SCIENTIFIC DIGEST OF ASSOCIATION OF OBSTETRICIANS AND GYNAECOLOGISTS OF UKRAINE ÇÁ²ÐÍÈÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ÏÐÀÖÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÀÊÓØÅвÂ-òÍÅÊÎËÎò ÓÊÐÀ¯ÍÈ ISSN 2664-0767 1 (49) 2022 67 УДК 618.15-022-008.87-079 DOI: 10.35278/2664-0767.1(49).2022.266330 ЩЕРБИНА М.О., ПЛАХОТНА І.Ю., ЩЕРБІНА І.М. Харківський національний медичний університет, кафедра акушерства та гінекології №1, м. Харків ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ЖІНОК ІЗ БАКТЕРІАЛЬНИМ ВАГІНОЗОМ Бактеріальний вагіноз (БВ) є одним із найпоширеніших станів у жінок репродуктивного віку. БВ вияв- ляється у 80-87% жінок з патологічними вагінальними виділеннями, частота виявлення захворювання у ва- гітних досягає 37-40% і є фактором ризику розвитку різноманітних ускладнень. Мета дослідження - вивчити клінічну та мікробіологічну ефективність застосування двоетапної схеми корекції дисбіозу піхви з викорис- танням кавітованого низькочастотного ультразвуку (НУЗ) як альтернативного методу для прегравідарної підготовки у жінок з бактеріальним вагінозом. Матеріали та методи. Обстежено 67 пацієнток з БВ віком від 19 до 35 років, які звернулися до лікаря акушера-гінеколога у зв’язку із плануванням вагітності. Оцінювали результати бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження, стан мікробіоценозу піхви методом ПЛР з детекцією результатів у реальному часі (ПЛР-РВ). Усіх пацієнток за станом мікробіоценозу розділили на дві групи: I-помірний дисбіоз із вмістом Lactobacillusspp.від 20% до 80% (n=39) та II-виражений дисбіоз із вмістом Lactobacillusspp. менше 20% (n=28). Для корекції дисбіозу піхви було застосовано двоетапну схему. На першо- му етапі всім жінкам проводили обробку піхви кавітованим НУЗ водним 0,05% розчином хлоргексидину. На другому етапі для нормалізації та оновлення вагінальної мікрофлори використовували ліофілізовану культуру лактобактерій. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок І групи з помірним дисбіозом виявлено зниження вмісту лактофлори нижче значення 107/г.Частка Gardnerella vaginalis становила 35,9% (n=14), Atopobium vaginae 25,6% (n=10), Eubacterium 23,1% (n=9), Megasphera 17,9% (n=7), Mobiluncusspp.20,5% (n=8), Peptostreptococcus 8% (n=3), Snethia spp.20,5% (n=8), Lachnobacterium spp.15,3 (n=6). У ІІ групі обстежених жінок з вираженим дисбіозом вміст лактофлори був меншим за 105/г, у більшості випадків лактобацили не були виявлені.У більшості пацієнток виявлено мікробні асоціації Gardnerellavaginalis та Atopobiumvaginae 67,8% (n=19), Eubacterium17,8% (n=5), Меgasphera14,2% (n=4), Mobiluncusspp.25% (n=7), Peptostreptococcus 28,5% (n=8), Snethia spp.32,1% (n=9), Lachnobacteriumspp.25% (n = 7). Після проведеного курсу лікування було відзначено позитивну динаміку стану мікробіоценозу за даними ПЛР-РВ. Частка жінок із вираженим анае- робним дисбіозом знизилася з 41,8% (n=28) до 13,4 % (n=9), з помірним дисбіозом – з 58,2 % (n=39) до19,4 % (n=13) серед усіх обстежених жінок. При цьому у 61,2% (n=41) жінок відбулося відновлення мікробіоценозу до нормоценозу. Висновки. Запропонована схема корекції дисбіозу піхви демонструє високу ефективність методу: відновлення нормоценозу було досягнуто у кожної другої пацієнтки.