжна: 1. Мороз О.М. Основи складання індивідуальної програми реабілі- тації / О.М. Мороз // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2013. – №1 (7). – С. 18–32. 2. Медична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закладів ВМНЗ IV рівня акредитації МОЗ України / І.Д. Спіріна [та ін.]. – Дніпропет- ровськ : Ліра ЛТД, 2012. – 442 с. Інформаційні ресурси 1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws 2. Офіційний сайт Служби охорони праці https://www.sop.com.ua/ 3. Всесвітня конфедерація фізичної терапії. http://wcpt.org/ 4. Всесвітня федерація ерготерапевтів. http://www.wfot.org/ 5. http://suglob.com/osteohondroz/poperekovogo-viddilu- hrebta#ixzz5EdU71HNO http://zakon3.rada.gov.ua/laws http://wcpt.org/ http://www.wfot.org/ http://suglob.com/osteohondroz/poperekovogo-viddilu-hrebta#ixzz5EdU71HNO http://suglob.com/osteohondroz/poperekovogo-viddilu-hrebta#ixzz5EdU71HNO 43 Тема 8. Фізична терапія та ерготерапія при остеохондропатіях Тривалість викладання теми: 3 заняття, 6 академічних години. Обґрунтування теми. Остеохондропатія (osteochondropathia; грец. Osteon – кістка + chondros – хрящ + pathos – страждання, хвороба) – група захворювань, що характеризуються своєрідною зміною апофізів коротких і епіфізів довгих трубчастих кісток, кісток кисті і стопи, енхондрально осифікуються, хребта, рідше інших зростаючих кісткових структур. Остео- хондропатія спостерігається переважно в дитячому та юнацькому віці. Вважається, що у зв'язку з емболією або тромбозом судин кістки розвива- ється її асептичний некроз. Некротизовані кісткові перекладини втрача- ють міцність і пошкоджуються навіть при найменшому навантаженні. Надалі наростає деформація епіфізів і апофізов кісток, спостерігається болючість суглобів, порушення їх функції, конфігурації або конгруентності суглобових поверхонь, що в кінцевому підсумку призводить до розвитку деформуючого артрозу. Можлива спадкова схильність до остеохондропа- тії, мають значення пороки розвитку судинної мережі кісткової тканини, зміни гормонального фону, різних видів обміну речовин, регуляції крово- току і нервової трофіки. Факторами для розвитку асептичного некрозу кістки є хронічні мікротравми, тривале вимушене нефізіологічне поло- ження кінцівок або хребта в ході професійної, спортивної діяльності або лікувальних заходів. Мета заняття. Ознайомлення з можливостями фізичної реабіліта- ції при остеохондропатіях Конкретні цілі (знати, вміти): а) знати: – термінологічний апарат; – основні методи та засоби фізичної реабілітації при остеохондро- патіях; б) вміти: – ознайомити з основними видами фізичної реабілітації при остео- хондропатіях; – визначити основні принципи призначення фізичної реабілітації у хворих при остеохондропатіях. Графологічна структура теми План заняття Вступ 5 хв Перевірка пройденого матеріалу 10 хв Розгляд поняття про фізичну реабілітацію при остеохондропатіях 40 хв Ознайомлення з показаннями та протипоказан