Відзначено позитивну динаміку за рахунок збільшення частки вмісту лактофлори практично у всіх жінок, що спостерігаються. Ключовi слова: бактеріальний вагіноз, кавітований ультразвук, бактеріальна резистентність, умов- но-патогенна мікрофлора, лактофлора Бактеріальний вагіноз (БВ) є одним із най- поширеніших станів у жінок репродуктивно- го віку, при якому нормальна мікробіота піхви заміщується високими концентраціями інших мікроорганізмів, переважно анаеробних. БВ ви- являється у 80–87% жінок із патологічними ва- гінальними виділеннями, частота виявлення за- хворювання у вагітних досягає 37–40% [5]. БВ є фактором ризику розвитку загрози переривання вагітності в ранньому та пізньому терміні, вну- SCIENTIFIC DIGEST OF ASSOCIATION OF OBSTETRICIANS AND GYNAECOLOGISTS OF UKRAINE ÇÁ²ÐÍÈÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ÏÐÀÖÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÀÊÓØÅвÂ-òÍÅÊÎËÎò ÓÊÐÀ¯ÍÈ ISSN 2664-0767 1 (49) 2022 68 трішньоамніотичної інфекції, затримки розвитку плода,плацентарної дисфункції. Плацента, яка є бар’єром для проникнення інфекції, стає її дже- релом і часто є причиною високої частоти вну- трішньоутробного інфікування плода, збільшує ризик перинатальної захворюваності та смертно- сті, що робить цю проблему соціально значущою [3,4]. У зв’язку з цим перед практичними ліка- рями досить гостро стоїть питання про підго- товку жінок з бактеріальним вагінозом, а отже, високим інфекційним ризиком до вагітності. Незважаючи на сучасні діагностичні технології та прийняту тактику двоетапного лікування БВ з використанням антибактеріальної терапії та пробіотиків, висока ймовірність рецидивів че- рез антибіотикорезистентність, що повною мірою відповідає за затяжний перебіг урогенітальних захворювань і тягне за собою рецидивуючий ха- рактер захворювання. Вже зараз актуальні змі- ни мікробіоценозу урогенітального тракту, що пов’язані з мікст-інфекціями, які сформовані грибами та умовно-патогенними аеробними та анаеробними бактеріями, що формують біоплів- ки, які мають «колективну резистентність» до антибактеріальної терапії, до них відноситься також рецидивуючий бактеріальний вагіноз, при якому Atopobiumvaginae, Gardnerellavaginalis виявляють високу стійкість до 5-нітроімідазолів, які є традиційними засобами для лікування бак- теріального вагінозу [1,6]. Антибіотики є таргетними лікарськими препаратами, тобто вони прицільно впливають на ключові ланки патогенезу, зв’язуються та пошкоджують свою мішень. Метою дії антибак- теріальних препаратів є клітинні структури, відповідальні за роботу ДНК бактерій.Органели людських клітин відрізняються за будовою та властивостями від аналогічних структур бактері- альних клітин, які є мішенню для препарату, але під прицілом залишається нормальна мікрофло- ра людського організму. Виходячи з цього, не можна стверджувати про наявність у природі ідеально «таргетного» антибактеріального препа- рату. Крім того, неможливо запобігти зв’язуван- ню частини молекул антимікробного препарату з клітинами макроорганізму, у зв’язку з чим не виключається ризик ускладнень, таких як роз- лади з боку шлунково-кишкового тракту, нефро- токсичні та гепатотоксичні порушення, терато- генна дія, алергічні реакції [7,8]. Найбільш раціональним способом вирі- шення цієї проблеми на даний час є комбінова- на терапія з двоетапною схемою лікування та застосуванням антивірулентних методів впливу на міжклітинні взаємини в колоніях мікроорга- нізмів, що формують біоплівки. В останні роки пропонуються різні альтернативні методи ліку- вання БВ і зокрема метод ультразвукової каві- тації антисептичними розчинами з подальшим відновленням флори піхви препаратами лакто- та біфідобактерій, який є новим, специфічним, па- тогенетично обґрунтованим, що впливає на кво- румну сигналізацію між окремими бактеріями. Цей метод сприяє зниженню медикаментозного навантаженняна організм та пов’язаних з нею ризиків виникнення побічних ефектів. Низько- частотна ультразвукова кавітація (НУОЗ) має виражену протизапальну та бактерицидну дію, а також стимулює репаративні процеси та покра- щує мікроциркуляцію в тканинах [4]. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ Вивчити клінічну та мікробіологічну ефек- тивність застосування двоетапної схеми корек- ції дисбіозу піхви з використанням кавітованого низькочастотного ультразвуку (НУЗ) як альтер- нативного методу для прегравідарної підготовки у жінок з бактеріальним вагінозом. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Згідно з поставленою метою, обстежено 67 пацієнток з БВ віком від 19 до 35 років, які звер- нулися до лікаря акушера-гінеколога у зв’язку з плануванням вагітності.Дослідження проведено на базі Харківського центру клінічної медицини з червня 2020 по листопад 2021 р. Критеріями відбору пацієнток були: жінки із симптомами бактеріального вагінозу за наявності лаборатор- но підтвердженого діагнозу, які планували ва- гітність, відсутність іншої генітальної патології, поінформована згода на дослідження. Вивчали клініко-лабораторні дані, які від- повідають протоколам обстеження жінок під час планування вагітності. Оцінювали результати бактеріоскопічного та бактеріологічного дослі- дження, стан мікробіоценозу піхви методом ПЛР з детекцією результатів у реальному часі (ПЛР- РВ) до та після лікування.Статистична обробка даних проведена за допомогою комп’ютерних програм EXCEL, SPSS Statistics 17.0. Для порів- няння кількісних ознак використовували середнє значення ознаки зі стандартною помилкою серед- нього. Для порівняння між групами використо- вували t-критерій Стьюдента. Статистично зна- чимими вважалися розбіжності при p<0,05. SCIENTIFIC DIGEST OF ASSOCIATION OF OBSTETRICIANS AND GYNAECOLOGISTS OF UKRAINE ÇÁ²ÐÍÈÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ÏÐÀÖÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÀÊÓØÅвÂ-òÍÅÊÎËÎò ÓÊÐÀ¯ÍÈ ISSN 2664-0767 1 (49) 2022 69 Усіх пацієнток за станом мікробіоценозу розділили на дві групи: I-помірний дисбіоз із вмістом Lactobacillus spp. від 20% до 80% (n=39) та II-виражений дисбіоз із вмістом Lactobacillus spp. менше 20% (n=28). Для корекції дисбіозу піхви було застосова- но двоетапну схему. На першому етапі всім жін- кам проводили обробку піхви кавітованим НУЗ водним 0,05% розчином хлоргексидину за допо- могою апарату АУЗГ-100 [4]. Час обробки - 4-5 хвилин, рівень ультразвукових коливань 60 -70 одиниць, об’єм розчину, що використовувався - 250-300 мл., середня кількість процедур - 8-10 (проводили щодня, один раз на добу). На другому етапі для нормалізації та поновлення вагінальної мікрофлори використовували ліофілізовану куль- туру лактобактерій Lactobacillus caseirhamnosus Doderleini 341 мг, 2 рази на добу протягом 7 днів. Контрольне обстеження та оцінка ефектив- ності проводилися через 17 днів після лікування на підставі скарг та клінічних проявів у динамі- ці, а також на підставі даних методів досліджен- ня, які були перераховані вище. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ При огляді клінічні ознаки вагінозу були присутні у 46 (68,6%) жінок, у тому числі 37 (55,2%) пацієнтки скаржилися на виділення з неприємним запахом, 9 (13,4%) скаржилися на дискомфорт після статевих контактів. Дослі- дження мікробіоценозу піхви було проведено у рамках прегравідарної підготовки. У жінок I групи з помірним дисбіозом вияв- лено зниження вмісту лактофлори нижче значен- ня 107/г і становило 6,3±0,25 lg КУО/г.Серед об- лігатно-анаеробних мікроорганізмів у більшості випадків виявлялися Gardnerella vaginalis (5,8 ± 0,12 lg КУО/г) та Atopobium vaginae (4,6 ± 0,13 lg КУО/г), а також Eubacterium (4,9± 0,1 lg КУО / г), Мегасфера (4,1 ± 0,25 lg КУО / г), Mobiluncus spp. (4,2 ± 0,1 lg КУО / г), Peptostreptococcus (4,5 ± 0,13 lg КУО/г), Snethia spp.(3,9±0,2 lg КУО/г), Lachnobacterium spp. (3,8 ±0,14 lg КУО/г). Частка Gardnerella vaginalis становила 35,9% (n=14), Atopobium vaginae 25,6% (n=10), Eubacterium 23,1% (n=9), Megasphera17,9% (n=7), Mobiluncusspp.20,5% (n=8), Peptostreptococcus 8% (n=3), Snethia spp.20,5% (n=8), Lachnobacterium spp.15,3 (n=6) У ІІ групі обстежених жінок з вираже- ним дисбіозом вміст лактофлори був меншим за 105/г і становив у середньому 4,2±0,25 lg КУО/г, в більшості випадків лактобацили не були виявлені. Зміст Gardnerella vaginalis (7,2 ± 0,15 lg КУО/г) та Atopobiumvaginae (5,2 ± 0,12 lg КУО/г), Eubacterium (6,1 ± 0,2 lg КУО/г), Меgasphera(4,9 ± 0,2 lg КУО/г), Mobiluncus spp. (5,1 ± 0,2 lg КУО/г), Peptostreptococcus (6,3 ± 0,2 3 lg КУО/г), Snethia spp.(5,3±0,15 lg КУО/г), Lachnobacterium spp.(4,7 ± 0,13 lg КУО/г) У більшості пацієнток виявлено мікроб- ні асоціації Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae 67,8% (n=19), Eubacterium17,8% (n=5), Меgasphera14,2% (n=4), Mobiluncusspp.25% (n=7), Peptostreptococcus 28,5% (n=8), Snethia spp.32,1% (n=9), Lachnobacteriumspp.25% (n = 7). Після проведення курсу лікування скарги на патологічні виділення чи дискомфорт у ді- лянці геніталій пред’являли лише 11 (16,4 %) жінок.Таким чином, запропонована двоетапна схема немедикаментозної корекції дисбіозу піхви без призначення загальноприйнятої антибактері- альної терапії дозволила досягти зникнення клі- нічних ознак БВ у більшості випадків. Позитивна динаміка стану мікробіоцено- зу за даними ПЛР-РВ була відзначена після за- вершення курсу зрошень піхви.Частка жінок із вираженим анаеробним дисбіозом знизилася з 41,8% (n=28) до 13,4 % (n=9), з помірним дисбіо- зом – з 58,2 % (n=39) до19,4 % (n=13) серед усіх обстежених жінок.При цьому у 61,2% (n=41) жінок відбулося відновлення мікробіоценозу до нормоценозу. У I групі обстежених після проведеного лі- кування колонізація бактерій роду Gardnerella vaginalis знизилася до (3,4 ± 0,12 lg КУО/г), Atopobium vaginae (2,8 ± 0,09 lg КУО/г), а також Eubacterium (3,1 ± 0,2 lg КУО / г), Мегасфера(2,9 ± 0,2 lg КУО / г), Mobiluncus spp. (2,6 ± 0,06 lg КУО / г), Peptostreptococcus (2,9±0,15 lg КУО/г), Snethia spp.(2,4±0,13 lg КУО/г), Lachnobacterium spp.(2,7±0,06 lg КУО/г) (рис. 1). SCIENTIFIC DIGEST OF ASSOCIATION OF OBSTETRICIANS AND GYNAECOLOGISTS OF UKRAINE ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ АСОЦІАЦІЇ АКУШЕРІВ-ГІНЕКОЛОГІВ УКРАЇНИ ISSN 2664-0767 1 (49) 2022 70 Рисунок 1. Структура умовно патогенної мікрофлори піхви у жінок з помірним дисбіозом на етапі прегравідарної підготовки до та після лікування У II групі кількість патогенних анаеробів так само значно знизилася, так Gardnerella vaginalis знизилася до (4,6 ± 0,15 lg КУО/г), Atopobium vaginae (3,2 ± 0,05 lg КУО/г), Eubacterium (3,4 ± 0,12 lg КУО / г), Мегасфера (3,3 ± 0,2 lg КУО / г), Mobiluncus spp. (2,8 ± 0,16 lg КУО / г), Peptostreptococcus (3,4 ±0,12 lg КУО/г), Snethia spp.(2,8±0,08 lg КУО/г), Lachnobacterium spp. (2,9±0,16 lg КУО/г) (рис.2). Рисунок 2. Структура умовно патогенної мікрофлори піхви у жінок з вираженим дисбіозом на етапі прегравідарної підготовки до та після лікування Після проведення двоетапної схеми корек- ції мікробіоценозу відмічено підвищення частки лактофлори у І групі до 106-107 КУО/р.У ІІ групі також спостерігалася позитивна динаміка онов- лення біоценозу за рахунок посилення колоніза- ції лактофлорою до 104-105 КУО/г у більшості випадків, що обґрунтовує доцільність призначен- ня пробіотика на другому етапі терапії. ВИСНОВКИ Запропонована схема корекції дисбіо- зу піхви демонструє високу ефективність мето- ду: відновлення нормоценозу було досягнуто у кожної другої пацієнтки. Відзначено позитивну динаміку за рахунок збільшення частки вмісту лактофлори практично у всіх жінок, що спосте- рігалися. ЛІТЕРАТУРА 1. Глухов У.Ю., Дикке Г.Б. Применение и клини- ческие эффекты низкочастотной ультразвуко- вой кавитациив акушерстве и гинекологииАку- SCIENTIFIC DIGEST OF ASSOCIATION OF OBSTETRICIANS AND GYNAECOLOGISTS OF UKRAINE ÇÁ²ÐÍÈÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ÏÐÀÖÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÀÊÓØÅвÂ-òÍÅÊÎËÎò ÓÊÐÀ¯ÍÈ ISSN 2664-0767 1 (49) 2022 71 шерство и Гинекология. 2016. №1, С.109-116. URL:https://dx.doi.org/10.18565/aig. 2. Голяновський О.В.,Мехедко В.В.,Будченко М.А. Сучасні підходи до лікування бактеріального вагінозу та змішаних неспецифічних вагінітів. Здоровье женщины. 2017. № 8. С.URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/ Zdzh819 (дата звернення 10.07.2020) 3. .Кира Е.Ф., Халтурина Ю.В. Современные тера- певтические возможности лечения бактериально- го вагиноза. Журнал акушерства и женских бо- лезней. 2020. Т. 69. №3. С. 39–45. URL:https:// doi.org/10.17816/JOWD69339 4. Котенко Н.В., Борисевич О.О. Применение низ- кочастотной ультразвуковой кавитации как аль- тернативного метода лечения цервико-вагиналь- ных антибиотикорезистентных микст-инфекций Вестник восстановительной медицины. 2020. №6. С.130-137 DOI: https://doi.org/10.38025/2078- 1962-2020-100-6-130-137 5. Bautista C.T., Wurapa E., Sateren W.B. et al. Bacterial vaginosis Bacterial vaginosis: a synthesis of the literature on etiology, prevalence, risk factors, and relationship with chlamydia and gonorrhea infections Military Medical Research.2017. Vol.3.№4.P.342-359.DOI: 10.1186/s40779-016- 0074-5 6. MachadoD., Castro J., Palmeira-de-Oliveira A., Martinez-de-Oliveira J., CercaN.Bacterial Vaginosis Biofilms: Challenges to Current Therapies and Emerging Solutions.Frontiers in Microbiology.2018. № 6.P.1528.DOI:10.3389/fmicb.2015.01528. 7. Martin DH, Marrazzo JM. The vaginal microbiome: current understanding and future directions. The Journal of Infectious Diseases.2017. Vol.214. №1. P.36-41.https://doi.org/10.1093/infdis/jiw184. (Last accessed 02.11.2020) 8. Verstraelen H, Swidsinski A. The biofilm in bacterial vaginosis: implications for epidemiology, diagnosis and treatment.Current Opinion in Infectious Diseases.2019. Vol.32. №1. P.38-42. DOI: 10.1097/ QCO.0000000000000516 REFERENCES 1. Gluhov U.YU., Dikke G.B.Application and clinical effects of low-frequency ultrasonic cavitation in obstetrics and gynecology.Akusherstvo i Ginekologiya.2016;1:109-116. (InRussian) 2. Golyanovs’kij O.V., Mekhedko V.V., Budchenko M.A. Modern approaches to bacterial treatment vaginosis and mixed nonspecific vaginitis. Zdorov’e zhenshchiny.2017;8(124):89-95. (In Ukranian) 3. Kira E.F., Halturina YU.V. Modern therapeutic options for the treatment of bacterial vaginosis. Zhurnal akusherstva i zhenskih boleznej. 2020;69(3): 39–45. (In Russian) 4. Kotenko N.V., Borisevich O.O.The use of low- frequency ultrasonic cavitation as an alternative treatment for cervicovaginal antibiotic-resistant mixed infections. Vestnik vosstanovitel’noj mediciny.2020;6:130-137. (In Russian) 5. Bautista C.T., Wurapa E., Sateren W.B. etal. Bacterial vaginosis Bacterial vaginosis: a synthesis of the literature on etiology, prevalence, risk factors, and relationship with chlamydia and gonorrhea infections Military Medical Research.2017; 3(4):342-359.DOI: 10.1186/s40779-016-0074-5 6. Machado D., Castro J., Palmeira-de-Oliveira A., Martinez-de-Oliveira J., CercaN.Bacterial Vaginosis Biofilms: Challenges to Current Therapies and Emerging Solutions.Frontiers in Microbiology. 2018;6:1528. DOI:10.3389/fmicb.2015.01528. 7. Martin D.H., Marrazzo J.M. The vaginal microbiome: current understanding and future directions. The Journal of Infectious Diseases.2017;214(1):36-41. https://doi.org/10.1093/infdis/jiw184. 8. Verstraelen H, Swidsinski A. The biofilm in bacterial vaginosis: implications for epidemiology, diagnosis and treatment. Current Opinionin Infectious Diseases. 2019; 32(1): 38-42. DOI: 10.1097/QCO.0000000000000516 SUMMARY EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF THE USE OF NON-DRUG THERAPY FOR PRECONCEPTION PREPARATION OF WOMEN WITH BACTERIAL VAGINOSIS SHCHERBINA M.O., PLAKHOTNAI.YU., SHCHERBINA I.M. Bacterial vaginosis (BV) is one of the most common conditions in women of reproductive age. BV is detected in 80–87% of women with abnormal vaginal discharge, the incidence of the disease in pregnant women reaches 37–40% and is a risk factor for complications. The purpose of the research is to study the clinical and microbiological efficacy of a two-stage scheme for the correction of vaginal dysbiosis using cavitated low-frequency ultrasound (LUS) as an alternative method for preconception preparation in women with bacterial vaginosis. Materials and methods. The study involved 67 patients with BV aged 19 to 35 years who consulted an obstetrician-gynecologist in connection with pregnancy planning.The results of bacterioscopic and bacteriological studies, the state of vaginal microbiocenosis were evaluated by PCR with real-time detection of results (RT-PCR). All patients according to the state of microbiocenosis were divided into two groups: I-moderate dysbiosis with the content of Lactobacillus spp.from 20% to 80% (n=39) and II-pronounced dysbiosis with the content of Lactobacillus spp.less than 20% (n=28). SCIENTIFIC DIGEST OF ASSOCIATION OF OBSTETRICIANS AND GYNAECOLOGISTS OF UKRAINE ÇÁ²ÐÍÈÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ÏÐÀÖÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÀÊÓØÅвÂ-òÍÅÊÎËÎò ÓÊÐÀ¯ÍÈ ISSN 2664-0767 1 (49) 2022 72 A two-stage scheme was applied to correct vaginal dysbiosis.At the first stage, all women underwent vaginal treatment with cavitated NUS aqueous 0.05% chlorhexidine solution.At the second stage, a lyophilized culture of lactobacilli was used to normalize and renew the vaginal microflora. The results of the study. In women of group I with moderate dysbiosis, a decrease in the content of lactoflora below the value of 107/g was revealed. The proportion of Gardnerella vaginalis was 35.9% (n=14), Atopobiumvaginae 25.6% (n=10), Eubacterium 23.1% (n=9), Megasphera 17.9% (n=7), Mobiluncus spp.20.5% (n=8), Peptostreptococcus 8% (n=3), Snethia spp.20.5% (n=8), Lachnobacterium spp.15.3 (n=6). In group II of examined women with severe dysbiosis, the content of lactoflora was less than 105/g; in most cases, lactobacilli were not detected.The majority of patients had microbial associations of Gardnerella vaginalis and Atopobiumvaginae 67.8% (n=19), Eubacterium 17.8% (n=5), Megasphera 14.2% (n=4), Mobiluncus spp.25% (n=7), Peptostreptococcus 28.5% (n=8), Snethia spp. 32.1% (n=9), Lachnobacterium spp.25% (n=7). After the course of treatment, the positive dynamics of the state of microbiocenosis according to real-time PCR was noted after the completion of the course of vaginal irrigation.The proportion of women with severe anaerobic dysbiosis decreased from 41.8% (n=28) to 13.4% (n=9), with moderate dysbiosis - from 58.2% (n=39) to 19.4% (n=13) among all examined women.At the same time, in 61.2% (n=41) of women, the microbiocenosis was restored to normocenosis. Conclusions. The proposed scheme for the correction of vaginal dysbiosis demonstrates the high efficiency of the method: restoration of normocenosis was achieved in every second patient. Positive dynamics was noted due to an increase in the proportion of lactoflora content in almost all observed women. Key words: bacterial vaginosis, cavitated ultrasound, bacterial resistance, opportunistic microflora, lactoflora.